|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| (За? ‹.) Глаг0лющымъ же и5мъ къ лю1демъ, наид0ша на ни1хъ свzщeнницы и3 воев0да церк0вный и3 саддукeє, | Коли вони говорили до народу, до них приступили священики й начальники охорони храму і саддукеї, |
|
2
|
2
|
| жaлzще си2, за є4же ўчи1ти и5мъ лю1ди и3 возвэщaти њ ї}сэ воскrніе мeртвыхъ: | гніваючись на те, що вони навчають народ і проповідують в Ісусі воскресіння з мертвих; |
|
3
|
3
|
| и3 возложи1ша на ни1хъ рyки и3 положи1ша и5хъ въ соблюдeніе до ќтріz: бё бо вeчеръ ўжE. | і наклали на них руки, і віддали їх під варту до ранку; бо вже був вечір. |
|
4
|
4
|
| Мн0зи же t слhшавшихъ сл0во вёроваша: и3 бhсть число2 мужeй ћкw тhсzщъ пsть. | Багато з тих, хто слухав слово, увірували; і число таких людей було близько п’яти тисяч. |
|
5
|
5
|
| Бhсть же наyтріе собрaтисz кнzзє1мъ и4хъ и3 стaрцємъ и3 кни1жникwмъ во їеrли1мъ, | Hа другий день зібралися в Єрусалим начальники їхні, і старійшини та книжники, |
|
6
|
6
|
| и3 ѓннэ ґрхіерeю и3 каіaфэ и3 їwaнну и3 ґлеxaндру, и3 є3ли1цы бёша t р0да ґрхіерeйска: | і первосвященик Анна, і Каяфа, і Іоан, і Олександр та інші з роду первосвященицького; |
|
7
|
7
|
| и3 постaвльше и5хъ посредЁ, вопрошaху: к0ею си1лою и3ли2 к0имъ и4менемъ сотвори1сте сіE вы2; | поставивши їх посередині, питали: «Якою силою або яким іменем ви зробили це?» |
|
8
|
8
|
| ТогдA пeтръ, и3сп0лнивсz д¦а с™а, речE къ ни6мъ: кн‰зи лю1дстіи и3 стaрцы ї}лєвы, | Тоді Петро, сповнившись Духа Святого, сказав їм: «Начальники народу і старійшини ізраїльські! |
|
9
|
9
|
| ѓще мы2 днeсь и3стzзyеми є3смы2 њ бlгодэsніи человёка нeмощна, њ чес0мъ сeй спасeсz, | Якщо від нас сьогодні вимагають відповіді за благодіяння немічному чоловікові, як він зцілився, |
|
10
|
10
|
| разyмно бyди всBмъ вaмъ и3 всBмъ лю1демъ ї}лєвымъ, ћкw во и4мz ї}са хrтA назwрeа, є3г0же вы2 распsсте, є3г0же бGъ воскRси2 t мeртвыхъ, њ сeмъ сeй стои1тъ пред8 вaми здрaвъ: | то нехай буде відомо всім вам і всьому народові ізраїльському, що іменем Ісуса Христа Hазорея, Якого ви розп’яли і Якого Бог воскресив із мертвих, Hим поставлений він перед вами здоровий. |
|
11
|
11
|
| сeй є4сть кaмень ўкорeный t вaсъ зи1ждущихъ, бhвый во главY ќгла, и3 нёсть ни њ є3ди1нэмъ же и3нёмъ спcніz: | Він є камінь, занедбаний вами, будівничими, Який став наріжним каменем, і нема ні в кому іншому спасіння, |
|
12
|
12
|
| нёсть бо и3н0гw и4мене под8 небесeмъ, дaннагw въ человёцэхъ, њ нeмже подобaетъ спcти1сz нaмъ. | бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б спастися нам». |
|
13
|
13
|
| (За? №‹.) Ви1дzще же петр0во дерзновeніе и3 їwaнново и3 разумёвше, ћкw человBка некни6жна є3стA и3 прHста, дивлsхусz, знaху же и5хъ, ћкw со ї}сомъ бёста: | Побачивши сміливість Петра та Іоана й примітивши, що вони люди некнижні й прості, [вони] дивувались, а разом з тим упізнавали їх, що вони були з Ісусом; |
|
14
|
14
|
| ви1дzще же и3сцэлёвшаго человёка съ ни1ма стоsща, ничт0же и3мsху проти1ву рещи2. | а побачивши зціленого чоловіка, який стояв з ними, нічого не могли сказати проти. |
|
15
|
15
|
| Повелёвше же и4ма в0нъ и3з8 с0нмища и3зhти, стzзaхусz дрyгъ со дрyгомъ, | І, наказавши їм вийти геть із синедріону, міркували між собою, |
|
16
|
16
|
| глаг0люще: что2 сотвори1мъ человёкома си1ма; ћкw ќбw нар0читое знaменіе бhсть и4ма, всBмъ живyщымъ во їеrли1мэ ћвэ, и3 не м0жемъ tврещи1сz: | кажучи: «Що нам робити з цими людьми? Бо всім, хто живе в Єрусалимі, відомо, що через них сталося явне чудо, і ми не можемо відкинути цього; |
|
17
|
17
|
| но да не б0лэе прострeтсz въ лю1дехъ, прещeніемъ да запрети1мъ и4ма ктомY не глаг0лати њ и4мени сeмъ ни є3ди1ному t человёкъ. | але, щоб це не розголошувалось більше в народі, погрозою заборонімо їм, щоб не говорили про це ім’я нікому з людей». |
|
18
|
18
|
| И# призвaвше и5хъ, заповёдаша и4ма tню1дъ не провэщавaти нижE ўчи1ти њ и4мени ї}совэ. | І, покликавши їх, заборонили їм зовсім говорити і вчити про ім’я Ісуса. |
|
19
|
19
|
| Пeтръ же и3 їwaннъ tвэщ†вша къ ни6мъ рёста: ѓще првdно є4сть пред8 бGомъ вaсъ послyшати пaче, нeжели бGа, суди1те: | Але Петро та Іоан сказали їм у відповідь: «Судіть, чи справедливо перед Богом слухати вас більше, ніж Бога? |
|
20
|
20
|
| не м0жемъ бо мы2, ±же ви1дэхомъ и3 слhшахомъ, не глаг0лати. | Ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули». |
|
21
|
21
|
| Nни1 же призапрeщше и4ма, пусти1ша |, ничт0же њбрётше кaкw мyчити и5хъ, людjй рaди, ћкw вси2 прославлsху бGа њ бhвшемъ: | Вони ж, пригрозивши, відпустили їх, не маючи можливості покарати їх через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося. |
|
22
|
22
|
| лётъ бо бsше мн0жае четhредесzти человёкъ т0й, на нeмже бhсть чyдо сіE и3сцэлeніz. | Бо було понад сорок років тому чоловікові, з яким сталося це чудо зцілення. |
|
23
|
23
|
| (За? в7‹.) Tпущє1на же бы6вша пріид0ста ко свои6мъ и3 возвэсти1ста, є3ли6ка къ ни1ма ґрхіерeє и3 стaрцы рёша. | Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що говорили їм первосвященики й старійшини. |
|
24
|
24
|
| Nни1 же слhшавше є3динодyшнw воздвиг0ша глaсъ къ бGу и3 рек0ша: вLко, ты2, б9е, сотвори1вый нeбо и3 зeмлю и3 м0ре и3 вс‰, ±же въ ни1хъ, | Вони ж, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико Боже, Що створив небо, й землю, і море та все, що є в них! |
|
25
|
25
|
| и4же д¦омъ с™hмъ ўсты6 nтцA нaшегw дв7да џтрока твоегw2 рeклъ є3си2: вскyю шатaшасz kзhцы, и3 лю1діе поучи1шасz тщє1тнымъ; | Ти устами отця нашого Давида, раба Твого, сказав Духом Святим: «Чого заметушились народи і люди задумують марне? |
|
26
|
26
|
| предстaша цaріе зeмстіи, и3 кн‰зи собрaшасz вкyпэ на гDа и3 на хrтA є3гw2. | Повстали царі земні, і князі зібралися разом на Господа й на Христа Його». |
|
27
|
27
|
| Собрaшасz бо вои1стинну во грaдэ сeмъ на с™aго џтрока твоего2 ї}са, є3г0же помaзалъ є3си2, и4рwдъ же и3 понтjйскій пілaтъ съ kзы6ки и3 людьми2 ї}левыми, | Бо справді зібрались у місті цьому на Святого Сина Твого Ісуса, помазаного Тобою, Ірод і Понтій Пилат з язичниками та народом ізраїльським, |
|
28
|
28
|
| сотвори1ти, є3ли6ка рукA твоS и3 совётъ тв0й преднаречE бhти: | щоб зробити те, чому бути визначила наперед рука Твоя і рада Твоя. |
|
29
|
29
|
| и3 нн7э, гDи, при1зри на прещє1ніz и4хъ и3 дaждь рабHмъ твои6мъ со всsкимъ дерзновeніемъ глаг0лати сл0во твоE, | І нині, Господи, споглянь на погрози їхні і дай рабам Твоїм з усією сміливістю промовляти слово Твоє, |
|
30
|
30
|
| внегдA рyку твою2 прострeти ти2 во и3сцэлє1ніz, и3 знaменіємъ и3 чудесє1мъ бывaти и4менемъ с™hмъ џтрока твоегw2 ї}са. | коли Ти простягаєш руку Твою на те, щоб зцілення, знамення й чудеса творилися іменем Святого Сина Твого Ісуса». |
|
31
|
31
|
| И# помоли1вшымсz и5мъ, подви1жесz мёсто, и3дёже бsху с0брани, и3 и3сп0лнишасz вси2 д¦а с™а и3 глаг0лаху сл0во б9іе со дерзновeніемъ. | І після молитви їхньої захиталося місце, де вони зібрались, і сповнилися всі Духа Святого, і промовляли слово Боже з дерзновенням. |
|
32
|
32
|
| Нар0ду же вёровавшему бЁ сeрдце и3 душA є3ди1на, и3 ни є3ди1нъ же что2 t и3мёній свои1хъ глаг0лаше своE бhти, но бsху и5мъ вс‰ w4бща. | У людей, що увірували, було одне серце й одна душа; і ніхто нічого з майна свого не називав своїм, а все у них було спільне. |
|
33
|
33
|
| И# вeліею си1лою воздаsху свидётелство ґпcли воскrнію гDа ї}са хrтA, блгdть же бЁ вeліz на всёхъ и4хъ. | Апостоли ж із великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса Христа; і велика благодать була на всіх них. |
|
34
|
34
|
| Не бsше бо ни1щь ни є3ди1нъ въ ни1хъ: є3ли1цы бо госп0діе сeлwмъ и3ли2 домовHмъ бsху, продаю1ще приношaху цёны продаeмыхъ | Hе було між ними жодного вбогого; бо всі, хто володів землею або домами, продавали їх, приносили гроші за продане |
|
35
|
35
|
| и3 полагaху при ногaхъ ґпcлъ: даsшесz же коемyждо, є3гHже ѓще кто2 трeбоваше. | і клали до ніг апостолів; і давалося кожному, хто чого потребував. |
|
36
|
36
|
| Їwсjа же, нарэчeнный варнaва t ґпcлъ, є4же є4сть сказaемо сhнъ ўтэшeніz, леvjтъ, кЂпрzнинъ р0домъ, | Так Іосія, прозваний апостолами Варнавою, що значить «син утіхи», левит, родом кіпрянин, |
|
37
|
37
|
| и3мёz село2, продaвъ принесE цёну и3 положи2 пред8 ногaми ґпcлъ. | у якого була своя земля, приніс гроші й поклав до ніг апостолів. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
