Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

Порівняти:
⇄

Глава 28 з 66
Глvа, к~и”
Глава 28
1
1
Го'ре вњнцђ` ё^кори'ꙁньномђ. наи'мницы е^фремовы, цвTњ эTпады'и эT сла'вы. на версњ горы` вели'кїя пїяни беꙁъ вина`.
Горе вінку гордости п’яних єфремлян, зів’ялій квітці красивого вбрання його, яка на вершині плодючої долини уражених вином!
2
2
се крњпко и^ же'стоко ја%рость гн~я а^ки гра'дъ и^спђщаеM не и^мыи ꙁавњтїа, нђжею спђща'ем# ја%ко воды` вели'ко мно'жесᲄво подира'я странђ` ꙁемли` сътвори'тъ поко'и. рђка'ма
Ось, міцний і сильний у Господа, як злива з градом і згубний вихор, як розлита повінь бурхливих вод, із силою валить його на землю.
3
3
и^ нога'ма поперется вњнеw ё^кори'ꙁньныи наи'мницы е^фремовы”
Ногами топчеться вінок гордости п’яних єфремлян.
4
4
И$ бђдетъ эTпады'и цвњтъ и^ сла'вы на врьсњ горы` высо'кїя, а^ки прьвыи плодъ смок#винъ. ви'дњвыи же, и^ преже в#ꙁятїя в рђцњ е^го въсхо'щетъ пожрᲇти и&”
І з зів’ялою квіткою красивого убрання його, яка на вершині плодючої долини, відбувається те саме, що буває із дозрілою раніше часу смоквою, яку, як тільки хто побачить, негайно бере у руку і проковтує її.
5
5
В тои дн~ь бђдетъ г~ь саваѓ'џъ, вњнецъ надежа спле'теныи сла'вою ѓ^ста'вшиM лю'демъ.
У той день Господь Саваоф буде чудовим вінцем і славною діадемою для залишку народу Свого,
6
6
и^ ѓ^ста'вятся дх~омъ сђднымъ на сђдъ, и^ крњпость въз#браня'я погђби'ти я&”
і духом правосуддя для того, хто сидить на судилищі, і мужністю для тих, що відбивають ворога біля воріт.
7
7
Сїи б^о виноM сђть прельще'ни, прельсти'шася ѓ^ловинъ дњля. жрецъ, и^ прoркъ ё^жасо'стася. вина` ради потрясошася, эT пїя'нъства ѓ^ловин#наго прел#сти'шася” Се` е^сть видњнїе,
Але і ці хитаються від вина і збиваються зі шляху від сикери; священик і пророк спотикаються від міцних напоїв; переможені вином, збожеволіли від сикери, у видінні помиляються, у судженні спотикаються.
8
8
прокля'тїе поја%сть па'ки совњтъ то'и совњтъ лиха'го дњля и^мњнїя”
Бо усі столи наповнені гидкою блювотиною, немає чистого місця. —
9
9
Комђ совњсти'хомᲆ ѕл^о, и^л^и комђ повњда'хомъ вњсть, эTдое'нїи мле'комъ, эTторженїи эT со'са.
А говорять: «кого хоче він учити вíдання? і кого врозумлювати проповіддю? віднятих від грудного молока, відлучених від сосків матері?
10
10
печа'ль кᲆ печа'ли прїемли наде'жђ кᲆ наде'жи. и^ еще ма'ло
Бо усе заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут трохи і там трохи».
11
11
ѕло'бїю ё^сте'нною ја^зы'комъ и%нњмъ, ја%ко съгл~ютъ лю'деM си'мъ рекђще и^мъ.
За те белькотливими вустами і чужою мовою будуть говорити до цього народу.
12
12
с^е паки а'лчномђ и^ се` съкрђше'нїе, и^ не въсхотњша слы'шати.
Їм говорили: «ось — спокій, дайте спокій натрудженому, і ось — заспокоєння». Але вони не хотіли слухати.
13
13
и^ бђдетъ и^мъ слово г~а б~а, печа'ль кᲆ печа'ли, надежда къ наде'жди. е^ще ма'ло, е^ще ма'ло, да и^дђтъ и^ падђтся въспя'тъ, и^ вᲆ бњдђ въпадђтъ и^ съкрђшаTся, и^ плњне'ни бђдђтъ”
І стало у них словом Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут трохи, там трохи, — так що вони підуть, і упадуть горілиць, і розіб’ються, і потраплять у сітку і будуть уловлені.
14
14
Сего дњля слы'шасте слово гн~е мђжи печа'лни и^ кня'ѕи лю'дъстїи и^же въ і^ерsлимњ
Отже, слухайте слово Господнє, хульники, правителі народу цього, який у Єрусалимі.
15
15
ЈА/ко рекосте сътвори'хомъ ꙁавњтъ со а'домъ, и^ сᲆ сме'ртїю ꙁаложе'нїе” Бђря носи'ма а^ще ми'мои^детъ, не прїидетъ на на'съ. приложи'хом# лжђ` надежђ нашђ, и^ лжею покры'хоMся”
Тому що ви говорите: «ми уклали союз зі смертю і з пеклом зробили договір: коли всевражаючий бич буде проходити, він не дійде до нас, — тому що неправду зробили ми притулком для себе, і обманом прикриємо себе».
16
16
Сего ради та'ко гл~етъ г~ь, се а^ꙁъ вложђ` въ ѓ^снова'нїе сїѓ'не ка'мень многоцњненъ, и^збра'нъ, краеё^го'ленъ, честенъ, въ ѓ^снова'нїе е^мђ. и^ вњрђяй во'нь не постыди'тся.
Тому так говорить Господь Бог: ось, Я покладаю в основу на Сионі камінь, — камінь випробуваний, наріжний, дорогоцінний, міцно утверджений: віруючий у нього не посоромиться.
17
17
и^ положђ` сђдъ въ надежђ, млsть же мою в# мњры” И$ ё^пова'ю^щеи вът#ще лже'ю, ја%ко не минет# васъ бђря” Є$д^а
І поставлю суд мірилом і правду терезами; і градом знищиться притулок неправди, і води потоплять місце приховування.
18
18
и^ эTврьжетъ ꙁалоh эT васъ смр~тныи, и^ надежа ва'ша ја%же къ а'дђ не пребђдетъ. бђря и^дђщїя а^ще мимои^детъ, бђдеT е'й в# попра'нїе,
І союз ваш зі смертю зруйнується, і договір ваш із пеклом не встоїть. Коли піде всевражаючий бич, ви будете потоптані.
19
19
и^ егда ми'мои^де'тъ прїиметъ васъ” Заё'тра ꙁаё'тра минетъ дн~ь, и в нощи бђдет# надежа ѕл^а” Наё^чи'теся слы'шати тђжа'щеи,
Як тільки він піде, схопить вас; ходити ж буде щоранку, день і ніч, і одна чутка про нього буде вселяти жах.
20
20
не мо'жемся котора'ти. сами же и^ꙁнемага'емъ ја%коy събра'ти ны`”
Занадто коротка буде постіль, щоб простягнутися; занадто вузькою і ковдра, щоб загорнутися у неї.
21
21
ЈА/коже гора` нечести'выхъ въста'нетъ, и^ бђдеT въ дебри гаваѓ'ньстњ, съ ја%ростїю сътвори'тᲆ дњла своя`, го'рести дњла. и^ ја%рость же е^го чюжа бђдетъ, и^ гнњвъ е^го чю'жъ”
Бо повстане Господь, як на горі Перацимі; розгнівається, як на долині Гаваонській, щоб зробити діло Своє, надзвичайне діло, і звершити дію Свою, дивну Свою дію.
22
22
И$ вы не ра'дђитеся, да не възмо'гђтъ на' вы вя'жђщеи. ꙁане` сконча'ны и^ съкраще'ны ве'щи слышахъ эT г~а саваѓ'џа, ја%же сътвори'тъ по всеи земли`”
Отже, не кощунствуйте, щоб кайдани ваші не стали міцнішими; бо я чув від Господа, Бога Саваофа, що знищення визначене для усієї землі.
23
23
Внђши'те и^ слы'шите глаs мои, вънемлњте и^ слы'шите словеса моя.
Прихиліть вухо, і послухайте мого голосу; будьте уважні, і вислухайте промову мою.
24
24
е^д^а весь дн~ь хощетъ ѓ^ря'и ѓ^ра'ти и^л^и сњмя ё^готовати, преже въꙁдњла'нїя ꙁе'мнаго.
Чи завжди хлібороб оре для посіву, борознить і боронить землю свою?
25
25
н^о е^гда ё^бо ё^мякчи'тъ ве'рхъ е'и, тогда всњеT ма'ло кђколи'ца, и^ кљ=ми'на. потоM же в#сњеT пшени'цђ, и^ ја^чме'нь, и^ пы'ро, въ предњлехъ твои^хᲆ.
Ні; коли вирівняє поверхню її, він сіє чорнуху, або розсипає кмин, або розкидає пшеницю рядами, і ячмінь у визначеному місці, і просо поряд з ним.
26
26
и^ нака'жешися сђдомъ б~а твое^го, и^ възра'дђе^шися.
І такого порядку вчить його Бог його; Він наставляє його.
27
27
не съ жесто'тою бо ся и^стребляеT кђколи'ца. и^ колоко'льное не ѓ^бы'идетъ кљ=ми'на. н^о жеѕломъ и^степется кђколи'ца. а^ кљ=ми'нъ с# хлњ'бомъ снњсться.
Бо не молотять чорнуху котком зубцюватим, і коліс молотильних не катають по кмину; але палкою вибивають чорнуху, і кмин — палкою.
28
28
Не въ вkњ б^о а^ꙁъ раꙁгнњваюся на' вы, и^ гласъ гнњва мое^го не попере'тъ васъ”
Зерновий хліб вимолочують, але не розбивають його; і водять по ньому молотильні колеса з конями їх, але не розтирають його.
29
29
Се` эT г~а саваѓ'џа и^ꙁы'иде. чюдеса` совњща'ите, възнесњте т#ще` ё^тњше'нїе”
І це походить від Господа Саваофа: дивні долі Його, велика премудрість Його!

Глава 28 з 66
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.