Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ к҃ѕ

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава́ к҃ѕ	Глава 26

1	1
И҆ прїидо́ша зїфе́є ѿ зно́йныѧ къ саꙋ́лꙋ на хо́лмъ, глаго́люще: сѐ, даві́дъ скры́сѧ оу҆ на́съ на холмѣ̀ є҆хела́ѳъ, прѧ́мѡ і҆ессемо́нꙋ.	Прийшли зифеї [з півдня] до Саула в Гиву і сказали: ось, Давид ховається у нас на пагорбі Гахила, що праворуч від Ієсимона.
2	2
И҆ воста̀ саꙋ́лъ, и҆ сни́де въ пꙋсты́ню зі́фъ, и҆ съ ни́мъ трѝ ты́сѧщы мꙋже́й и҆збра́нныхъ ѿ і҆и҃лѧ, и҆ска́ти даві́да въ пꙋсты́ни зі́фъ.	І встав Саул і спустився в пустелю Зиф, і з ним три тисячі добірних мужів ізраїльських, щоб шукати Давида в пустелі Зиф.
3	3
И҆ ѡ҆полчи́сѧ саꙋ́лъ на холмѣ̀ є҆хела́ѳъ и҆́же прѧ́мѡ і҆ессемо́нꙋ при пꙋтѝ, даві́дъ же сѣдѧ́ше въ пꙋсты́ни. И҆ ви́дѣ даві́дъ, ꙗ҆́кѡ и҆́детъ саꙋ́лъ в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ въ пꙋсты́ню,	І розташувався Саул на пагорбі Гахила, що праворуч від Ієсимона, при дорозі; Давид же знаходився в пустелі і бачив, що Саул іде за ним у пустелю;
4	4
и҆ посла̀ даві́дъ соглѧда̑таи, и҆ разꙋмѣ̀, ꙗ҆́кѡ и҆́детъ саꙋ́лъ гото́въ и҆з̾ кеі́лѧ:	і послав Давид спостерігачів і довідався, що Саул дійсно прийшов [з Кеїля].
5	5
и҆ воста̀ даві́дъ ѡ҆́тай, и҆ вни́де въ мѣ́сто, и҆дѣ́же почива́ше саꙋ́лъ, и҆ та́мѡ бѧ́ше а҆вени́ръ сы́нъ ни́ровъ, пе́рвый воево́да є҆гѡ̀, и҆ саꙋ́лъ спа́ше въ колесни́цѣ ца́рстѣй, и҆ лю́дїе ѡ҆полчи́вшесѧ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀.	І встав Давид [таємно] і пішов до місця, на якому Саул розташувався станом, і побачив Давид місце, де спав Саул і Авенир, син Нирів, воєначальник його. Саул же спав у наметі, а народ розташувався довкола нього.
6	6
И҆ ѿвѣща̀ даві́дъ и҆ речѐ ко а҆вїмеле́хꙋ хетте́инꙋ и҆ ко а҆ве́ссѣ сы́нꙋ сарꙋ́инꙋ бра́тꙋ і҆ѡа́влю, глаго́лѧ: кто̀ вни́детъ со мно́ю къ саꙋ́лꙋ въ по́лкъ; И҆ речѐ а҆ве́сса: а҆́зъ вни́дꙋ съ тобо́ю.	І звернувся Давид і сказав Ахимелеху хеттеянину й Авессі, синові Саруїному, братові Іоава, говорячи: хто піде зі мною до Саула в стан? І відповів Авесса: я піду з тобою.
7	7
И҆ внидо́ста даві́дъ и҆ а҆ве́сса въ лю́ди но́щїю: и҆ сѐ, саꙋ́лъ спѧ́й сно́мъ въ колесни́цѣ ца́рстѣй, и҆ копїѐ є҆гѡ̀ водрꙋже́но въ зе́млю при главѣ̀ є҆гѡ̀, а҆вени́ръ же и҆ во́ини є҆гѡ̀ спа́хꙋ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀.	І прийшов Давид з Авессою до людей [Саулових] уночі; і ось, Саул лежить, спить у наметі, і спис його встромлений у землю в головах його; Авенир же і народ лежать довкола нього.
8	8
И҆ речѐ а҆ве́сса къ даві́дꙋ: заключѝ гдⷭ҇ь дне́сь врага̀ твоего̀ въ рꙋ́цѣ твоѝ, и҆ нн҃ѣ поражꙋ̀ є҆го̀ копїе́мъ въ зе́млю є҆ди́ножды, и҆ не повторю̀ є҆мꙋ̀.	Авесса сказав Давиду: віддав Бог нині ворога твого в руки твої; отже, дозволь, я приколю його списом до землі одним ударом і не повторю удару.
9	9
И҆ речѐ даві́дъ ко а҆ве́ссѣ: не оу҆бива́й є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ кто̀ простре́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на хрїста̀ гдⷭ҇нѧ, и҆ непови́ненъ бꙋ́детъ;	Але Давид сказав Авессі: не вбивай його; бо хто, піднявши руку на помазаника Господнього, залишиться непокараним?
10	10
И҆ речѐ даві́дъ: жи́въ гдⷭ҇ь, а҆́ще не гдⷭ҇ь порази́тъ є҆го̀, и҆лѝ де́нь є҆гѡ̀ прїи́детъ, и҆ оу҆́мретъ, и҆лѝ на бра́нь сни́детъ и҆ поги́бнетъ:	І сказав Давид: живий Господь! нехай уразить його Господь, або прийде день його, і він помре, або піде на війну і загине; мене ж нехай не попустить Господь підняти руку мою на помазаника Господнього;
11	11
да не бꙋ́детъ мѝ ѿ гдⷭ҇а нанестѝ рꙋ́кꙋ мою̀ на хрїста̀ гдⷭ҇нѧ: и҆ нн҃ѣ возмѝ копїѐ ѿ возгла́вїѧ є҆гѡ̀ и҆ сосꙋ́дъ водны́й, и҆ ѿи́демъ мы̀ ѡ҆ себѣ̀.	а візьми його спис, що у головах його, і посудину з водою, і підемо до себе.
12	12
И҆ взѧ̀ даві́дъ копїѐ и҆ сосꙋ́дъ водны́й ѿ возгла́вїѧ є҆гѡ̀, и҆ ѿидо́ста ѡ҆ себѣ̀: и҆ не бѣ̀ и҆́же бы ви́дѣлъ и҆лѝ разꙋмѣ́лъ, и҆ не бѧ́ше востаю́щагѡ, всѝ бо спа́хꙋ, ꙗ҆́кѡ со́нъ крѣ́покъ ѿ гдⷭ҇а нападѐ на нѧ̀.	І взяв Давид спис і посудину з водою в головах Саула, і пішли вони до себе; і ніхто не бачив, і ніхто не знав, і ніхто не прокинувся, але усі спали, тому що сон від Господа напав на них.
13	13
И҆ пре́йде даві́дъ на ѡ҆́нъ по́лъ и҆ ста̀ на версѣ̀ горы̀ и҆здале́ча, и҆ мно́гъ бѣ̀ пꙋ́ть междꙋ̀ и҆́ми.	І перейшов Давид на інший бік і став на вершині гори вдалині; велика відстань була між ними.
14	14
И҆ воззва̀ даві́дъ къ лю́демъ, и҆ а҆вени́рꙋ речѐ глаго́лѧ: не ѿвѣща́еши ли, а҆вени́ре; И҆ ѿвѣща̀ а҆вени́ръ и҆ речѐ: кто̀ ты̀ є҆сѝ зовы́й мѧ̀;	І звернувся Давид до народу й Авенира, сина Нирового, говорячи: відповідай, Авенире. І відповів Авенир і сказав: хто ти, що кричиш і турбуєш царя?
15	15
И҆ речѐ даві́дъ ко а҆вени́рꙋ: не мꙋ́жъ ли є҆сѝ ты̀; и҆ кто̀, ꙗ҆́коже ты̀, во і҆и҃ли; и҆ почто̀ не храни́ши господи́на твоегѡ̀ царѧ̀; ꙗ҆́кѡ вни́де є҆ди́нъ ѿ люді́й оу҆би́ти господи́на твоего̀ царѧ̀:	І сказав Давид Авениру: чи не муж ти, і хто рівний тобі в Ізраїлі? Чому ж ти не бережеш господаря твого, царя? тому що приходив хтось з народу, щоб погубити царя, господаря твого.
16	16
и҆ не бла́го сїѐ (ѕѣлѡ̀), є҆́же сотвори́лъ є҆сѝ: жи́въ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ сы́нове сме́рти вы̀, не хранѧ́щїи го́спода своего̀ царѧ̀ хрїста̀ гдⷭ҇нѧ: и҆ нн҃ѣ ви́ждь, гдѣ̀ є҆́сть копїѐ царе́во и҆ сосꙋ́дъ водны́й, ꙗ҆̀же бѣ́ша при главѣ̀ є҆гѡ̀;	Недобре ти це робиш; живий Господь! ви гідні смерті за те, що не бережете господаря вашого, помазаника Господнього. Подивися, де спис царя і посудина з водою, що були в головах його?
17	17
И҆ позна̀ саꙋ́лъ гла́съ даві́довъ и҆ речѐ: тво́й ли гла́съ се́й, ча́до даві́де; И҆ речѐ даві́дъ: а҆́зъ ра́бъ тво́й, го́споди царю̀.	І узнав Саул голос Давида і сказав: чи твій це голос, сину мій Давиде? І сказав Давид: мій голос, господарю мій, царю.
18	18
И҆ речѐ даві́дъ: почто̀ го́ниши раба̀ твоего̀, го́споди царю̀; ꙗ҆́кѡ что̀ (тѝ) согрѣши́хъ; и҆ ка́ѧ ѡ҆брѣ́тесѧ во мнѣ̀ непра́вда;	І сказав ще: за що господар мій переслідує раба свого? що я зробив? яке зло в руці моїй?
19	19
и҆ нн҃ѣ да послꙋ́шаетъ госпо́дь мо́й ца́рь глаго́лѡвъ раба̀ своегѡ̀: а҆́ще бг҃ъ поѡщрѧ́етъ тѧ̀ на мѧ̀, да бꙋ́детъ благово́нна же́ртва твоѧ̀: а҆́ще же сы́нове человѣ́честїи, про́клѧти сі́и пред̾ гдⷭ҇емъ, ꙗ҆́кѡ и҆згна́ша мѧ̀ дне́сь не оу҆тверди́тисѧ въ жре́бїи гдⷭ҇ни, глаго́люще: пойдѝ, рабо́тай богѡ́мъ чꙋжди̑мъ:	І нині нехай вислухає господар мій, цар, слова раба свого: якщо Господь розпалив тебе проти мене, то нехай буде це від тебе благозапашною жертвою; якщо ж — сини людські, то прокляті вони перед Господом, тому що вони вигнали мене нині, щоб не належати мені до спадщини Господа, говорячи: «йди, служи богам чужим».
20	20
и҆ нн҃ѣ да не паде́тъ кро́вь моѧ̀ на зе́млю пред̾ лице́мъ гдⷭ҇нимъ, ꙗ҆́кѡ и҆зы́де ца́рь і҆и҃левъ и҆ска́ти дꙋшѝ моеѧ̀, и҆ го́нитъ ꙗ҆́коже нощны́й вра́нъ по гора́мъ.	Нехай же не проллється кров моя на землю перед лицем Господа; бо цар Ізраїлів вийшов шукати одну блоху, як ганяються за куріпкою по горах.
21	21
И҆ речѐ саꙋ́лъ: согрѣши́хъ: возврати́сѧ, ча́до даві́де, ꙗ҆́кѡ ктомꙋ̀ не сотворю́ ти ѕла̀, занѐ честна̀ дꙋша̀ моѧ̀ пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма въ де́нь се́й: безꙋ́мнѡ сотвори́хъ, и҆ погрѣши́хъ мно́гѡ ѕѣлѡ̀.	І сказав Саул: згрішив я; повернися, сину мій Давиде, тому що я не буду більше робити тобі зла, бо душа моя була дорогою нині в очах твоїх; безумно робив я і дуже багато згрішив.
22	22
И҆ ѿвѣща̀ даві́дъ и҆ речѐ: сѐ, копїѐ царе́во, да прїи́детъ ѻ҆́трокъ є҆ди́нъ и҆ во́зметъ є҆̀:	І відповів Давид і сказав: ось спис царя; нехай один з отроків прийде і візьме його;
23	23
и҆ гдⷭ҇ь да возврати́тъ коемꙋ́ждо по пра́вдѣ є҆гѡ̀ и҆ по вѣ́рѣ є҆гѡ̀: ꙗ҆́коже предаде́ тѧ гдⷭ҇ь дне́сь въ рꙋ́цѣ моѝ, и҆ не восхотѣ́хъ нанестѝ рꙋкѝ моеѧ̀ на хрїста̀ гдⷭ҇нѧ:	і нехай відплатить Господь кожному за правдою його і за істиною Його, бо Господь віддавав тебе в руки мої, але я не захотів підняти руки моєї на помазаника Господнього;
24	24
и҆ сѐ, ꙗ҆́коже возвели́чисѧ дꙋша̀ твоѧ̀ дне́сь во ѻ҆́чїю моє́ю, та́кѡ да возвели́читсѧ дꙋша̀ моѧ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ да покры́етъ мѧ̀ и҆ и҆́зметъ мѧ̀ ѿ всѧ́кїѧ печа́ли.	і нехай, як дорогоцінне було життя твоє нині в очах моїх, так цінується моє життя в очах Господа, [і нехай покриє Він мене] і нехай визволить мене від усякого лиха!
25	25
И҆ речѐ саꙋ́лъ къ даві́дꙋ: благослове́нъ ты̀, ча́до, и҆ творѧ́й сотвори́ши и҆ могі́й возмо́жеши. И҆ ѿи́де даві́дъ въ пꙋ́ть сво́й, а҆ саꙋ́лъ возврати́сѧ на мѣ́сто своѐ.	І сказав Саул Давиду: благословенний ти, сину мій Давиде; і діло зробиш, і перемогти переможеш. І пішов Давид своїм шляхом, а Саул повернувся у своє місце.

← Глава́ к҃є

Глава́ к҃з →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт