Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ є҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава́ є҃і	Глава 15

1	1
И҆ речѐ самꙋи́лъ къ саꙋ́лꙋ: посла́ мѧ гдⷭ҇ь пома́зати тѧ̀ на ца́рство въ лю́дехъ є҆гѡ̀ во і҆и҃ли: и҆ нн҃ѣ послꙋ́шай гла́са слове́съ гдⷭ҇нихъ:	І сказав Самуїл Саулу: Господь послав мене помазати тебе царем над народом Його, над Ізраїлем; тепер послухай голос Господа.
2	2
сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ: нн҃ѣ ѿмщꙋ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ а҆мали́къ і҆и҃лю, є҆гда̀ срѣ́те є҆го̀ на пꙋтѝ, восходѧ́щꙋ є҆мꙋ̀ ѿ є҆гѵ́пта:	Так говорить Господь Саваоф: згадав Я про те, що зробив Амалик Ізраїлю, як він протипостав йому на шляху, коли він ішов з Єгипту;
3	3
и҆ нн҃ѣ ты̀ и҆дѝ, и҆ порази́ши а҆мали́ка и҆ і҆ері́ма, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же сꙋ́ть є҆гѡ̀, и҆ не снабди́ши ѿ ни́хъ (ничто́же), и҆ и҆скорени́ши є҆го̀: и҆ проклене́ши є҆го̀ и҆ всѧ̑ сꙋ̑щаѧ є҆гѡ̀, и҆ не пощади́ши є҆гѡ̀: и҆ да оу҆бїе́ши ѿ мꙋ́жеска по́лꙋ и҆ до же́нска и҆ ѿ ю҆́ношъ и҆ до ссꙋ́щихъ млеко̀, и҆ ѿ говѧ́дъ до ѻ҆ве́цъ и҆ ѿ велблю̑дъ до ѻ҆слѧ́тъ.	тепер іди і вразь Амалика [й Ієрима] і знищ усе, що в нього; [не бери собі нічого в них, але знищ і віддай закляттю все, що в нього;] і не давай пощади йому, і віддай на смерть від чоловіка до дружини, від отрока до немовляти, від вола до вівці, від верблюда до осла.
4	4
И҆ собра̀ лю́ди саꙋ́лъ и҆ сочтѐ ѧ҆̀ въ галга́лѣхъ двѣ́стѣ ты́сѧщъ пѣ́шихъ и҆ де́сѧть ты́сѧщъ ѿ і҆ꙋ́ды въ полцѣ́хъ:	І зібрав Саул народ і налічив їх у Телаїмі двісті тисяч ізраїльтян піших і десять тисяч з коліна Іудиного.
5	5
и҆ прїи́де саꙋ́лъ до градѡ́въ а҆мали́ковыхъ и҆ засѧ́де въ пото́цѣ.	І дійшов Саул до міста Амаликового, і зробив засідку в долині.
6	6
И҆ речѐ саꙋ́лъ ко кїне́ови: и҆дѝ и҆ оу҆клони́сѧ ѿ среды̀ а҆мали́ка, да не погꙋблю̀ тѧ̀ съ ни́мъ, ты́ бо сотвори́лъ є҆сѝ ми́лость съ сынмѝ і҆и҃левыми, є҆гда̀ и҆схожда́хꙋ и҆з̾ є҆гѵ́пта. И҆ оу҆клони́сѧ кїне́й ѿ среды̀ а҆мали́ка.	І сказав Саул кинеянам: підіть, відокремтеся, вийдіть із середовища Амалика, щоб мені не погубити вас з ним, тому що ви були прихильними до всіх ізраїльтян, коли вони йшли з Єгипту. І відокремилися кинеяни із середовища Амалика.
7	7
И҆ поразѝ саꙋ́лъ а҆мали́ка ѿ є҆ѵїлы̀ да́же до сꙋ́ра, и҆́же пред̾ лице́мъ є҆гѵ́пта:	І вразив Саул Амалика від Хавили до околиць Сура, що перед Єгиптом;
8	8
и҆ ꙗ҆́тъ а҆га́га царѧ̀ а҆мали́кова жи́ва, и҆ всѧ̑ лю́ди и҆збѝ, и҆ і҆ері́ма оу҆бѝ мече́мъ.	і Агага, царя Амаликового, захопив живим, а народ весь знищив мечем [і Ієрима умертвив].
9	9
И҆ сохранѝ саꙋ́лъ и҆ всѝ лю́дїе а҆га́га царѧ̀ жи́ва и҆ блага̑ѧ ѿ ста́дъ и҆ бꙋ́йволѡвъ, и҆ снѣ́дей (и҆ ѻ҆де́ждъ), и҆ вїногра́дѡвъ и҆ ѿ всѣ́хъ благи́хъ: и҆ не хотѧ́хꙋ и҆скорени́ти ѧ҆̀, то́чїю хꙋ́ждшее и҆ оу҆ничиже́ное и҆стреби́ша.	Але Саул і народ пощадили Агага і кращих овець і волів і вгодованих ягнят, і все добре, і не хотіли знищувати, а всі речі маловажливі і погані знищили.
10	10
И҆ бы́сть гл҃го́лъ гдⷭ҇ень къ самꙋи́лꙋ, гл҃ѧ:	І було слово Господа до Самуїла таке:
11	11
раска́ѧхсѧ, ꙗ҆́кѡ пома́захъ саꙋ́ла на ца́рство, поне́же ѿврати́сѧ ѿ менє̀ и҆ слове́съ мои́хъ не соблюдѐ. И҆ ѡ҆печа́лисѧ самꙋи́лъ и҆ вопїѧ́ше ко гдⷭ҇ꙋ всю̀ но́щь.	шкодую, що поставив Я Саула царем, бо він відвернувся від Мене і слова Мого не виконав. І засмутився Самуїл і благав Господа цілу ніч.
12	12
И҆ воста̀ ра́нѡ самꙋи́лъ, и҆ и҆дѧ́ше на срѣ́тенїе і҆и҃лтѧнѡмъ ра́нѡ. И҆ возвѣсти́ша самꙋи́лꙋ, глаго́люще: и҆́детъ саꙋ́лъ въ карми́лъ, и҆ сѐ, воздви́же рꙋ́кꙋ себѣ̀, и҆ возвратѝ колесни́цꙋ, и҆ сни́де въ галга́лы. И҆ прїи́де самꙋи́лъ къ саꙋ́лꙋ, и҆ сѐ, то́й возноша́ше всесожже́нїе гдⷭ҇ꙋ, пє́рваѧ ѿ коры́стей, и҆̀хже взѧ̀ ѿ а҆мали́кѡвъ.	І встав Самуїл рано-вранці і пішов назустріч Саулу. І сповістили Самуїла, що Саул ходив на Кармил і там поставив собі пам’ятник, [але звідти повернув колісницю] і спустився у Галгал.
13	13
И҆ прїи́де самꙋи́лъ къ саꙋ́лꙋ, и҆ речѐ є҆мꙋ̀ саꙋ́лъ: блгⷭ҇ве́нъ ты̀ гдⷭ҇ꙋ, сотвори́хъ бо всѧ̑, є҆ли̑ка (мѝ) гл҃а гдⷭ҇ь.	Коли прийшов Самуїл до Саула, то Саул сказав йому: благословенний ти у Господа; я виконав слово Господа.
14	14
И҆ речѐ самꙋи́лъ: и҆ кі́й гла́съ ста́дъ си́хъ во оу҆́шїю моє́ю, и҆ гла́съ говѧ́дъ, є҆го́же а҆́зъ слы́шꙋ;	І сказав Самуїл: а що це за бекання овець у вухах моїх і мукання волів, що я чую?
15	15
И҆ речѐ саꙋ́лъ: ѿ а҆мали́ка пригна́хъ ѧ҆̀, и҆̀хже сохрани́ша лю́дїе лꙋ̑чшаѧ ѿ ста́дъ и҆ ѿ волѡ́въ, є҆́же пожре́ти ѧ҆̀ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀, прѡ́чаѧ же и҆зби́хъ.	І сказав Саул: привели їх від Амалика, тому що народ пощадив кращих овець і волів для жертвоприношення Господу Богу твоєму; інше ж ми знищили.
16	16
И҆ речѐ самꙋи́лъ къ саꙋ́лꙋ: потерпѝ, и҆ возвѣщꙋ́ ти, ꙗ҆̀же гл҃а гдⷭ҇ь ко мнѣ̀ но́щїю.	І сказав Самуїл Саулу: почекай, я скажу тобі, що сказав мені Господь уночі. І сказав йому Саул: говори.
17	17
И҆ речѐ є҆мꙋ̀ (саꙋ́лъ): глаго́ли. И҆ речѐ самꙋи́лъ къ саꙋ́лꙋ: є҆да̀ не ма́лъ бы́лъ є҆сѝ ты̀ пред̾ ни́мъ, и҆ не властели́на ли тѧ̀ поста́ви хорꙋ́гви колѣ́на і҆и҃лева; и҆ пома́за тѧ̀ гдⷭ҇ь на ца́рство і҆и҃лево:	І сказав Самуїл: чи не малим ти був в очах твоїх, коли став главою колін Ізраїлевих, і Господь помазав тебе царем над Ізраїлем?
18	18
и҆ посла́ тѧ гдⷭ҇ь пꙋте́мъ и҆ речѐ тебѣ̀: и҆дѝ и҆ и҆скоренѝ а҆мали́ка, и҆ погꙋбѝ согрѣ́шшихъ предо мно́ю, и҆ вою́й и҆̀хъ, до́ндеже сконча́еши и҆̀хъ:	І послав тебе Господь у путь, сказавши: «йди і віддай закляттю нечестивих амаликитян і воюй проти них, доки не знищиш їх».
19	19
и҆ почто̀ не послꙋ́шалъ є҆сѝ гла́са гдⷭ҇нѧ по всемꙋ̀, є҆ли́кѡ гл҃а тебѣ̀, но оу҆стреми́лсѧ є҆сѝ на кѡры́сти и҆ сотвори́лъ є҆сѝ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ;	Навіщо ж ти не послухав голосу Господа і кинувся на здобич, і зробив зло перед очима Господа?
20	20
И҆ речѐ саꙋ́лъ къ самꙋи́лꙋ: послꙋ́шахъ гла́са люді́й и҆ и҆до́хъ пꙋте́мъ, и҆́мже посла́ мѧ гдⷭ҇ь, и҆ приведо́хъ а҆га́га царѧ̀ а҆мали́кова, и҆ а҆мали́ки и҆скорени́хъ:	І сказав Саул Самуїлу: я послухав голос Господа і пішов у путь, куди послав мене Господь, і привів Агага, царя Амаликитського, а Амалика знищив;
21	21
и҆ взѧ́ша лю́дїе кѡры́сти ѿ ста́дъ и҆ бꙋ́йволы, пє́рваѧ ѿ и҆стреблѧ́емыхъ на пожре́нїе гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ въ галга́лѣхъ.	народ же зі здобичі, з овець і волів, узяв краще з заклятого, для жертвоприношення Господу Богу твоєму, у Галгалі.
22	22
И҆ речѐ самꙋи́лъ: є҆да̀ оу҆гѡ́дны гдⷭ҇ꙋ всесожжє́нїѧ и҆ жє́ртвы, ꙗ҆́коже послꙋ́шати гла́са гдⷭ҇нѧ; сѐ, послꙋша́нїе па́че же́ртвы бла́ги, и҆ покоре́нїе па́че тꙋ́ка ѻ҆́внѧ:	І відповів Самуїл: невже всепалення і жертви настільки ж приємні Господу, як слухняність голосу Господа? Слухняність краще жертви і покірність краще жиру баранів;
23	23
ꙗ҆́коже грѣ́хъ є҆́сть чарова́нїе, та́кѡ (грѣ́хъ є҆́сть) противле́нїе, и҆ ꙗ҆́коже грѣ́хъ є҆́сть і҆дѡлопоклоне́нїе, та́кѡ непокоре́нїе: поне́же оу҆ничижи́лъ є҆сѝ гл҃го́лъ гдⷭ҇ень, и҆ оу҆ничижи́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь не бы́ти тебѣ̀ царе́мъ во і҆и҃ли.	тому що непокора є такий самий гріх, як чаклунство, і противлення те саме, що ідолопоклонство; за те, що ти відкинув слово Господа, і Він відкинув тебе, щоб ти не був царем [над Ізраїлем].
24	24
И҆ речѐ саꙋ́лъ къ самꙋи́лꙋ: согрѣши́хъ, ꙗ҆́кѡ престꙋпи́хъ сло́во гдⷭ҇не и҆ глаго́лъ тво́й, оу҆боѧ́хсѧ бо люді́й и҆ послꙋ́шахъ гла́са и҆́хъ:	І сказав Саул Самуїлу: згрішив я, бо переступив повеління Господа і слово твоє; але я боявся народу і послухав голосу їх;
25	25
и҆ нн҃ѣ возмѝ грѣ́хъ мо́й и҆ возврати́сѧ со мно́ю, да поклоню́сѧ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀.	тепер же зніми з мене гріх мій і повернися зі мною, щоб я поклонився Господу [Богу твоєму].
26	26
И҆ речѐ самꙋи́лъ къ саꙋ́лꙋ: не возвращꙋ́сѧ съ тобо́ю, ꙗ҆́кѡ оу҆ничижи́лъ є҆сѝ гл҃го́лъ гдⷭ҇ень, и҆ оу҆ничижи́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь не бы́ти тебѣ̀ царе́мъ во і҆и҃ли.	І відповів Самуїл Саулу: не повернуся я з тобою, тому що ти відкинув слово Господа, і Господь відкинув тебе, щоб ти не був царем над Ізраїлем.
27	27
И҆ ѿвратѝ самꙋи́лъ лицѐ своѐ є҆́же ѿитѝ: и҆ ꙗ҆́тъ саꙋ́лъ за воскри́лїе ри́зы є҆гѡ̀ и҆ раздра̀ є҆̀.	І повернувся Самуїл, щоб іти. Але [Саул] схопився за край одягу його і роздер його.
28	28
И҆ речѐ є҆мꙋ̀ самꙋи́лъ: раздра̀ гдⷭ҇ь ца́рство і҆и҃лево ѿ рꙋкꙋ̀ твоє́ю дне́сь, и҆ да́стъ є҆̀ бли́жнемꙋ твоемꙋ̀, лꙋ́чшемꙋ па́че тебє̀,	Тоді сказав Самуїл: нині відібрав Господь царство Ізраїльське у тебе і віддав його ближньому твоєму, кращому за тебе;
29	29
и҆ раздѣли́тсѧ і҆и҃ль на дво́е: и҆ не ѡ҆брати́тсѧ, нижѐ раска́етсѧ ст҃ы́й і҆и҃левъ, зане́же не ꙗ҆́кѡ человѣ́къ є҆́сть, є҆́же раска́ѧтисѧ є҆мꙋ̀, запрети́тъ, и҆ не пребꙋ́детъ.	і не скаже неправди і не розкається Вірний Ізраїлів; бо не людина Він, щоб розкаятися Йому.
30	30
И҆ речѐ саꙋ́лъ: согрѣши́хъ, но просла́ви мѧ̀ нн҃ѣ пред̾ старѣ̑йшины і҆и҃лєвы и҆ пред̾ людьмѝ мои́ми, и҆ возврати́сѧ со мно́ю, и҆ поклоню́сѧ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀.	І сказав [Саул]: я згрішив, але вшануй мене нині перед старійшинами народу мого і перед Ізраїлем і повернися зі мною, і я поклонюся Господу Богу твоєму.
31	31
И҆ возврати́сѧ самꙋи́лъ в̾слѣ́дъ саꙋ́ла, и҆ поклони́сѧ саꙋ́лъ гдⷭ҇ꙋ.	І повернувся Самуїл за Саулом, і поклонився Саул Господу.
32	32
И҆ речѐ самꙋи́лъ: приведи́те мѝ а҆га́га царѧ̀ а҆мали́кова. И҆ прїи́де къ немꙋ̀ а҆га́гъ трепе́ща, и҆ речѐ а҆га́гъ: та́кѡ ли горька̀ сме́рть;	Потім сказав Самуїл: приведіть до мене Агага, царя Амаликитського. І підійшов до нього Агаг тремтячий, і сказав Агаг: звичайно, гіркота смерти минула?
33	33
И҆ речѐ самꙋи́лъ ко а҆га́гꙋ: ꙗ҆́коже ѡ҆безча́дствова же́нъ ѻ҆рꙋ́жїе твоѐ, та́кѡ ѡ҆безча́дитсѧ въ жена́хъ ма́ти твоѧ̀. И҆ закла̀ самꙋи́лъ а҆га́га пред̾ гдⷭ҇емъ въ галга́лѣхъ.	Але Самуїл сказав: як меч твій жінок позбавляв дітей, так мати твоя між жінками нехай буде позбавлена сина. І розрубав Самуїл Агага перед Господом у Галгалі.
34	34
И҆ ѿи́де самꙋи́лъ во а҆рмаѳе́мъ: и҆ саꙋ́лъ ѿи́де въ до́мъ сво́й въ гаваю̀.	І відійшов Самуїл у Раму, а Саул пішов у дім свій, у Гиву Саулову.
35	35
И҆ не приложѝ самꙋи́лъ ктомꙋ̀ ви́дѣти саꙋ́ла да́же до днѐ сме́рти своеѧ̀, поне́же пла́каше самꙋи́лъ ѡ҆ саꙋ́лѣ, зане́же раска́ѧсѧ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ поста́ви саꙋ́ла царѧ̀ во і҆и҃ли.	І більше не бачився Самуїл із Саулом до дня смерти своєї; але засмучувався Самуїл про Саула, бо Господь розкаявся, що поставив Саула царем над Ізраїлем.

← Глава́ д҃і

Глава́ ѕ҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт