Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Главa G	Глава 3

1	1
(За? з7.) Вкyпэ же пeтръ и3 їwaннъ восхождaста во свzти1лище на моли1тву въ чaсъ девsтый.	Петро та Іоан о дев’ятій годині йшли разом до храму на молитву.
2	2
И# нёкій мyжъ, хр0мъ t чрeва мaтере своеS сhй, носи1мь бывaше, є3г0же полагaху по вс‰ дни6 пред8 двeрьми церк0вными, рек0мыми крaсными, проси1ти ми1лостыни t входsщихъ въ цeрковь:	І був там чоловік, кривий від утроби матері своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Красними, просити милостині в тих, хто входив до храму.
3	3
и4же ви1дэвъ петрA и3 їwaнна хотsщыz вни1ти въ цeрковь, прошaше ми1лостыни.	Він, побачивши Петра та Іоана, що мали ввійти до храму, просив у них милостині.
4	4
воззрёвъ же пeтръ нaнь со їwaнномъ, речE: воззри2 на ны2.	Петро з Іоаном, пильно вглянувшись у нього, сказали: «Глянь на нас».
5	5
Џнъ же прилэжaше и4ма, мнS нёчто t нею2 пріsти.	І він пильно дивився на них, сподіваючись що-небудь одержати від них.
6	6
Речe же пeтръ: сребрA и3 злaта нёсть ў менє2, но є4же и4мамъ, сіE ти2 даю2: во и4мz ї}са хrтA назwрeа востaни и3 ходи2.	Але Петро сказав: «Срібла й золота у мене нема; а що маю, те даю тобі: в ім’я Ісуса Христа Hазорея встань і ходи».
7	7
И# є4мь є3го2 за деснyю рyку воздви1же: ѓбіе же ўтверди1стэсz є3гw2 плєснЁ и3 глє1знэ,	І, взявши його за праву руку, підвів; і одразу зміцніли його ступні й коліна,
8	8
и3 вскочи1въ стA и3 хождaше, и3 вни1де съ ни1ма въ цeрковь, ходS и3 скачS и3 хвалS бGа.	i‚ скочивши, він устав і почав ходити, і ввійшов із ними до храму; і ходив та скакав, хвалячи Бога.
9	9
И# ви1дэша є3го2 вси2 лю1діе ходsща и3 хвaлzща бGа,	І весь народ бачив, що він ходить і хвалить Бога;
10	10
знaху же є3го2, ћкw сeй бsше, и4же ми1лостыни рaди сэдsше при крaсныхъ двeрехъ церк0вныхъ: и3 и3сп0лнишасz чyда и3 ќжаса њ приключи1вшемсz є3мY.	і пізнали його, що це був той, який сидів біля Красних дверей храму ради милостинi; і сповнилися жаху й подиву з того, що сталося з ним.
11	11
(За? }.) Держaщужесz и3сцэлёвшему хром0му петрA и3 їwaнна, притек0ша къ ни1ма вси2 лю1діе въ притв0ръ, нарицaемый соломHновъ, ўжaсни.	Оскільки зцілений кривий не відходив від Петра та Іоана, то весь народ, дивуючись, збігся до них у притвор, що називається Соломоновим.
12	12
Ви1дэвъ же пeтръ tвэщавaше къ лю1демъ: мyжіе ї}лтzне, что2 чудитeсz њ сeмъ, и3ли2 на ны2 что2 взирaете, ћкw своeю ли си1лою и3ли2 бlгочeстіемъ сотвори1хомъ є3го2 ходи1ти;	Побачивши це, Петро сказав народові: «Мужі ізраїльські! Чого дивуєтесь цьому, або чого на нас так дивитесь; ніби ми своєю силою чи побожністю зробили те, що він ходить?
13	13
бGъ ґвраaмовъ и3 їсаaковъ и3 їaкwвль, бGъ nтє1цъ нaшихъ, прослaви џтрока своего2 ї}са, є3г0же вы2 предaсте, и3 tверг0стесz є3гw2 пред8 лицeмъ пілaтовымъ, сyждшу џному пусти1ти:	Бог Авраама та Ісаака і Якова, Бог отців наших‚ прославив Сина Свого Ісуса, Якого ви зрадили та від Якого ви відреклися перед Пилатом, коли він хотів звільнити Його.
14	14
вh же с™aгw и3 првdнагw tверг0стесz, и3 и3спроси1сте мyжа ўбjйцу дaти вaмъ,	Але ви від Святого і Праведного відреклись і просили дарувати вам чоловіка-вбивцю,
15	15
начaлника же жи1зни ўби1сте: є3г0же бGъ воскRси2 t мeртвыхъ, є3мyже мы2 свидётеліе є3смы2.	а Hачальника життя вбили. Його Бог воскресив із мертвих, чого ми свідки.
16	16
И# њ вёрэ и4мене є3гw2, сего2, є3г0же ви1дите и3 знaете, ўтверди2 и4мz є3гw2: и3 вёра, ћже є3гw2 рaди, дадE є3мY всю2 цёлость сію2 пред8 всёми вaми.	І, ради віри в ім’я Його, ім’я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, яка від Hього, дарувала йому це зцілення перед усіма вами.
17	17
И# нн7э, брaтіе, вёмъ, ћкw по невёдэнію сіE сотвори1сте, ћкоже и3 кн‰зи вaши:	А втім, я знаю, браття, що ви, як і князі ваші, зробили це через невідання.
18	18
бGъ же, ±же предвозвэсти2 ўсты6 всёхъ прbрHкъ свои1хъ пострадaти хrтY, и3сп0лни тaкw.	Бог же, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христу, так і зробив.
19	19
(За? f7.) Покaйтесz u5бо и3 њбрати1тесz, да њчи1ститесz t грBхъ вaшихъ,	Отже, покайтеся і наверніться, щоб очистилися гріхи ваші,
20	20
ћкw да пріи1дутъ временA прохл†дна t лицA гDнz, и3 п0слетъ пронарэчeннаго вaмъ хrтA ї}са,	щоб настали часи втіхи від лиця Господа, і нехай пошле Він провіщеного вам Ісуса Христа,
21	21
є3г0же подобaетъ нб7си2 ќбw пріsти дaже до лётъ ўстроeніz всёхъ, ±же гlа бGъ ўсты6 всёхъ с™hхъ свои1хъ прbрHкъ t вёка.	Якого небо повинно було прийняти до часів здійснення всього, про що говорив Бог устами всіх святих Своїх пророків від віку.
22	22
Мwmсeй ќбw ко nтцє1мъ речE: ћкw прbр0ка вaмъ воздви1гнетъ гDь бGъ вaшъ t брaтіи вaшеz, ћкw менE: тогw2 послyшайте по всемY, є3ли6ка ѓще речeтъ къ вaмъ:	Мойсей сказав отцям: «Господь Бог ваш дасть вам із братів ваших Пророка, як мене; слухайте Його в усьому, що говоритиме вам;
23	23
бyдетъ же, всsка душA, ћже ѓще не послyшаетъ прbр0ка џнагw, потреби1тсz t людjй.	і станеться, що всяка душа, яка не послухає Пророка того, винищиться з народу».
24	24
И# вси1 же прbр0цы t самуи1ла и3 и5же по си1хъ, є3ли1цы глаг0лаша, тaкожде предвозвэсти1ша дни6 сі‰.	І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх не говорило, також провістили ці дні.
25	25
Вы2 є3стE сhнове прbрHкъ и3 завёта, є3г0же завэщA бGъ ко nтцє1мъ вaшымъ, гlz ко ґвраaму: и3 њ сёмени твоeмъ возбlгословsтсz вс‰ nтeчєствіz земн†z.	Ви сини пророків і завіту, що його заповідав Бог отцям вашим, кажучи Авраамові: «І в потомстві твоїм благословляться всі племена земнi».
26	26
Вaмъ пeрвэе бGъ, воздви1гій џтрока своего2 ї}са, послA є3го2 блгcвsща вaсъ, во є4же tврати1тисz вaмъ комyждо t ѕл0бъ вaшихъ.	Бог, воскресивши Сина Свого Ісуса, до вас перших послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від злих діл ваших».

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт