1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ а҃
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Въ нача́лѣ сотворѝ бг҃ъ не́бо и҆ зе́млю. | На початку створив Бог небо і землю. |
|
2
|
2
|
| Землѧ́ же бѣ̀ неви́дима и҆ неꙋстро́ена, и҆ тма̀ верхꙋ̀ бе́здны, и҆ дх҃ъ бж҃їй ноша́шесѧ верхꙋ̀ воды̀. | Земля ж була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою. |
|
3
|
3
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: да бꙋ́детъ свѣ́тъ. И҆ бы́сть свѣ́тъ. | І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. |
|
4
|
4
|
| И҆ ви́дѣ бг҃ъ свѣ́тъ, ꙗ҆́кѡ добро̀, и҆ разлꙋчѝ бг҃ъ междꙋ̀ свѣ́томъ и҆ междꙋ̀ тмо́ю. | І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви. |
|
5
|
5
|
| И҆ наречѐ бг҃ъ свѣ́тъ де́нь, а҆ тмꙋ̀ наречѐ но́щь. И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь є҆ди́нъ. | І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший. |
|
6
|
6
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: да бꙋ́детъ тве́рдь посредѣ̀ воды̀, и҆ да бꙋ́детъ разлꙋча́ющи посредѣ̀ воды̀ и҆ воды̀. И҆ бы́сть та́кѡ. | І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. [І стало так.] |
|
7
|
7
|
| И҆ сотворѝ бг҃ъ тве́рдь, и҆ разлꙋчѝ бг҃ъ междꙋ̀ водо́ю, ꙗ҆́же бѣ̀ под̾ тве́рдїю, и҆ междꙋ̀ водо́ю, ꙗ҆́же бѣ̀ над̾ тве́рдїю. | І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так. |
|
8
|
8
|
| И҆ наречѐ бг҃ъ тве́рдь не́бо. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ добро̀. И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь вторы́й. | І назвав Бог твердь небом. [І побачив Бог, що це добре.] І був вечір, і був ранок: день другий. |
|
9
|
9
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: да собере́тсѧ вода̀, ꙗ҆́же под̾ небесе́мъ, въ собра́нїе є҆ди́но, и҆ да ꙗ҆ви́тсѧ сꙋ́ша. И҆ бы́сть та́кѡ. И҆ собра́сѧ вода̀, ꙗ҆́же под̾ небесе́мъ, въ собра̑нїѧ своѧ̑, и҆ ꙗ҆ви́сѧ сꙋ́ша. | І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так. [І зібралася вода під небом у свої місця, і з’явилася суша.] |
|
10
|
10
|
| И҆ наречѐ бг҃ъ сꙋ́шꙋ зе́млю, и҆ собра̑нїѧ во́дъ наречѐ морѧ̀. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ добро̀. | І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Бог, що це добре. |
|
11
|
11
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: да прорасти́тъ землѧ̀ бы́лїе травно́е, сѣ́ющее сѣ́мѧ по ро́дꙋ и҆ по подо́бїю, и҆ дре́во плодови́тое творѧ́щее пло́дъ, є҆мꙋ́же сѣ́мѧ є҆гѡ̀ въ не́мъ, по ро́дꙋ на землѝ. И҆ бы́сть та́кѡ. | І сказав Бог: нехай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння за [родом і за подобою своєю, і] дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння його на землі. І стало так. |
|
12
|
12
|
| И҆ и҆знесѐ землѧ̀ бы́лїе травно́е, сѣ́ющее сѣ́мѧ по ро́дꙋ и҆ по подо́бїю, и҆ дре́во плодови́тое творѧ́щее пло́дъ, є҆мꙋ́же сѣ́мѧ є҆гѡ̀ въ не́мъ, по ро́дꙋ на землѝ. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ добро̀. | І виростила земля зелень, траву, що сіє насіння за родом [і за подобою] її, і дерево [плідне], що приносить плід, у якому насіння його за родом його [на землі]. І побачив Бог, що це добре. |
|
13
|
13
|
| И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь тре́тїй. | І був вечір, і був ранок: день третій. |
|
14
|
14
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: да бꙋ́дꙋтъ свѣти̑ла на тве́рди небе́снѣй, ѡ҆свѣща́ти зе́млю и҆ разлꙋча́ти междꙋ̀ дне́мъ и҆ междꙋ̀ но́щїю: и҆ да бꙋ́дꙋтъ въ зна́мєнїѧ и҆ во времена̀, и҆ во дни̑ и҆ въ лѣ̑та, | І сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній [для освітлення землі і] для відокремлення дня від ночі, і для знамень, і часу, і днів, і років; |
|
15
|
15
|
| и҆ да бꙋ́дꙋтъ въ просвѣще́нїе на тве́рди небе́снѣй, ꙗ҆́кѡ свѣти́ти по землѝ. И҆ бы́сть та́кѡ. | і нехай будуть вони світильниками на тверді небесній, щоб освітлювати землю. І стало так. |
|
16
|
16
|
| И҆ сотворѝ бг҃ъ два̀ свѣти̑ла вели̑каѧ: свѣти́ло вели́кое въ нача̑ла днѐ, и҆ свѣти́ло ме́ншее въ нача̑ла но́щи, и҆ ѕвѣ́зды: | І створив Бог два світила великі: світило більше — для управління днем, і світило менше — для управління ніччю, і зорі; |
|
17
|
17
|
| и҆ положѝ ѧ҆̀ бг҃ъ на тве́рди небе́снѣй, ꙗ҆́кѡ свѣти́ти на зе́млю, | і поставив їх Бог на тверді небесній, щоб світити на землю, |
|
18
|
18
|
| и҆ владѣ́ти дне́мъ и҆ но́щїю, и҆ разлꙋча́ти междꙋ̀ свѣ́томъ и҆ междꙋ̀ тмо́ю. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ добро̀. | і управляти днем і ніччю, і відокремлювати світло від темряви. І побачив Бог, що це добре. |
|
19
|
19
|
| И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь четве́ртый. | І був вечір, і був ранок: день четвертий. |
|
20
|
20
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: да и҆зведꙋ́тъ во́ды га́ды дꙋ́шъ живы́хъ, и҆ пти̑цы лета́ющыѧ по землѝ, по тве́рди небе́снѣй. И҆ бы́сть та́кѡ. | І сказав Бог: нехай породить вода плазунів, душу живу; і птахи нехай полетять над землею, під твердю небесною. [І стало так.] |
|
21
|
21
|
| И҆ сотворѝ бг҃ъ ки́ты вели̑кїѧ, и҆ всѧ́кꙋ дꙋ́шꙋ живо́тныхъ гадѡ́въ, ꙗ҆̀же и҆зведо́ша во́ды по родѡ́мъ и҆́хъ, и҆ всѧ́кꙋ пти́цꙋ перна́тꙋ по ро́дꙋ. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ дѡбра̀. | І створив Бог риб великих і всяку душу тварин-плазунів, яких породила вода, за родом їх, і всякого птаха пернатого за родом його. І побачив Бог, що це добре. |
|
22
|
22
|
| И҆ блгⷭ҇вѝ ѧ҆̀ бг҃ъ, гл҃ѧ: расти́тесѧ и҆ мно́житесѧ, и҆ напо́лните во́ды, ꙗ҆̀же въ морѧ́хъ, и҆ пти̑цы да оу҆мно́жатсѧ на землѝ. | І благословив їх Бог, промовивши: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте води в морях, і птахи нехай розмножуються на землі. |
|
23
|
23
|
| И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь пѧ́тый. | І був вечір, і був ранок: день п’ятий. |
|
24
|
24
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: да и҆зведе́тъ землѧ̀ дꙋ́шꙋ жи́вꙋ по ро́дꙋ, четверонѡ́гаѧ и҆ га́ды, и҆ ѕвѣ̑ри землѝ по ро́дꙋ. И҆ бы́сть та́кѡ. | І сказав Бог: нехай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так. |
|
25
|
25
|
| И҆ сотворѝ бг҃ъ ѕвѣ̑ри землѝ по ро́дꙋ, и҆ скоты̀ по ро́дꙋ и҆́хъ, и҆ всѧ̑ га́ды землѝ по ро́дꙋ и҆́хъ. И҆ ви́дѣ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ дѡбра̀. | І створив Бог звірів земних за родом їх, і худобу за родом її, і всіх плазунів земних за родом їх. І побачив Бог, що це добре. |
|
26
|
26
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: сотвори́мъ человѣ́ка по ѡ҆́бразꙋ на́шемꙋ и҆ по подо́бїю, и҆ да ѡ҆блада́етъ ры́бами морски́ми, и҆ пти́цами небе́сными, (и҆ ѕвѣрьмѝ) и҆ скота́ми, и҆ все́ю земле́ю, и҆ всѣ́ми га̑ды пресмыка́ющимисѧ по землѝ. | І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим [і] за подобою Нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, [і над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що повзають по землі. |
|
27
|
27
|
| И҆ сотворѝ бг҃ъ человѣ́ка, по ѡ҆́бразꙋ бж҃їю сотворѝ є҆го̀: мꙋ́жа и҆ женꙋ̀ сотворѝ и҆̀хъ. | І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх. |
|
28
|
28
|
| И҆ блгⷭ҇вѝ и҆̀хъ бг҃ъ, гл҃ѧ: расти́тесѧ и҆ мно́житесѧ, и҆ напо́лните зе́млю, и҆ госпо́дствꙋйте є҆́ю, и҆ ѡ҆блада́йте ры́бами морски́ми, (и҆ ѕвѣрьмѝ) и҆ пти́цами небе́сными, и҆ всѣ́ми скота́ми, и҆ все́ю земле́ю, и҆ всѣ́ми га́дами пресмыка́ющимисѧ по землѝ. | І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і владарюйте над рибами морськими [і над звірами,] і над птахами небесними, [і над усякою худобою, і над усією землею,] і над усякою твариною, що плазує по землі. |
|
29
|
29
|
| И҆ речѐ бг҃ъ: сѐ, да́хъ ва́мъ всѧ́кꙋю травꙋ̀ сѣ́меннꙋю сѣ́ющꙋю сѣ́мѧ, є҆́же є҆́сть верхꙋ̀ землѝ всеѧ̀: и҆ всѧ́кое дре́во, є҆́же и҆́мать въ себѣ̀ пло́дъ сѣ́мене сѣ́меннагѡ, ва́мъ бꙋ́детъ въ снѣ́дь: | І сказав Бог: ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння; — вам це буде в їжу; |
|
30
|
30
|
| и҆ всѣ̑мъ ѕвѣрє́мъ зємны́мъ, и҆ всѣ̑мъ пти́цамъ небє́снымъ, и҆ всѧ́комꙋ га́дꙋ пресмыка́ющемꙋсѧ по землѝ, и҆́же и҆́мать въ себѣ̀ дꙋ́шꙋ живота̀, и҆ всѧ́кꙋ травꙋ̀ зеле́нꙋ въ снѣ́дь. И҆ бы́сть та́кѡ. | а всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всякому [плазуну,] на землі, в якому душа жива, дав Я всю зелень трав’яну в їжу. І стало так. |
|
31
|
31
|
| И҆ ви́дѣ бг҃ъ всѧ̑, є҆ли̑ка сотворѝ: и҆ сѐ дѡбра̀ ѕѣлѡ̀. И҆ бы́сть ве́черъ, и҆ бы́сть оу҆́тро, де́нь шесты́й. | І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно. І був вечір, і був ранок: день шостий. |
