|
Преподобний Онуфрій мовчазний, Печерський, в Ближніх печерах
|
Препод0бный Nнyфрій молчали1вый, печeрскій, въ бли1жнихъ пещeрахъ
|
|
Тропар, глас 8
|
Тропaрь, глaсъ и7:
|
|
Посто́м ду́шу твою́ просвіти́л єси́, моли́твами непреста́нними се́рдце твоє́, сосу́д Ду́ха Свята́го соді́лал єси́, преподо́бне о́тче наш Ону́фріє. Ті́мже вся вра́жія ополче́нія крі́пко посрами́л єси́ і, я́ко побідоно́сець і́стинний, воздая́ніє получи́л єси́ от Христа́ Бо́га. Тому́ помоли́ся о душа́х на́ших. |
Пост0мъ дyшу твою2 просвэти1лъ є3си2, мlтвами непрестaнными сeрдце твоE, сосyдъ д¦а с™aгw содёлалъ є3си2, прпdбне џтче нaшъ nнyфріе. Тёмже вс‰ вр†жіz њполчє1ніz крёпкw посрами1лъ є3си2 и3 ћкw побэдон0сецъ и4стинный, воздаsніе, получи1лъ є3си2 t хrтA бGа. томY помоли1сz њ душaхъ нaшихъ. |
|
Кондак, глас 8
|
Кондaкъ, глaсъ и7:
|
|
Хрито́вою любо́вію уязви́в ду́шу, преподо́бне о́тче наш Ону́фріє, в пеще́рнім мра́ці світ спасе́нія обрі́л єси́, і я́ко ча́до ізбра́нноє вели́ких отце́в пече́рських Анто́нія і Феодо́сія, вку́пі с ни́ми оби́тель ра́йськую унаслі́довал єси́, отну́дуже призира́й ви́ну на оби́тель земну́ю, в не́йже подвиза́лся єси́, і моли́ся о чту́щих па́м'ять твою́, да зове́м ті: ра́дуйся, Ону́фріє, моли́твенниче о душа́х на́ших. |
Хrт0вою люб0вію ўzзви1въ дyшу, прпdбне џтче нaшъ nнyфріе, въ пещeрнэмъ мрaцэ свётъ сп7сeніz њбрёлъ є3си2, и3 ћкw чaдо и3збрaнное вели1кихъ nтцє1въ печeрскихъ ґнтHніа и3 fеод0сіа, вкyпэ съ ни1ми nби1тель рaйскую ўнаслёдовалъ є3си2, tнyдуже призирaй вhну на nби1тель земнyю, въ нeйже подвизaлсz є3си2, и3 моли1сz њ чтyщихъ пaмzть твою2, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, nнyфріе, мlтвенниче њ душaхъ нaшихъ. |