Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 11
Главa №i
1
1
Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому. Е$сть же вёра ўповaемыхъ и3звэщeніе, вещeй њбличeніе неви1димыхъ.
2
2
Через неї були засвідчені древні. Въ сeй бо свидётелствовани бhша дрeвніи.
3
3
Вірою пізнаємо, що віки створені Словом Божим, так що з невидимого сталося видиме‚ Вёрою разумэвaемъ соверши1тисz вэкHмъ гlг0ломъ б9іимъ, во є4же t неzвлsемыхъ ви6димымъ бhти.
4
4
вірою Авель приніс Богові жертву кращу, ніж Каїн, нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він і після смерти ще говорить. Вёрою мн0жайшую жeртву ѓвель пaче кaіна принесE бGу, є4юже свидётелствованъ бhсть бhти првdникъ, свидётелствующу њ дaрэхъ є3гw2 бGу: и3 т0ю ўмeрый є3щE глаг0летъ.
5
5
Вірою Енох переселений був так, що не бачив смерти; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо ще до свого переселення він мав свідчення, що догодив Богу. Вёрою є3нHхъ преложeнъ бhсть не ви1дэти смeрти: и3 не њбрэтaшесz, занE преложи2 є3го2 бGъ: прeжде бо преложeніz є3гw2 свидётелствованъ бhсть, ћкw ўгоди2 бGу.
6
6
А без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає винагороду. Без8 вёры же невозм0жно ўгоди1ти (бGу): вёровати же подобaетъ приходsщему къ бGу, ћкw є4сть, и3 взыскaющымъ є3го2 мздовоздaтель бывaетъ.
7
7
Вірою Hой, діставши одкровення про те, що було ще невидиме, побожно приготував ковчег для врятування свого дому; нею осудив він увесь світ і зробився спадкоємцем праведности через віру. Вёрою tвётъ пріи1мъ нHе њ си1хъ, ћже не u5 ви1дэ, ўбоsвсz сотвори2 ковчeгъ во спасeніе д0му своегw2: є4юже њсуди2 (вeсь) мjръ, и3 прaвды, ћже по вёрэ, бhсть наслёдникъ.
8
8
Вірою Авраам скорився поклику йти в країну, яку мав одержати у спадок, і пішов, не знаючи, куди йде. (За? ™к7з7.) Вёрою зов0мъ ґвраaмъ послyша и3зhти на мёсто, є4же хотsше пріsти въ наслёдіе, и3 и3зhде не вёдый, кaмw грzдeтъ.
9
9
Вірою жив він на землі обітованій, як на чужій, і жив у наметах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітницi; (За? ™к7}.) Вёрою пріи1де ґвраaмъ на зeмлю њбэтовaніz, ћкоже на чyжду, въ кр0вы всели1сz со їсаaкомъ и3 їaкwвомъ снаслёдникома њбэтовaніz тогHжде:
10
10
бо він чекав міста, що має основу, художником і будівничим якого є Бог. ждaше бо њснов†ніz и3мyщагw грaда, є3мyже худ0жникъ и3 содётель бGъ.
11
11
Вірою і сама Сарра‚ неплідна‚ одержала силу прийняти сім’я і, незважаючи на вік, народила, бо знала, що вірний Той, Хто обіцяв. Вёрою и3 самA сaрра непл0ды си1лу во ўдержaніе сёмене пріsтъ и3 пaче врeмене в0зраста роди2, понeже вёрна непщевA њбэтовaвшаго.
12
12
І тому від одного, і до того ж омертвілого, народилось так багато, як багато зірок на небі і як незліченний пісок на морському березі. Тёмже и3 t є3ди1нагw роди1шасz, да є3щE ўмерщвлeннагw, ћкоже ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ и3 ћкw пес0къ вскрaй м0рz безчи1сленный.
13
13
Усі ці померли у вірі, не одержавши обітниць, а тільки здалеку бачили їх і раділи та говорили про себе, що вони подорожні й пришельці на землi; По вёрэ ўмр0ша сjи вси2, не пріeмше њбэтовaній, но и3здалeча ви1дэвше |, и3 цэловaвше, и3 и3сповёдавше, ћкw стрaнніи и3 пришeлцы сyть на земли2:
14
14
бо ті, які говорять так, показують, що вони шукають батьківщини. и4бо такwвaz глаг0лющіи kвлsютсz, ћкw nтeчествіz взыскyютъ.
15
15
І коли б вони в думках мали ту батьківщину, з якої вийшли, то мали б час повернутися; И# ѓще бы ќбw џно п0мнили, и3з8 негHже и3зыд0ша, и3мёли бы врeмz возврати1тисz:
16
16
але вони прагнули кращого, тобто небесного; тому і Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом; бо Він приготував їм місто. нн7э же лyчшагw желaютъ, си1рэчь нбcнагw: тёмже не стыди1тсz си1ми бGъ, бGъ нарицaтисz и4хъ: ўгот0ва бо и5мъ грaдъ.
17
17
Вірою Авраам, будучи випробуваним, приніс у жертву Ісаака, і, маючи обітницю, приніс єдинородного, (За? ™к7f7.) Вёрою приведE ґвраaмъ їсаaка и3скушaемь, и3 є3динор0днаго приношaше, њбэтов†ніz пріeмый,
18
18
про якого було сказано: «В Ісаакові назветься тобі сíм’я». къ немyже гlано бhсть: ћкw њ їсаaцэ наречeтсz тебЁ сёмz:
19
19
Бо він думав, що Бог має силу і з мертвих воскресити, тому і одержав його як передвістя. помhсливъ, ћкw и3 и3з8 мeртвыхъ воскRси1ти си1ленъ (є4сть) бGъ, тёмже того2 и3 въ при1тчэ пріsтъ.
20
20
Вірою в майбутнє Ісаак поблагословив Якова та Ісава. Вёрою њ грzдyщихъ благослови2 їсаaкъ їaкwва и3 и3сavа.
21
21
Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного сина Йосифового і поклонився на верх жезла свого. Вёрою їaкwвъ ўмирaz коег0ждо сhна їHсифова благослови2 и3 поклони1сz на вeрхъ жезлA є3гw2.
22
22
Вірою Йосиф, при кончині, нагадував про вихід синів Ізраїлевих і про кістки свої заповідав. Вёрою їHсифъ ўмирaz њ и3схождeніи сынHвъ ї}левыхъ пaмzтствова и3 њ костeхъ свои1хъ заповёда.
23
23
Вірою по народженні Мойсея батьки ховали його три місяці, бо вони бачили, що дитина дуже гарна, і не злякалися царського повеління. Вёрою мwmсeй роди1всz сокровeнъ бhсть три2 мцcы t nтє1цъ свои1хъ, занE ви1дэша красно2 nтрочA и3 не ўбоsшасz повелёніz царeва.
24
24
Вірою Мойсей, досягнувши віку, відмовився називатися сином дочки фараонової (За?.) Вёрою мwmсeй, вели1къ бhвъ, tвeржесz нарицaтисz сhнъ дщeре фараHновы:
25
25
і захотів краще страждати з народом Божим, ніж мати тимчасову гріховну насолоду, пaче (же) и3зв0ли страдaти съ людьми2 б9іими, нeжели и3мёти врeменную грэхA слaдость,
26
26
і ганьбу Христову вважав більшим для себе багатством, ніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду. б0лшее богaтство вмэни1въ є3гЂпетскихъ сокр0вищъ поношeніе хrт0во: взирaше бо на мздовоздаsніе.
27
27
Вірою залишив він Єгипет, не побоявшись царського гніву, бо він, мовби бачачи Hевидимого, був твердий. Вёрою њстaви є3гЂпетъ, не ўбоsвсz ћрости царeвы: неви1димаго бо ћкw ви1дz, терпsше.
28
28
Вірою він справив Пасху та пролиття крови, щоб винищувач первістків не торкнувся їх. Вёрою сотвори2 пaсху и3 проли1тіе кр0ве, да не погублszй перворождє1ннаz к0снетсz и4хъ.
29
29
Вірою перейшли вони Червоне море, як по суші, на що спокусившись, єгиптяни потопилися. Вёрою преид0ша чермн0е м0ре ѓки по сyсэ земли2: є3гHже и3скушeніе пріeмше є3гЂптzне и3стопи1шасz.
30
30
Вірою впали єрихонські стіни після семиденного обходження. Вёрою стёны їеріхw6нскіz пад0ша њбхождeніемъ седми1хъ днjй.
31
31
Вірою Раав‚ блудниця, з миром прийнявши підглядячів (та повівши їх іншою дорогою), не загинула з невірними. Вёрою раaвъ блудни1ца не поги1бе съ сопроти1вльшимисz, пріи1мши сх0дники [соглzдaтєли] съ ми1ромъ (и3 и3нhмъ путeмъ и3звeдши).
32
32
І що ще скажу? Hе вистачить мені часу, щоб розповісти про Гедеона, про Варака, про Самсона та Ієффая, про Давида, Самуїла та (інших) пророків, И# что2 є3щE глаг0лю; Не достaнетъ бо ми2 повэствyющу врeмене њ гедеHнэ, варaцэ же и3 самpHнэ и3 їефfaи, њ дв7дэ же и3 самуи1лэ, и3 њ (други1хъ) прbр0цэхъ,
33
33
які вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, затуляли пащі левів, (За? ™l.) и5же вёрою побэди1ша ц†рствіz, содёzша прaвду, получи1ша њбэтов†ніz, загради1ша ўстA львHвъ,
34
34
гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців; ўгаси1ша си1лу џгненную, и3збэг0ша џстреz мечA, возмог0ша t нeмощи, бhша крёпцы во бранeхъ, њбрати1ша въ бёгство полки2 чужди1хъ:
35
35
жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще — воскресіння; пріsша жєны2 t воскресeніz мeртвыхъ свои1хъ: и3нjи же и3збіeни бhша, не пріeмше и3збавлeніz, да лyчшее воскrніе ўлучaтъ:
36
36
інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць, друзjи же ругaніемъ и3 рaнами и3скушeніе пріsша, є3щe же и3 ќзами и3 темни1цею,
37
37
були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; кaменіемъ побіeни бhша, претрeни бhша, и3скушeни бhша, ўбjйствомъ мечA ўмр0ша, проид0ша въ ми1лwтехъ (и3) въ к0зіzхъ к0жахъ, лишeни, скорбsще, њѕл0блени:
38
38
ті, яких увесь світ не був достойний, блукали по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі. и4хже не бЁ дост0инъ (вeсь) мjръ, въ пустhнехъ скитaющесz и3 въ горaхъ и3 въ вертeпахъ и3 въ пр0пастехъ земнhхъ.
39
39
І всі ці, засвідчені у вірі, не одержали обіцяного, И# сjи вси2 послyшествани бhвше вёрою, не пріsша њбэтовaніz,
40
40
тому що Бог передбачив про нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалости. бGу лyчшее что2 њ нaсъ предзрёвшу, да не без8 нaсъ совершeнство пріи1мутъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.