Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 24
Главa к7д
1
1
Валаам побачив, що Господу вгодно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, для волхвування, але обернувся лицем своїм до пустелі. И# ви1дэвъ валаaмъ, ћкw добро2 є4сть пред8 гDемъ благословлsти ї}лz, не и4де по њбhчаю своемY въ срётеніе волхвовaніємъ, и3 возврати2 лицE своE въ пустhню.
2
2
І глянув Валаам і побачив Ізраїля, що стояв за колінами своїми, і був на ньому Дух Божий. И# возвeдъ валаaмъ џчи свои2, ўзрЁ ї}лz њполчи1вшасz по племенHмъ: и3 бhсть д¦ъ б9ій на нeмъ.
3
3
І промовив він притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима, И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: глаг0летъ валаaмъ, сhнъ веHровъ, глаг0летъ человёкъ и4стиннw зрsй,
4
4
говорить той, хто чує слова Божі, який бачить видіння Всемогутнього; падає, але відкриті очі його: глаг0летъ слyшаzй словесA крёпкагw, и4же видёніе б9іе ви1дэ во снЁ: tвє1рсты џчи є3гw2:
5
5
які прекрасні намети твої, Якове, оселі твої, Ізраїлю! к0ль добри2 д0ми твои2, їaкwве, и3 кyщы тво‰, ї}лю:
6
6
розстилаються вони, як долини, як сади біля річки, як дерева алое, насаджені Господом, як кедри біля вод; ћкw дубр†вы њсэнsющыz и3 ћкw сaдіе при рэкaхъ, и3 ћкw кyщы, ±же водрузи2 гDь, и3 ћкw кeдри при водaхъ:
7
7
поллється вода з відер його, і сі?м’я його буде, як великі води, перевершить Агага цар його і піднесеться царство його. и3зhдетъ человёкъ t сёмене є3гw2, и3 њбладaетъ kзы6ки мн0гими: и3 возвhситсz пaче гHга цaрство є3гw2, и3 возрастeтъ цaрство є3гw2:
8
8
Бог вивів його з Єгипту, швидкість єдинорога в нього, пожирає народи, ворожі йому, роздроблює кістки їх і стрілами своїми уражає [ворога]. бGъ и3зведE є3го2 и3з8 є3гЂпта, ћкоже слaва є3динор0га є3мY: поsстъ kзhки вр†гъ свои1хъ и3 т0лщы и4хъ и3зможди1тъ, и3 стрэлaми свои1ми ўстрэли1тъ врагA:
9
9
Схилився, лежить як лев і як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і хто проклинає тебе, проклятий! возлeгъ почи2 ћкw лeвъ и3 ћкw скЂменъ: кто2 возбyдитъ є3го2; благословsщіи тS благословeни, и3 проклинaющіи тS пр0клzти.
10
10
І запалав гнів Валака на Валаама, і сплеснув він руками своїми, і сказав Валак Валааму: я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти благословляєш їх ось уже втретє; И# разгнёвасz валaкъ на валаaма, и3 плеснY рукaми свои1ми, и3 речE валaкъ къ валаaму: клsти тS врагA моего2 призвaхъ, и3 сE, благословлsz благослови1лъ є3си2 и5хъ въ трeтіе:
11
11
отже, тікай у своє місце; я хотів ушанувати тебе, але ось, Господь позбавляє тебе чести. нн7э u5бо бэжи2 на мёсто своE: рек0хъ, почтy тz: и3 нн7э лиши1 тz гDь слaвы.
12
12
І сказав Валаам Валаку: чи не говорив я послам твоїм, яких ти посилав до мене: И# речE валаaмъ къ валaку: и3 послHмъ твои6мъ, и5хже послaлъ є3си2 ко мнЁ, не рек0хъ ли, глаг0лz:
13
13
«хоча б давав мені Валак повний свій будинок срібла і золота, не можу переступити повеління Господнього, щоб зробити що-небудь добре чи зле за своєю волею: що скаже Господь, те й буду говорити»? ѓще ми2 дaстъ валaкъ хрaмину свою2 п0лну сребрA и3 злaта, не могY преступи1ти сл0ва б9іz, є4же сотвори1ти є5 ѕло2 и3ли2 добро2 t менє2 самaгw: є3ли6ка ѓще речeтъ ми2 бGъ, сі‰ возглаг0лю;
14
14
Отже, ось, я йду до народу свого; піди, я провіщу тобі, що зробить народ цей з народом твоїм з часом. и3 нн7э, сE, и3дY до мёста своегw2: грzди2, присовётую тебЁ, что2 сотворsтъ лю1діе сjи лю1демъ твои6мъ, въ послBднzz дни6.
15
15
І промовив притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима, И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: глаг0летъ валаaмъ сhнъ веHровъ, глаг0летъ человёкъ и4стиннw зрsй,
16
16
говорить той, хто чує слова Божі, хто має видіння від Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але відкриті очі його. слhшай словесA б9іz, ўмёz ўмёніе вhшнzгw и3 видёніе б9іе ви1дэвый во снЁ: tвє1рсты џчи є3гw2:
17
17
Бачу Його, але нині ще немає; бачу Його, але не близько. Сходить зірка від Якова і постає жезл від Ізраїля, і вражає князів Моава і розтрощує всіх синів Сифових. покажY є3мY, и3 не нн7э: ўблажaю, и3 не приближaетсz: возсіsетъ ѕвэздA t їaкwва, и3 востaнетъ человёкъ t ї}лz и3 погуби1тъ кн‰зи мwави6тскіz, и3 плэни1тъ вс‰ сhны си1fwвы:
18
18
Едом буде під володінням, Сеїр буде під володінням ворогів своїх, а Ізраїль явить силу свою. и3 бyдетъ є3дHмъ наслёдіе, и3 бyдетъ наслёдіе и3сavъ врaгъ є3гw2, и3 ї}ль сотвори2 крёпость:
19
19
Той, хто вийде від Якова, заволодіє і знищить те, що залишилося від міста. и3 востaнетъ t їaкwва, и3 погуби1тъ спасaемаго t грaда.
20
20
І побачив він Амалика, і промовив притчу свою і сказав: перший з народів Амалик, але кінець його — загибель. И# ви1дэвъ ґмали1ка и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: начaло kзhкwвъ ґмали1къ, и3 сёмz и4хъ поги1бнетъ.
21
21
І побачив він кенеїв, і промовив притчу свою, і сказав: міцне житло твоє, і на скелі покладене гніздо твоє; И# ви1дэвъ кене0на и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: си1льно селeніе твоE: и3 ѓще положи1ши на кaмени гнэздо2 твоE,
22
22
але зруйнований буде Каїн, і недовго до того, що Ассур поведе тебе в полон. и3 ѓще бyдетъ веHру гнэздо2 ковaрства, ґссmрjане плэнsтъ тS.
23
23
І [побачивши Ога,] промовив притчу свою і сказав: горе, [горе,] хто уціліє, коли наведе це Бог! И# ви1дэвъ w4га и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: г0ре, г0ре, кто2 жи1въ бyдетъ, є3гдA положи1тъ бGъ сі‰;
24
24
прийдуть кораблі від Киттима, й упокорять Ассура, й упокорять Евера; але і їм загибель! и3 и3зhдутъ и3з8 рyкъ китіeйскихъ, и3 њѕл0бzтъ ґссyра, и3 њѕл0бzтъ є3врewвъ, и3 сaми вкyпэ поги1бнутъ.
25
25
І встав Валаам і пішов назад у своє місце, а Валак також пішов своєю дорогою. И# востaвъ валаaмъ tи1де, возврати1всz на мёсто своE: и3 валaкъ tи1де къ себЁ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.