Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa №
Глава 1
1
1
(За? №.) Пeрвое ќбw сл0во сотвори1хъ њ всёхъ, q, fе0філе, ±же начaтъ ї}съ твори1ти же и3 ўчи1ти Першу книгу я написав тобі, Феофіле, про все, що Ісус творив і чого вчив від початку
2
2
дaже до днE, въ џньже, заповёдавъ ґпcлwмъ д¦омъ с™hмъ, и5хже и3збрA, вознесeсz: до того дня, коли Він вознісся, давши через Святого Духа повеління апостолам, яких Він обрав
3
3
пред8 ни1миже и3 постaви себE жи1ва по страдaніи своeмъ во мн0зэхъ и4стинныхъ знaменіихъ, дeнми четhредесzтьми kвлszсz и5мъ и3 гlz ±же њ цrтвіи б9іи: і перед якими після страждань Своїх являв Себе живим з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже.
4
4
съ ни1миже и3 kдhй повелЁ и5мъ t їеrли1ма не tлучaтисz, но ждaти њбэтовaніz џ§а, є4же слhшасте t менє2: І, зібравши їх, Він звелів їм: «Не відлучайтесь із Єрусалима, а чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене,
5
5
ћкw їwaннъ ќбw крести1лъ є4сть вод0ю, вh же и4мате крести1тисz д¦омъ с™hмъ не по мн0зэхъ си1хъ днeхъ. бо Іоан хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим».
6
6
Nни1 же u5бо сошeдшесz вопрошaху є3го2, глаг0люще: гDи, ѓще въ лёто сіE ўстроsеши цaрствіе ї}лево; Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: «Чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві?»
7
7
Речe же къ ни6мъ: нёсть вaше разумёти временA и3 лBта, ±же nц7ъ положи2 во своeй влaсти: Він же сказав їм: «Не ваша справа знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі,
8
8
но пріи1мете си1лу, нашeдшу с™0му д¦у на вы2, и3 бyдете ми2 свидётєліе во їеrли1мэ же и3 во всeй їудeи и3 самарjи и3 дaже до послёднихъ земли2. але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Самарії та аж до краю землі».
9
9
И# сі‰ рeкъ, зрsщымъ и5мъ взsтсz, и3 w4блакъ под8sтъ є3го2 t џчію и4хъ. Сказавши це, Він вознісся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з очей їхніх.
10
10
И# є3гдA взирaюще бsху на нeбо, и3дyщу є3мY, и3 сE, м{жа двA стaста пред8 ни1ми во nдeжди бэлЁ, І коли вони дивилися на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білому одязі
11
11
±же и3 рек0ста: мyжіе галілeйстіи, что2 стоитE зрsще на нeбо; сeй ї}съ, вознесhйсz t вaсъ на нб7о, тaкожде пріи1детъ, и4мже w4бразомъ ви1дэсте є3го2 и3дyща на нб7о. і сказали: «Мужі галилейські, чого ви стоїте і дивитеся на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо».
12
12
(За? в7.) ТогдA возврати1шасz во їеrли1мъ t горы2 нарицaемыz є3леHнъ, ћже є4сть бли1з8 їеrли1ма, суббHты и3мyщіz пyть. Тоді вони повернулися до Єрусалима з гори, що зветься Елеон і знаходиться поблизу Єрусалима, на відстані суботньої путі.
13
13
И# є3гдA внид0ша, взыд0ша на г0рницу, и3дёже бsху пребывaюще, пeтръ же и3 їaкwвъ, и3 їwaннъ и3 ґндрeй, філjппъ и3 fwмA, варfоломeй и3 матfeй, їaкwвъ ґлфeовъ и3 сjмwнъ зилHтъ и3 їyда їaкwвль: І, прийшовши, увійшли до світлиці, де й перебували: Петро та Яків, Іоан та Андрій, Филип та Фома, Варфоломій та Матфей, Яків Алфеїв та Симон Зилот, і Іуда, Яковів.
14
14
сjи вси2 бsху терпsще є3динодyшнw въ моли1твэ и3 молeніи, съ женaми и3 мRjею м™рію ї}совою и3 съ брaтіею є3гw2. Усі вони однодушно перебували у молитві й благанні, з деякими жінками і Марією, Матір’ю Ісуса, та з братами Його.
15
15
И# во дни6 ты6z востaвъ пeтръ посредЁ ўчн7къ, речE, У ті дні Петро, ставши посеред учеників,
16
16
бё же и3мeнъ нар0да вкyпэ ћкw сто2 и3 двaдесzть: мyжіе брaтіе, подобaше скончaтисz писaнію семY, є4же предречE д¦ъ с™hй ўсты6 дв7довыми њ їyдэ, бhвшемъ вожди2 є4мшымъ ї}са: сказав [зібралося ж близько ста двадцяти чоловік]: «Мужі-браття! Належало статися тому, що у Писанні провістив Дух Святий устами Давидовими про Іуду, колишнього вождя тих, що взяли Ісуса;
17
17
ћкw причтeнъ бЁ съ нaми и3 пріsлъ бsше жрeбій слyжбы сеS: він був зарахований до нас і одержав жереб служіння цього;
18
18
сeй u5бо стzжA село2 t мзды2 непрaведныz, и3 ни1цъ бhвъ просёдесz посредЁ, и3 и3зліsсz всS ўтр0ба є3гw2: але придбав землю неправедною мздою і, коли звалився додолу, розпалося черево його і випали всі нутрощі його;
19
19
и3 разyмно бhсть всёмъ живyщымъ во їеrли1мэ, ћкw нарещи1сz селY томY свои1мъ и4хъ љзhкомъ ґкелдамA, є4же є4сть село2 кр0ве: і це стало відомо всім жителям Єрусалима, тому й земля та названа їхньою мовою «Акелдама́», тобто «Земля крови».
20
20
пи1шетсz бо въ кни1зэ pал0мстэй: да бyдетъ дв0ръ є3гw2 пyстъ, и3 да не бyдетъ живyщагw въ нeмъ, и3 є3пjскопство є3гw2 да пріи1метъ и4нъ: У книзі ж Псалмів написано: «Нехай опустіє двір його, і нехай не буде пожильця у ньому; і гідність його нехай прийме інший».
21
21
подобaетъ u5бо t сходи1вшихсz съ нaми мужeй во всsко лёто, въ нeже вни1де и3 и3зhде въ нaсъ гDь ї}съ, Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив із нами Господь Ісус,
22
22
начeнъ t крещeніz їwaннова дaже до днE, въ џньже вознесeсz (на нб7о) t нaсъ, свидётелю воскrніz є3гw2 бhти съ нaми є3ди1ному t си1хъ. починаючи від хрещення Іоанового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його».
23
23
И# постaвиша двA, їHсифа нарицaемаго варсaву, и4же наречeнъ бhсть їyстъ, и3 матfjа, І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, та Матфея.
24
24
и3 помоли1вшесz рёша: ты2, гDи, с®цевёдче всёхъ, покажи2, є3г0же и3збрaлъ є3си2 t сею2 двою2 є3ди1наго, І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, Серцезнавче всіх, покажи з цих двох одного, якого Ти обрав
25
25
пріsти жрeбій служeніz сегw2 и3 ґпcлства, и3з8 негHже и3спадE їyда, и3ти2 въ мёсто своE. прийняти жереб цього служіння і апостольства, від якого відпав Іуда, щоб іти у своє місце».
26
26
И# дaша жрє1біz и4ма, и3 падE жрeбій на матfjа, и3 причтeнъ бhсть ко є3динонaдесzти ґпcлwмъ. І кинули про них жереб, і впав жереб на Матфея, і зарахували його до одинадцятьох апостолів.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.