Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 10

Brenton–Byzantine English Bible > 2 Corinthians :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Chapter 10	Глава 10

1	1
Now I Paul myself entreat you by the meekness and gentleness of Christ, I who in your presence am lowly among you, but being absent am of good courage toward you:	Я ж, Павло, який особисто між вами смиренний, а заочно проти вас сміливий, благаю вас лагідністю й покірністю Христовою.
2	2
yea, I beseech you, that I may not when present show courage with the confidence wherewith I count to be bold against some, who count of us as if we walked according to the flesh.	Благаю, щоб мені і в день приходу мого не вдаватися до тієї рішучої сміливості, яку гадаю вжити проти деяких, що думають про нас, ніби ми чинимо за плоттю.
3	3
For though we walk in the flesh, we do not war according to the flesh	Бо ми, будучи в плоті, не за плоттю воюємо.
4	4
(for the weapons of our warfare are not of the flesh, but mighty before God to the casting down of strongholds);	Зброя нашого воювання не плотська, але сильна Богом на зруйнування твердинь: нею руйнуємо задуми
5	5
casting down imaginations, and every high thing that is exalted against the knowledge of God, and bringing every thought into captivity to the obedience of Christ;	і всяке звеличування, що повстає проти пізнання Бога, і беремо в полон усякий помисел на послух Христу,
6	6
and being in readiness to avenge all disobedience, when your obedience shall be made full.	і готові покарати всілякий непослух, коли ваш послух здійсниться.
7	7
Do ye look at the things that are before your face? If any man trusteth in himself that he is Christ’s, let him consider this again of himself, that, even as he is Christ’s, so also are we Christ’s.	Чи на обличчя ви дивитесь? Хто певний у собі, що він Христів, той сам по собі суди, що як він Христів, так і ми Христові.
8	8
For even though I also should glory somewhat abundantly concerning our authority (which the Lord gave us for building you up, and not for casting you down), I shall not be put to shame:	Бо коли б я і більше став хвалитися нашою владою, що Господь дав нам на будування, а не на руйнування ваше, то не осоромився б.
9	9
that I may not seem as if I would terrify you by my letters.	Втім, нехай не здається, що я залякую вас посланнями.
10	10
For, His letters, they say, are weighty and strong; but his bodily presence is weak, and his speech of no account.	Так як дехто говорить: послання його важкі і міцні, а особисто присутній — слабкий, і мова його незначна, —
11	11
Let such a one reckon this, that, what we are in word by letters when we are absent, such are we also in deed when we are present.	такий нехай знає, що які ми на словах у посланнях заочно, такі самі і на ділі особисто.
12	12
For we are not bold to number or compare ourselves with certain of them that commend themselves: but they themselves, measuring themselves by themselves, and comparing themselves with themselves, are without understanding.	Бо ми не сміємо рівняти або прирівнювати себе до тих, які самі себе виставляють: вони міряють себе самими собою та порівнюють себе з собою нерозумно.
13	13
But we will not glory beyond our measure, but according to the measure of the province which God apportioned to us as a measure, to reach even unto you.	А ми не будемо хвалитися безмірно, але за мірилом, що призначив нам Бог, як таку міру, щоб досягти і до вас.
14	14
For we stretch not ourselves overmuch, as though we reached not unto you: for we came even as far as unto you in the gospel of Christ:	Бо ми не напружуємо себе, як ті, що не досягли до вас, тому що ми досягли і до вас благовістям Христовим.
15	15
not glorying beyond our measure, that is, in other men’s labors; but having hope that, as your faith groweth, we shall be magnified in you according to our province unto further abundance,	Ми не без міри хвалимося, не чужими трудами, але надіємось, що разом із зростанням віри вашої ми звеличимося між вами надміру,
16	16
so as to preach the gospel even unto the parts beyond you, and not to glory in another’s province in regard of things ready to our hand.	так щоб проповідувати Євангеліє і далеко за вами, а не хвалитися готовим у чужому ділі.
17	17
But he that glorieth, let him glory in the Lord.	«А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господi».
18	18
For not he that commendeth himself is approved, but whom the Lord commendeth.	Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь.