|
Главa lє
|
Глава 35
|
|
1
|
1
|
| И# речE гDь къ мwmсeю на зaпадэ мwaвли ў їoрдaна при їеріхHнэ, гlz: | І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах Моавитських біля Йордану навпроти Єрихона, говорячи: |
|
2
|
2
|
| заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, да дадsтъ леvjтwмъ t жрє1бій њдержaніz своегw2 грaды всели1тисz, и3 предгр†діz гр†дскаz w4крестъ и4хъ да дадsтъ леvjтwмъ: | накажи синам Ізраїлевим, щоб вони з наділів володіння свого дали левитам міста для поселення, і поля при містах з усіх боків дайте левитам: |
|
3
|
3
|
| и3 бyдутъ и5мъ грaды вселsтисz, и3 ўч†стіz и4хъ да бyдутъ скотHмъ и4хъ и3 всBмъ четверонHжнымъ и4хъ: | міста будуть їм для проживання, а поля будуть для худоби їхньої і для маєтків їхніх і для всіх життєвих потреб їхніх; |
|
4
|
4
|
| и3 прилєжaщаz градHмъ, и5хже дади1те леvjтwмъ, t стэны2 грaда и3 внЁ, двЁ тhсzщы лакHтъ w4крестъ: | поля при містах, які ви повинні дати левитам, від стіни міста повинні простягатися до [двох] тисяч ліктів, в усі боки; |
|
5
|
5
|
| и3 да и3змёриши странY внЁ грaда, ћже на вост0къ, двЁ тhсzщы лакHтъ, и3 странY, ћже къ лjвэ, двЁ тhсzщы лакHтъ, и3 странY, ћже къ м0рю, двЁ тhсzщы лакHтъ, и3 странY, ћже къ сёверу, двЁ тhсzщы лакHтъ, и3 грaдъ посредЁ сегw2 бyдетъ вaмъ, и3 предёлы градHвъ: | і відмірте за містом на східній стороні дві тисячі ліктів, і на південній стороні дві тисячі ліктів, і на заході дві тисячі ліктів, і на північній стороні дві тисячі ліктів, а посередині місто: такі будуть у них поля при містах. |
|
6
|
6
|
| и3 грaды ±же дади1те леvjтwмъ, шeсть градHвъ (да бyдутъ) ўбёжныхъ, и5хже дади1те ўбэгaти въ нS ўби1вшему, и3 къ си6мъ четhредесzть и3 двA гр†да: | З міст, які ви дасте левитам, [буде] шість міст для притулку, в які ви дозволите втікати убивці; і зверх них дайте сорок два міста: |
|
7
|
7
|
| всёхъ градHвъ дади1те леvjтwмъ четhредесzть и3 џсмь градHвъ, сі‰ и3 предгр†діz и4хъ: | усіх міст, які ви повинні дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них. |
|
8
|
8
|
| и3 грaды, и5хже дади1те t њдержaніz сынHвъ ї}левыхъ, t мн0гихъ мнHга, ґ t мaлыхъ м†ла: кjйждо по наслёдію своемY, є4же наслёдzтъ, да дадsтъ t градHвъ леvjтwмъ. | І коли будете давати міста з володінь синів Ізраїлевих, тоді з більшого дайте більше, з меншого менше; кожне коліно, дивлячись за наділом, який одержить, повинно дати з міст своїх левитам. |
|
9
|
9
|
| И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: |
|
10
|
10
|
| глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: вы2 прех0дите їoрдaнъ въ зeмлю ханаaню: | оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви перейдете через Йордан у землю Ханаанську, |
|
11
|
11
|
| и3 раздэли1те сaми себЁ грaды: ўбBжища да бyдутъ вaмъ ўбэгaти въ нS ўбjйцэ, всsкъ ўби1вый дyшу нехотsй: | оберіть собі міста, які були б у вас містами для притулку, куди міг би втекти убивця, який убив людину ненавмисне; |
|
12
|
12
|
| и3 бyдутъ грaди вaмъ ўбBжища t ќжика кр0ве, и3 да не ќмретъ ўби1вый, д0ндеже стaнетъ пред8 с0нмомъ на судЁ: | і будуть у вас міста ці притулком від месника [за кров], щоб не був умертвленим той, що вбив, раніше ніж він стане перед громадою на суд. |
|
13
|
13
|
| и3 грaды, ±же дади1те, шeсть градHвъ, ўбBжища да бyдутъ вaмъ. | Міст же, які повинні ви дати, міст для притулку, повинно бути у вас шість: |
|
14
|
14
|
| Три2 грaды дади1те њб8 nнY странY їoрдaна, и3 три2 грaды дади1те въ земли2 ханаaни: | три міста дайте по цей бік Йордану і три міста дайте в землі Ханаанській; містами притулку повинні бути вони; |
|
15
|
15
|
| ўбёжище да бyдетъ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 пришeлцу, и3 њбитaлнику и4же въ вaсъ, да бyдутъ грaди сjи во ўбёжище ўбэгaти тaмw всsкому ўби1вшему дyшу нехотёніемъ. | для синів Ізраїлевих і для прибульця і для поселенця між вами будуть ці шість міст притулком, щоб тікав туди всякий, хто вбив людину ненавмисне. |
|
16
|
16
|
| Ѓще же nрyдіемъ желёзнымъ ўбіeтъ є3го2, и3 ќмретъ, ўбjйца є4сть: смeртію да ќмретъ ўбjйца. | Якщо хто вдарить кого залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; |
|
17
|
17
|
| Ѓще же кaменіемъ и3з8 руки2 ўбіeтъ є3го2, и3 ќмретъ t негw2, ўбjйца є4сть: смeртію да ќмретъ ўбjйца. | і якщо хто вдарить кого з руки каменем, від якого можна померти, так що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; |
|
18
|
18
|
| Ѓще же nрyдіемъ древsнымъ и3з8 руки2, t негHже ќмретъ, ўбіeтъ є3го2, и3 ќмретъ, ўбjйца є4сть: смeртію да ќмретъ ўбjйца. | або якщо дерев’яним знаряддям, від якого можна померти, ударить з руки так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; |
|
19
|
19
|
| ќжикъ кр0ве, сeй да ўбіeтъ ўби1вшаго: є3гдA ўсрsщетъ є3го2, сeй да ўбіeтъ є3го2. | месник за кров сам може умертвити убивцю: лиш тільки зустріне його, сам може умертвити його; |
|
20
|
20
|
| Ѓще же вражды2 рaди ри1нетъ є3го2 и3 вeржетъ на него2 всsкъ сосyдъ по навёту, и3 ќмретъ, | якщо хто штовхне кого з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь так, що той помре, |
|
21
|
21
|
| и3ли2 t нeнависти порази1лъ є3го2 рук0ю, и3 ќмретъ, смeртію да ќмретъ ўби1вый, ўбjйца є4сть: смeртію да ќмретъ ўбивazй: ќжикъ кр0ве да ўбіeтъ ўбjйцу, є3гдA срётитсz съ ни1мъ. | або по ворожнечі вдарить його рукою так, що той помре, того, хто ударив, слід віддати на смерть: він убивця; месник за кров може умертвити убивцю, лиш тільки зустріне його. |
|
22
|
22
|
| Ѓще же внезaпу не вражды2 рaди ри1нетъ є3го2, и3ли2 вeржетъ на него2 всsкъ сосyдъ не по навёту, | Якщо ж він штовхне його випадково, без ворожнечі, або кине на нього що-небудь без наміру, |
|
23
|
23
|
| и3ли2 всsкимъ кaменемъ, и4мже вeржетъ не вёдый, и3 падeтъ на него2, и3 ќмретъ, џнъ же врaгъ є3гw2 не бЁ, нижE и3щsй ѕлA є3мY твори1ти, | або який-небудь камінь, від якого можна померти, не бачачи упустить на нього так, що той помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла, |
|
24
|
24
|
| и3 да сyдитъ с0нмъ междY ўби1вшимъ и3 междY ќжикомъ кр0ве, по судбaмъ си6мъ, | то громада повинна розсудити між убивцею і месником за кров за цими постановами; |
|
25
|
25
|
| и3 и3збaвитъ с0нмъ ўби1вшаго t ќжика кр0ве, и3 да возврати1тъ є3го2 с0нмъ во грaдъ ўбёжища є3гw2, въ џньже ўбэжA, и3 да поживeтъ тaмw, д0ндеже ќмретъ жрeцъ вели1кій, є3г0же помaзаша є3лeемъ с™hмъ. | і повинна громада врятувати убивцю від руки месника за кров, і повинна повернути його громада в місто притулку його, куди він утік, щоб він жив там до смерти великого священика, який помазаний священним єлеєм; |
|
26
|
26
|
| Ѓще же и3сх0домъ и3зhдетъ ўби1вый внЁ предBлъ грaда, въ џньже ўбэжA тaмw, | якщо ж убивця вийде за межу міста притулку, в який він утік, |
|
27
|
27
|
| и3 њбрsщетъ є3го2 ќжикъ кр0ве внЁ предBлъ грaда ўбёжища є3го2, и3 ўбіeтъ ќжикъ кр0ве ўби1вшаго, нёсть пови1ненъ: | і знайде його месник за кров поза межами міста притулку його, і уб’є убивцю цього месник за кров, то не буде на ньому провини кровопролиття, |
|
28
|
28
|
| во грaдэ бо ўбэжaніz да живeтъ, д0ндеже ќмретъ жрeцъ вели1кій, и3 по ўмeртвіи жерцA вели1кагw да возврати1тсz ўби1вый въ зeмлю њдержaніz своегw2. | тому що той повинен був жити у місті притулку свого до смерти великого священика, а після смерти великого священика повинен був повернутися убивця в землю володіння свого. |
|
29
|
29
|
| И# да бyдутъ сі‰ вaмъ во њправдaніе судA въ роды2 вaшz во всёхъ селeніихъ вaшихъ. | Нехай буде це у вас постановою законною в роди ваші, у всіх оселях ваших. |
|
30
|
30
|
| Всsкаго ўби1вшаго дyшу, пред8 свидётелми да ўбіeши ўби1вшаго: и3 свидётель є3ди1нъ да не свидётелствуетъ на смeрть души2. | Якщо хто уб’є людину, то убивцю слід убити за словами свідків; але одного свідка недостатньо, щоб засудити на смерть. |
|
31
|
31
|
| И# да не в0змете и3скyпа за дyшу t ўби1вшагw, пови1нна сyща ўбіeнію: смeртію бо ќмретъ: | І не беріть викупу за душу вбивці, який винний у смерті, але його слід віддати на смерть; |
|
32
|
32
|
| нижE да в0змете и3скyпа ўбэжaніz во грaдъ ўбёжища, да пaки живeтъ на земли2, д0ндеже ќмретъ жрeцъ вели1кій. | і не беріть викупу за того, хто втік у місто притулку, щоб йому дозволити жити в землі своїй раніше смерти [великого] священика. |
|
33
|
33
|
| И# да не ўбіeте земли2, на нeйже вы2 њбитaете: кр0вь бо сіS ўбивaетъ зeмлю, и3 не њчи1ститсz землS t кр0ве проліsнныz на нeй, но т0кмw кр0вію проливaющаго: | Не оскверняйте землі, на якій ви [будете жити]; бо кров оскверняє землю, і земля не інакше очищається від пролитої на ній крови, як кров’ю того, хто пролив її. |
|
34
|
34
|
| и3 да не њсквернитE земли2, на нeйже живетE, на нeйже ѓзъ вселsюсz посредЁ вaсъ: ѓзъ бо є4смь гDь вселszйсz посредЁ сынHвъ ї}левыхъ. | Не слід оскверняти землю, на якій ви живете, серед якої живу Я; тому що Я Господь перебуваю серед синів Ізраїлевих. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
