|
Глава 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 20) Не суді́те, да не суди́мі бу́дете; | Не судіть, щоб і вас не судили; |
|
2
|
2
|
| і́мже бо судо́м су́дите, су́дять вам; і в ню́же мі́ру мі́рите, возмі́риться вам. | бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. |
|
3
|
3
|
| Что же ви́диши суче́ць, і́же во о́ці бра́та твоєго́, бервна́ же, є́же єсть во о́ці твоє́м, не чу́єши? | І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? |
|
4
|
4
|
| Або ка́ко рече́ши бра́ту твоєму́: оста́ви, да ізму́ суче́ць із очесе́ твоєго́, і се, бервно́ во о́ці твоє́м? | Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? |
|
5
|
5
|
| Лицемі́ре, ізми́ пе́рвіє бервно́ із очесе́ твоєго́, і тогда́ у́зриши із'я́ти суче́ць із очесе́ бра́та твоєго́. | Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. |
|
6
|
6
|
| Не даді́те свята́я псом, ні помета́йте би́сер ва́ших пред свинія́ми, да не поперу́ть їх нога́ми свої́ми і вра́щшеся расто́ргнуть ви. | Не давайте святого псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали й вас. |
|
7
|
7
|
| (Зач.) Просі́те, і да́сться вам; іщі́те, і обря́щете; толці́те, і отве́рзеться вам; | Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; |
|
8
|
8
|
| всяк бо прося́й приє́млеть, і іщя́й обріта́єть, і толку́щему отве́рзеться. | бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють. |
|
9
|
9
|
| Або кто єсть от вас челові́к, єго́же а́ще воспро́сить син єго́ хлі́ба, єда́ ка́мень пода́сть єму́? | Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь? |
|
10
|
10
|
| Або а́ще ри́би про́сить, єда́ змію́ пода́сть єму́? | І коли попросить риби, подала б йому змію? |
|
11
|
11
|
| А́ще у́бо ви, лука́ві су́ще, умі́єте дая́нія бла́га дая́ти ча́дом ва́шим, кольми́ па́че Оте́ць ваш Небе́сний дасть бла́га прося́щим у Него́. | Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте дари добрі давати дітям вашим, тим паче Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього. |
|
12
|
12
|
| (Зач. 21) Вся у́бо, єли́ка а́ще хо́щете, да творя́ть вам челові́ци, та́ко і ви творі́те їм: се бо єсть зако́н і проро́ци. | Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, — бо в цьому є Закон і Пророки. |
|
13
|
13
|
| Вни́діте у́зькими врати́; я́ко простра́нная врата́ і широ́кий путь вводя́й в па́губу, і мно́зі суть входя́щії ім; | Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. |
|
14
|
14
|
| что у́зькая врата́ і ті́сний путь вводя́й в живо́т, і ма́ло їх єсть, і́же обріта́ють єго́. | А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх. |
|
15
|
15
|
| (Зач. 22) Внемлі́те же от лжи́вих проро́к, і́же прихо́дять к вам во оде́ждах о́вчих, внутр же суть во́лци хи́щници; | Остерігайтеся лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, а всередині — вовки хижі. |
|
16
|
16
|
| от плод їх позна́єте їх. Єда́ об'ємлютю от те́рнія гро́зди, іли́ от ре́пія смо́кви? | По плодах їхніх пізнаєте їх. Хіба збирають виноград з терня або смокви з будяків? |
|
17
|
17
|
| Та́ко вся́ко дре́во до́броє плоди́ добри́ твори́ть, а зло́є дре́во плоди́ зли твори́ть; | Так усяке добре дерево і плоди добрі родить, а погане дерево і плоди погані родить. |
|
18
|
18
|
| не мо́жеть дре́во добро́ плоди́ зли твори́ти, ні дре́во зло плоди́ добри́ твори́ти. | Не може дерево добре плоди погані родити, ні дерево погане плоди добрі родити. |
|
19
|
19
|
| Вся́ко у́бо дре́во, є́же не твори́ть плода́ добра́, посіка́ють є і во огнь вмета́ють. | Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і у вогонь кидають. |
|
20
|
20
|
| Ті́мже у́бо от плод їх позна́єте їх. | Тож за їхніми плодами пізнаєте їх. |
|
21
|
21
|
| (Зач. 23) Не всяк глаго́ляй мі: Го́споди! Го́споди! — вни́деть в Ца́рствіє Небе́сноє; но творя́й во́лю Отця́ Моєго́, І́же єсть на Небесі́х. | Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! — увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного. |
|
22
|
22
|
| Мно́зі реку́ть мні во он день: Го́споди! Го́споди! Не в Твоє́ ли і́м'я проро́чествовахом, і Твої́м і́менем бі́си ізгони́хом, і Твої́м і́менем си́ли мно́гі сотвори́хом? | Багато хто скаже Мені того дня: Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували, і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли, і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили? |
|
23
|
23
|
| І тогда́ іспові́м їм: я́ко ніколи́же знах вас, отиді́те от Мене́, ді́лающії беззако́ніє. | І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня. |
|
24
|
24
|
| (Зач. 24) Всяк у́бо, і́же сли́шить словеса́ Моя́ сія́ і твори́ть я, уподо́блю єго́ му́жу му́дру, і́же созда́ хра́мину свою́ на ка́мені; | Отже, всякого, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, уподібню мужеві мудрому, який збудував будинок свій на камені; |
|
25
|
25
|
| і сни́де дождь, і прийдо́ша рі́ки, і возві́яша ві́три, і нападо́ша на хра́мину ту; і не паде́ся, основана́ бо бі на ка́мені. | І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був збудований на камені. |
|
26
|
26
|
| І всяк сли́шай словеса́ Моя́ сія́, і не творя́ їх, уподо́биться му́жу уро́диву, і́же созда́ хра́мину свою́ на пісці́; | А всякий, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному, який збудував будинок свій на піску; |
|
27
|
27
|
| і сни́де дождь, і прийдо́ша рі́ки, і возві́яша ві́три, і опро́шася хра́мині той, і паде́ся; і бі разруше́ніє єя́ ве́ліє. | І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і налягли на будинок той; і він упав, і руйнування його було велике. |
|
28
|
28
|
| І бисть єгда́ сконча́ Ісу́с словеса́ сія́, дивля́хуся наро́ди о учениії Єго́; | І коли Ісус скінчив слова ці, народ дивувався вченню Його, |
|
29
|
29
|
| бі бо учя́ їх я́ко власть імі́я, і не я́ко кни́жници (і фарисе́є). | бо Він учив їх, як Той, Хто має владу, а не як книжники і фарисеї. |
