|
Глvа, л~а”
|
Глава 31
|
|
1
|
1
|
|
Го'ре сходя'щемъ въ е^гљ=пет# на по'мощъ, ё^пова'ющим# ко'ньми и^ ѓ^рђж'їемъ, е^сть б^о мно'го. и^ ко'н#ническо мно'жество мно'го. и^ не бњша ё^пова'ли къ ст~мђ і^и^л~евђ, и^ б~а не въꙁыскаша.
|
Горе тим, які йдуть у Єгипет по допомогу, сподіваються на коней і покладаються на колісниці, тому що їх багато, і на вершників, тому що вони дуже сильні, а на Святого Ізраїлевого не дивляться і до Господа не прибігають!
|
|
2
|
2
|
|
то'и же премђ'дръ привожа'ше ѕл^о, и^ сло'во е^го не похђ'лит#ся. и^ вᲆста'неT на домы` чл~къ ѕлыX, и^ на наде'жђ иX т#щђю.
|
Але премудрий Він; і наведе біду, і не скасує слів Своїх; повстане проти дому нечестивих і проти допомоги тих, що чинять беззаконня.
|
|
3
|
3
|
|
е^гљ=петъска чл~ка, а^ не б~а, ко'ньски пло'ти, и^ не бђ'детъ по'мощи” Гь~ же наведе'тᲆ рђ'кђ свою` на' ня, и^ трђ'дяᲄся помага'ющеи. и^ вси` и^ногдою погы'бнђт#,
|
І єгиптяни — люди, а не Бог; і коні їхні — плоть, а не дух. І простягне руку Свою Господь, і спіткнеться захисник, і упаде той, кого захищають, і усі разом загинуть.
|
|
4
|
4
|
|
ја^коже рече мнњ` г~ь” ЈА/коже въꙁреветъ ле'въ, и^ льви'чищъ ѓ^ лови'твњ ю^же и^ме'тъ, и^ въꙁопїетъ ѓ^ не'и, до'ндеже напо'лняTся го'ры гла'са е^го. и^ ё^менши'шася, и^ мно'жества ја%ростнаго ё^боа'шеся” Си'це сни'деT г~ь саваѓ'џъ вое^ва'ти на' горђ сїѓ'ню, и^ на' горы е^го,
|
Бо так сказав мені Господь: як лев, як скимен, який реве над своєю здобиччю, хоч би багато пастухів кричало на нього, від крику їхнього не здригнеться і безлічі їх не поступиться, — так Господь Саваоф зійде воювати за гору Сион і за пагорб його.
|
|
5
|
5
|
|
ја%ко пти'ца паря'ща. си'це защитиT г~ь і^ерsли'ма, і^ и^ꙁба'виT и^ потво'ритъ и^ сп~сетъ”
|
Як птахи — пташенят, так Господь Саваоф покриє Єрусалим, захистить і визволить, пощадить і спасе.
|
|
6
|
6
|
|
Э$брати'ᲄеся совњщава'ющей глђбо'къ совњт# безако'ненъ.
|
Наверніться до Того, від Якого вас стільки відпало, сини Ізраїля!
|
|
7
|
7
|
|
ја^ко въ то'и дн~ь эTвръгђтся чл~цы эT кђми'ръ свои^хъ сре'бреныхъ и^ златыхъ, ја%же сђть съᲄворили рђ'ки и^хъ”
|
У той день відкине кожна людина своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, яких руки ваші зробили вам на гріх.
|
|
8
|
8
|
|
И$ падетъ а^сљ=ръ не мече'мъ чл~чьскомъ, н^и меq мђж'ескъ потреби'тъ и&, и^ пробњ'гнетъ не эT лица` ме'чю. ю%ноты же бђдђтъ въ ё^мен#шенїе,
|
І Ассур упаде не від людського меча, і не людський меч уразить його, — він уникне меча, і юнаки його будуть податтю.
|
|
9
|
9
|
|
ка'менеM б^о ѓ^бы'имTђся ја%ко ѓ^граже'нїемъ, и^ пови'н#ни бђдђтъ. и^ бњжай плњненᲆ бђдеT” Се^ гл~еT г~ь. бл~жеn и^же и'мать племя` въ сїѓ'нњ, и^ ё'жики въ і^ерsли'мњ”
|
І від страху пробіжить повз укріплення своє; і князі його будуть лякатися прапора, — говорить Господь, Якого вогонь на Сионі і горно в Єрусалимі.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.