Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава заi

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Главa ѕ7i	Глава 16

1	1
И# глаг0ла корeй, сhнъ їссаaра сhна каafа сhна леvjина, и3 даfaнъ и3 ґвірHнъ, сhнове є3лі†вли, и3 ґvнaнъ сhнъ фалefа сhна руви1млz:	Корей, син Іцгара, син Каафів, син Левія, і Дафан і Авирон, сини Елиава, й Авнан, син Фалефа, сини Рувимові,
2	2
и3 востaша на мwmсeа, и3 м{жи сынHвъ ї}левыхъ двёсти и3 пzтьдесsтъ нач†лницы с0нма, сmгкли1тики совёта и3 м{жи и3мени1ти.	повстали проти Мойсея, і з ними із синів Ізраїлевих двісті п’ятдесят мужів, начальники громади, яких закликали на зібрання, люди вельможні.
3	3
Совостaша на мwmсeа и3 ґарHна и3 рёша къ ни6мъ: довлёетъ вaмъ, ћкw вeсь с0нмъ вси2 с™и, и3 въ ни1хъ гDь: и3 чесw2 рaди востаeте на с0нмъ гDнь;	І зібралися проти Мойсея й Аарона і сказали їм: досить вам; уся громада, усі святі, і серед них Господь! чому ж ви ставите себе вище народу Господнього?
4	4
И# слhшавъ мwmсeй, падE ни1цъ.	Мойсей, почувши це, упав на лице своє
5	5
И# глаг0ла къ корeю и3 ко всемY с0нму є3гw2, глаг0лz: соглsда и3 познA гDь сyщихъ є3гw2 и3 с™hхъ, и3 приведE къ себЁ: и3 и4хже не и3збрA себЁ, не приведE къ себЁ:	і сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизити його до Себе; і кого Він обере, того і наблизить до Себе;
6	6
сіE сотвори1те: возми1те себЁ сaми кади1лники, корeй и3 вeсь с0нмъ є3гw2,	ось що зробіть: Корей і всі спільники його візьміть собі кадильниці
7	7
и3 вложи1те џгнь въ нS, и3 вложи1те въ нS fmміaмъ пред8 гDемъ ќтрэ: и3 бyдетъ мyжъ, є3г0же ѓще и3зберeтъ гDь, сeй с™ъ: да довлёютъ вaмъ сhнове леv‡ины.	і завтра покладіть у них вогонь і всипите в них куріння перед Господом; і кого обере Господь, той і буде святий. Годі вам, сини Левіїни!
8	8
И# речE мwmсeй корeю: послyшайте менE, сhнове леv‡ини:	І сказав Мойсей Корею: послухайте, сини Левія!
9	9
є3дA мaло є4сть сіE вaмъ, ћкw tлучи2 вaсъ бGъ t с0нма ї}лева и3 приведE вaсъ къ себЁ служи1ти сл{жбы въ ски1ніи гDни и3 стоsти пред8 с0нмомъ гDнимъ, є4же служи1ти и5мъ;	невже мало вам того, що Бог Ізраїлів відокремив вас від суспільства Ізраїльського і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служби при скинії Господній і стояли перед громадою [Господньою], щоб служити їй?
10	10
и3 приведe тz и3 всю2 брaтію твою2, сhны леv‡ины съ тоб0ю, и3 пр0сите свzщeнствовати;	Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, і ви домагаєтеся ще й священства.
11	11
тaкw ты2 и3 вeсь с0нмъ тв0й собрaвшійсz на бGа: и3 ґарHнъ кт0 є3сть, ћкw р0пщете нaнь;	Отже, ти й уся твоя громада зібралися проти Господа. Що Аарон, що ви нарікаєте на нього?
12	12
И# послA мwmсeй призвaти даfaна и3 ґвірHна, сhны є3лі†вли. И# рёша: не и4демъ:	І послав Мойсей покликати Дафана й Авирона, синів Елиава. Але вони сказали: не підемо!
13	13
є3дA мaло сE, ћкw и3звeлъ є3си2 ны2 и3з8 земли2 кипsщіz млек0мъ и3 мeдомъ, є4же погуби1ти нaсъ въ пустhни, ћкw владёеши нaми; кнsзь є3си2:	хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустелі? і ти ще хочеш панувати над нами!
14	14
и3 тh ли въ зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ ввeлъ є3си2 нaсъ и3 дaлъ є3си2 нaмъ чaсть селA и3 віногрaда; џчи человBкъ тёхъ и3сткнyлъ є3си2: не и4демъ.	чи привів ти нас у землю, де тече молоко і мед, і чи дав нам у володіння поля і виноградники? очі людей цих ти хочеш засліпити? не підемо!
15	15
И# њтzгчA мwmсeй гнёвомъ ѕэлw2 и3 речE къ гDу: не внемли2 на жeртву и4хъ: ни є3ди1нагw похотёніz t ни1хъ пріsхъ, нижE њѕл0бихъ кого2 t ни1хъ.	Мойсей дуже засмутився і сказав Господу: не звертай погляду Твого на приношення їхні; я не взяв у жодного з них осла і не зробив зла жодному з них.
16	16
И# речE мwmсeй къ корeю: њсвzти2 с0нмъ тв0й, и3 бyдите гот0ви пред8 гDа ты2 и3 ґарHнъ и3 nни2 заyтра:	І сказав Мойсей Корею: завтра ти й уся громада твоя будьте перед лицем Господа, ти, вони й Аарон;
17	17
и3 возми1те кjйждо кади1лникъ св0й, и3 возложи1те на нS fmміaмъ, и3 принеси1те пред8 гDа кjйждо кади1лникъ св0й, двёсти и3 пzтьдесsтъ кади1лникwвъ, и3 ты2 и3 ґарHнъ кjйждо кади1лникъ св0й.	і візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть у них куріння, і принесіть перед лице Господнє кожен свою кадильницю, двісті п’ятдесят кадильниць; ти й Аарон, кожен свою кадильницю.
18	18
И# взsша кjйждо св0й кади1лникъ, и3 возложи1ша на нS џгнь, и3 вложи1ша въ нS fmміaмъ, и3 стaша пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz мwmсeй и3 ґарHнъ.	І взяв кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і всипали в них куріння, і стали при вході у скинію зібрання; також і Мойсей і Аарон.
19	19
И# собрA на нS корeй вeсь с0нмъ св0й пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz: и3 kви1сz слaва гDнz всемY с0нму.	І зібрав проти них Корей усю громаду до входу в скинію зібрання. І з’явилася слава Господня всій громаді.
20	20
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:	І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
21	21
tступи1те кjйждо t среды2 с0нма сегw2, и3 потреблю2 \| ѓбіе.	відокремтеся від громади цієї, і Я знищу їх умить.
22	22
И# пад0ста на ли1ца сво‰ и3 рек0ста: б9е, б9е духHвъ и3 всsкіz пл0ти: ѓще человёкъ є3ди1нъ согрэши2, на вeсь ли с0нмъ гнёвъ гDнь;	Вони ж упали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усякої плоті! одна людина згрішила, і Ти гніваєшся на всю громаду?
23	23
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:	і сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24	24
рцы2 с0нму, глаг0лz: tступи1те w4крестъ t с0нма корeева и3 даfaнz и3 ґвірHнz.	скажи громаді: відступіть з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона.
25	25
И# востA мwmсeй, и3 и4де къ даfaну и3 ґвірHну: и3 и3д0ша съ ни1мъ вси2 стaрцы ї}лтестіи.	І встав Мойсей, і пішов до Дафана й Авирона, і за ним пішли старійшини Ізраїлеві.
26	26
И# речE къ с0нму, глаг0лz: tступи1те t кyщъ человBкъ жестокосeрдыхъ си1хъ, и3 не прикосни1тесz ко всBмъ, є3ли6ка сyть и5мъ, да не поги1бнете кyпнw во всeмъ грэсЁ и4хъ.	І сказав громаді: відійдіть від наметів нечестивих людей цих, і не доторкайтеся ні до чого, що належить їм, щоб не загинути вам [разом] у всіх гріхах їхніх.
27	27
И# tступи1ша t кyщъ корeа и3 даfaна и3 ґвірHна w4крестъ: даfaнъ же и3 ґвірHнъ и3зыд0ста и3 стaста пред8 двeрьми кyщъ свои1хъ, и3 жєны2 и4хъ, и3 дёти и4хъ и3 и3мёніе и4хъ.	І відійшли вони з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона; а Дафан і Авирон вийшли і стояли біля дверей наметів своїх з дружинами своїми і синами своїми і з малими дітьми своїми.
28	28
И# речE мwmсeй: въ сeмъ познaете, ћкw гDь послa мz сотвори1ти вс‰ дэлA сі‰, ћкw не t себє2 (ѓзъ творю2 сі‰):	І сказав Мойсей: з цього довідаєтеся, що Господь послав мене робити всі діла ці, не за своєю волею [я роблю це]:
29	29
ѓще смeртію всёхъ людjй ќмрутъ сjи, и3 ѓще по присэщeнію всёхъ человBкъ посэщeніе бyдетъ и4хъ, то2 не гDь послA менE:	якщо вони помруть, як помирають усі люди, і спостигне таке покарання, яке спостигає всіх людей, то не Господь послав мене;
30	30
но ћвнw покaжетъ гDь, и3 tвeрзши землS ўстA сво‰ пожрeтъ \| и3 д0мы и4хъ, и3 кyщы и4хъ и3 вс‰, є3ли6ка сyть и4хъ, и3 сни1дутъ жи1ви во ѓдъ, и3 ўвёдите, ћкw разгнёваша человёцы сjи гDа.	а якщо Господь сотворить надзвичайне, і земля розверзне вуста свої і поглине їх [і доми їх і намети їх] і усе, що в них, і вони живими зійдуть у пекло, то знайте, що люди ці знехтували Господа.
31	31
Е#гдa же престA глаг0лz вс‰ словесA сі‰, разсёдесz землS под8 ногaми и4хъ:	Лиш тільки він сказав слова ці, розсілася земля під ними;
32	32
и3 развeрзесz землS, и3 пожрE \| и3 д0мы и4хъ, и3 вс‰ лю1ди сyщыz съ корeомъ, и3 скоты2 и4хъ:	і розверзла земля вуста свої, і поглинула їх і доми їх, і всіх людей Кореєвих і все майно;
33	33
и3 снид0ша тjи, и3 вс‰, є3ли6ка сyть и4хъ, жи1ви во ѓдъ, и3 покры2 и5хъ землS, и3 погиб0ша t среды2 с0нма:	і зійшли вони з усім, що належало їм, живими в пекло, і покрила їх земля, і загинули вони із середовища громади.
34	34
и3 вeсь ї}ль, и3 и5же w4крестъ и4хъ, tбэг0ша t в0плz и4хъ, занE рек0ша, глаг0люще: да не пожрeтъ нaсъ землS.	І всі ізраїльтяни, які були навколо них, побігли волаючи, щоб, говорили вони, і нас не поглинула земля.
35	35
И# џгнь и3зhде t гDа и3 поzдE двёсти и3 пzтьдесsтъ мужeй принeсшихъ fmміaмъ.	І вийшов вогонь від Господа і пожер тих двісті п’ятдесят мужів, що принесли куріння.
36	36
И# речE гDь къ мwmсeю	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
37	37
и3 ко є3леазaру сhну ґарHнову жерцY: собери1те кади1лники мBдzныz t среды2 и3згорёвшихъ, и3 џгнь чуждjй сeй разсhплите тaмw, ћкw њсвzти1шасz кади1лницы грёшныхъ си1хъ въ душaхъ и4хъ:	скажи Єлеазару, сину Аарона, священикові, нехай він збере [мідні] кадильниці спалених і вогонь викине геть; бо освятилися
38	38
и3 сотвори1те \| дщи6цы кHваны, њбложeніе ў nлтарS, ћкw принес0шасz пред8 гDа и3 њсвzти1шасz, и3 бhша въ знaменіе сынHмъ ї}лєвымъ.	кадильниці грішників цих смертю їх, і нехай розіб’ють їх на листи для покриття жертовника, бо вони принесли їх перед лице Господа, і вони зробилися освяченими; і будуть вони знаменням для синів Ізраїлевих.
39	39
И# взS є3леазaръ сhнъ ґарHна жерцA кади1лники мBдzныz, є3ли6ки принес0ша и3згорёвшіи, и3 њбложи1ша \| во њбложeніе nлтарS,	І взяв Єлеазар священик мідні кадильниці, які принесли спалені, і розбили їх на листи для покриття жертовника,
40	40
въ пaмzть сынHмъ ї}лєвымъ, ћкw да никт0же пріи1детъ и3ноплемeнникъ, и4же нёсть t сёмене ґарHнz, є4же возложи1ти fmміaмъ пред8 гDемъ, и3 да не бyдетъ, ћкоже корeй и3 совBтницы є3гw2, ћкоже гlа є3мY гDь рук0ю мwmсeовою.	у пам’ять синам Ізраїлевим, щоб ніхто сторонній, який не від сімені Аарона, не приступав приносити кадіння перед лице Господнє, і не було з ним того, що з Кореєм і спільниками його, як говорив йому Господь через Мойсея.
41	41
И# возроптaша сhнове ї}лтестіи на ќтріе на мwmсeа и3 ґарHна, глаг0люще: вы2 и3зби1сте лю1ди гDни.	На другий день уся громада синів Ізраїлевих нарікала на Мойсея й Аарона і говорила: ви умертвили народ Господній.
42	42
И# бhсть є3гдA нападE с0нмъ на мwmсeа и3 ґарHна, и3 ўстреми1шасz къ ски1ніи свидёніz:	І коли зібралася громада проти Мойсея й Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось, хмара покрила її, і з’явилася слава Господня.
43	43
и3 покры2 џную w4блакъ, и3 kви1сz слaва гDнz: и3 вни1де мwmсeй и3 ґарHнъ пред8 ски1нію свидёніz.	І прийшов Мойсей і Аарон до скинії зібрання.
44	44
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:	І сказав Господь Мойсеєві [й Аарону], говорячи:
45	45
ўступи1те t среды2 с0нма сегw2, и3 потреблю2 \| є3ди1ницею. И# пад0ста на ли1ца сво‰.	відстороніться від громади цієї, і Я знищу їх умить. Але вони впали на лиця свої.
46	46
И# речE мwmсeй ко ґарHну: возми2 кади1лникъ, и3 вложи2 въ него2 џгнь t nлтарS, и3 возложи2 нaнь fmміaмъ, и3 понеси2 ск0рw въ п0лкъ, и3 помоли1сz њ ни1хъ: и3зhде бо гнёвъ t лицA гDнz, и3 начA губи1ти лю1ди.	І сказав Мойсей Аарону: візьми кадильницю і поклади в неї вогню з жертовника і всип куріння, і неси швидше до громади і заступи їх, тому що вийшов гнів від Господа, [і] почалось ураження.
47	47
И# взS ґарHнъ, ћкоже глаг0ла є3мY мwmсeй, и3 течE въ с0нмъ, ўжe бо начaсz пaгуба въ лю1дехъ: и3 возложи2 fmміaмъ, и3 помоли1сz њ лю1дехъ:	І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг у середовище громади, і ось, уже почалось ураження в народі. І він поклав куріння і заступив народ;
48	48
и3 стA междY мeртвыми и3 живhми, и3 престA пaгуба.	став він між мертвими й живими, й ураження припинилося.
49	49
И# бhсть ўмeршихъ въ пaгубэ четыренaдесzть тhсzщъ и3 сeдмь сHтъ, кромЁ ўмeршихъ корeа рaди.	І померло від ураження чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім померлих у справі Кореєвій.
50	50
И# возврати1сz ґарHнъ къ мwmсeю, къ двeремъ ски1ніи свидёніz, и3 престA пaгуба.	І повернувся Аарон до Мойсея, до входу в скинію зібрання, після того, як ураження припинилося.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт