Глава 24
|
Главa к7д
|
1
|
1
|
Валаам побачив, що Господу вгодно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, для волхвування, але обернувся лицем своїм до пустелі. | И# ви1дэвъ валаaмъ, ћкw добро2 є4сть пред8 гDемъ благословлsти ї}лz, не и4де по њбhчаю своемY въ срётеніе волхвовaніємъ, и3 возврати2 лицE своE въ пустhню. |
2
|
2
|
І глянув Валаам і побачив Ізраїля, що стояв за колінами своїми, і був на ньому Дух Божий. | И# возвeдъ валаaмъ џчи свои2, ўзрЁ ї}лz њполчи1вшасz по племенHмъ: и3 бhсть д¦ъ б9ій на нeмъ. |
3
|
3
|
І промовив він притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима, | И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: глаг0летъ валаaмъ, сhнъ веHровъ, глаг0летъ человёкъ и4стиннw зрsй, |
4
|
4
|
говорить той, хто чує слова Божі, який бачить видіння Всемогутнього; падає, але відкриті очі його: | глаг0летъ слyшаzй словесA крёпкагw, и4же видёніе б9іе ви1дэ во снЁ: tвє1рсты џчи є3гw2: |
5
|
5
|
які прекрасні намети твої, Якове, оселі твої, Ізраїлю! | к0ль добри2 д0ми твои2, їaкwве, и3 кyщы тво‰, ї}лю: |
6
|
6
|
розстилаються вони, як долини, як сади біля річки, як дерева алое, насаджені Господом, як кедри біля вод; | ћкw дубр†вы њсэнsющыz и3 ћкw сaдіе при рэкaхъ, и3 ћкw кyщы, ±же водрузи2 гDь, и3 ћкw кeдри при водaхъ: |
7
|
7
|
поллється вода з відер його, і сі?м’я його буде, як великі води, перевершить Агага цар його і піднесеться царство його. | и3зhдетъ человёкъ t сёмене є3гw2, и3 њбладaетъ kзы6ки мн0гими: и3 возвhситсz пaче гHга цaрство є3гw2, и3 возрастeтъ цaрство є3гw2: |
8
|
8
|
Бог вивів його з Єгипту, швидкість єдинорога в нього, пожирає народи, ворожі йому, роздроблює кістки їх і стрілами своїми уражає [ворога]. | бGъ и3зведE є3го2 и3з8 є3гЂпта, ћкоже слaва є3динор0га є3мY: поsстъ kзhки вр†гъ свои1хъ и3 т0лщы и4хъ и3зможди1тъ, и3 стрэлaми свои1ми ўстрэли1тъ врагA: |
9
|
9
|
Схилився, лежить як лев і як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і хто проклинає тебе, проклятий! | возлeгъ почи2 ћкw лeвъ и3 ћкw скЂменъ: кто2 возбyдитъ є3го2; благословsщіи тS благословeни, и3 проклинaющіи тS пр0клzти. |
10
|
10
|
І запалав гнів Валака на Валаама, і сплеснув він руками своїми, і сказав Валак Валааму: я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти благословляєш їх ось уже втретє; | И# разгнёвасz валaкъ на валаaма, и3 плеснY рукaми свои1ми, и3 речE валaкъ къ валаaму: клsти тS врагA моего2 призвaхъ, и3 сE, благословлsz благослови1лъ є3си2 и5хъ въ трeтіе: |
11
|
11
|
отже, тікай у своє місце; я хотів ушанувати тебе, але ось, Господь позбавляє тебе чести. | нн7э u5бо бэжи2 на мёсто своE: рек0хъ, почтy тz: и3 нн7э лиши1 тz гDь слaвы. |
12
|
12
|
І сказав Валаам Валаку: чи не говорив я послам твоїм, яких ти посилав до мене: | И# речE валаaмъ къ валaку: и3 послHмъ твои6мъ, и5хже послaлъ є3си2 ко мнЁ, не рек0хъ ли, глаг0лz: |
13
|
13
|
«хоча б давав мені Валак повний свій будинок срібла і золота, не можу переступити повеління Господнього, щоб зробити що-небудь добре чи зле за своєю волею: що скаже Господь, те й буду говорити»? | ѓще ми2 дaстъ валaкъ хрaмину свою2 п0лну сребрA и3 злaта, не могY преступи1ти сл0ва б9іz, є4же сотвори1ти є5 ѕло2 и3ли2 добро2 t менє2 самaгw: є3ли6ка ѓще речeтъ ми2 бGъ, сі‰ возглаг0лю; |
14
|
14
|
Отже, ось, я йду до народу свого; піди, я провіщу тобі, що зробить народ цей з народом твоїм з часом. | и3 нн7э, сE, и3дY до мёста своегw2: грzди2, присовётую тебЁ, что2 сотворsтъ лю1діе сjи лю1демъ твои6мъ, въ послBднzz дни6. |
15
|
15
|
І промовив притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима, | И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: глаг0летъ валаaмъ сhнъ веHровъ, глаг0летъ человёкъ и4стиннw зрsй, |
16
|
16
|
говорить той, хто чує слова Божі, хто має видіння від Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але відкриті очі його. | слhшай словесA б9іz, ўмёz ўмёніе вhшнzгw и3 видёніе б9іе ви1дэвый во снЁ: tвє1рсты џчи є3гw2: |
17
|
17
|
Бачу Його, але нині ще немає; бачу Його, але не близько. Сходить зірка від Якова і постає жезл від Ізраїля, і вражає князів Моава і розтрощує всіх синів Сифових. | покажY є3мY, и3 не нн7э: ўблажaю, и3 не приближaетсz: возсіsетъ ѕвэздA t їaкwва, и3 востaнетъ человёкъ t ї}лz и3 погуби1тъ кн‰зи мwави6тскіz, и3 плэни1тъ вс‰ сhны си1fwвы: |
18
|
18
|
Едом буде під володінням, Сеїр буде під володінням ворогів своїх, а Ізраїль явить силу свою. | и3 бyдетъ є3дHмъ наслёдіе, и3 бyдетъ наслёдіе и3сavъ врaгъ є3гw2, и3 ї}ль сотвори2 крёпость: |
19
|
19
|
Той, хто вийде від Якова, заволодіє і знищить те, що залишилося від міста. | и3 востaнетъ t їaкwва, и3 погуби1тъ спасaемаго t грaда. |
20
|
20
|
І побачив він Амалика, і промовив притчу свою і сказав: перший з народів Амалик, але кінець його — загибель. | И# ви1дэвъ ґмали1ка и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: начaло kзhкwвъ ґмали1къ, и3 сёмz и4хъ поги1бнетъ. |
21
|
21
|
І побачив він кенеїв, і промовив притчу свою, і сказав: міцне житло твоє, і на скелі покладене гніздо твоє; | И# ви1дэвъ кене0на и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: си1льно селeніе твоE: и3 ѓще положи1ши на кaмени гнэздо2 твоE, |
22
|
22
|
але зруйнований буде Каїн, і недовго до того, що Ассур поведе тебе в полон. | и3 ѓще бyдетъ веHру гнэздо2 ковaрства, ґссmрjане плэнsтъ тS. |
23
|
23
|
І [побачивши Ога,] промовив притчу свою і сказав: горе, [горе,] хто уціліє, коли наведе це Бог! | И# ви1дэвъ w4га и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: г0ре, г0ре, кто2 жи1въ бyдетъ, є3гдA положи1тъ бGъ сі‰; |
24
|
24
|
прийдуть кораблі від Киттима, й упокорять Ассура, й упокорять Евера; але і їм загибель! | и3 и3зhдутъ и3з8 рyкъ китіeйскихъ, и3 њѕл0бzтъ ґссyра, и3 њѕл0бzтъ є3врewвъ, и3 сaми вкyпэ поги1бнутъ. |
25
|
25
|
І встав Валаам і пішов назад у своє місце, а Валак також пішов своєю дорогою. | И# востaвъ валаaмъ tи1де, возврати1всz на мёсто своE: и3 валaкъ tи1де къ себЁ. |