|
Главa }i
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
|
По си1хъ же tлучи1всz пavелъ t ґfи1нъ, пріи1де въ корjнfъ:
|
Після цього Павло, залишивши Афіни, прийшов до Коринфа;
|
|
2
|
2
|
|
и3 њбрётъ нёкоего їудeанина и4менемъ ґкЂлу, п0нтzнина р0домъ, н0вw пришeдша t їталjи, и3 пріскjллу женY є3гw2: занE повелёлъ бsше клаvдjй tлучи1тисz всBмъ їудeємъ t ри1ма: пріи1де къ ни6мъ,
|
і, знайшовши одного юдея, на ім’я Акила, родом із Понту, який недавно прийшов з Італії, і Прискіллу, жінку його, — бо Клавдій звелів усім юдеям покинути Рим, — прийшов до них;
|
|
3
|
3
|
|
и3 занE є3динохуд0жникwмъ бhти и5мъ, пребhсть ў ни1хъ и3 дёлаше: бsху бо скинотв0рцы хи1тростію.
|
і, за однорідністю ремесла, залишився у них і працював; бо їхнім ремеслом було робити намети.
|
|
4
|
4
|
|
Стzзaшесz же на с0нмищахъ по вс‰ суббw6ты и3 препирaше їудє1и и3 є4ллины.
|
Кожної суботи він говорив у синагозі і переконував юдеїв та еллінів.
|
|
5
|
5
|
|
И# є3гдA снид0ста t макед0ніи сjла же и3 тімоfeй, тужaше дyхомъ пavелъ, свидётелствуz їудewмъ ї}са бhти хrтA.
|
А коли прийшли з Македонії Сила і Тимофій, то Павло, ідучи за велінням Духа, свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
|
|
6
|
6
|
|
Проти1вzщымсz же и5мъ и3 хyлzщымъ, њтрsсъ ри6зы сво‰, речE къ ни6мъ: кр0вь вaша на главaхъ вaшихъ: чи1стъ ѓзъ, tнн7э во kзhки и3дY.
|
Але оскільки вони противились і злословили, то він, обтрусивши одяг свій, сказав до них: «Кров ваша на головах ваших; я — чистий, віднині йду до язичників».
|
|
7
|
7
|
|
И# прешeдъ tтyду, пріи1де въ д0мъ нёкоегw и4менемъ їyста, чтyща бGа, є3мyже хрaмина бЁ вскрaй с0нмища.
|
І пішов звідти, і прийшов до одного на ім’я Юст, який шанував Бога; дім його був біля синагоги.
|
|
8
|
8
|
|
Крjспъ же начaлникъ соб0ра вёрова гDеви со всёмъ д0момъ свои1мъ, и3 мн0зи t корjнfzнъ слhшавше вёроваху и3 крещaхусz.
|
А Крисп, начальник синагоги, увірував у Господа разом з усім домом своїм, і багато з коринф’ян, слухаючи, увірували і охрестилися.
|
|
9
|
9
|
|
Речe же гDь въ видёніи нощнёмъ пavлу: не б0йсz, но глаг0ли и3 да не ўм0лкнеши,
|
У видінні вночі Господь сказав Павлові: «Hе бійся, але говори і не замовкай,
|
|
10
|
10
|
|
занE ѓзъ є4смь съ тоб0ю, и3 никт0же приложи1тъ њѕл0бити тS: занE лю1діе сyть ми2 мн0зи во грaдэ сeмъ.
|
бо Я з тобою, і ніхто не вчинить тобі зла, тому що в Мене багато є людей у цьому містi».
|
|
11
|
11
|
|
Пребhсть же тaмw лёто и3 мцcъ шeсть, ўчS въ ни1хъ сл0ву б9ію.
|
І він залишався там рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого.
|
|
12
|
12
|
|
ГалліHну же ґнfmпaту сyщу во ґхaіи, напад0ша є3динодyшнw їудeє на пavла и3 привед0ша є3го2 на суди1лище,
|
Коли Галліон був проконсулом в Ахаї‚ юдеї однодушно напали на Павла і привели його на судилище,
|
|
13
|
13
|
|
глаг0люще, ћкw проти1ву зак0ну сeй ўвэщавaетъ человёки чти1ти бGа.
|
говорячи, що він навчає людей шанувати Бога не за законом.
|
|
14
|
14
|
|
Хотsщу же пavлу tвeрсти ўстA, речE галліHнъ ко їудeємъ: ѓще u5бо непрaвда былa бы кaz и3ли2 дёло ѕл0е, q, їудeє, по сл0ву послyшалъ бhхъ вaсъ:
|
Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав юдеям: «Юдеї! Якби була будь-яка несправедливість або ж злий умисел, тоді б я мав причину вислухати вас,
|
|
15
|
15
|
|
ѓще ли же стzз†ніz сyть њ словеси2 и3 њ и4менэхъ и3 њ зак0нэ вaшемъ, вёдите сaми: судіs бо ѓзъ си6мъ не хощY бhти.
|
а коли йде суперечка про вчення та про імена і про закон ваш, то розберіться самi; я не хочу бути суддею в цьому».
|
|
16
|
16
|
|
И# и3згнA и5хъ t суди1лища.
|
І прогнав їх від судилища.
|
|
17
|
17
|
|
Е$мше же вси2 є4ллини сwсfeна начaлника соб0ра, біsху пред8 суди1лищемъ: и3 ни є3ди1но њ си1хъ галліHну радёніе бhсть.
|
А всі елліни, схопивши Сосфена, начальника синагоги, били його перед судилищем; Галліон же анітрохи не турбувався про це.
|
|
18
|
18
|
|
Пavелъ же, є3щE пребhвъ дни6 довHлны и3 цэловaвъ брaтію, tплы2 въ сmрjю, и3 съ ни1мъ ґкЂла и3 пріскjлла, њстри1гъ главY въ кегхрeихъ: њбрeксz бо бЁ.
|
Павло, пробувши ще чимало днів, попрощався з браттями і відплив до Сирії (і з ним Акила і Прискілла), обстригши голову в Кенхреях, за обітницею.
|
|
19
|
19
|
|
Пристa же во є3фeсэ и3 тёхъ њстaви тaмw, сaмъ же вшeдъ въ с0нмище, стzзaшесz со їудє1и.
|
Прибувши до Ефеса, залишив їх там, а сам пішов до синагоги і говорив з юдеями.
|
|
20
|
20
|
|
Молsщымъ же и5мъ є3го2 на мн0го врeмz пребhти ў ни1хъ, не и3зв0ли,
|
Коли ж вони просили його побути у них довше, він не згодився,
|
|
21
|
21
|
|
но tречeсz и5мъ, глаг0лz, ћкw подобaетъ ми2 всsкw прaздникъ грzдyщій сотвори1ти во їеrли1мэ: пaки же возвращyсz къ вaмъ, бGу хотsщу. И# tвезeсz t є3фeса: ґкЂла же и3 пріскjлла њстaста во є3фeсэ.
|
а попрощався з ними, сказавши: «Мені неодмінно треба провести в Єрусалимі свято, що наближається; до вас же повернуся знов, якщо це буде угодно Боговi». І відплив з Ефеса; Акила і Прискілла залишилися в Ефесі.
|
|
22
|
22
|
|
(За? м7№.) И# сошeдъ въ кесарjю, возшeдъ и3 цэловaвъ цRковь, сни1де во ґнтіохjю,
|
Побувавши в Кесарії, (він) прийшов до Єрусалима, привітав церкву і пішов до Антиохії.
|
|
23
|
23
|
|
и3 сотв0рь врeмz нёкое, и3зhде, проходS порsду галатjйскую странY и3 фрmгjю, ўтверждaz вс‰ ўчн7ки2.
|
Пробувши там деякий час, вийшов і проходив по черзі країну Галатійську та Фригію, утверджуючи всіх учеників.
|
|
24
|
24
|
|
Їудeанинъ же нёкто, ґполлHсъ и4менемъ, ґлеxaндрzнинъ р0домъ, мyжъ словeсенъ, пріи1де во є3фeсъ, си1ленъ сhй въ кни1гахъ.
|
Якийсь юдей, на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний та досвідчений у Писаннях, прийшов до Ефеса.
|
|
25
|
25
|
|
Сeй бЁ њглашeнъ пути2 гDню, и3 горS дyхомъ, глаг0лаше и3 ўчaше и3звёстнw ±же њ гDэ, вёдый т0кмw крещeніе їwaнново.
|
Він був наставлений на шлях Господній і, пломеніючи духом, говорив та вчив про Господа правдиво, знаючи тільки про хрещення Іоанове.
|
|
26
|
26
|
|
Сeй же начaтъ дерзaти на с0нмищихъ. Слы6шавша же є3го2 ґкЂла и3 пріскjлла, пріsста є3го2 и3 и3звёстнэе томY сказaста пyть гDень.
|
Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Акила і Прискілла прийняли його і досконаліше пояснили йому шлях Господній.
|
|
27
|
27
|
|
Хотsщу же є3мY преити2 во ґхaію, предпослaвше брaтіz написaша ўчн7кHмъ пріsти є3го2: и4же пришeдъ тaмw пос0бствова мн0гw вёровавшымъ блгdтію:
|
А коли він вирішив іти до Ахаї, браття написали ученикам, щоб прийняли його; і він, прибувши туди, багато сприяв благодаттю тим, хто увірував,
|
|
28
|
28
|
|
твeрдw бо їудє1и не престаS њбличaше пред8 людьми2, сказyz писaньми, ї}са бhти хrтA.
|
бо він дуже викривав юдеїв привселюдно, доводячи з Писання, що Ісус є Христос.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.