1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ а҃і
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| И҆ бѣ̀ всѧ̀ землѧ̀ оу҆стнѣ̀ є҆ди̑нѣ, и҆ гла́съ є҆ди́нъ всѣ̑мъ. | На всій землі була одна мова й один говір. |
|
2
|
2
|
| И҆ бы́сть внегда̀ поитѝ и҆̀мъ ѿ востѡ́къ, ѡ҆брѣто́ша по́ле въ землѝ сеннаа́рстѣй и҆ всели́шасѧ та́мѡ. | Рухаючись зі сходу, вони знайшли в землі Сеннаар рівнину й оселилися там. |
|
3
|
3
|
| И҆ речѐ человѣ́къ бли́жнемꙋ своемꙋ̀: прїиди́те, сотвори́мъ плі̑нѳы и҆ и҆спече́мъ и҆̀хъ ѻ҆гне́мъ. И҆ бы́сть и҆̀мъ плі́нѳа въ ка́мень, и҆ бре́нїе вмѣ́стѡ мѣ́ла. | І сказали одне одному: наробимо цегли і випалимо вогнем. І стала у них цегла замість каменю, а земляна смола замість вапна. |
|
4
|
4
|
| И҆ реко́ша: прїиди́те, сози́ждемъ себѣ̀ гра́дъ и҆ сто́лпъ, є҆гѡ́же ве́рхъ бꙋ́детъ да́же до небесѐ: и҆ сотвори́мъ себѣ̀ и҆́мѧ, пре́жде не́же разсѣ́ѧтисѧ на́мъ по лицꙋ̀ всеѧ̀ землѝ. | І сказали вони: збудуємо собі місто і вежу, висотою до небес, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по лицю всієї землі. |
|
5
|
5
|
| И҆ сни́де гдⷭ҇ь ви́дѣти гра́дъ и҆ сто́лпъ, є҆го́же созида́ша сы́нове человѣ́честїи. | І зійшов Господь подивитися місто і вежу, що будували сини людські. |
|
6
|
6
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь: сѐ, ро́дъ є҆ди́нъ, и҆ оу҆стнѣ̀ є҆ди̑нѣ всѣ́хъ, и҆ сїѐ нача́ша твори́ти: и҆ нн҃ѣ не ѡ҆скꙋдѣ́ютъ ѿ ни́хъ всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́ще восхотѧ́тъ твори́ти. | І сказав Господь: ось, один народ, і одна у всіх мова; і ось що почали вони робити, і не відстануть вони від того, що задумали робити; |
|
7
|
7
|
| Прїиди́те, и҆ соше́дше смѣси́мъ та́мѡ ѧ҆зы́къ и҆́хъ, да не оу҆слы́шатъ кі́йждо гла́са бли́жнѧгѡ (своегѡ̀). | зійдемо ж і змішаємо там мову їхню, так щоб один не розумів мови іншого. |
|
8
|
8
|
| И҆ разсѣ́ѧ и҆̀хъ ѿтꙋ́дꙋ гдⷭ҇ь по лицꙋ̀ всеѧ̀ землѝ: и҆ преста́ша зи́ждꙋще гра́дъ и҆ сто́лпъ. | І розсіяв їх Господь звідти по всій землі; і вони перестали будувати місто [і вежу]. |
|
9
|
9
|
| Сегѡ̀ ра́ди нарече́сѧ и҆́мѧ є҆гѡ̀ смѣше́нїе, ꙗ҆́кѡ та́мѡ смѣсѝ гдⷭ҇ь оу҆стна̀ всеѧ̀ землѝ, и҆ ѿтꙋ́дꙋ разсѣ́ѧ и҆̀хъ гдⷭ҇ь по лицꙋ̀ всеѧ̀ землѝ. | Тому дано йому ім’я: Вавилон, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій землі. |
|
10
|
10
|
| И҆ сїѧ̑ бытїѧ̑ си́мѡва: и҆ бѧ́ше си́мъ сы́нъ ста̀ лѣ́тъ, є҆гда̀ родѝ а҆рфаѯа́да, во второ́е лѣ́то по пото́пѣ: | Ось родовід Сима: Сим був ста років і породив Арфаксада, через два роки після потопу; |
|
11
|
11
|
| и҆ поживѐ си́мъ, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ а҆рфаѯа́да, лѣ́тъ пѧ́ть сѡ́тъ и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. | після народження Арфаксада Сим жив п’ятсот років і породив синів і дочок [і помер]. |
|
12
|
12
|
| И҆ поживѐ а҆рфаѯа́дъ лѣ́тъ сто̀ три́десѧть пѧ́ть и҆ родѝ каїна́на: | Арфаксад жив тридцять п’ять [135] років і породив [Каїнана. Після нарождення Каїнана Арфаксад жив триста тридцять років і породив синів і дочок і помер. Каїнан жив сто тридцять років, і породив] Салу. |
|
13
|
13
|
| и҆ поживѐ а҆рфаѯа́дъ, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ каїна́на, лѣ́тъ три́ста три́десѧть и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. И҆ поживѐ каїна́нъ лѣ́тъ сто̀ три́десѧть и҆ родѝ салꙋ̀: и҆ поживѐ каїна́нъ, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ салꙋ̀, лѣ́тъ три́ста три́десѧть и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. | Після нарождення Сали Арфаксад [Каїнан] жив чотириста три [330] роки і породив синів і дочок [і помер]. |
|
14
|
14
|
| И҆ поживѐ сала̀ лѣ́тъ сто̀ три́десѧть и҆ родѝ є҆ве́ра: | Сала жив тридцять [130] років і породив Євера. |
|
15
|
15
|
| и҆ поживѐ сала̀, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ є҆ве́ра, лѣ́тъ три́ста три́десѧть и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. | Після народження Євера Сала жив чотириста три [330] роки і породив синів і дочок [і помер]. |
|
16
|
16
|
| И҆ поживѐ є҆ве́ръ лѣ́тъ сто̀ три́десѧть четы́ри и҆ родѝ фале́ка: | Євер жив тридцять чотири [134] роки і породив Фалека. |
|
17
|
17
|
| и҆ поживѐ є҆ве́ръ, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ фале́ка, лѣ́тъ три́ста се́дмьдесѧтъ и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. | Після народження Фалека Євер жив чотириста тридцять [370] років і породив синів і дочок [і помер]. |
|
18
|
18
|
| И҆ поживѐ фале́къ лѣ́тъ сто̀ три́десѧть и҆ родѝ рага́ва: | Фалек жив тридцять [130] років і породив Рагава. |
|
19
|
19
|
| и҆ поживѐ фале́къ, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ рага́ва, лѣ́тъ двѣ́стѣ де́вѧть и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. | Після народження Рагава Фалек жив двісті дев’ять років і породив синів і дочок [і помер]. |
|
20
|
20
|
| И҆ поживѐ рага́въ лѣ́тъ сто̀ три́десѧть два̀ и҆ родѝ серꙋ́ха: | Рагав жив тридцять два [132] роки і породив Серуха. |
|
21
|
21
|
| и҆ поживѐ рага́въ, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ серꙋ́ха, лѣ́тъ двѣ́стѣ се́дмь и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. | Після народження Серуха Рагав жив двісті сім років і породив синів і дочок [і помер]. |
|
22
|
22
|
| И҆ поживѐ серꙋ́хъ лѣ́тъ сто̀ три́десѧть и҆ родѝ нахѡ́ра: | Серух жив тридцять [130] років і породив Нахора. |
|
23
|
23
|
| и҆ поживѐ серꙋ́хъ, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ нахѡ́ра, лѣ́тъ двѣ́стѣ и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. | Після народження Нахора Серух жив двісті років і породив синів і дочок [і помер]. |
|
24
|
24
|
| И҆ поживѐ нахѡ́ръ лѣ́тъ се́дмьдесѧтъ де́вѧть и҆ родѝ ѳа́ррꙋ: | Нахор жив двадцять дев’ять [79] років і породив Фарру. |
|
25
|
25
|
| и҆ поживѐ нахѡ́ръ, повнегда̀ роди́ти є҆мꙋ̀ ѳа́ррꙋ, лѣ́тъ сто̀ два́десѧть де́вѧть и҆ родѝ сы́ны и҆ дщє́ри: и҆ оу҆́мре. | Після народження Фарри Нахор жив сто дев’ятнадцять [129] років і породив синів і дочок [і помер]. |
|
26
|
26
|
| И҆ поживѐ ѳа́рра лѣ́тъ се́дмьдесѧтъ и҆ родѝ а҆вра́ма и҆ нахѡ́ра и҆ а҆рра́на. | Фарра жив сімдесят років і породив Аврама, Нахора й Арана. |
|
27
|
27
|
| Сїѧ̑ же бытїѧ̑ ѳа́рры: ѳа́рра родѝ а҆вра́ма и҆ нахѡ́ра и҆ а҆рра́на. А҆рра́нъ же родѝ лѡ́та: | Ось родовід Фарри: Фарра породив Аврама, Нахора й Арана. Аран породив Лота. |
|
28
|
28
|
| и҆ оу҆́мре а҆рра́нъ пред̾ ѳа́ррою ѻ҆тце́мъ свои́мъ въ землѝ, въ не́йже роди́сѧ, въ странѣ̀ халде́йстѣй. | І вмер Аран за Фарри, батька свого, у землі народження свого, в Урі халдейському. |
|
29
|
29
|
| И҆ поѧ́ста а҆вра́мъ и҆ нахѡ́ръ себѣ̀ жєны̀: и҆ и҆́мѧ женѣ̀ а҆вра́мли са́ра, и҆ и҆́мѧ женѣ̀ нахѡ́ровѣ ме́льха, дщѝ а҆рра́нѧ: се́й є҆́сть ѻ҆те́цъ ме́льхинъ и҆ ѻ҆те́цъ є҆́схинъ. | Аврам і Нахор взяли собі дружин; ім’я дружини Аврамової: Сара; ім’я дружини Нахорової: Милка, дочка Арана, батька Милки і батька Іски. |
|
30
|
30
|
| Бѧ́ше же са́ра непло́ды и҆ не ражда́ше дѣте́й. | І Сара була неплідна і бездітна. |
|
31
|
31
|
| И҆ поѧ́тъ ѳа́рра а҆вра́ма сы́на своего̀ и҆ лѡ́та сы́на а҆рра́нѧ, сы́на сы́на своегѡ̀, и҆ са́рꙋ снохꙋ̀ свою̀, женꙋ̀ а҆вра́ма сы́на своегѡ̀: и҆ и҆зведѐ ѧ҆̀ и҆з̾ землѝ халде́йскїѧ и҆тѝ на зе́млю ханаа́нскꙋ: и҆ прїидо́ша да́же до харра́на и҆ всели́шасѧ та́мѡ. | І взяв Фарра Аврама, сина свого, і Лота, сина Аранового, онука свого, і Сару, невістку свою, дружину Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ура халдейського, щоб іти в землю Ханаанську; але, дійшовши до Харрана, вони зупинилися там. |
|
32
|
32
|
| Бы́ша же всѝ дні́е ѳа̑ррины въ землѝ харра́ни лѣ́тъ двѣ́стѣ пѧ́ть: и҆ оу҆́мре ѳа́рра въ харра́нѣ. | І було днів життя Фарри [у Харранській землі] двісті п’ять років, і вмер Фарра в Харрані. |
