Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ і҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава́ і҃	Глава 10

1	1
И҆ взѧ̀ самꙋи́лъ сосꙋ́дъ съ є҆ле́емъ, и҆ возлїѧ̀ на главꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ лобыза̀ є҆го̀, и҆ речѐ є҆мꙋ̀: не пома́за ли тебѐ гдⷭ҇ь на ца́рство лю́демъ свои̑мъ и҆̀же во і҆и҃ли; и҆ ты̀ ца́рствовати бꙋ́деши въ лю́дехъ гдⷭ҇нихъ, и҆ ты̀ спасе́ши ѧ҆̀ ѿ рꙋкѝ вра̑гъ и҆́хъ ѡ҆́крестъ: и҆ сїѐ тебѣ̀ зна́менїе, ꙗ҆́кѡ пома́за тѧ̀ гдⷭ҇ь над̾ наслѣ́дїемъ свои́мъ въ кнѧ́зѧ:	І взяв Самуїл сосуд з єлеєм і вилив на голову його, і поцілував його і сказав: ось, Господь помазує тебе на правителя спадщини Своєї [в Ізраїлі, і ти будеш царювати над народом Господнім і врятуєш його від руки ворогів його, які оточують його, і ось тобі знамення, що помазав тебе Господь на царя над спадщиною Своєю]:
2	2
є҆гда̀ ѿи́деши дне́сь ѿ менє̀, ѡ҆брѧ́щеши два̀ мꙋ́жа при гробѣ́хъ рахи́линыхъ въ предѣ́лѣхъ венїамі́нихъ въ силѡ́мѣ, въ вакала́ѳѣ ска́чꙋщихъ ѕѣ́лнѡ, и҆ рекꙋ́тъ тебѣ̀: ѡ҆брѣто́шасѧ ѻ҆слѧ́та, и҆̀хже ходи́сте и҆ска́ти: и҆ сѐ, ѻ҆те́цъ тво́й ѿве́рже глаго́лъ ѡ҆ ѻ҆слѧ́техъ и҆ ѕѣлѡ̀ пече́тсѧ ва́съ ра́ди, глаго́лѧ: что̀ сотворю̀ ѡ҆ сы́нѣ мое́мъ;	коли ти тепер підеш від мене, то зустрінеш двох чоловіків біля гробу Рахилі, в наділі Веніаміновому, у Целцаху, і вони скажуть тобі: «знайшлися ослиці, яких ти ходив шукати, і ось батько твій, забувши про ослиць, хвилюється про вас, говорячи: що із сином моїм?»
3	3
и҆ ѿи́деши ѿтꙋ́дꙋ, и҆ да́лѣе прїи́деши до дꙋбра́вы ѳавѡ́ра, и҆ ѡ҆брѧ́щеши та́мѡ трѝ мꙋ́жы восходѧ́щыѧ къ бг҃ꙋ въ веѳи́ль, є҆ди́наго ведꙋ́ща тро́е козлѧ́тъ, а҆ дрꙋга́го несꙋ́ща трѝ врє́тища хлѣ́бѡвъ, а҆ тре́тїѧгѡ несꙋ́ща мѣ́хъ вїна̀:	І підеш звідти далі і прийдеш до діброви Фаворської, і зустрінуть тебе там три чоловіки, які йдуть до Бога у Вефиль: один несе трьох козенят, другий несе три хлібини, а третій несе міх з вином;
4	4
и҆ вопро́сѧтъ тѧ̀ ꙗ҆̀же ѡ҆ ми́рѣ, и҆ дадꙋ́тъ тѝ два̀ нача̑тка хлѣ́бѡвъ, и҆ во́змеши ѿ рꙋ́къ и҆́хъ:	і будуть вони вітати тебе і дадуть тобі дві хлібини, і ти візьмеш з рук їхніх.
5	5
и҆ по си́хъ да взы́деши на хо́лмъ бж҃їй, и҆дѣ́же є҆́сть собра́нїе и҆ноплемє́нникъ, та́мѡ нача̑лницы и҆ноплемє́нничи: и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ вни́деши та́мѡ во гра́дъ, срѧ́щеши ли́къ проро́кѡвъ и҆сходѧ́щихъ ѿ ва́мы, и҆ пред̾ ни́ми свирѣ̑ли и҆ тѷмпа́ны, и҆ сѡпѣ́ли и҆ гꙋ́сли, и҆ ті́и прорица́ющїи:	Після того ти прийдеш на пагорб Божий, де охоронний загін филистимський; [там начальники филистимські;] і коли ввійдеш там у місто, зустрінеш зібрання пророків, які сходять з висоти, і перед ними псалтир і тимпан, і сопілка і гуслі, і вони пророкують;
6	6
и҆ сни́детъ на тѧ̀ дх҃ъ гдⷭ҇ень, и҆ воспрⷪ҇ро́чествꙋеши съ ни́ми, и҆ ѡ҆брати́шисѧ въ мꙋ́жа и҆но́го:	і зійде на тебе Дух Господній, і ти будеш пророкувати з ними і станеш іншою людиною.
7	7
и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ прїи́дꙋтъ знамє́нїѧ сїѧ̑ на тѧ̀, творѝ всѧ̑, є҆ли̑ка ѡ҆брѧ́щетъ рꙋка̀ твоѧ̀, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ съ тобо́ю:	Коли ці знамення збудуться над тобою, тоді роби, що може рука твоя, тому що з тобою Бог.
8	8
и҆ сни́деши пре́жде менє̀ въ галга́лы, и҆ сѐ, а҆́зъ сни́дꙋ къ тебѣ̀ вознестѝ всесожже́нїе и҆ пожре́ти жє́ртвы ми̑рны: се́дмь дні́й пожде́ши, до́ндеже прїидꙋ̀ къ тебѣ̀, и҆ покажꙋ́ ти, что̀ сотвори́ши.	І ти піди раніше за мене в Галгал, куди і я прийду до тебе для приношення всепалень і мирних жертв; сім днів чекай, доки я не прийду до тебе, і тоді скажу тобі, що тобі робити.
9	9
И҆ бы́сть внегда̀ ѿврати́ти є҆мꙋ̀ плещы̀ своѧ̑ ѿитѝ ѿ самꙋи́ла, преложѝ є҆мꙋ̀ бг҃ъ се́рдце на и҆́но. И҆ прїидо́ша всѧ̑ знамє́нїѧ сїѧ̑ въ де́нь ѡ҆́нъ.	Як тільки Саул обернувся, щоб іти від Самуїла, Бог дав йому інше серце, і збулися всі ті знамення в той самий день.
10	10
И҆ взы́де ѿтꙋ́дꙋ на хо́лмъ, и҆ сѐ, ли́къ проро́ческїй проти́вꙋ є҆мꙋ̀: и҆ взы́де на́нь дх҃ъ бж҃їй, и҆ прорица́ше средѣ̀ и҆́хъ.	Коли прийшли вони до пагорба, ось зустрічається їм зібрання пророків, і зійшов на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
11	11
И҆ бы́ша всѝ ви́дѣвшїи є҆го̀ вчера̀ и҆ тре́тїѧгѡ днѐ, и҆ ви́дѣша, и҆ сѐ, то́й посредѣ̀ прорѡ́къ прорица́ѧй. И҆ рѣ́ша лю́дїе кі́йждо ко и҆́скреннемꙋ своемꙋ̀: что̀ сїѐ бы́вшее сы́нꙋ кі́совꙋ; є҆да̀ и҆ саꙋ́лъ во проро́цѣхъ;	Усі, хто знав його вчора і третього дня, побачивши, що він з пророками пророкує, говорили в народі одне одному: що це сталося із сином Кисовим? невже і Саул у пророках?
12	12
И҆ ѿвѣща̀ нѣ́кто ѿ ни́хъ и҆ речѐ: и҆ кто̀ ѻ҆те́цъ є҆мꙋ̀; не кі́съ ли; И҆ сегѡ̀ ра́ди бы́сть въ при́тчꙋ: є҆да̀ и҆ саꙋ́лъ во проро́цѣхъ;	І відповів один з тих, що були там, і сказав: а у тих хто батько? Тому ввійшло в прислів’я: «невже і Саул у пророках?»
13	13
И҆ сконча̀ проро́чествꙋѧ, и҆ прїи́де ѿтꙋ́дꙋ на хо́лмъ.	І перестав він пророкувати, і пішов на висоту.
14	14
И҆ речѐ оу҆́жикъ є҆гѡ̀ къ немꙋ̀ и҆ ко ѻ҆́трочищꙋ є҆гѡ̀: ка́мѡ ходи́сте; И҆ рѣ́ша: ѻ҆слѧ́тъ и҆ска́ти, и҆ ви́дѣхомъ, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть и҆́хъ, и҆ внидо́хомъ къ самꙋи́лꙋ.	І сказав дядько Саулів йому і слузі його: куди ви ходили? Він сказав: шукати ослиць, але, бачачи, що їх нема, зайшли до Самуїла.
15	15
И҆ речѐ оу҆́жикъ къ саꙋ́лꙋ: возвѣсти́ ми нн҃ѣ, что́ ти речѐ самꙋи́лъ;	І сказав дядько Саулів: розкажи мені, що сказав вам Самуїл.
16	16
И҆ речѐ саꙋ́лъ оу҆́жикꙋ своемꙋ̀: вѣ́стїю возвѣсти́ ми, ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣто́шасѧ ѻ҆слѧ́та. Словесе́ же ѡ҆ ца́рствѣ не возвѣстѝ є҆мꙋ̀, є҆́же речѐ самꙋи́лъ.	І сказав Саул дядькові своєму: він оголосив нам, що ослиці знайшлися. А того, що сказав йому Самуїл про царство, не відкрив йому.
17	17
И҆ заповѣ́да самꙋи́лъ всѣ̑мъ лю́демъ прїитѝ ко гдⷭ҇ꙋ въ массифа́ѳъ.	І скликав Самуїл народ до Господа в Массифу
18	18
И҆ речѐ самꙋи́лъ къ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ: сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ, гл҃ѧ: а҆́зъ и҆зведо́хъ ѻ҆тцы̀ ва́шѧ сы́ны і҆и҃лєвы и҆з̾ є҆гѵ́пта, и҆ и҆з̾ѧ́хъ вы̀ ѿ рꙋкѝ фараѡ́на царѧ̀ є҆гѵ́петскагѡ и҆ ѿ всѣ́хъ ца́рствъ ѡ҆скорблѧ́ющихъ вы̀:	і сказав синам Ізраїлевим: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту і визволив вас від руки єгиптян і від руки всіх царств, що гнітили вас.
19	19
и҆ вы̀ дне́сь оу҆ничижи́сте бг҃а ва́шего, и҆́же са́мъ є҆́сть сп҃са́ѧй вы̀ ѿ всѣ́хъ ѕѡ́лъ ва́шихъ и҆ скорбе́й ва́шихъ, и҆ рѣ́сте: нѝ, но царѧ̀ да поста́виши над̾ на́ми: и҆ нн҃ѣ ста́ните пред̾ гдⷭ҇емъ по хорꙋ́гвамъ ва́шымъ и҆ по племенє́мъ ва́шымъ и҆ по ты́сѧщамъ ва́шымъ.	А ви тепер відкинули Бога вашого, Який спасає вас від усіх бід ваших і скорбот ваших, і сказали Йому: «царя постав над нами». Отже, станьте тепер перед Господом за колінами вашими і за племенами вашими.
20	20
И҆ приведѐ самꙋи́лъ всѧ̑ кѡлѣ́на і҆и҃лєва, и҆ падѐ жре́бїй на хорꙋ́гвь венїамі́ню.	І повелів Самуїл підходити всім колінам Ізраїлевим, і вказане коліно Веніамінове.
21	21
И҆ приведѐ хорꙋ́гвь венїамі́ню по племена́мъ, и҆ падѐ жре́бїй на пле́мѧ маттарі́ино: и҆ приведо́ша пле́мѧ маттарі́ино по мꙋжє́мъ, и҆ падѐ жре́бїй на саꙋ́ла сы́на кі́сова: и҆ и҆ска́хꙋ є҆го̀, и҆ не ѡ҆брѣта́шесѧ.	І повелів підходити коліну Веніаміновому за племенами його, і вказане плем’я Матриєве; і приводять плем’я Матриєве за мужами, і названий Саул, син Кисів; і шукали його, і не знаходили.
22	22
И҆ вопросѝ самꙋи́лъ є҆щѐ гдⷭ҇а, глаго́лѧ: а҆́ще прїи́детъ сѣ́мѡ мꙋ́жъ є҆щѐ; И҆ речѐ гдⷭ҇ь: сѐ, то́й сокры́сѧ въ сосꙋ́дѣхъ.	І запитали ще Господа: чи прийде він ще сюди? І сказав Господь: ось він ховається в обозі.
23	23
И҆ течѐ самꙋи́лъ, и҆ взѧ̀ є҆го̀ ѿтꙋ́дꙋ, и҆ поста́ви є҆го̀ посредѣ̀ люді́й: и҆ бы́сть вы́шше всѣ́хъ люді́й, ѿ ра́менъ и҆ вы́шше.	І побігли і взяли його звідти, і він став серед народу і був від плечей своїх вищий за весь народ.
24	24
И҆ речѐ самꙋи́лъ ко всѣ̑мъ лю́демъ: ви́дѣсте ли, є҆го́же и҆збра̀ себѣ̀ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть подо́бенъ є҆мꙋ̀ во всѣ́хъ ва́съ; И҆ позна́ша всѝ лю́дїе и҆ рѣ́ша: да живе́тъ ца́рь.	І сказав Самуїл усьому народові: чи бачите, кого обрав Господь? подібного йому немає у всьому народі. Тоді весь народ викликнув і сказав: нехай живе цар!
25	25
И҆ речѐ самꙋи́лъ къ лю́демъ ѡ҆правда̑нїѧ ца́рствїѧ, и҆ написа̀ въ кни́зѣ, и҆ положѝ пред̾ гдⷭ҇емъ.	І виклав Самуїл народу права царства, і написав у книзі, і поклав перед Господом. І відпустив весь народ, кожного в дім свій.
26	26
И҆ ѿпꙋстѝ самꙋи́лъ всѧ̑ лю́ди, и҆ и҆до́ша кі́йждо во своѧ̑ си, и҆ саꙋ́лъ и҆́де въ до́мъ сво́й въ гаваю̀: и҆ и҆до́ша съ ни́мъ сы́нове си́лъ, и҆́хже косне́сѧ гдⷭ҇ь серде́цъ и҆́хъ, съ саꙋ́ломъ.	Також і Саул пішов у дім свій, у Гиву; і пішли з ним хоробрі, сердець яких торкнувся Бог.
27	27
Сы́нове же поги́белнїи рѣ́ша: кто̀ спасе́тъ на́съ, се́й ли; И҆ безче́ствоваша є҆го̀, и҆ не принесо́ша є҆мꙋ̀ дарѡ́въ.	А негідні люди говорили: чи йому спасати нас? І знехтували його і не піднесли йому дарів; але він ніби не помічав того.

← Глава́ ѳ҃

Глава́ а҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт