|
Глvа, г~”
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
Се^ влDка г~ь саваѓ'џъ, эTи^меT эT і^ё^де'я и^ эT і^ерsлима крњпкаго, и^ крњ'пкђю си'лђ хлњ'ба, и^ си'лђ воды`,
|
Ось, Господь, Господь Саваоф, відніме у Єрусалима і в Іуди посох і тростину, всяке підкріплення хлібом і всяке підкріплення водою,
|
|
2
|
2
|
|
и^споли'на и^ крњ'пка, и^ чл~ка ра'тника, и^ сђдїю и^ пррoка, и^ смотрели'ва, и^ ста'рца,
|
хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, і прозорливця і старця,
|
|
3
|
3
|
|
и^ пятьдесяTника, и^ ди'вна совњтника, и^ премђдра хђдо'жника, и^ ра'ꙁђмна послђш'ника.
|
п’ятдесятника і вельможу і радника, і мудрого художника і майстерного у слові.
|
|
4
|
4
|
|
и^ поста'влю ю%ноша кня'ѕя и^хᲆ, и^ рђга'тели ѓ^блада'ютъ и%ми”
|
І дам їм отроків у начальники, і діти будуть панувати над ними.
|
|
5
|
5
|
|
И$ падTђ лю'дїе чл~къ къ чл~кђ, и^ чл~къ къ бли'жнемђ свое^мђ. ѓ^браꙁиTся ѓ%трокъ ѓ^ ста'рца, и^ беZче'стныи ѓ^ чsтнMњ”
|
І у народі один буде пригнічуваний іншим, і кожен — ближнім своїм; юнак буде нахабно підноситися над старцем, і простолюдин над вельможею.
|
|
6
|
6
|
|
ЈА/ко и^ме'тся чл~къ бра'та свое^го, и^ при'сныи эTц~а свое^го, гл~я, ри'ꙁђ и%маши, старњ'ишина намъ бђ'ди, и^ пи'ща моя` эT тебе` да бђдетъ.
|
Тоді вхопиться людина за брата свого, у сімействі батька свого, і скаже: у тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю.
|
|
7
|
7
|
|
и^ эTвњща'въ в# то'и дн~ь речеT, не бђдђ старњ'ишина, нњ'сть б^о в домђ` моеM ни хлњ'ба ни ри'зы. не бђ'дђ старњ'ишина лю'демъ си'мъ”
|
А він із клятвою скаже: не можу зцілити ран суспільства; і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу.
|
|
8
|
8
|
|
ЈА/ко ѓ^пђстњся і^ерsли'мъ, і^ё^де'я раꙁори'ся. и^ ја^ꙁы'цы и^хъ съ беꙁако'нїемъ не покаря'ются гв~и”
|
Так руйнувався Єрусалим, і упав Іуда, тому що язик їх і діла їх — проти Господа, образливі для очей слави Його.
|
|
9
|
9
|
|
Зане'же смири'ся сла'ва и^хъ, и^ стђдъ лица и^хъ противи'ся и^мъ. грњ'хъ же свои ја%ко содо'м#скїи въꙁвњстиша и^ ја^ви'ша” Го'ре дш~и и^хъ, ꙁане` ё^мы'слиша совњтъ лђкавъ в себњ,
|
Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! бо самі на себе накликають зло.
|
|
10
|
10
|
|
ре'кше. свя'жеM правди'ваго, ја%ко непотре'бенъ намᲆ е^сть. ё^бо пло'ды дњ'лъ свои^хъ поја^дя'тъ”
|
Скажіть праведникові, що благо йому, бо він буде споживати плоди діл своїх;
|
|
11
|
11
|
|
Го'ре безако'нникђ, ѕла'а б^о приключаются е^мђ по дњ'лоM е^го”
|
а беззаконникові — горе, бо буде йому відплата за діла рук його.
|
|
12
|
12
|
|
Лю'дїе мои приста'вницы ва'ши пожира'ютъ васъ, и^ постиза'ющеи ѓ^блада'ютъ ва'ми” Лю'дїе мои блажа'щеи васъ льстя'тᲆ в^ы, и^ стеѕя` но'гъ вашихъ въꙁмђща'ютъ”
|
Гнобителі народу Мого — діти, і жінки панують над ним. Народе Мій! вожді твої вводять тебе в оману і путь стежок твоїх зіпсували.
|
|
13
|
13
|
|
Но нн~њ ё^стро'ится г~ь на сђ'дъ, и^ поста'витъ на сђ'дњ лю'ди своя`.
|
Повстав Господь на суд — і стоїть, щоб судити народи.
|
|
14
|
14
|
|
самъ г~ь на сђ'дъ прїидеT съ ста'рцы людїи, и^ съ кня'ѕи и^хъ. вы же чт^о запали'сте виногра'дъ мои, и^ раз#грабле'нїе ё^бо'гихъ в домо'хъ вашихъ.
|
Господь вступає у суд зі старійшинами народу Свого і з князями його: ви спустошили виноградник; награбоване у бідного — у ваших домах;
|
|
15
|
15
|
|
почто` вы ѓ^бидите лю'ди моя`, и^ лица` ё^бо'гихъ ѓ^срамля'ете” Гл~етъ г~ь саваѓ'џъ.
|
навіщо ви утискуєте народ Мій і гнітите бідних? говорить Господь, Господь Саваоф.
|
|
16
|
16
|
|
сїе же гл~етъ г~ь, поне'же възнесо'шася дще'ри сїѓ'ня, и^ ходи'ша высо'кою вы'ею. и^ помиза'нїеM ѓ%чнњм# и^ стђпа'нїемъ но'гъ, ри'зы влекђща подолђ, и^ нога'ма кђп'но красђ'ющася.
|
І сказав Господь: за те, що дочки Сиону гордовиті і ходять, піднявши шию і зваблюючи поглядами, і виступають величною ходою і гримлять ланцюжками на ногах, —
|
|
17
|
17
|
|
и^ смири'тъ г~ь княги'ня дщи сїѓ'ня. и^ г~ь эTкры'етъ сличе'нїе иX
|
оголить Господь тім’я дочок Сиону і відкриє Господь сором їх;
|
|
18
|
18
|
|
в то'и дн~ь” И$ эTи^метъ г~ь сла'вђ риZ и^хъ, и^ красоты и^хъ, и^ в#плета'нїа зла'тая на главњ`, и^ тресны риZныа, и^ мsца гривен#ныа,
|
у той день відніме Господь красиві ланцюжки на ногах і зірочки, і півмісяці,
|
|
19
|
19
|
|
и^ срачи'ца тон#кїа, и^ красђ ли'чнђю, и^ състрое'нїе красы` сла'вныя, и^ ѓ^брђчи, и^ пер#стни, и^ мони'ста, и^ запя'стїя, и^ хђдо'ж#ная ё^серя'ѕя,
|
серги, і намиста, й опахала, запонки і зап’ястя, і пояси, і сосудці з парфумами, і привіски чарівні,
|
|
20
|
20
|
|
и^ багря'ница, и^ пребагрянаа, и^ ё^тва'рь храмнђю”
|
персні і кільця в носі,
|
|
21
|
21
|
|
и^ свњтлая лако'ньская, и^ синеты`, и^ чер#влени'ца,
|
верхній одяг і нижній, і хустки, і гаманці,
|
|
22
|
22
|
|
и^ синетђ` съ зла'тоM претыка'нђ, и^ тончица преи^маны зла'томᲆ”
|
світлі тонкі опанчі і пов’язки, і покривала.
|
|
23
|
23
|
|
И$ бђ'детъ вᲆ во'ня мњсᲄо до'брыя, смра'дъ, и^ в по'яса мњ'сто ё%жемъ препоя'шетеся. и^ въ ё^твари мњсто злаᲄыя ја%же на главњ` плњшъ прїимъши дњлеs твоиX ра'ди и^ вᲆ ри'зы мњсто багряни'чныя, препоя'шешися въ врњти'ще.
|
І буде замість пахощів сморід, і замість пояса буде мотузка, і замість завитого волосся — проплішина, і замість широкої опанчі — вузьке веретище, замість краси — клеймо.
|
|
24
|
24
|
|
и^ сн~ъ тво'и добрњи е^гоже любилъ е^си поD ме'чем# паде'тъ, и^ крњпцыи ва'ши поD мечеM падђть. і^ изнемогђть
|
Чоловіки твої впадуть від меча, і хоробрі твої — на війні.
|
|
25
|
25
|
|
и^ вожделњюT лежа'лница ё^тва'рїи ва'шихъ. и^ ѓ^ста'неши е^ді'нъ, и^ въ ꙁемля плњненᲆ бђдеши”
|
І будуть зітхати і плакати ворота столиці, і буде вона сидіти на землі спустошена.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.