Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава lв

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Главa lв	Глава 32

1	1
И# скотA мн0жество бsше сынHмъ руви6млимъ и3 сынHмъ гaдwвымъ, мн0го ѕэлw2. И# ви1дэша странY їази1рову и3 странY галаaдову, и3 бsше мёсто, мёсто ск0тно.	У синів Рувимових і у синів Гадових стад було дуже багато; і побачили вони, що земля Іазер і земля Галаад є місцем придатним для стад;
2	2
И# пришeдше сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы рек0ша къ мwmсeю и3 ко є3леазaру жерцY и3 ко кнzзє1мъ с0нма, глаг0люще:	і прийшли сини Гадові і сини Рувимові і сказали Мойсею та Єлеазару священику і князям громади, говорячи:
3	3
ґтарHfъ и3 девHнъ, и3 їази1ръ и3 намрA, и3 є3севHнъ и3 є3леaли, и3 севамA и3 навavъ и3 веaнъ,	Атароф і Дивон, й Іазер, і Нимра, і Есевон і Елеале, і Севам, і Нево, і Веон,
4	4
землS, ю4же предадE гDь пред8 сы6ны ї}левыми, землS скотопитaтелна є4сть, рабHмъ же твои6мъ ск0тъ є4сть.	земля, яку Господь уразив перед громадою Ізраїлевою, є земля придатна для стад, а у рабів твоїх є стада.
5	5
И# рёша: ѓще њбрэт0хомъ благодaть пред8 тоб0ю, да дaстсz нaмъ землS сіS рабHмъ твои6мъ во њдержaніе, и3 не преводи2 нaсъ чрез8 їoрдaнъ.	І сказали: якщо ми знайшли благовоління в очах твоїх, віддай землю цю рабам твоїм у володіння; не переводь нас через Йордан.
6	6
И# речE мwmсeй сынHмъ гaдwвымъ и3 сынHмъ руви6млимъ: брaтіz вaшz п0йдутъ на брaнь, и3 вh ли сsдете тY;	І сказав Мойсей синам Гадовим і синам Рувимовим: брати ваші підуть на війну, а ви залишитеся тут?
7	7
и3 вскyю развращaете сeрдце сынHвъ ї}левыхъ, не прейти2 на зeмлю, ю4же даeтъ гDь и5мъ;	для чого ви відвертаєте серце синів Ізраїлевих від переходу в землю, яку дає їм Господь?
8	8
не тaкw ли сотвори1ша nтцы2 вaши, є3гдA послaхъ \| t кaдисъ-варни2 соглsдати зeмлю;	так вчинили батькі ваші, коли я посилав їх з Кадес-Варні для огляду землі:
9	9
и3 взыд0ша до дeбри грезн0вныz, и3 соглsдаша зeмлю, и3 tврати1ша сeрдце сынHвъ ї}левыхъ, ћкw да не вни1дутъ въ зeмлю, ю4же дадE и5мъ гDь;	вони доходили до долини Есхол, і бачили землю, і відвернули серце синів Ізраїлевих, щоб не йшли вони в землю, яку Господь дає їм;
10	10
И# разгнёвасz ћростію гDь въ дeнь w4нъ и3 клsтсz, гlz:	і запалав у той день гнів Господа, і поклявся Він, говорячи:
11	11
ѓще ќзрzтъ человёцы сjи и3зшeдшіи и3з8 є3гЂпта, t двaдесzти лётъ и3 вhшше, вёдущіи добро2 и3 ѕло2, зeмлю, є4юже клsхсz ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву: не послёдоваша бо в8слёдъ менє2,	люди ці, що вийшли з Єгипту, від двадцяти років і вище [які знають добро і зло,] не побачать землі, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, тому що вони не підкорялися Мені,
12	12
т0чію халeвъ сhнъ їефоннjинъ tлучeнный и3 їисyсъ сhнъ наvи1нъ, ћкw послёдоваша в8слёдъ гDа.	крім Халева, сина Ієфонніїного, кенезеянина, й Ісуса, сина Навина, тому що вони підкорилися Господеві.
13	13
И# разгнёвасz ћростію гDь на ї}лz, и3 томи2 \| въ пустhни четhредесzть лётъ, д0ндеже потреби1сz вeсь р0дъ творsщій ѕл†z пред8 гDемъ.	І запалав гнів Господа на Ізраїля, і водив Він їх по пустелі сорок років, доки не скінчився весь рід, що зробив зло в очах Господніх.
14	14
СE, востaсте вмёстw nтє1цъ вaшихъ, сокрушeніе человBкъ грёшникwвъ, приложи1ти є3щE къ ћрости гнёва гDнz на ї}лz:	І ось, замість батьків ваших повстали ви, поріддя грішників, щоб посилити ще лютість гніву Господнього на Ізраїля.
15	15
ћкw tвратитeсz t негw2, приложи1ти є3щE њстaвити є3го2 въ пустhни, и3 возбеззак0ннуете на вeсь с0нмъ сeй.	Якщо ви відвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви погубите весь народ цей.
16	16
И# пріид0ша къ немY и3 глаг0лаша: њгр†ды nвцaмъ да согради1мъ здЁ скотHмъ свои6мъ, и3 грaды и3мёніємъ нaшымъ:	І підійшли вони до нього і сказали: ми побудуємо тут овечі двори для отар наших і міста для дітей наших;
17	17
и3 мы2 воwружeни п0йдемъ на стражбY пeрвіи сынHмъ ї}лєвымъ, д0ндеже введeмъ \| въ мёсто и4хъ: и3 да вселsтсz и3мBніz н†ша во градёхъ ўтверждeныхъ рaди живyщихъ на земли2:	самі ж ми перші озброїмося і підемо перед синами Ізраїлевими, доки не приведемо їх у місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, для безпеки від жителів землі;
18	18
не возврати1мсz въ д0мы нaшz, д0ндеже раздэлsтсz сhнове ї}лтестіи, кjйждо въ наслёдіе своE:	не повернемося в доми наші, доки не вступлять сини Ізраїлеві кожен у наділ свій;
19	19
и3 ктомY не наслёдимъ въ ни1хъ њб8 nнY странY їoрдaна и3 дaлэе, ћкw пріsхомъ жрє1біz нaшz сію2 странY їoрдaна на вост0ки.	бо ми не візьмемо з ними наділу по той бік Йордану і далі, якщо наділ нам дістанеться по цей бік Йордану, до сходу.
20	20
И# речE къ ни6мъ мwmсeй: ѓще сотворитE по словеси2 семY, ѓще воwружитeсz пред8 гDемъ на брaнь,	І сказав їм Мойсей: якщо ви це зробите, якщо озброєними підете на війну перед Господом,
21	21
и3 прeйдетъ всsкъ nрyжникъ вaшъ їoрдaнъ пред8 гDемъ на брaнь, д0ндеже потреби1тсz врaгъ є3гw2 t лицA є3гw2,	і піде кожен з вас озброєним за Йордан перед Господом, доки не знищить Він ворогів Своїх перед Собою,
22	22
и3 њбладaна бyдетъ землS пред8 гDемъ, и3 посeмъ возврати1тесz, и3 бyдете безви1нни пред8 гDемъ и3 t ї}лz: и3 бyдетъ землS сіS вaмъ во њдержaніе пред8 гDемъ:	і підкорена буде земля перед Господом, то опісля повернетеся і будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і буде земля ця у вас у володінні перед Господом;
23	23
ѓще же не сотворитE тaкw, согрэшитE пред8 гDемъ, и3 ўвёсте грёхъ вaшъ, є3гдA вaсъ пости1гнутъ ѕл†z:	якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і понесете покарання за гріх ваш, яке постигне вас;
24	24
и3 соградитE вы2 себЁ грaды и3мёнію вaшему и3 њгр†ды скотHмъ вaшымъ: и3 и3сходsщее и3з8 ќстъ вaшихъ сотворитE.	будуйте собі міста для дітей ваших і двори для овець ваших і робіть, що сказано устами вашими.
25	25
И# рек0ша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы къ мwmсeю, глаг0люще: раби2 твои2 сотворsтъ, ћкоже гDь нaшъ повелёлъ є4сть:	І сказали сини Гадові і сини Рувимові Мойсеєві: раби твої зроблять, як повеліває господар наш;
26	26
и3мёніе нaше, и3 жєны2 нaши, и3 вeсь ск0тъ нaшъ да бyдутъ во градёхъ галаaдовыхъ:	діти наші, дружини наші, отари наші і вся худоба наша залишаться тут у містах Галаада,
27	27
раби1 же твои2 прeйдутъ вси2 воwружeни и3 ўгот0вани пред8 гDемъ на брaнь, ћкоже гlетъ гDь.	а раби твої, усі, озброївшись, як воїни, підуть перед Господом на війну, як говорить господар наш.
28	28
И# пристaви и5мъ мwmсeй є3леазaра жерцA и3 їисyса сhна наvи1на, и3 кн‰зи nтeчествъ племeнъ сынHвъ ї}левыхъ.	І дав Мойсей про них повеління Єлеазару священику й Ісусові, синові Навина, і начальникам племен синів Ізраїлевих,
29	29
И# речE къ ни6мъ мwmсeй: ѓще прeйдутъ сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы съ вaми чрез8 їoрдaнъ, всsкъ воwружeнъ на брaнь пред8 гDемъ, и3 њбладaете землeю пред8 соб0ю, и3 дади1те и5мъ зeмлю галаaдову во њдержaніе.	і сказав їм Мойсей: якщо сини Гадові і сини Рувимові перейдуть з вами за Йордан, усі озброївшись на війну перед Господом, і підкорена буде перед вами земля, то віддайте їм землю Галаад у володіння;
30	30
Ѓще ли не прeйдутъ воwружeни съ вaми на брaнь пред8 гDемъ, то2 предпосли1те и3мёніе и4хъ и3 жєны2 и4хъ и3 скоты2 и4хъ прeжде вaсъ на зeмлю ханаaню, и3 да наслёдzтъ кyпнw съ вaми въ земли2 ханаaни.	якщо ж не підуть вони з вами озброєні [на війну перед Господом, то пошліть перед собою майно їхнє, дружин їхніх і худобу їхню у землю Ханаанську], і вони одержать володіння разом з вами в землі Ханаанській.
31	31
И# tвэщaша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы, глаг0люще: є3ли6ка гlетъ гDь рабHмъ свои6мъ, тaкw сотвори1мъ мы2:	І відповіли сини Гадові і сини Рувимові і сказали: як сказав Господь рабам твоїм, так і зробимо;
32	32
прeйдемъ воwружeни пред8 гDемъ въ зeмлю ханаaню, и3 дади1те нaмъ во њдержaніе странY сію2 їoрдaна.	ми підемо озброєними перед Господом у землю Ханаанську, а наділ володіння нашого нехай буде по цей бік Йордану.
33	33
И# дадE и5мъ мwmсeй сынHмъ гaдwвымъ и3 сынHмъ руви6млимъ и3 полуплeмени манассjину сынHвъ їHсифовыхъ цaрство сиHна царS ґморрeйска и3 цaрство w4га царS васaнска, зeмлю и3 грaды съ предBлы є3S, грaды њкрє1стныz земли2.	І віддав Мойсей їм, синам Гадовим і синам Рувимовим, і половині коліна Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморрейського, і царство Ога, царя Васанського, землю з містами її та околицями, — міста землі в усі сторони.
34	34
И# согради1ша сhнове гaдwвы девHнъ и3 ґтарHfъ и3 ґрои1ръ,	І побудували сини Гадові, Дивон і Атароф, і Ароер,
35	35
и3 сwфaнъ и3 їази1ръ, и3 вознес0ша и5хъ,	і Атароф-Шофан, й Іазер, й Іогбегу,
36	36
и3 намрaмъ и3 веfарaнъ грaды твє1рды, и3 њгр†ды nвцaмъ.	і Беф-Нимру і Беф-Гаран, міста укріплені і двори для овець.
37	37
И# сhнове руви6мли согради1ша є3севHнъ и3 є3леaли и3 каріаfаjмъ,	І сини Рувимові побудували Есевон, Елеале, Кириафаїм,
38	38
и3 навHнъ и3 веельмеHнъ њграждє1ны, и3 севамA: и3 прозвaша по и3менHмъ свои6мъ и3менA градHмъ, ±же согради1ша.	і Нево, і Ваал-Меон, імена яких перемінені, і Сивму, і дали назви містам, які вони побудували.
39	39
И# и4де ќръ сhнъ махjровъ, внyкъ манассjевъ, въ галаaдъ, и3 взS є3го2, и3 погуби2 ґморрeа живyщаго въ нeмъ:	І пішли сини Махира, сина Манассіїного, у Галаад, і взяли його, і вигнали аморреїв, які були в ньому;
40	40
и3 дадE мwmсeй галаaдъ махjру сhну манассjину, и3 всели1сz тY.	і віддав Мойсей Галаад Махиру, синові Манассії, і він оселився в ньому.
41	41
И# їаjръ сhнъ манассjевъ и4де и3 взS сeла и4хъ, и3 прозвaша \| сeла їаjрwва.	І Яїр, син Манассії, пішов і взяв селища їх, і назвав їх: селища Яїрові.
42	42
И# навavъ и4де и3 взS каafа и3 сeла є3гw2, и3 и3меновA \| навHfъ t и4мене своегw2.	І Новах пішов і взяв Кенаф і залежні від нього міста, і назвав його своїм ім’ям: Новах.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт