|
Главa к7а
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| И# ћкоже бhсть tвезти1сz нaмъ, tт0ргшымсz t ни1хъ, прsмw шeдше пріид0хомъ въ кHнъ, въ другjй же дeнь въ р0досъ и3 tтyду въ патaру: | Коли ж ми, розлучившись із ними, відпливли, одразу прийшли до Косу, другого дня — в Родос, а звідти до Патари, |
|
2
|
2
|
| и3 њбрётше корaбль преходsщь въ фінікjю, возшeдше tвез0хомсz. | і, знайшовши корабель, що прямував до Фінікії, зійшли на нього і відпливли. |
|
3
|
3
|
| Возни1кшій же нaмъ кЂпръ њстaвльше њшyюю, плhхомъ въ сmрjю и3 пристaхомъ въ тЂрэ, тaмw бо бsше кораблю2 и3зложи1ти брeмz: | Коли показався Кіпр, ми, залишивши його ліворуч, попливли до Сирії і причалили в Тирі, бо тут треба було розвантажити корабель. |
|
4
|
4
|
| и3 њбрётше ўчн7ки2, пребhхомъ тY днjй сeдмь: и5же пavлови глаг0лаху д¦омъ не восходи1ти во їеrли1мъ. | І, знайшовши учеників, пробули там сім днів. Вони, з натхнення Духа, говорили Павлові, щоб він не йшов до Єрусалима. |
|
5
|
5
|
| Е#гдa же бhсть нaмъ скончaти дни6, и3зшeдше и3д0хомъ, провождaющымъ нaсъ всBмъ съ женaми и3 дэтьми2 дaже до внЁ грaда: и3 прекл0нше кwлёна при брeзэ помоли1хомсz. | Перебувши ці дні, ми вийшли і пішли, і нас усі проводжали з жінками і дітьми аж за місто; а на березі, ставши на коліна, помолились. |
|
6
|
6
|
| И# цэловaвше дрyгъ дрyга внид0хомъ въ корaбль, nни1 же возврати1шасz во сво‰ си. | І, попрощавшись один з одним, ми зійшли на корабель, а вони повернулися додому. |
|
7
|
7
|
| Мh же, плaваніе начeнше t тЂра, пристaхомъ во птолемаjдэ, и3 цэловaвше брaтію, пребhхомъ дeнь є3ди1нъ ў ни1хъ. | Ми ж, завершивши плавання, з Тиру прибули до Птолемаїди, де, привітавши братію, пробули в них один день. |
|
8
|
8
|
| (За? м7е7.) Во ќтріе же и3зшeдше пavелъ и3 и5же съ ни1мъ, пріид0хомъ въ кесарjю, и3 вшeдше въ д0мъ філjппа бlговёстника, сyща t седми2 (діaкwнъ), пребhхомъ ў негw2. | А другого дня вранці Павло і ми, що були з ним, вийшовши, прийшли до Кесарії і, увійшовши в дім Филипа-благовісника, одного з семи дияконів, залишились у нього. |
|
9
|
9
|
| СегH же бsху дщє1ри дэви6цы четhри прорицaющыz. | У нього було чотири дочки дівиці, які пророкували. |
|
10
|
10
|
| Пребывaющымъ же нaмъ тaмw дни6 мнHги, сни1де нёкто t їудeи прbр0къ, и4менемъ ґгaвъ, | Тим часом як ми перебували там багато днів, прийшов з Юдеї якийсь пророк на ім’я Агав, |
|
11
|
11
|
| и3 пришeдъ къ нaмъ и3 взeмъ п0zсъ пavловъ, свzзaвъ же свои2 рyцэ и3 н0зэ, речE: тaкw гlетъ д¦ъ с™hй: мyжа, є3гHже є4сть п0zсъ сeй, тaкw свsжутъ (є3го2) во їеrли1мэ їудeє и3 предадsтъ въ рyцэ kзhкwвъ. | і, увійшовши до нас, він узяв Павлів пояс і, зв’язавши свої руки й ноги, сказав: «Так говорить Дух Святий: мужа, якому належить цей пояс, так зв’яжуть юдеї в Єрусалимі і видадуть у руки язичників». |
|
12
|
12
|
| И# ћкоже слhшахомъ сі‰, молsхомъ мh же и3 намёстніи [тaмошніи жи1теліе], не восходи1ти є3мY во їеrли1мъ. | Коли ж ми почули це, то і місцевi‚ і ми просили, щоб він не ходив до Єрусалима. |
|
13
|
13
|
| Tвэщa же пavелъ и3 речE: что2 творитE, плaчуще и3 сокрушaюще ми2 сeрдце; ѓзъ бо не т0чію свsзанъ бhти (хощY), но и3 ўмрeти во їеrли1мэ гот0въ є4смь за и4мz гDа ї}са. | Але Павло у відповідь сказав: «Що ви робите? Чого плачете і засмучуєте серце моє? Я не тільки хочу бути в’язнем, а готовий померти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса». |
|
14
|
14
|
| Не повинyющусz же є3мY, ўмолчaхомъ, рeкше: в0лz гDнz да бyдетъ. | Коли ж ми не змогли умовити його, то заспокоїлись, сказавши: «Hехай буде воля Господня!» |
|
15
|
15
|
| По днeхъ же си1хъ ўгот0вльшесz взыд0хомъ во їеrли1мъ: | По цих днях, приготувавшись, ми пішли до Єрусалима. |
|
16
|
16
|
| пріид0ша же съ нaми и3 нёцыи ўчн7цы2 t кесарjи, ведyще съ соб0ю, ў негHже бы њбитaти нaмъ, мнaсwна нёкоего кЂпрzнина, дрeвнzго ўчн7кA. | З нами йшли і деякі ученики з Кесарії, проводжаючи нас до одного Мнасона кіпрянина‚ давнього ученика, в якого можна було б нам жити. |
|
17
|
17
|
| Бhвшымъ же нaмъ во їеrли1мэ, любeзнw пріsша нaсъ брaтіz. | Коли прибули ми до Єрусалима, браття привітно прийняли нас. |
|
18
|
18
|
| На ќтріе же вни1де пavелъ съ нaми ко їaкwву, вси1 же пріид0ша стaрцы. | Другого дня Павло прийшов з нами до Якова; прийшли і всі пресвітери. |
|
19
|
19
|
| И# цэловaвъ и5хъ, сказaше по є3ди1ному к0еждо, є4же сотвори2 бGъ во kзhцэхъ служeніемъ є3гw2. | Привітавши їх, Павло розповідав докладно, що створив Бог у язичників через його служіння. |
|
20
|
20
|
| Nни1 же слhшавше слaвлzху бGа и3 рек0ша є3мY: ви1диши ли, брaте, коли1кw тeмъ є4сть їудє1й вёровавшихъ; и3 вси2 ревни1теліе зак0ну сyть: | Вони ж, вислухавши, прославили Бога і сказали йому: «Бачиш, брате, скільки тисяч юдеїв [якi] увірувало, і всі вони — ревнителі закону. |
|
21
|
21
|
| ўвэсти1шасz же њ тебЁ, ћкw tступлeнію ўчи1ши t зак0на мwmсeова живyщыz во kзhцэхъ вс‰ їудє1и, глаг0лz не њбрёзовати и5мъ ч†дъ свои1хъ, нижE во њбhчаехъ nтeческихъ ходи1ти. | Вони ж наслухались про тебе, що ти всіх юдеїв, які живуть між язичниками, навчаєш відступництва від Мойсея, говорячи, щоб вони не обрізували дітей своїх і не дотримувалися звичаїв батьківських. |
|
22
|
22
|
| Что2 u5бо є4сть; Всsкw подобaетъ нар0ду сни1тисz: ўслhшатъ бо, ћкw пришeлъ є3си2. | Отже, що ж? Hапевне, зійдеться народ; бо почують, що ти прийшов. |
|
23
|
23
|
| СіE u5бо сотвори2, є4же ти2 глаг0лемъ: сyть ў нaсъ мyжіе четhри њбэщaвше себE бGу: | Зроби ж те, що скажемо тобі. Є в нас чотири чоловіки, які взяли на себе обітницю. |
|
24
|
24
|
| сі‰ пои1мъ њчи1стисz съ ни1ми и3 и3ждиви2 на ни1хъ, да њстри1жутъ си2 главы6: и3 разумёютъ вси2, ћкw возвэщє1ннаz и5мъ њ тебЁ ничт0же сyть, но пребывaеши и3 сaмъ зак0нъ хранS. | Взявши їх, очисться з ними і прийми на себе витрати на жертву за них, щоб обстригли собі голови, і пізнають усі, що почуте ними про тебе несправедливе, але що й сам ти продовжуєш дотримуватись закону. |
|
25
|
25
|
| Ґ њ вёровавшихъ kзhцэхъ мы2 послaхомъ, суди1вше ничт0же таков0е соблюдaти и5мъ, т0кмw храни1ти себE t їдwложeртвенныхъ и3 кр0ве, и3 ўдaвленины и3 блудA. | А про язичників, які увірували, ми писали, щоб вони нічого такого не дотримувалися, а лише охороняли себе від ідоложертовного, від крови, від удавленини та блуду». |
|
26
|
26
|
| (За? м7ѕ7.) ТогдA пavелъ поeмь мyжы w4ны, на ќтріе съ ни1ми њчи1щьсz вни1де во свzти1лище, возвэщaz и3сполнeніе днjй њчищeніz, д0ндеже принесено2 бhсть за є3ди1наго коег0ждо и4хъ приношeніе. | Тоді Павло, узявши тих мужів і очистившись із ними, наступного дня увійшов у храм і оголосив закінчення днів очищення, коли мала бути принесена за кожного з них жертва. |
|
27
|
27
|
| И# ћкоже хотsху сeдмь днjй скончaтисz, и5же t ґсjи їудeє, ви1дэвше є3го2 во свzти1лищи, навaдиша вeсь нар0дъ и3 возложи1ша нaнь рyцэ, | Коли ж сім днів закінчувалися, тоді асійські юдеї, побачивши його в храмі, підбурили весь народ і наклали на нього руки, |
|
28
|
28
|
| вопію1ще: мyжіе ї}лстіи, помози1те: сeй є4сть человёкъ, и4же на лю1ди и3 зак0нъ и3 на мёсто сіE всёхъ всю1ду ўчи1тъ: є3щe же и3 є4ллины введE въ цeрковь и3 њскверни2 с™0е мёсто сіE. | викликуючи: «Мужі ізраїльські, допоможіть: цей чоловік скрізь навчає всіх проти народу і закону і місця цього; до того ж і еллінів увів у храм і осквернив це святе місце». |
|
29
|
29
|
| Бsху бо ви1дэли трофjма є3фeсzнина во грaдэ съ ни1мъ, є3г0же мнsху, ћкw въ цeрковь ввeлъ є4сть пavелъ. | Бо перед цим вони бачили з ним у місті Трофима ефесянина і думали, що Павло увів його до храму. |
|
30
|
30
|
| Подви1жесz же грaдъ вeсь, и3 бhсть стечeніе лю1демъ: и3 є4мше пavла, влечaху є3го2 в0нъ и3з8 цeркве, и3 ѓбіе затвори1шасz двє1ри. | Усе місто заворушилося‚ і народ збігся; і, схопивши Павла, потягли його геть з храму, і негайно було зачинено двері. |
|
31
|
31
|
| И$щущымъ же и5мъ ўби1ти є3го2, взhде вёсть къ тhсzщнику спjры, ћкw вeсь возмути1сz їеrли1мъ: | Коли ж вони хотіли вбити його, до тисяцького полку дійшла звістка, що увесь Єрусалим збунтувався. |
|
32
|
32
|
| џнъ же ѓбіе пои1мъ в0ины и3 с0тники, притечE на нS: nни1 же ви1дэвше тhсzщника и3 в0ины, престaша би1ти пavла. | Він, негайно взявши воїнів і сотників, рушив на них; вони ж, побачивши тисяцького та воїнів, перестали бити Павла. |
|
33
|
33
|
| Пристyпль же тhсzщникъ ћтъ є3го2 и3 повелЁ свzзaти є3го2 вери1гома желёзнома двэмA, и3 вопрошaше: кто2 ќбw є4сть и3 что2 є4сть сотвори1лъ. | Тоді тисяцький, наблизившись, узяв його і звелів закути двома ланцюгами, і допитувався, хто він та що вчинив. |
|
34
|
34
|
| Друзjи же и4но нёчто вопіsху въ нар0дэ: не могjй же разумёти и3звёстное молвы2 рaди, повелЁ tвести2 є3го2 въ п0лкъ. | У народі одні кричали одне, а інші — друге; він же, не змігши через сум’яття довідатись про щось певне, звелів вести його до фортеці. |
|
35
|
35
|
| Е#гдa же бhсть на степeнехъ, прилучи1сz воздви1жену бhти є3мY t вHинъ нyжды рaди нар0да, | Коли ж він був на сходах, воїнам довелося нести його через натовп людський, |
|
36
|
36
|
| послёдоваше бо мн0жество людjй зовyщихъ: возми2 є3го2. | бо багато людей йшли слідом і кричали: «Смерть йому!» |
|
37
|
37
|
| Хотs же вни1ти въ п0лкъ пavелъ глаг0ла тhсzщнику: ѓще лёть ми2 є4сть глаг0лати что2 тебЁ; Џнъ же речE: грeчески ўмёеши ли; | Входячи до фортеці, Павло сказав тисяцькому: «Чи можна мені щось тобі сказати?» А той відповів: «Ти знаєш по-грецьки? |
|
38
|
38
|
| не тh ли є3си2 є3гЂптzнинъ, прeжде си1хъ днjй превэщaвый и3 и3зведhй въ пустhню четhри тhсzщы мужeй сікарeй; | Так чи не ти той єгиптянин, який перед цими днями вчинив заворушення і вивів у пустелю чотири тисячі розбійників?» |
|
39
|
39
|
| Речe же пavелъ: ѓзъ человёкъ ќбw є4смь їудeанинъ, тaрсzнинъ, слaвнагw грaда въ кілікjи жи1тель: молю1 же тS, повели1 ми глаг0лати къ лю1демъ. | Павло ж сказав: «Я — юдеянин, тарсянин, громадянин досить відомого киликійського міста; прошу тебе, дозволь мені говорити до народу». |
|
40
|
40
|
| Повелёвшу же є3мY, пavелъ стоS на степeнехъ помаaвъ рук0ю къ лю1демъ: мн0гу же безм0лвію бhвшу, возгласи2 є3врeйскимъ љзhкомъ, глаг0лz: | Коли ж той дозволив, Павло, стоячи на сходах, подав знак рукою людям; і коли постало глибоке мовчання, почав говорити єврейською мовою так: |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
