Після завершення читання кількох кафизм, або всього Псалтиря і пісень:
|
Після завершення читання кількох кафизм, або всього Псалтиря і пісень:
|
Досто́йно єсть я́ко воі́стину блажи́ти Тя, Богоро́дицю, Присноблаже́нную і Пренепоро́чную і Ма́тер Бо́га на́шего. Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Або: О Тебі́ ра́дується, Благода́тная, вся́кая твар, / А́нгельський собо́р і челові́чеський род, / освяще́нний Хра́ме, і Раю́ слове́сний. Ді́вственная Похвало́, / із Нея́же Бог воплоти́ся, і Младе́нець бисть, / пре́жде вік сий Бог наш; / ложесна́ бо Твоя́ престо́л сотвори́, / і чре́во Твоє́ простра́нніє небе́с соді́ла. / О Тебі́ ра́дується, Благода́тная, вся́кая твар, сла́ва Тебі́. Трисвято́є. І по О́тче наш: |
Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо. Або За Тебе радується… Трисвяте. Після Отче наш… |
Тропарі, глас 6
|
Тропарі, глас 6
|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас. Сла́ва: Честно́є проро́ка Твоєго́ Го́споди торжество́, не́бо Це́рков показа́, с челові́ки лику́ють а́нгели. Того́ моли́твами, Христе́ Бо́же, в ми́рі упра́ви живо́т наш, да поє́м Ті: аллилу́я. І ни́ні: Мно́гая мно́жества мої́х, Богоро́дице, прегріше́ній; к Тебі́ прибіго́х, Чи́стая, спасе́нія тре́буя. Посіти́ немощству́ющую мою́ ду́шу, і моли́ Си́на Твоєго́ і Бо́га на́шего да́ти мі оставле́ніє, я́же соді́ях лю́тих, єди́на Благослове́нная. Потім, Го́споди, поми́луй. [40 разів.] |
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, жодного виправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас. Слава… Славне торжество пророка Твого, Господи, через Церкву показало небо; тому з людьми веселяться ангели. Його молитвами, Христе Боже, в мирі провадь життя наше, щоб ми співали Тобі: алилуя. І нині… Велике множество провин моїх, Богородице! До Тебе прибігаю, чиста, спасіння благаючи. Зглянься на немічну душу мою і моли Сина Твого й Бога нашого, щоб простив мені, що вчинив я лихого, єдина благословенна. Господи, помилуй (40 разів). |
І поклонів, скільки можливо, з молитвою святого Єфрема:
|
І поклонів, скільки можливо, з молитвою святого Єфрема:
|
Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі. [Поклін] Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́ да́руй мі, рабу́ Твоєму́. [Поклін] Єй, Го́споди, Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія і не осужда́ти бра́та моєго́, я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. [Поклін] |
Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійности, владолюбства й марнослів’я не дай мені. Дух же доброчесности, смиренномудрости, терпіння і любови даруй мені, рабу Твоєму. Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. |
Після цього промовляй молитву цю з увагою:
|
Після цього промовляй молитву цю з увагою:
|
Многоми́лостиве і преми́лостиве Го́споди, і всего́ добра́ Да́телю Человіколю́бче, і всея́ вселе́нния Царю́ многоімени́тий, Влади́ко і Го́споди, нищ і убо́г єсьм аз, дерза́ю призива́ти чу́дноє і стра́шноє і свято́є і́м'я Твоє́, єго́же вся твар Небе́сних Сил стра́хом трепе́щуть; ни́зу на землі́ неізрече́ннаго Твоєго́ человіколю́бія смотре́ніє удиви́л єси́, посла́нієм возлю́бленнаго Твоєго́ О́трока. Єго́же от безнача́льних нідр Твоєя́ Оте́чеськия сла́ви неразлу́чним Бо́жество́м отри́гнул єси́, да челові́ки со а́нгели во єди́н соста́в устро́їть. Пом'яни́, Го́споди, моєго́ уни́нія смире́ніє; кал сий і персть, Тебе́, неізглаго́ланнаго Сві́та призива́ю, не́мощію пло́ті обложе́н, ю́же ми́лостивні сло́во Твоє́ понесе́, і сме́ртію Своє́ю от рабо́ти вра́жия свободи́л єсть ду́ші на́ша, да о́бщники вся, і́же ві́рою яре́м рабо́ти Твоєя́ на ся взе́мшия, сла́ви Твоєя́ сподо́бить їх, от нея́же сатана́ льсти́вий отпаде́. Поми́луй м'я, омраче́ннаго гріхо́вними по́мисли, возведи́ ум мой уда́вленний те́рнієм лі́ности і ляди́ною непоко́рства; утверди́ се́рдце моє́ по Тебі́ горі́ти, очи́ма мої́ма істо́чник слез посли́ і на коне́ць ісхо́да душі́ моєя́ сотвори́ м'я безпоро́чна Твоєго́ уго́дника, наставля́я м'я к Тебі́ подвиза́тися усе́рдно. Пом'яни́, Го́споди, роди́телі моя́ милосе́рдієм Твої́м і вся бли́жнія моя́, і бра́тію, і дру́ги, і сосі́ди, і вся правосла́вния христия́ни, і спаси́ м'я моли́твами всіх святи́х; і прийми́ в честь сія́ псалми́ і моли́тви, я́же глаго́лах пред Тобо́ю за ся, і не ме́рзко Ті бу́ди с воздиха́нієм моле́ніє сіє́, я́ко ми́лостив сий і Человіколю́бець, і Тебе́, Безнача́льнаго Отця́, сла́вим, со Єдиноро́дним Твої́м Си́ном, і со Святи́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
Многомилостивий і премилостивий Господи, і всякого добра Подателю Чоловіколюбче, і всієї вселенної Царю многоіменитий, Владико і Господи, бідний і убогий я насмілююсь призивати дивне, і страшне, і святе ім’я Твоє, перед яким усе творіння Небесних Сил зі страху тремтить. Внизу, на землі, невимовним Твоїм чоловіколюбним Промислом здивував Ти — через послання улюбленого Твого Сина, Якого Ти породив від безначального лона Твоєї Отцівської слави, нерозлучним Божеством — щоб з’єднати людей з ангелами. Пом’яни, Господи, моє смирення; будучи прахом і попелом, Тебе, невимовне Світло, призиваю: будучи немічною плоттю обтяжений, яку милостиво Бог Слово носив і Своєю смертю від ворожого рабства визволив душі наші, щоб спільники всі, які вірою тягар служіння Тобі на себе взяли, сподобилися Твоєї слави, від якої відпав лукавий сатана. Помилуй мене, затьмареного гріховними помислами, виведи розум мій, приглушений терням лінивства і непокірливості; утверди моє серце, щоб воно горіло за Тобою; очам моїм пошли джерело сліз, і під час відходу душі моєї вчини мене безпорочним Твоїм угодником, наставляючи мене ревно подвизатися перед Тобою. Пом’яни, Господи, батьків моїх милосердям Твоїм, і всіх рідних моїх, і братію, і сусідів, і всіх православних християн, і спаси мене молитвами всіх святих. І прийми у честь ці псалми і молитви, які я промовляв перед Тобою за себе, і нехай не буде перед Тобою мерзенним зітханням моління цього. Бо Ти милостивий і Чоловіколюбець, і Тебе, безначального Отця, славимо, з Єдинородним Твоїм Сином, і з Святим Духом, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Після цього,
|
Після цього,
|
Честні́йшую Херуви́м, і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [Тричі] Благослови́. Якщо священик, то закінчує ієрейським чином. Якщо ж чернець або мирянин, закінчує так: Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не Бо́жий, моли́тв ра́ди Пречи́стия Твоєя́ Ма́тере, си́лою Честна́го і Животворя́щаго Креста́, і святи́х Небе́сних Сил безпло́тних, і преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, і свята́го проро́ка Дави́да, і всіх святи́х поми́луй і спаси́ м'я, грі́шнаго, я́ко благ і Человіколю́бець. |
Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо. Слава… І нині… Господи, помилуй (тричі). Благослови. Якщо священик, то закінчує ієрейським чином; якщо ж чернець або мирянин, закінчує так: Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері, силою чесного і животворчого Хреста, і святих Небесних Сил безплотних, і преподобних і богоносних отців наших і святого пророка Давида, і всіх святих, помилуй і спаси мене грішного, як благий і Чоловіколюбець. |