|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 5) Во дні же о́ни при́йде Іоа́нн Крести́тель, пропові́дая в пусти́ні Іуде́йстій | У ті дні приходить Іоан Хреститель і проповідує в пустелі Юдейській, |
|
2
|
2
|
| і глаго́ля: пока́йтеся, прибли́жибося Ца́рствіє Небе́сноє. | і каже: покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне. |
|
3
|
3
|
| Сей бо єсть річе́нний Іса́єм проро́ком, глаго́лющим: глас вопію́щаго в пусти́ні: угото́вайте путь Госпо́день, пра́ви творі́те стезі́ Єго́. | Бо Він є Той, про Якого сказав пророк Ісая: глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому. |
|
4
|
4
|
| Сам же Іоа́нн ім'я́ше ри́зу свою́ от влас вельблу́ждь, і по́яс усме́н о чреслі́х свої́х, снідь же єго́ бі пру́жіє і мед ди́вій. | Сам же Іоан мав одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх, а їжею його були акриди* та мед дикий. |
|
5
|
5
|
| Тогда́ ісхожда́ше к Нему́ Ієрусали́ма, і вся Іуде́я, і вся страна́ Іорда́нськая, | Тоді виходили до нього Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йорданська; |
|
6
|
6
|
| і креща́хуся во Іорда́ні от Него́, іспові́дающе гріхи́ своя́. | І хрестилися в Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої. |
|
7
|
7
|
| Ви́дів же (Іоа́нн) мно́гі фарісе́ї і саддуке́ї гряду́щия на креще́ніє Єго́, рече́ їм: рожде́нія єхи́днова, кто сказа́ вам біжа́ти от бу́дущаго гні́ва? | А побачивши багато фарисеїв і саддукеїв, що йшли до нього хреститися, Іоан сказав їм: поріддя єхиднове! Хто навчив вас тікати від грядущого гніву? |
|
8
|
8
|
| сотворі́те у́бо плод досто́їн покая́нія, | Створіть же плід, достойний покаяння. |
|
9
|
9
|
| і не начина́йте глаго́лати в себі́: отця́ і́мами Авраа́ма. Глаго́лю бо вам, я́ко мо́жеть Бог от ка́менія сего́ воздви́гнути ча́да Авраа́му; | І не починайте говорити в собі: отця маємо Авраама. Кажу бо вам, що Бог може з каміння цього звести дітей Авраамові. Вже й сокира біля кореня дерева лежить: |
|
10
|
10
|
| уже́ бо і сіки́ра при ко́рені дре́ва лежи́ть; вся́ко у́бо дре́во, є́же не твори́ть плода́ добра́, посіка́ємо бива́єть і во огнь вмета́ємо; | бо всяке дерево, що не приносить доброго плоду, рубають і кидають в огонь. |
|
11
|
11
|
| аз у́бо креща́ю ви водо́ю в покая́ніє, Гряди́й же по мні крі́плій мене́ єсть, Єму́же нісьм досто́їн сапоги́ понести́; Той ви крести́ть Ду́хом Святи́м і огне́м; | Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто гряде після мене, Сильніший за мене; я недостойний понести взуття Його; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем; |
|
12
|
12
|
| Єму́же лопа́та в руці́ Єго́, і отреби́ть гумно́ своє́, і собере́ть пшени́цю Свою́ в жи́тницю, пле́ви же сожже́ть огне́м негаса́ющим. | Його лопата* в руці у Нього, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю Свою в житницю, а полову спалить вогнем невгасимим. |
|
13
|
13
|
| (Зач. 5) Тогда́ прихо́дить Ісу́с от Галіле́ї на Іорда́н ко Іоа́нну крести́тися от него́. | Тоді приходить Ісус з Галилеї на Йордан до Іоана хреститися від нього. |
|
14
|
14
|
| Іоа́нн же возбраня́ше Єму́, глаго́ля: аз тре́бую Тобо́ю крести́тися, і Ти ли гряде́ши ко мні? | Іоан же стримував Його і говорив: мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? |
|
16
|
16
|
| І крести́вся Ісу́с взи́де а́біє от води́; і се, отверзо́шася єму́ небеса́, і ви́ді Ду́ха Бо́жия сходя́ща, я́ко го́луб'я, і гряду́ща на Него́. | І, охрестившись, Ісус вийшов зразу ж з води, — і ось розкрилися Йому небеса, і побачив Іоан Духа Божого, Який сходив, мов голуб, і спускався на Нього. |
|
15
|
15
|
| Отвіща́в же Ісу́с рече́ к нему́: оста́ви ни́ні, та́ко бо подоба́єть нам іспо́лнити вся́ку пра́вду. Тогда́ оста́ви Єго́. | Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду. Тоді Іоан допускає Його. |
|
17
|
17
|
| І се, глас с небесе́ глаго́ля: Сей єсть Син Мой возлю́бленний, о Не́мже благоволи́х. | І ось голос лунає з неба, який говорить: Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління. |
