Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ в҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава́ в҃	Глава 2

1	1
И҆ помоли́сѧ а҆́нна и҆ речѐ: оу҆тверди́сѧ се́рдце моѐ въ гдⷭ҇ѣ, вознесе́сѧ ро́гъ мо́й въ бз҃ѣ мое́мъ, разшири́шасѧ оу҆ста̀ моѧ̑ на врагѝ моѧ̑, возвесели́хсѧ ѡ҆ спасе́нїи твое́мъ:	І молилася Анна і говорила: зраділо серце моє в Господі; піднісся ріг мій у Бозі моєму; широко розкрилися вуста мої на ворогів моїх, бо я радію у спасінні Твоєму.
2	2
ꙗ҆́кѡ нѣ́сть ст҃ъ ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь, и҆ нѣ́сть првⷣнъ ꙗ҆́кѡ бг҃ъ на́шъ, и҆ нѣ́сть ст҃ъ па́че тебє̀:	Немає настільки святого, як Господь; бо немає іншого, крім Тебе; і немає твердині, як Бог наш.
3	3
не хвали́тесѧ и҆ не глаго́лите высѡ́каѧ въ горды́ни, нижѐ да и҆зы́детъ велерѣ́чїе и҆з̾ оу҆́стъ ва́шихъ: ꙗ҆́кѡ бг҃ъ ра́зꙋмѡвъ гдⷭ҇ь, и҆ бг҃ъ оу҆готовлѧ́ѧй начина̑нїѧ своѧ̑:	Не примножуйте розмов гордовитих; зухвалі слова нехай не виходять з уст ваших; бо Господь є Бог відання, і діла в Нього зважені.
4	4
лꙋ́къ си́льныхъ и҆знемо́же, и҆ немощствꙋ́ющїи препоѧ́сашасѧ си́лою:	Лук сильних переломлюється, а немічні перепоясуються силою;
5	5
и҆спо́лненнїи хлѣ́ба лиши́шасѧ, и҆ а҆́лчꙋщїи прише́лствоваша зе́млю: ꙗ҆́кѡ непло́ды родѝ се́дмь, и҆ мно́гаѧ въ ча́дѣхъ и҆знемо́же:	ситі працюють за хліб, а голодні відпочивають; навіть неплідна народжує сім разів, а багатодітна знемагає.
6	6
гдⷭ҇ь мертви́тъ и҆ живи́тъ, низво́дитъ во а҆́дъ и҆ возво́дитъ,	Господь умертвляє і оживляє, спускає до пекла і возводить;
7	7
гдⷭ҇ь оу҆бо́житъ и҆ богати́тъ, смирѧ́етъ и҆ вы́ситъ,	Господь робить убогими і збагачує, принижує і піднімає.
8	8
возставлѧ́етъ ѿ землѝ оу҆бо́га и҆ ѿ гно́ища воздвиза́етъ ни́ща посади́ти є҆го̀ съ могꙋ́щими люді́й, и҆ престо́лъ сла́вы даѧ̀ въ наслѣ́дїе и҆̀мъ:	З пороху піднімає Він бідного, із бруду піднімає убогого, посаджуючи з вельможами, і престіл слави дає їм у спадщину; бо у Господа основи землі, і Він утвердив на них вселенну.
9	9
даѧ́й моли́твꙋ молѧ́щемꙋсѧ и҆ блгⷭ҇вѝ лѣ̑та првⷣнагѡ, ꙗ҆́кѡ не въ крѣ́пости си́ленъ мꙋ́жъ:	Стопи святих Своїх Він оберігає, а беззаконні в темряві зникають; тому що не силою міцна людина.
10	10
гдⷭ҇ь не́мощна сотворѝ сопоста́та є҆гѡ̀, гдⷭ҇ь ст҃ъ: да не хва́литсѧ премꙋ́дрый премꙋ́дростїю свое́ю, и҆ да не хва́литсѧ си́льный си́лою свое́ю, и҆ да не хва́литсѧ бога́тый бога́тствомъ свои́мъ: но ѡ҆ се́мъ да хва́литсѧ хвалѧ́йсѧ, є҆́же разꙋмѣ́ти и҆ зна́ти гдⷭ҇а, и҆ твори́ти сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ посредѣ̀ землѝ: гдⷭ҇ь взы́де на нб҃са̀ и҆ возгремѣ̀: то́й сꙋ́дитъ концє́мъ землѝ, првⷣнъ сы́й, и҆ да́стъ крѣ́пость царє́мъ на́шымъ и҆ вознесе́тъ ро́гъ хрїста̀ своегѡ̀.	Господь зітре противників Своїх; з небес загримить на них. [Господь святий. Нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, і нехай не хвалиться сильний силою своєю, і нехай не хвалиться багатий багатством своїм, але хто бажає хвалитися, нехай хвалиться тим, що розуміє і знає Господа.] Господь буде судити краї землі, і дасть кріпкість цареві Своєму і піднесе ріг помазаника Свого.
11	11
И҆ ѡ҆ста́виша є҆го̀ та́мѡ пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ ѿидо́ша во а҆рмаѳе́мъ въ до́мъ сво́й: ѻ҆троча́ же бѣ̀ слꙋжа̀ лицꙋ̀ гдⷭ҇ню пред̾ лице́мъ и҆лі́и жерца̀.	[І залишила Самуїла там перед Господом,] і пішов Елкана в Раму в дім свій, а отрок залишився служити Господу при Ілії священику.
12	12
Сы́нове же и҆лі́и жерца̀ (бы́ша) сы́нове поги́белнїи, не вѣ́дꙋще гдⷭ҇а,	Сини ж Ілія були люди негідні; вони не знали Господа
13	13
ни ѡ҆правда́нїѧ жре́ческа пред̾ людьмѝ всѣ́ми жрꙋ́щими. И҆ прихожда́ше ѻ҆́трокъ жре́ческъ, є҆гда̀ варѧ́тсѧ мѧса̀, и҆ оу҆́дица трезꙋ́бна въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀,	і обов’язків священиків стосовно до народу. Коли хто приносив жертву, слуга священиків, приходив під час варіння м’яса, з виделкою в руці своїй
14	14
и҆ влага́ше ю҆̀ въ коно́бъ вели́кїй, и҆лѝ въ мѣ́дѧный сосꙋ́дъ, и҆лѝ горне́цъ, и҆ всѐ є҆́же вонзе́сѧ на оу҆́дицꙋ, взима́ше є҆̀ себѣ̀ жре́цъ: и҆ та́кѡ творѧ́хꙋ всемꙋ̀ і҆и҃леви приходѧ́щемꙋ пожре́ти гдⷭ҇еви въ силѡ́мѣ.	і опускав її в казан, або в каструлю, або на сковороду, або в горщик, і що вийме виделка, те брав собі священик. Так чинили вони з усіма ізраїльтянами, які приходили туди в Силом.
15	15
И҆ пре́жде кажде́нїѧ тꙋ́ка, прихожда́ше ѻ҆́трокъ жре́ческъ и҆ глаго́лаше мꙋ́жеви жрꙋ́щемꙋ: да́ждь мѧ́са и҆спещѝ жерцꙋ̀, и҆ не возмꙋ̀ ѿ тебє̀ мѧ́са варе́нагѡ ѿ коно́ба.	Навіть раніше, ніж спалювали жир, приходив слуга священичий і говорив тому, хто приносив жертву: дай м’яса на печеню священикові; він не візьме в тебе вареного м’яса, а дай сире.
16	16
И҆ глаго́лаше мꙋ́жъ жрѧ́й: да покади́тсѧ пе́рвѣе тꙋ́къ, ꙗ҆́коже подоба́етъ, и҆ тогда̀ во́змеши себѣ̀ ѿ всѣ́хъ, є҆́же хо́щетъ дꙋша̀ твоѧ̀. И҆ речѐ: нѝ, нн҃ѣ да́ждь: а҆́ще же не да́си, возмꙋ̀ си́лою.	І якщо хто говорив йому: нехай спалять раніше жир, як має бути, і потім візьми собі, скільки забажає душа твоя, то він говорив: ні, зараз же дай, а якщо ні, то силою візьму.
17	17
И҆ бѣ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ грѣ́хъ ѻ҆трокѡ́въ ве́лїй ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ ѿмета́хꙋ же́ртвꙋ гдⷭ҇ню.	І гріх цих молодих людей був дуже великий перед Господом, тому що вони відвертали від жертвоприношень Господу.
18	18
И҆ самꙋи́лъ бѣ̀ слꙋжа̀ пред̾ гдⷭ҇емъ, ѻ҆́трочищь сы́й ѡ҆поѧ́санъ во є҆фꙋ́дъ льнѧ́нъ.	Отрок же Самуїл служив перед Господом, одягаючи лляний ефод.
19	19
И҆ хламѵ́дꙋ ма́лꙋ сотворѝ є҆мꙋ̀ ма́ти є҆гѡ̀, и҆ приноша́ше є҆мꙋ̀ ѿ дні́й во дни̑, є҆гда̀ восхожда́ше съ мꙋ́жемъ свои́мъ пожре́ти же́ртвꙋ дні́й.	Верхній малий одяг робила йому мати його і приносила йому щорічно, коли приходила з чоловіком своїм для приношення належної жертви.
20	20
И҆ благословѝ и҆лі́й є҆лканꙋ̀ и҆ женꙋ̀ є҆гѡ̀, глаго́лѧ: да возда́стъ тѝ гдⷭ҇ь сѣ́мѧ ѿ жены̀ сеѧ̀ за да́ръ, є҆го́же дарова́лъ є҆сѝ гдⷭ҇еви. И҆ ѿи́де человѣ́къ въ мѣ́сто своѐ.	І благословив Ілій Елкану і дружину його і сказав: нехай дасть тобі Господь дітей від дружини цієї замість даного, якого ти віддав Господу! І пішли вони в місце своє.
21	21
И҆ посѣтѝ гдⷭ҇ь бг҃ъ а҆́ннꙋ, и҆ зача̀, и҆ родѝ є҆щѐ трѝ сы́ны и҆ дщє́ри двѣ̀. И҆ возвели́чисѧ ѻ҆́трокъ самꙋи́лъ пред̾ гдⷭ҇емъ.	І відвідав Господь Анну, і зачала вона і народила ще трьох синів і двох дочок; а отрок Самуїл зростав у Господа.
22	22
И҆лі́й же состарѣ́сѧ ѕѣлѡ̀: и҆ оу҆слы́ша, ꙗ҆̀же творѧ́хꙋ сы́нове є҆гѡ̀ всѣ̑мъ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, и҆ ꙗ҆́кѡ быва́хꙋ съ жена́ми предстоѧ́щими оу҆ две́рїй ски́нїи свидѣ́нїѧ,	Ілій же був дуже старим і чув усе, як поводяться сини його з усіма ізраїльтянами, і що вони сплять з жінками, які збираються біля входу в скинію зібрання.
23	23
и҆ речѐ и҆̀мъ: почто̀ твори́те по глаго́лꙋ семꙋ̀, є҆го́же а҆́зъ слы́шꙋ и҆з̾ оу҆́стъ всѣ́хъ люді́й гдⷭ҇нихъ (ѡ҆ ва́съ);	І сказав їм: для чого ви робите такі справи? бо я чую про недобрі вчинки ваші від усього народу [Господнього].
24	24
нѝ, ча̑да, нѝ: ꙗ҆́кѡ не бла́гъ слꙋ́хъ, є҆го́же а҆́зъ слы́шꙋ ѡ҆ ва́съ: не твори́те та́кѡ, ꙗ҆́кѡ не добры̀ слꙋ́хи, ꙗ҆̀же а҆́зъ слы́шꙋ, є҆́же не рабо́тати лю́демъ бг҃ꙋ:	Ні, діти мої, недобрий поголос, який я чую [про вас, не робіть так, бо недобрий поголос, який я чую]; ви розбещуєте народ Господній;
25	25
а҆́ще согрѣша́ѧ согрѣши́тъ мꙋ́жъ мꙋ́жеви, помо́лѧтсѧ ѡ҆ не́мъ ко гдⷭ҇ꙋ: а҆́ще же гдⷭ҇еви согрѣши́тъ, кто̀ помо́литсѧ ѡ҆ не́мъ; И҆ не послꙋ́шаста гла́са ѻ҆тца̀ своегѡ̀, ꙗ҆́кѡ хотѧ́й восхотѣ̀ гдⷭ҇ь погꙋби́ти ѧ҆̀.	якщо згрішить людина проти людини, то помоляться за неї Богу; якщо ж людина згрішить проти Господа, то хто буде заступником за неї? Але вони не слухали голосу батька свого, бо Господь вирішив уже віддати їх на смерть.
26	26
Ѻ҆́трокъ же самꙋи́лъ хожда́ше пред̾ꙋспѣва́ѧ, и҆ бѣ̀ бла̑гъ пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ челѡвѣ́ки.	Отрок же Самуїл все більше і більше входив у вік і у благовоління в Господа й у людей.
27	27
И҆ прїи́де человѣ́къ бж҃їй ко и҆лі́ю и҆ речѐ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: ѿкрыва́ѧсѧ ѿкры́хсѧ въ домꙋ̀ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, сꙋ́щымъ и҆̀мъ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй рабѡ́мъ въ до́мꙋ фараѡ́ни,	І прийшов чоловік Божий до Ілія і сказав йому: так говорить Господь: чи не відкрився Я дому батька твого, коли вони були ще в Єгипті, у домі фараона?
28	28
и҆ и҆збра́хъ до́мъ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ ѿ всѣ́хъ домѡ́въ і҆и҃левыхъ мнѣ̀ слꙋжи́ти, є҆́же восходи́ти ко ѻ҆лтарю̀ моемꙋ̀ и҆ кади́ти кади́ломъ и҆ носи́ти є҆фꙋ́дъ, и҆ да́хъ до́мꙋ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ всѧ̑, ꙗ҆̀же ѻ҆гнѧ̀ же́ртвєннаѧ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, въ снѣ́дь:	І чи не обрав його з усіх колін Ізраїлевих Собі у священика, щоб він піднімався до жертовника Мого, щоб курив фіміам, щоб носив ефод переді Мною? І чи не дав Я дому батька твого від усіх вогнем спалюваних жертв синів Ізраїлевих?
29	29
и҆ почто̀ ты̀ воззрѣ́лъ є҆сѝ на ѳѷмїа́мъ мо́й и҆ на же́ртвꙋ мою̀ безстꙋ́днымъ ѻ҆́комъ, и҆ просла́вилъ сы́ны твоѧ̑ па́че менє̀, є҆́же благословлѧ́ти нача́токъ всѧ́кїѧ же́ртвы і҆и҃левы предо мно́ю;	Для чого ж ви топчете ногами жертви Мої і хлібні приношення Мої, які заповів Я для оселі Моєї, і для чого ти віддаєш перевагу синам своїм переді мною, наповнюючи себе початками всіх приношень народу Мого — Ізраїля?
30	30
сегѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ, гл҃ѧ: реко́хъ, до́мъ тво́й и҆ до́мъ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ пре́йдетъ предо мно́ю до вѣ́ка: а҆ нн҃ѣ гл҃етъ гдⷭ҇ь: ника́коже мнѣ̀, занѐ то́кмѡ прославлѧ́ющыѧ мѧ̀ просла́влю, и҆ оу҆ничижа́ѧй мѧ̀ безче́стенъ бꙋ́детъ:	Тому так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я сказав тоді: «дім твій і дім батька твого будуть ходити перед лицем Моїм повік». Але тепер говорить Господь: нехай не буде так, тому що Я прославлю тих, що прославляють Мене, а ті, що знеславлюють Мене, будуть осоромлені.
31	31
сѐ, дні́е и҆́дꙋтъ, и҆ потреблю̀ сѣ́мѧ твоѐ и҆ сѣ́мѧ до́мꙋ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, и҆ не бꙋ́детъ ста́рца въ домꙋ̀ твое́мъ во всѧ̑ дни̑,	Ось, настають дні, в які Я підсічу силу твою і силу дому батька твого, так що не буде старця в домі твоєму [ніколи];
32	32
и҆ оу҆́зриши держа́вꙋ мою̀ во всѣ́хъ, и҆́миже разблажа́етъ і҆и҃лѧ, и҆ не бꙋ́детъ ста́рца въ домꙋ̀ твое́мъ во всѧ̑ дни̑:	і ти будеш бачити біду дому Мого, при всьому тому, що Господь благодіє Ізраїлю, і не буде в домі твоєму старця в усі дні,
33	33
и҆ мꙋ́жа не и҆стреблю̀ тебѣ̀ ѿ ѻ҆лтарѧ̀ моегѡ̀, во є҆́же ѡ҆скꙋдѣ́ти ѻ҆чесє́мъ є҆гѡ̀ и҆ и҆ста́ѧти дꙋшѝ є҆гѡ̀: и҆ всѝ про́чїи до́мꙋ твоегѡ̀ падꙋ́тъ ѻ҆рꙋ́жїемъ мꙋ́жескимъ:	Я не відкину усіх твоїх від жертовника Мого, щоб томити очі твої і мучити душу твою; але всі нащадки дому твого будуть помирати в середніх літах.
34	34
и҆ сїѐ тебѣ̀ зна́менїе, є҆́же прїи́детъ на ѻ҆́ба сы̑на твоѧ̑ сїѧ̑ ѻ҆фні̀ и҆ фїнее́са: въ де́нь є҆ди́нъ оу҆́мрꙋтъ ѻ҆́ба:	І ось тобі знамення, що буде з двома синами твоїми, Офні та Финеєсом: обоє вони помруть в один день.
35	35
и҆ возста́влю себѣ̀ жерца̀ вѣ́рна, и҆́же всѧ̑ ꙗ҆̀же въ се́рдцы мое́мъ и҆ ꙗ҆̀же въ дꙋшѝ мое́й сотвори́тъ, и҆ сози́ждꙋ є҆мꙋ̀ до́мъ вѣ́ренъ, и҆ пред̾и́детъ пред̾ хрїсто́мъ мои́мъ во всѧ̑ дни̑:	І поставлю Собі священика вірного; він буде чинити за серцем Моїм і за душою Моєю; і дім його зроблю твердим, і він буде ходити перед помазаником Моїм в усі дні;
36	36
и҆ бꙋ́детъ всѧ́къ ѡ҆ста́вшїйсѧ въ домꙋ̀ твое́мъ прїи́детъ поклони́тисѧ є҆мꙋ̀ съ ца́тою сребра̀ и҆ хлѣ́бомъ є҆ди́нымъ, глаго́лѧ: прїими́ мѧ къ є҆ди́номꙋ ѿ свѧщеннослꙋже́нїй твои́хъ, є҆́же ꙗ҆́сти хлѣ́бъ.	і всякий, хто залишився з дому твого, прийде кланятися йому за геру срібла і шматок хліба і скаже: «зарахуй мене до якої-небудь левитської посади, щоб мати їжу».

← Глава́ а҃

Глава́ г҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт