Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa к7д
Глава 24
1
1
И# ви1дэвъ валаaмъ, ћкw добро2 є4сть пред8 гDемъ благословлsти ї}лz, не и4де по њбhчаю своемY въ срётеніе волхвовaніємъ, и3 возврати2 лицE своE въ пустhню. Валаам побачив, що Господу вгодно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, для волхвування, але обернувся лицем своїм до пустелі.
2
2
И# возвeдъ валаaмъ џчи свои2, ўзрЁ ї}лz њполчи1вшасz по племенHмъ: и3 бhсть д¦ъ б9ій на нeмъ. І глянув Валаам і побачив Ізраїля, що стояв за колінами своїми, і був на ньому Дух Божий.
3
3
И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: глаг0летъ валаaмъ, сhнъ веHровъ, глаг0летъ человёкъ и4стиннw зрsй, І промовив він притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима,
4
4
глаг0летъ слyшаzй словесA крёпкагw, и4же видёніе б9іе ви1дэ во снЁ: tвє1рсты џчи є3гw2: говорить той, хто чує слова Божі, який бачить видіння Всемогутнього; падає, але відкриті очі його:
5
5
к0ль добри2 д0ми твои2, їaкwве, и3 кyщы тво‰, ї}лю: які прекрасні намети твої, Якове, оселі твої, Ізраїлю!
6
6
ћкw дубр†вы њсэнsющыz и3 ћкw сaдіе при рэкaхъ, и3 ћкw кyщы, ±же водрузи2 гDь, и3 ћкw кeдри при водaхъ: розстилаються вони, як долини, як сади біля річки, як дерева алое, насаджені Господом, як кедри біля вод;
7
7
и3зhдетъ человёкъ t сёмене є3гw2, и3 њбладaетъ kзы6ки мн0гими: и3 возвhситсz пaче гHга цaрство є3гw2, и3 возрастeтъ цaрство є3гw2: поллється вода з відер його, і сі?м’я його буде, як великі води, перевершить Агага цар його і піднесеться царство його.
8
8
бGъ и3зведE є3го2 и3з8 є3гЂпта, ћкоже слaва є3динор0га є3мY: поsстъ kзhки вр†гъ свои1хъ и3 т0лщы и4хъ и3зможди1тъ, и3 стрэлaми свои1ми ўстрэли1тъ врагA: Бог вивів його з Єгипту, швидкість єдинорога в нього, пожирає народи, ворожі йому, роздроблює кістки їх і стрілами своїми уражає [ворога].
9
9
возлeгъ почи2 ћкw лeвъ и3 ћкw скЂменъ: кто2 возбyдитъ є3го2; благословsщіи тS благословeни, и3 проклинaющіи тS пр0клzти. Схилився, лежить як лев і як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і хто проклинає тебе, проклятий!
10
10
И# разгнёвасz валaкъ на валаaма, и3 плеснY рукaми свои1ми, и3 речE валaкъ къ валаaму: клsти тS врагA моего2 призвaхъ, и3 сE, благословлsz благослови1лъ є3си2 и5хъ въ трeтіе: І запалав гнів Валака на Валаама, і сплеснув він руками своїми, і сказав Валак Валааму: я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти благословляєш їх ось уже втретє;
11
11
нн7э u5бо бэжи2 на мёсто своE: рек0хъ, почтy тz: и3 нн7э лиши1 тz гDь слaвы. отже, тікай у своє місце; я хотів ушанувати тебе, але ось, Господь позбавляє тебе чести.
12
12
И# речE валаaмъ къ валaку: и3 послHмъ твои6мъ, и5хже послaлъ є3си2 ко мнЁ, не рек0хъ ли, глаг0лz: І сказав Валаам Валаку: чи не говорив я послам твоїм, яких ти посилав до мене:
13
13
ѓще ми2 дaстъ валaкъ хрaмину свою2 п0лну сребрA и3 злaта, не могY преступи1ти сл0ва б9іz, є4же сотвори1ти є5 ѕло2 и3ли2 добро2 t менє2 самaгw: є3ли6ка ѓще речeтъ ми2 бGъ, сі‰ возглаг0лю; «хоча б давав мені Валак повний свій будинок срібла і золота, не можу переступити повеління Господнього, щоб зробити що-небудь добре чи зле за своєю волею: що скаже Господь, те й буду говорити»?
14
14
и3 нн7э, сE, и3дY до мёста своегw2: грzди2, присовётую тебЁ, что2 сотворsтъ лю1діе сjи лю1демъ твои6мъ, въ послBднzz дни6. Отже, ось, я йду до народу свого; піди, я провіщу тобі, що зробить народ цей з народом твоїм з часом.
15
15
И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: глаг0летъ валаaмъ сhнъ веHровъ, глаг0летъ человёкъ и4стиннw зрsй, І промовив притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима,
16
16
слhшай словесA б9іz, ўмёz ўмёніе вhшнzгw и3 видёніе б9іе ви1дэвый во снЁ: tвє1рсты џчи є3гw2: говорить той, хто чує слова Божі, хто має видіння від Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але відкриті очі його.
17
17
покажY є3мY, и3 не нн7э: ўблажaю, и3 не приближaетсz: возсіsетъ ѕвэздA t їaкwва, и3 востaнетъ человёкъ t ї}лz и3 погуби1тъ кн‰зи мwави6тскіz, и3 плэни1тъ вс‰ сhны си1fwвы: Бачу Його, але нині ще немає; бачу Його, але не близько. Сходить зірка від Якова і постає жезл від Ізраїля, і вражає князів Моава і розтрощує всіх синів Сифових.
18
18
и3 бyдетъ є3дHмъ наслёдіе, и3 бyдетъ наслёдіе и3сavъ врaгъ є3гw2, и3 ї}ль сотвори2 крёпость: Едом буде під володінням, Сеїр буде під володінням ворогів своїх, а Ізраїль явить силу свою.
19
19
и3 востaнетъ t їaкwва, и3 погуби1тъ спасaемаго t грaда. Той, хто вийде від Якова, заволодіє і знищить те, що залишилося від міста.
20
20
И# ви1дэвъ ґмали1ка и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: начaло kзhкwвъ ґмали1къ, и3 сёмz и4хъ поги1бнетъ. І побачив він Амалика, і промовив притчу свою і сказав: перший з народів Амалик, але кінець його — загибель.
21
21
И# ви1дэвъ кене0на и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: си1льно селeніе твоE: и3 ѓще положи1ши на кaмени гнэздо2 твоE, І побачив він кенеїв, і промовив притчу свою, і сказав: міцне житло твоє, і на скелі покладене гніздо твоє;
22
22
и3 ѓще бyдетъ веHру гнэздо2 ковaрства, ґссmрjане плэнsтъ тS. але зруйнований буде Каїн, і недовго до того, що Ассур поведе тебе в полон.
23
23
И# ви1дэвъ w4га и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: г0ре, г0ре, кто2 жи1въ бyдетъ, є3гдA положи1тъ бGъ сі‰; І [побачивши Ога,] промовив притчу свою і сказав: горе, [горе,] хто уціліє, коли наведе це Бог!
24
24
и3 и3зhдутъ и3з8 рyкъ китіeйскихъ, и3 њѕл0бzтъ ґссyра, и3 њѕл0бzтъ є3врewвъ, и3 сaми вкyпэ поги1бнутъ. прийдуть кораблі від Киттима, й упокорять Ассура, й упокорять Евера; але і їм загибель!
25
25
И# востaвъ валаaмъ tи1де, возврати1всz на мёсто своE: и3 валaкъ tи1де къ себЁ. І встав Валаам і пішов назад у своє місце, а Валак також пішов своєю дорогою.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.