|
Глvа, н~ѕ”
|
Глава 56
|
|
1
|
1
|
|
Се гл~етъ г~ь, снабди'те сDђ сътвори'те пра'вдђ. блиZ б^о е^сть спsнїе мое, прїидᲇте и^ млsть моя эTкры'ется.
|
Так говорить Господь: зберігайте суд і чиніть правду; бо близько спасіння Моє й одкровення правди Моєї.
|
|
2
|
2
|
|
бл~женъ мђжъ творя'и с^е, и^ чл~къ дръжа'и и^ снабдњваяи сђбо'тъ не ѓ^скверни'ти, и^ блюды'и рђцњ свои` не твори'ти непра'вды”
|
Блажен муж, який робить це, і син людський, який міцно тримається цього, який зберігає суботу від осквернення й оберігає руку свою, щоб не зробити ніякого зла.
|
|
3
|
3
|
|
да не гл~етъ и^ноплемен#никъ прилњжа' гв~и, е^д^а эTлђчитᲆ м^я г~ь эT людїи свои^хъ. и^ да не гл~етъ кажени'къ ја%ко а^ꙁъ е^смь древо сђхо”
|
Нехай не говорить син іноплемінника, який приєднався до Господа: «Господь зовсім відокремив мене від Свого народу», і нехай не говорить євнух: «ось я сухе дерево».
|
|
4
|
4
|
|
Се` гл~ет# г~ь каженикомъ, е^ликоже и^хъ а^ще снабдя'тъ сђбо'ты моя. и^ съберTђ е^же а^ꙁъ хощђ, и^ держа'тъ завњт# мой.
|
Бо Господь так говорить про євнухів: які зберігають Мої суботи й обирають угодне Мені, і міцно тримаються завіту Мого, —
|
|
5
|
5
|
|
дамъ и^мъ в домђ` мое^мъ и^ вᲆ градњ мое^мъ мњсто и^мени'то, ё'не сн~овъ и^ дще'рь, и%мя вњчно дам# и^мъ, и^ не ѓ^скђдњ'етъ”
|
тим дам Я у домі Моєму й у стінах Моїх місце й ім’я краще, ніж синам і дочкам; дам їм вічне ім’я, яке не знищиться.
|
|
6
|
6
|
|
И$ноплемен#никомъ прилежа'щимъ гв~и рабо'тати е^мђ, и^ люби'ти и%мя гн~е, ја%ко бы'ти е^мђ рабо'мъ и^ рабы'няM. и^ вся` снабдя'щїя сђбо'ты моя и^ не ѓ^сквернавля'ющая, и^ дръжа'щая завњтъ мои.
|
І синів іноплемінників, які приєдналися до Господа, щоб служити Йому і любити ім’я Господа, бути рабами Його, усіх, що зберігають суботу від осквернення її і твердо тримаються завіту Мого,
|
|
7
|
7
|
|
въведђ я& въ горђ` ст~ђю мою, и^ въꙁвеселю я& въ домђ` мл~твы мое^я. все`съж#же'нїя и^хъ и^ тре'бы бђдђтъ прїяты на требницњ мое^мъ” домъ б^о мои доM мл~твы нари'чеTся всњмъ ја^зы'коM,
|
Я приведу на святу гору Мою й обрадую їх у Моєму домі молитви; всепалення їхні й жертви їхні будуть благоприємні на жертовнику Моєму, бо дім Мій назветься домом молитви для усіх народів.
|
|
8
|
8
|
|
гл~етъ г~ь събира'яи расњя'ныя і^и^л~евы, ја%ко съберђ` нань сᲆбо'ръ”
|
Господь Бог, Який збирає розсіяних ізраїльтян, говорить: до зібраних у нього Я буду ще збирати інших.
|
|
9
|
9
|
|
Вся` звњри дивїя прїидњте, и^ꙁъја^дњте вс^я звњ'ри дђбра'вныя.
|
Усі звірі польові, усі звірі лісові! йдіть їсти.
|
|
10
|
10
|
|
ви'дите ја%ко вс^и ѓ^слњпоша, не раꙁмњша смы'слити вси`. ўи` нњми не въꙁмогTђ ла'яти ви'дяще сны` на ло'жи любя'ще дрема'ти.
|
Вартові їхні сліпі усі й невігласи: усі вони німі пси, що не можуть гавкати, що марять лежачи, що люблять спати.
|
|
11
|
11
|
|
и^ ўи` беꙁъ срама дш~ею не вњдяще сы'тости и^ сђть лђка'ви не вњ'дяще смы'сла, вс^и въ пђтеX иX въслњ'дятъ. кождо въ свои пђть ё^клони'шася в раз#вращен#ная, эT пр'ьваго даже и^ до послњдняго.
|
І це пси, жадібні душею, які не знають ситости; і це пастирі безглузді: усі дивляться на свою дорогу, кожен до останнього, на свою користь;
|
|
12
|
12
|
|
прїидњте да во'ꙁмемъ вино`, и^ наплъниMся пїя'нъства, и^ бђдетъ ја^ко днsь тако и^ ꙁаё'тра и^ мно'го поᲄомђже”
|
приходьте, говорять, я дістану вина, і ми нап’ємося сикери; і завтра те саме буде, що сьогодні, та ще й більше.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.