Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 22

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Главa к7в	Глава 22

1	1
И# воздви1гшесz сhнове ї}лтестіи, њполчи1шасz на зaпады мwaва ў їoрдaна ко їеріхHну.	І вирушили сини Ізраїлеві, і зупинилися на рівнинах Моава, при Йордані, навпроти Єрихона.
2	2
И# ви1дэвъ валaкъ сhнъ сепфHровъ вс‰, є3ли6ка сотвори2 ї}ль ґморрeю,	І бачив Валак, син Сепфорів, усе, що зробив Ізраїль аморреям;
3	3
и3 ўбоsсz мwaвъ людjй ѕэлw2, ћкw мн0зи бsху, и3 њскорбЁ мwaвъ t лицA сынHвъ ї}левыхъ,	і дуже боялися моавитяни народу цього, тому що він був численний; і злякалися моавитяни синів Ізраїлевих.
4	4
и3 речE мwaвъ старёйшинамъ маді†млимъ: нн7э потреби1тъ с0нмъ сeй всёхъ, и5же w4крестъ нaсъ, ћкоже потреблsетъ телeцъ ѕлaкъ на п0ли. И# валaкъ, сhнъ сепфHровъ, бsше цaрь мwaвль въ то2 врeмz,	І сказали моавитяни старійшинам мадіамським: цей народ поїдає тепер усе навколо нас, як віл поїдає траву польову. Валак же, син Сепфорів, був царем моавитян у той час.
5	5
и3 послA послы2 къ валаaму, сhну веHрову, во фаfyру ћже є4сть ў рэки2 земли2 сынHвъ людjй є3гw2, призвaти є3го2, глаг0лz: сE, лю1діе и3зыд0ша и3з8 є3гЂпта, и3 сE, покрhша лицE земли2, и3 сjи сэдsтъ при њдержaніи моeмъ:	І послав він послів до Валаама, сина Веорового, у Пефор, що на ріці Євфраті, в землі синів народу його, щоб покликати його і сказати: ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, і живе він поряд зі мною;
6	6
и3 нн7э пріиди2, проклени2 мнЁ лю1ди сі‰, понeже крёпльшіи сyть пaче нaсъ, ѓще возм0жемъ си1хъ и3зби1ти, и3 и3зженY и5хъ и3з8 земли2: ћкw вёмъ, и5хже ѓще благослови1ши ты2, благословeни сyть, и3 и5хже ѓще прокленeши ты2, пр0клzти.	отже, прийди, прокляни мені народ цей, тому що він сильніший за мене: можливо, тоді я зможу вразити його і вигнати його з землі; я знаю, що кого ти благословиш, той благословенний, і кого ти проклянеш, той проклятий.
7	7
И# и3д0ша старBйшины мw†вли и3 старBйшины маді†мли, и3 волхвов†ніz въ рукaхъ и4хъ: и3 пріид0ша къ валаaму и3 глаг0лаша є3мY словесA валaкwва.	І пішли старійшини моавитські і старійшини мадіамські, з подарунками в руках за волхвування, і прийшли до Валаама, і переказали йому слова Валакові.
8	8
И# речE къ ни6мъ: препочjйте здЁ н0щь (сію2), и3 tвэщaю вaмъ дэ‰ніz, ±же ѓще возгlетъ гDь ко мнЁ. И# пребhша кн‰зи мw†вли ў валаaма.	І сказав він їм: переночуйте тут ніч, і дам вам відповідь, як скаже мені Господь. І залишилися старійшини моавитські у Валаама.
9	9
И# пріи1де бGъ къ валаaму и3 речE є3мY: что2 человёцы сjи ў тебє2;	І прийшов Бог до Валаама і сказав: які це люди в тебе?
10	10
И# речE валаaмъ къ бGу: валaкъ сhнъ сепфHровъ, цaрь мwaвль, послA и5хъ ко мнЁ, глаг0лz:	Валаам сказав Богу: Валак, син Сепфорів, цар Моавитський, прислав [їх] до мене [сказати]:
11	11
сE, лю1діе и3зыд0ша и3з8 є3гЂпта и3 покрhша лицE земли2, и3 сjи сэдsтъ при њдержaніи моeмъ: и3 нн7э пріиди2, проклени1 ми и5хъ, нeгли возмогY и3зби1ти и5хъ и3 и3згнaти \| t земли2.	ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, [і живе поряд зі мною]; отже, прийди, прокляни мені його; можливо, тоді я буду в стані воювати з ним і вигнати його [із землі].
12	12
И# речE бGъ къ валаaму: да не и4деши съ ни1ми, нижE да кленeши людjй: сyть бо бlгословeни.	І сказав Бог Валааму: не ходи з ними, не проклинай народу цього, бо він благословенний.
13	13
И# востaвъ валаaмъ заyтра, речE кнzзє1мъ валaкwвымъ: возврати1тесz къ господи1ну своемY: не попущaетъ ми2 бGъ и3ти2 съ вaми.	І встав Валаам зранку і сказав князям Валаковим: ідіть у землю вашу, бо не хоче Господь дозволити мені йти з вами.
14	14
И# востaвше кн‰зи мw†вли пріид0ша къ валaку и3 рек0ша є3мY: не х0щетъ валаaмъ пріити2 съ нaми.	І встали князі моавитські, і прийшли до Валака, і сказали [йому]: не погодився Валаам іти з нами.
15	15
И# приложи2 валaкъ є3щE послaти кн‰зи мн0жайшіи и3 честнёйшіи си1хъ.	Валак послав ще князів, більших і славніших за тих.
16	16
И# пріид0ша къ валаaму и3 глаг0лаша є3мY: сі‰ глаг0летъ валaкъ, сhнъ сепфHровъ: молю1 тz, не њблэни1сz пріити2 ко мнЁ:	І прийшли вони до Валаама і сказали йому: так говорить Валак, син Сепфорів: не відмовся прийти до мене;
17	17
чeстнэ бо тS почтY, и3 вс‰, є3ли6ка ѓще речeши ми2, сотворю2 тебЁ: и3 пріиди2, и3 проклени1 ми лю1ди сі‰.	я виявлю до тебе велику шану і зроблю [тобі] все, що скажеш мені; прийди ж, прокляни мені народ цей.
18	18
И# tвэщA валаaмъ и3 речE кнzзє1мъ валaкwвымъ: ѓще ми2 дaстъ валaкъ п0лну хрaмину свою2 злaта и3 сребрA, не могY преступи1ти сл0ва гDа бGа, є4же сотвори1ти то2 мaло и3ли2 вели1ко въ рaзумэ моeмъ:	І відповів Валаам і сказав рабам Валаковим: хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла і золота, не можу переступити повеління Господа, Бога мого, і зробити що-небудь мале або велике [за своєю волею];
19	19
и3 нн7э потерпи1те здЁ и3 вы2 н0щь сію2, и3 ўвёмъ, что2 приложи1тъ гDь гlати ко мнЁ.	втім, залишіться тут і ви на ніч, і я дізнаюся, що ще скаже мені Господь.
20	20
И# пріи1де бGъ къ валаaму н0щію и3 речE є3мY: ѓще звaти тS пріид0ша человёцы сjи, востaвъ и3ди2 в8слёдъ и4хъ, но сл0во, є4же ѓще рекY тебЁ, то2 да сотвори1ши.	І прийшов Бог до Валаама вночі і сказав йому: якщо люди ці прийшли кликати тебе, встань, піди з ними; але тільки роби те, що Я буду говорити тобі.
21	21
И# востaвъ валаaмъ заyтра, њсэдлA nслS своE и3 и4де со кн‰зи мw†вли.	Валаам встав уранці, осідлав ослицю свою і пішов із князями моавитськими.
22	22
И# разгнёвасz ћростію бGъ, ћкw и4де сeй: и3 востA ѓгGлъ б9ій препsти є3мY на пути2. Сeй же сэдsше на nслsти своeмъ и3 двA раб† є3гw2 съ ни1мъ.	І запалав гнів Божий за те, що він пішов, і став ангел Господній на дорозі, щоб перешкодити йому. Він їхав на ослиці своїй і з ним двоє слуг його.
23	23
И# ўзрёвъ nсeлъ ѓгGла б9іz супроти1въ стоsща на пути2, и3 мeчь и3звлечeнъ въ руцЁ є3гw2, и3 соврати1сz nсeлъ съ пути2 и3 и3дsше на п0ле: и3 біsше (валаaмъ) nслS жезл0мъ свои1мъ, є4же напрaвити є5 на пyть:	І побачила ослиця ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і звернула ослиця з дороги, і пішла на поле; а Валаам став бити ослицю, щоб повернути її на дорогу.
24	24
и3 стA ѓгGлъ б9ій на броздaхъ віногрaдныхъ: њграждeніе tсю1ду, и3 њграждeніе toнyду:	І став ангел Господній на вузькій дорозі, між виноградниками, де з одного боку стіна і з другого боку стіна.
25	25
и3 ўзрёвъ nсeлъ ѓгGла б9іz, приложи1сz ко њгрaдэ и3 прижмE н0гу валаaму ко њгрaдэ, и3 приложи2 є3щE би1ти є3го2:	Ослиця, побачивши ангела Господнього, притулилася до стіни і притиснула ногу Валаама до стіни; і він знову став бити її.
26	26
и3 приложи2 ѓгGлъ б9ій, и3 шeдъ с™A въ мёстэ ќзкомъ, въ нeмже не бsше ўклони1тисz ни на дeсно, ни на лёво:	Ангел Господній знову перейшов і став у вузькому місці, де нікуди звернути, ні праворуч, ні ліворуч.
27	27
и3 ви1дz nслS ѓгGла б9іz, падE под8 валаaмомъ: и3 разгнёвасz валаaмъ, и3 біsше nслS жезл0мъ.	Ослиця, побачивши ангела Господнього, лягла під Валаамом. І запалав гнів Валаама, і став він бити ослицю палицею.
28	28
И# tвeрзе бGъ ўстA nслsти, и3 речE валаaму: что2 сотвори1хъ тебЁ, ћкw сE, въ трeтіе біeши мS;	І відкрив Господь уста ослиці, і вона сказала Валааму: що я тобі зробила, що ти б’єш мене ось уже третій раз?
29	29
И# речE валаaмъ nслsти: ћкw поругaлосz ми2 є3си2: и3 ѓще бhхъ мeчь и3мёлъ въ рукY моє1ю, проб0лъ бhхъ тS.	Валаам сказав ослиці: за те, що ти наглумилася з мене; якби у мене був у руці меч, то я зараз же убив би тебе.
30	30
И# речE nслS валаaму: не ѓзъ ли nсли1ца твоS, на нeйже ты2 э4здиши t ю4ности своеS до днeшнzгw днE; є3дA през0рствомъ презрёвши сотвори1хъ тебЁ сіE; Џнъ же речE: ни2.	Ослиця ж сказала Валааму: чи не я твоя ослиця, на якій ти їздив спочатку до цього дня чи мала я звичку так поводитися з тобою? Він сказав: ні.
31	31
Tвeрзе же бGъ џчи валаaму, и3 ўзрЁ ѓгGла б9іz противостоsща на пути2, и3 мeчь и3звлечeнъ въ руцЁ є3гw2: и3 приклони1всz поклони1сz є3мY лицeмъ свои1мъ.	І відкрив Господь очі Валааму, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і схилився, і впав на лице своє.
32	32
И# речE є3мY ѓгGлъ б9ій: почто2 біeши nслS твоE сіE въ трeтіе; и3 сE, ѓзъ пріид0хъ на препsтіе твоE, ћкw непріsтенъ пyть тв0й предо мн0ю: и3 ви1дz мS nсли1ца, соврати1сz t менє2 сE трeтіе:	І сказав йому ангел Господній: за що ти бив ослицю твою ось уже три рази? Я вийшов, щоб перешкодити [тобі], тому що шлях [твій] неправий переді Мною;
33	33
и3 ѓще бы не ўклони1ласz t менє2, нн7э тS u5бо ўби1лъ бhхъ, сію1 же сохрани1лъ бhхъ.	і ослиця, побачивши Мене, звернула від Мене ось уже тричі; якби вона не звернула від Мене, то Я убив би тебе, а її залишив би живою.
34	34
И# речE валаaмъ ко ѓгGлу гDню: согрэши1хъ, не вёдэхъ бо, ћкw ты2 мнЁ противостоsлъ є3си2 на пути2: и3 нн7э ѓще тебЁ не ўг0дно, возвращyсz.	І сказав Валаам ангелові Господньому: згрішив я, тому що не знав, що Ти стоїш проти мене на дорозі; отже, якщо це неприємно в очах Твоїх, то я повернусь.
35	35
И# речE ѓгGлъ б9ій къ валаaму: и3ди2 ты2 съ челwвёки: nбaче сл0во, є4же ѓще рекY тебЁ, сіE сохрани2 глаг0лати. И# и4де валаaмъ со кн‰зи валaкwвы.	І сказав ангел Господній Валааму: піди з людьми цими, тільки говори те, що Я буду говорити тобі. І пішов Валаам із князями Валаковими.
36	36
И# ўслhшавъ валaкъ, ћкw прих0дитъ валаaмъ, и3зhде во срётеніе є3мY во грaдъ мwaвль, и4же є4сть въ предёлэхъ ґрнHнихъ, и4же є4сть на краи2 предёлwвъ.	Валак, почувши, що йде Валаам, вийшов назустріч йому в місто моавитське, яке на кордоні біля Арнона, що біля самої межі.
37	37
И# речE валaкъ къ валаaму: не послaхъ ли къ тебЁ звaти тS; почто2 не пришeлъ є3си2 ко мнЁ; и3ли2 не возмогY почти1ти тебE;	І сказав Валак Валааму: чи не посилав я до тебе, кликати тебе? чому ти не йшов до мене? невже я насправді не можу вшанувати тебе?
38	38
И# речE валаaмъ къ валaку: сE, прихождY къ тебЁ нн7э: м0щенъ ли бyду глаг0лати что2; сл0во, є4же ѓще вложи1ть бGъ во ўстA мо‰, сіE рекY.	І сказав Валаам Валаку: ось, я й прийшов до тебе, але чи можу я що від себе сказати? що вкладе Бог в уста мої, те і буду говорити.
39	39
И# и4де валаaмъ съ валaкомъ, и3 внид0ша во грaды сє1лныz.	І пішов Валаам з Валаком і прийшли в Кириаф-Хуцоф.
40	40
И# заклA валaкъ телцы2 и3 џвцы, и3 послA валаaму и3 кнzзє1мъ и5же съ ни1мъ.	І заколов Валак волів і овець, і послав до Валаама і князів, що були з ним.
41	41
И# бhсть заyтра, и3 взsвъ валaкъ валаaма, возведE є3го2 на ст0лпъ ваaловъ, и3 показA є3мY tтyду чaсть нёкую людjй.	На другий день ранком Валак узяв Валаама і звів його на висоти Ваалові, щоб він побачив звідти частину народу.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт