Глава 9
|
Глава 9
|
1
|
1
|
(Зач. 29) І вліз в кора́бль, пре́йде і при́йде во Свой град. | Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста. |
2
|
2
|
І се, принесо́ша Єму́ разсла́блена (жи́лами), на одрі́ лежа́ща; і ви́дів Ісу́с ві́ру їх, рече́ разсла́бленному: дерза́й, ча́до, отпуща́ються ті грісі́ твої́. | І ось принесли до Нього розслабленого, що лежав на постелі. І, побачивши віру їхню, Ісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої! |
3
|
3
|
І се, ні́ції от кни́жник рі́ша в себі́: Сей ху́лить. | При цьому деякі з книжників говорили собі: Він богохульствує. |
4
|
4
|
І ви́дів Ісу́с помишле́нія їх, рече́: вску́ю ви ми́слите лука́вая в сердця́х свої́х? | Ісус же, бачачи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях своїх? |
5
|
5
|
что бо єсть удо́біє рещи́: отпуща́ються ті грісі́, іли́ рещи́: воста́ни і ходи́? | Бо що легше — сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи? |
6
|
6
|
но да уві́сте, я́ко власть і́мать Син Челові́чеський на землі́ отпуща́ти гріхи́; тогда́ глаго́ла разсла́бленному: воста́ни, возьми́ твой одр і іди́ в дом твой. | Та щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи. Тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою та йди у дім твій. |
7
|
7
|
І воста́в, (взем одр свой,) і́де в дом свой. | І той устав, узяв постіль свою і пішов у дім свій. |
8
|
8
|
Ви́дівше же наро́ди чуди́шася і просла́виша Бо́га, да́вшаго власть такову́ю челові́ком. | Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям. |
9
|
9
|
(Зач. 30) І преходя́ Ісу́с отту́ду, ви́ді челові́ка сідя́ща на ми́тниці, Матфе́я глаго́лема; і глаго́ла єму́: по Мні гряди́. І воста́в по Нем і́де. | Проходячи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною. І той устав і пішов за Ним. |