Велика єктенія

Ми́ром Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О сви́шнім ми́рі і спасе́нії душ на́ших, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О ми́рі всего́ ми́ра, благостоя́нії святи́х Бо́жиїх Церкве́й і соєдине́нії всіх, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О святі́м хра́мі сем і с ві́рою, благогові́нієм і стра́хом Бо́жиїм входя́щих вонь, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі^*] [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], честні́м пресві́терстві, во Христі́ дия́констві, о всем при́чті і лю́дех, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О богохрани́мій страні́ на́шей [Украї́ні], власте́х і во́їнстві єя́, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О гра́ді сем, [або: о ве́сі сей, або: святі́й оби́телі сей], вся́ком гра́ді, страні́ і ві́рою живу́щих в них, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О благорастворе́нії возду́хов, о ізоби́лії плодо́в земни́х і вре́меніх ми́рних, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О пла́вающих, путеше́ствующих, неду́гующих, стра́ждущих, пліне́нних, і о спасе́нії їх, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

О ізба́витися нам от вся́кия ско́рби, гні́ва і ну́жди, Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́, і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Виголос: Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Потім кафизму. Після кафизми диякон, вийшовши північною брамою, виголошує малу єктенію: