Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 4

Brenton–Byzantine English Bible > 2 Corinthians :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Chapter 4	Глава 4

1	1
Therefore seeing we have this ministry, even as we obtained mercy, we faint not:	Тому, маючи з милости Божої таке служіння, ми не сумуємо,
2	2
but we have renounced the hidden things of shame, not walking in craftiness, nor handling the word of God deceitfully; but by the manifestation of the truth commending ourselves to every man’s conscience in the sight of God.	але, відкинувши приховані ганебні вчинки, не вдаючись до хитрості та не перекручуючи слова Божого, а відкриваючи істину, доручаємо себе совісті кожної людини перед Богом.
3	3
And even if our gospel is veiled, it is veiled in them that perish:	Якщо ж і закрите благовістування наше, то закрите для тих, що гинуть.
4	4
in whom the god of this world hath blinded the minds of the unbelieving, that the light of the gospel of the glory of Christ, who is the image of God, should not dawn upon them.	Для невіруючих, у яких бог віку цього засліпив розум, щоб для них не засяяло світло благовістя про славу Христа, Який є образ Бога невидимого.
5	5
For we preach not ourselves, but Christ Jesus as Lord, and ourselves as your servants for Jesus’ sake.	Бо ми не себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, а ми — раби ваші заради Ісуса,
6	6
Seeing it is God, who commanded the light to shine out of darkness, who shined in our hearts, to give the light of the knowledge of the glory of God in the face of Jesus Christ.	тому що Бог, Який звелів, щоб із темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Ісуса Христа.
7	7
But we have this treasure in earthen vessels, that the exceeding greatness of the power may be of God, and not from ourselves;	Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили була Божою, а не нашою.
8	8
we are pressed on every side, yet not straitened; perplexed, yet not unto despair;	Hас звідусіль тиснуть, але ми не стисненi; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії;
9	9
pursued, yet not forsaken; smitten down, yet not destroyed;	нас гонять, але ми не покинутi; повалені, але не погублені.
10	10
always bearing about in the body the dying of the Lord Jesus, that the life also of Jesus may be manifested in our body.	Завжди мертвість Господа Ісуса носимо в тілі, щоб і життя Ісусове відкрилося в тілі нашому.
11	11
For we who live are always delivered unto death for Jesus’ sake, that the life also of Jesus may be manifested in our mortal flesh.	Бо ми живі безперестанно віддаємося на смерть заради Ісуса, щоб і життя Ісусове відкрилося у смертній плоті нашій,
12	12
So then death worketh in us, but life in you.	тому-то смерть діє в нас, а життя у вас.
13	13
But having the same spirit of faith, according to that which is written, I believed, and therefore did I speak; we also believe, and therefore also we speak;	Але, маючи той же дух віри, як написано: «Я вірував і тому говорив», — і ми віруємо, тому й говоримо,
14	14
knowing that he that raised up the Lord Jesus shall raise up us also through Jesus, and shall present us with you.	знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить через Ісуса і нас і поставить перед Собою з вами.
15	15
For all things are for your sakes, that the grace, being multiplied through the many, may cause the thanksgiving to abound unto the glory of God.	Бо все для вас, щоб благодать‚ примножившись‚ тим більшу викликала в багатьох вдячність на славу Божу.
16	16
Wherefore we faint not; but though our outward man is decaying, yet the inward man is renewed day by day.	Тому ми не сумуємо; але якщо зовнішній наш чоловік і тліє, то внутрішній день у день оновлюється.
17	17
For our light affliction, which is for the moment, worketh for us more and more exceedingly an eternal weight of glory;	Бо короткочасне легке страждання наше викликає безмірну вічну славу,
18	18
while we look not at the things which are seen, but at the things which are not seen: for the things which are seen are temporal; but the things which are not seen are eternal.	коли ми дивимось не на видиме, але на невидиме: бо видиме — дочасне, а невидиме — вічне.