Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ є҃
Глава 5
1
1
И҆ взѧ́ша и҆ноплемє́нницы кївѡ́тъ бж҃їй и҆ и҆знесо́ша є҆го̀ ѿ а҆венезе́ра во а҆зѡ́тъ: Филистимляни ж узяли ковчег Божий і принесли його з Авен-Езера в Азот.
2
2
и҆ взѧ́ша и҆ноплемє́нницы кївѡ́тъ гдⷭ҇ень и҆ внесо́ша є҆го̀ въ хра́мъ дагѡ́новъ, и҆ поста́виша є҆го̀ бли́з̾ дагѡ́на. І взяли филистимляни ковчег Божий, і внесли його в храм Дагона, і поставили його поряд з Дагоном.
3
3
И҆ ѡ҆бꙋ́треневаша а҆зѡ́тѧне наꙋ́трїе и҆ внидо́ша въ хра́мъ дагѡ́новъ: и҆ оу҆ви́дѣша, и҆ сѐ, дагѡ́нъ падѐ на зе́млю на лицѐ своѐ пред̾ кївѡ́томъ бж҃їимъ. И҆ воздвиго́ша дагѡ́на, и҆ поста́виша є҆го̀ на мѣ́стѣ свое́мъ. І встали азотяни вранці на другий день, і ось, Дагон лежить лицем своїм до землі перед ковчегом Господнім. І взяли вони Дагона і знову поставили його на своє місце.
4
4
И҆ бы́сть є҆гда̀ воста́ша заꙋ́тра, и҆ сѐ, дагѡ́нъ лежа́ше лице́мъ на землѝ пред̾ кївѡ́томъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ: глава́ же дагѡ́нова и҆ ѻ҆́бѣ плеснѣ̑ но́гъ є҆гѡ̀ ѿѧ̑ты на пра́зѣ ѻ҆со́бѡ ка́ѧждо, и҆ ѻ҆́бѣ дла̑ни рꙋ́къ є҆гѡ̀ лежа́щѣ при две́рехъ, то́чїю трꙋ́пъ дагѡ́новъ ѡ҆ста́сѧ. І встали вони вранці наступного дня, і ось, Дагон лежить ниць на землі перед ковчегом Господнім; голова Дагона й [обидві ноги його й] обидві руки його [лежали] відсіченими, кожна окремо, на порозі, залишився тільки тулуб Дагона.
5
5
Тогѡ̀ ра́ди не встꙋпа́ютъ жерцы̀ дагѡ́нѡвы и҆ всѝ входѧ́щїи въ хра́мъ дагѡ́новъ на пра́гъ до́мꙋ дагѡ́нова во а҆зѡ́тѣ да́же до днѐ сегѡ̀: ꙗ҆́кѡ престꙋпа́юще престꙋпа́ютъ. Тому жерці Дагонові й усі, хто приходить у капище Дагона в Азот, не ступають на поріг Дагонів до цього дня, [а переступають через нього].
6
6
И҆ ѡ҆тѧготѣ̀ рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ на а҆зѡ́тѣ, и҆ наведѐ на ни́хъ, и҆ воскипѣ̀ и҆̀мъ на сѣда́лищахъ и҆́хъ, во а҆зѡ́тѣ и҆ въ предѣ́лѣхъ є҆гѡ̀, и҆ посредѣ̀ страны̀ є҆гѡ̀ оу҆мно́жишасѧ мы́шы: и҆ бы́сть смꙋще́нїе сме́рти вели́ко во гра́дѣ. І тяжіла рука Господня над азотянами, і Він вражав їх і покарав їх болісними наростами, в Азоті й в околицях його, [а всередині країни розмножилися миші, і був у місті великий розпач].
7
7
И҆ ви́дѣша мꙋ́жїе а҆зѡ́тстїи, ꙗ҆́кѡ та́кѡ (бы́сть), и҆ глаго́лаша: ꙗ҆́кѡ не пребꙋ́детъ кївѡ́тъ бг҃а і҆и҃лева съ на́ми, ꙗ҆́кѡ же́стока рꙋка̀ є҆гѡ̀ на ны̀ и҆ на дагѡ́на бо́га на́шего. І побачили це азотяни і сказали: нехай не залишиться ковчег Бога Ізраїлевого у нас, бо тяжка рука Його і для нас і для Дагона, бога нашого.
8
8
И҆ посла́вше собра́ша воево́дъ и҆ноплеме́нничихъ къ себѣ̀ и҆ глаго́лаша: что̀ сотвори́мъ кївѡ́тꙋ бг҃а і҆и҃лева; И҆ рѣ́ша геѳе́є: да пре́йдетъ кївѡ́тъ бг҃а і҆и҃лева къ на́мъ въ ге́ѳъ. И҆ пре́йде кївѡ́тъ бг҃а і҆и҃лева въ ге́ѳъ. І послали, і зібрали до себе усіх володарів филистимських, і сказали: що нам робити з ковчегом Бога Ізраїлевого? І сказали [гефяни]: нехай ковчег Бога Ізраїлевого перейде [до нас] у Геф. І відправили ковчег Бога Ізраїлевого у Геф.
9
9
И҆ бы́сть по преше́ствїи є҆гѡ̀, и҆ бы́сть рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ на гра́дѣ, мѧте́жъ ве́лїй ѕѣлѡ̀: и҆ поразѝ мꙋ́жы гра́да ѿ ма́ла до вели́ка, и҆ поразѝ и҆̀хъ на сѣда́лищахъ и҆́хъ. И҆ сотвори́ша геѳе́є себѣ̀ сѣда̑лища (зла̑та), Після того, як відправили його, була рука Господа на місті — жах дуже великий, і вразив Господь жителів міста від малого до великого, і з’явилися на них нарости.
10
10
и҆ ѿпꙋсти́ша кївѡ́тъ бж҃їй во а҆скалѡ́нъ. И҆ бы́сть є҆гда̀ вни́де кївѡ́тъ бг҃а і҆и҃лева во а҆скалѡ́нъ, и҆ возопи́ша а҆скалѡні́тѧне глаго́люще: почто̀ возврати́сте кївѡ́тъ бг҃а і҆и҃лева къ на́мъ, оу҆мори́ти ны̀ и҆ лю́ди на́шѧ; І відіслали вони ковчег Божий в Аскалон; і коли прийшов ковчег Божий в Аскалон, заволали аскалонитяни, говорячи: принесли до нас ковчег Бога Ізраїлевого, щоб умертвити нас і народ наш.
11
11
И҆ посла́ша и҆ собра́ша всѧ̑ воевѡ́ды и҆ноплемє́нничи и҆ рѣ́ша: ѿпꙋсти́те кївѡ́тъ бг҃а і҆и҃лева, и҆ да поста́витсѧ на мѣ́стѣ свое́мъ, и҆ да не оу҆мори́тъ на́съ и҆ люді́й на́шихъ. Ꙗ҆́кѡ бы́сть мѧте́жъ сме́рти во все́мъ гра́дѣ тѧ́жекъ ѕѣлѡ̀, є҆гда̀ вни́де кївѡ́тъ бг҃а і҆и҃лева та́мѡ. І послали, і зібрали усіх володарів филистимських, і сказали: відішліть ковчег Бога Ізраїлевого; нехай він повернеться у своє місце, щоб не умертвив він нас і народ наш. Тому що смертельний жах був у всьому місті; дуже тяжіла рука Божа на них, [коли прийшов туди ковчег Бога Ізраїлевого].
12
12
И҆ живꙋ́щїи и҆ не оу҆ме́ршїи оу҆ѧзви́шасѧ на сѣда́лищахъ, и҆ взы́де во́пль гра́да до нб҃сѐ. І ті, які не померли, вражені були наростами, так що волання міста піднімалося до небес.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.