|
Глава 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
|
Воззрі́в же ви́ді вмета́ющия в храм набдя́щий імі́нія [в сокро́вищноє храни́лище] дари́ своя́ бога́тия.
|
Поглянувши, Він побачив багатіїв, які клали дари свої в скарбницю.
|
|
2
|
2
|
|
Ви́ді же і ні́кую вдови́цю убо́гу вмета́ющу ту дві ле́пті,
|
Побачив також і одну вбогу вдову, яка туди поклала дві лепти,
|
|
3
|
3
|
|
і рече́: воі́стину глаго́лю вам, я́ко вдови́ця сія́ убо́гая мно́жає всіх вве́рже;
|
і сказав: істинно говорю вам, що ця вбога вдова більше за всіх поклала;
|
|
4
|
4
|
|
всі бо сі́ї от ізби́тка своєго́ вверго́ша в да́ри Бо́гові; сія́ же от лише́нія своєго́ все житіє́, є́же імі́, вве́рже.
|
бо всі ті з надміру свого клали в дар Богові, а вона з убогости своєї поклала весь прожиток свій, що мала.
|
|
5
|
5
|
|
(Зач. 104) І ні́ким глаго́лющим о це́ркві, я́ко ка́менієм до́брим і сосу́ди укра́шена, рече́:
|
І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений коштовним камінням і посудом, Він сказав:
|
|
6
|
6
|
|
сія́, я́же ви́діте, при́йдуть дні́є, в ня́же не оста́неть ка́мень на ка́мені, і́же не разори́ться.
|
надійдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені, який не зруйнується.
|
|
7
|
7
|
|
Вопроси́ша же Єго́, глаго́люще: Учи́телю, когда́ у́бо сія́ бу́дуть? І что єсть зна́меніє, єгда́ хотя́ть сія́ би́ти?
|
І запитали Його: Учителю, коли ж це буде? І яке знамення, коли це має статися?
|
|
8
|
8
|
|
(Зач. 100) Он же рече́: блюді́те, да не прельще́ні бу́дете: мно́зі бо при́йдуть во і́м'я Моє́, глаго́люще, я́ко Аз єсьм; і вре́м'я прибли́жися. Не ізи́діте у́бо вослі́д їх.
|
Він сказав: стережіться, щоб вас не ввели в оману: бо багато прийде у Моє ім’я, кажучи, що це Я. І час цей наблизився. Отже, не йдіть слідом за ними.
|
|
9
|
9
|
|
Єгда́ же усли́шите бра́ні і нестроє́нія, не убо́йтеся: подоба́єть бо сим би́ти пре́жде; но не у а́біє кончи́на.
|
Коли ж почуєте про війни та розрухи, не жахайтеся: бо цьому належить бути раніш; але то ще не кінець.
|
|
10
|
10
|
|
Тогда́ глаго́лаше їм: воста́неть бо язи́к на язи́к, і ца́рство на ца́рство;
|
Тоді сказав їм: постане народ на народ і царство на царство.
|
|
11
|
11
|
|
тру́си же вели́ці по мі́стом, і гла́ди і па́губи бу́дуть, страхова́нія же і зна́менія ве́лія с небесе́ бу́дуть.
|
Будуть великі землетруси місцями, і голод, і пошесті; і жахливі та великі знамення з неба будуть.
|
|
12
|
12
|
|
(Зач. 106) Пре́жде же сих всіх возложа́ть на ви ру́ки своя́, і іждену́ть, предаю́ще на со́нмища і темни́ці, ведо́ми к царе́м і влади́кам, і́мене Моєго́ ра́ди;
|
А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, видаючи в синагоги і у в’язниці, і поведуть перед царів і правителів за ім’я Моє.
|
|
13
|
13
|
|
прилучи́ться же вам во свиді́тельство.
|
І буде це вам на свідчення.
|
|
14
|
14
|
|
Положі́те у́бо на сердця́х ва́ших, не пре́жде поуча́тися отвіщава́ти,
|
Отже, покладіть собі у серцях ваших не загадувати наперед, що відповідати,
|
|
15
|
15
|
|
Аз бо дам вам уста́ і прему́дрость, є́йже не возмо́гуть проти́витися іли́ отвіща́ти всі противля́ющіїся вам.
|
бо Я дам вам уста і премудрість, якій не зможуть противитися, ні суперечити всі супротивники ваші.
|
|
16
|
16
|
|
Пре́дані же бу́дете і роди́телі, і бра́тією, і ро́дом, і дру́ги, і умертвя́ть от вас;
|
І видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і декого з вас умертвлять;
|
|
17
|
17
|
|
і бу́дете ненави́димі от всіх і́мене Моєго́ ра́ди.
|
і зненавидять вас усі за ім’я Моє.
|
|
18
|
18
|
|
І влас глави́ ва́шея не поги́бнеть.
|
Але й волосина з голови вашої не пропаде.
|
|
19
|
19
|
|
В терпі́нії ва́шем стяжі́те ду́ші ва́ша.
|
Терпінням вашим спасайте душі ваші.
|
|
20
|
20
|
|
Єгда́ же у́зрите обстої́м Ієрусали́м во́ї, тогда́ разумі́йте, я́ко прибли́жися запусті́ніє єму́.
|
Коли ж побачите Єрусалим, обложений військами, знайте, що наблизилося запустіння його.
|
|
21
|
21
|
|
Тогда́ су́щії во Іуде́ї да бі́гають в го́ри; і і́же посреді́ єго́, да ісхо́дять; і і́же во страна́х, да не вхо́дять вонь;
|
Тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжать у гори; і хто в місті — нехай виходять з нього, а хто в околицях — нехай не входять до нього,
|
|
22
|
22
|
|
я́ко дні́є отмще́нію сі́ї суть, я́ко іспо́лнитися всему́ пи́санному.
|
бо це дні помсти, щоб справдилося все написане.
|
|
23
|
23
|
|
Го́ре же іму́щим во утро́бі і доя́щим в ти́я дні: бу́деть бо біда́ ве́лія на землі́, і гнів на лю́дех сих,
|
Горе вагітним і тим, що годують грудьми, в ті дні: бо буде велика біда на землі і гнів на народ цей.
|
|
24
|
24
|
|
і паду́ть во о́стрії меча́, і пліне́ні бу́дуть во вся язи́ки; і Ієрусали́м бу́деть попира́єм язи́ки, до́ндеже сконча́ються времена́ язи́к.
|
І поляжуть від гострого меча, і відведені будуть у полон поміж усі народи; і Єрусалим буде потоптаний язичниками, аж доки не скінчаться часи язичників.
|
|
25
|
25
|
|
І бу́дуть зна́менія в со́лнці, і луні́, і звізда́х; і на землі́ туга́ язи́ком от неча́янія, шу́ма морська́го і возмуще́нія,
|
І будуть знамення на сонці, і місяці, і зірках, а на землі туга народів від раптового шуму морського і збурення.
|
|
26
|
26
|
|
іздиха́ющим челові́ком от стра́ха і ча́янія гряду́щих на вселе́нную, си́ли бо небе́сния подви́гнуться.
|
Люди вмиратимуть від страху і чекання біди, що йде на всесвіт, бо сили небесні захитаються.
|
|
27
|
27
|
|
І тогда́ у́зрять Си́на Челові́чеська гряду́ща на о́блаціх с си́лою і сла́вою мно́гою.
|
І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах з силою і славою великою.
|
|
28
|
28
|
|
(Зач. 107) Начина́ющим же сим бива́ти, восклоні́теся і воздви́гніте глави́ ва́ша, зане́ приближа́ється ізбавле́ніє ва́ше.
|
Коли ж це почне збуватися, тоді ви випростайтесь і підійміть голови ваші, бо наближається визволення ваше.
|
|
29
|
29
|
|
І рече́ при́тчу їм: ви́діте смоко́вницю і вся древа́:
|
І сказав їм притчу: подивіться на смоковницю та на всі дерева:
|
|
30
|
30
|
|
єгда́ прошиба́ються уже́, ви́дяще са́мі ві́сте, я́ко близ жа́тва єсть.
|
коли вони розпускаються, то, дивлячись на це, ви знаєте, що вже близько літо.
|
|
31
|
31
|
|
Та́ко і ви, єгда́ у́зрите сія́ бива́юща, ві́діте, я́ко близ єсть Ца́рствіє Бо́жиє.
|
Так і ви, коли побачите, що все те збувається, знайте, що близько Царство Боже.
|
|
32
|
32
|
|
Амі́нь глаго́лю вам, я́ко не і́мать прейти́ род сей, до́ндеже вся сія́ бу́дуть.
|
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це станеться.
|
|
33
|
33
|
|
Не́бо і земля́ мимоі́деть, а словеса́ Моя́ не і́муть прейти́.
|
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.
|
|
34
|
34
|
|
Внемлі́те же себі́, да не когда́ отягча́ють сердця́ ва́ша об'яде́нієм і пія́нством і печа́льми жите́йськими, і на́йдеть на ви внеза́пу день той,
|
Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано,
|
|
35
|
35
|
|
я́ко сіть бо при́йдеть на вся живу́щия на лиці́ всея́ землі́.
|
бо він, як сіть, прийде на усе, що живе на поверхні всієї землі.
|
|
36
|
36
|
|
Бді́те у́бо на вся́ко вре́м'я моля́щеся, да сподо́битеся убіжа́ти всіх сих хотя́щих би́ти, і ста́ти пред Си́ном Челові́чеським.
|
Отже, пильнуйте повсякчас і моліться, щоб ви сподобились уникнути всього того, що має бути, і стати перед Сином Людським.
|
|
37
|
37
|
|
(Зач. 108) Бі же во дні во це́ркві учя́; но́щію же ісходя́ водворя́шеся в горі́ нарица́ємій Єлео́н.
|
У день Він навчав у храмі; а на ніч виходив і перебував на горі, що зветься Елеонською.
|
|
38
|
38
|
|
І всі лю́діє із у́тра прихожда́ху к Нему́ во це́рков послу́шати Єго́.
|
І всі люди зранку приходили до Нього у храм, щоб послухати Його.
|
