1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ л҃г
|
Глава 33
|
|
1
|
1
|
| Воззрѣ́въ же і҆а́кѡвъ ѻ҆чи́ма свои́ма, ви́дѣ: и҆ сѐ, и҆са́ѵъ бра́тъ є҆гѡ̀ и҆ды́й, и҆ четы́риста мꙋже́й съ ни́мъ. И҆ раздѣлѝ і҆а́кѡвъ дѣ́ти лі́и и҆ рахи́ли и҆ двꙋ́мъ рабы́нѧмъ, | Глянув Яків і побачив, і ось, іде Ісав, [брат його,] і з ним чотириста чоловік. І розділив [Яків] дітей Лії, Рахилі і двох служниць. |
|
2
|
2
|
| и҆ поста́ви ѻ҆́бѣ рабы̑ни и҆ сы́ны и҆́хъ въ пе́рвыхъ, лі́ю же и҆ дѣ́ти є҆ѧ̀ позадѝ, а҆ рахи́ль и҆ і҆ѡ́сифа въ послѣ́днихъ: | І поставив [двох] служниць і дітей їхніх попереду, Лію і дітей її за ними, а Рахиль і Йосифа позаду. |
|
3
|
3
|
| са́мъ же и҆зы́де пе́рвѣе пред̾ ни́ми и҆ поклони́сѧ до землѝ седми́жды, до́ндеже прибли́жисѧ къ бра́тꙋ своемꙋ̀. | А сам пішов перед ними і поклонився до землі сім разів, підходячи до брата свого. |
|
4
|
4
|
| И҆ притечѐ и҆са́ѵъ во срѣ́тенїе є҆мꙋ̀: и҆ ѡ҆б̾е́мь є҆го̀, припадѐ на вы́ю є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆блобыза̀ є҆го̀: и҆ пла́кастасѧ ѻ҆́ба. | І побіг Ісав до нього назустріч і обійняв його, й упав на шию його і цілував його, і плакали [обидва]. |
|
5
|
5
|
| И҆ воззрѣ́въ и҆са́ѵъ, ви́дѣ жєны̀ и҆ дѣ́ти и҆ речѐ: что̀ сі́и тебѣ̀ сꙋ́ть; Ѻ҆́нъ же речѐ: дѣ́ти, и҆́миже поми́лова бг҃ъ раба̀ твоего̀. | І глянув [Ісав] і побачив дружин і дітей і сказав: хто це у тебе? Яків сказав: діти, яких Бог дарував рабу твоєму. |
|
6
|
6
|
| И҆ пристꙋпи́ша рабы̑ни и҆ дѣ́ти и҆́хъ и҆ поклони́шасѧ: | І підійшли служниці і діти їхні й поклонилися; |
|
7
|
7
|
| и҆ пристꙋпѝ лі́а и҆ дѣ́ти є҆ѧ̀ и҆ поклони́шасѧ: посе́мъ же пристꙋпѝ рахи́ль и҆ і҆ѡ́сифъ и҆ поклони́стасѧ. | підійшли і Лія та діти її і поклонилися; в кінці підійшли Йосиф і Рахиль і поклонились. |
|
8
|
8
|
| И҆ речѐ: что̀ сїѧ̑ тебѣ̀ сꙋ́ть, полцы̀ сі́и всѝ, ꙗ҆̀же срѣто́хъ; Ѻ҆́нъ же речѐ: да ѡ҆брѧ́щетъ ра́бъ тво́й благода́ть пред̾ тобо́ю, господи́не. | І сказав Ісав: для чого у тебе така кількість, яку я зустрів? І сказав Яків: щоб [рабу твоєму] придбати благовоління в очах господаря мого. |
|
9
|
9
|
| Рече́ же и҆са́ѵъ: сꙋ́ть мнѣ̀ мнѡ́га, бра́те: да бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ твоѧ̑. | Ісав сказав: у мене багато, брате мій; нехай буде твоє у тебе. |
|
10
|
10
|
| И҆ речѐ і҆а́кѡвъ: а҆́ще ѡ҆брѣто́хъ благода́ть пред̾ тобо́ю, прїимѝ да́ры ѿ рꙋкꙋ̀ моє́ю: сегѡ̀ ра́ди ви́дѣхъ лицѐ твоѐ, ꙗ҆́кѡ бы а҆́ще кто̀ ви́дѣлъ лицѐ бж҃їе: и҆ возблаговоли́ши ѡ҆ мнѣ̀: | Яків сказав: ні, якщо я придбав благовоління в очах твоїх, прийми дар мій від руки моєї, тому що я побачив лице твоє, наче хто побачив лице Боже, і ти був доброзичливим до мене; |
|
11
|
11
|
| прїимѝ благослове́нїе моѐ, є҆́же принесо́хъ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ поми́лова мѧ̀ бг҃ъ, и҆ сꙋ́ть мѝ всѧ̑. И҆ принꙋ́ди є҆го̀, и҆ взѧ̀. | прийми благословення моє, яке я приніс тобі, тому що Бог дарував мені, і є у мене все. І ублагав його, і той узяв |
|
12
|
12
|
| И҆ речѐ: воста́вше по́йдемъ прѧ́мѡ. | і сказав: піднімемося і підемо; і я піду перед тобою. |
|
13
|
13
|
| Рече́ же є҆мꙋ̀: господи́нъ мо́й вѣ́сть, ꙗ҆́кѡ дѣ́ти моѝ ю҆́ны, ѻ҆́вцы же и҆ говѧ̑да бре́мєнны оу҆ менє̀: а҆́ще оу҆̀бо поженꙋ̀ ѧ҆̀ є҆ди́нъ де́нь, и҆́змретъ ве́сь ско́тъ: | Яків сказав йому: господар мій знає, що діти ніжні, а дрібна і велика худоба у мене дійна: якщо погнати її один день, то помре вся худоба; |
|
14
|
14
|
| да пред̾и́детъ господи́нъ мо́й пред̾ рабо́мъ свои́мъ: а҆́зъ же оу҆крѣплю́сѧ на пꙋтѝ оу҆медле́нїемъ ше́ствїѧ моегѡ̀, є҆́же предо мно́ю, и҆ ꙗ҆́коже возмо́гꙋтъ и҆тѝ дѣ́ти, до́ндеже прїидꙋ̀ къ господи́нꙋ моемꙋ̀ въ сиі́ръ. | нехай господар мій піде попереду раба свого, а я піду повільно, як піде худоба, що переді мною, і як підуть діти, і прийду до господаря мого у Сеїр. |
|
15
|
15
|
| И҆ речѐ и҆са́ѵъ: ѡ҆ста́влю съ тобо́ю ѿ люді́й сꙋ́щихъ со мно́ю. Ѻ҆́нъ же речѐ: вскꙋ́ю сїѐ; довлѣ́етъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣто́хъ благода́ть пред̾ тобо́ю, господи́не. | Ісав сказав: залишу я з тобою кілька людей, які при мені. Яків сказав: до чого це? тільки б мені придбати благовоління в очах господаря мого! |
|
16
|
16
|
| Возврати́сѧ же и҆са́ѵъ въ то́мъ днѝ пꙋте́мъ свои́мъ въ сиі́ръ: | І повернувся Ісав того ж дня шляхом своїм у Сеїр. |
|
17
|
17
|
| и҆ і҆а́кѡвъ по́йде въ кꙋ́щы, и҆ поста́ви себѣ̀ та́мѡ хра̑мины, и҆ скотꙋ̀ своемꙋ̀ сотворѝ кꙋ́щы: сегѡ̀ ра́ди наречѐ и҆́мѧ мѣ́стꙋ томꙋ̀ кꙋ́щы. | А Яків рушив у Сокхоф, і побудував собі дім, і для худоби своєї зробив курені. Тому він нарік ім’я місцю: Сокхоф. |
|
18
|
18
|
| И҆ прїи́де і҆а́кѡвъ въ сали́мъ гра́дъ сїкі́мскъ, и҆́же є҆́сть въ землѝ ханаа́нстѣй, є҆гда̀ прїи́де ѿ месопота́мїи сѵ́рскїѧ, и҆ ста̀ пред̾ лице́мъ гра́да: | Яків, повернувшись з Месопотамії, благополучно прийшов до міста Сихема, що в землі Ханаанській, і розташувався перед містом. |
|
19
|
19
|
| и҆ кꙋпѝ ча́сть села̀, и҆дѣ́же поста́ви кꙋ́щꙋ свою̀ та́мѡ, оу҆ є҆ммѡ́ра ѻ҆тца̀ сѷхе́млѧ, стома̀ а҆́гнцы: | І купив частину поля, на якому розкинув намет свій, у синів Еммора, батька Сихемового, за сто монет. |
|
20
|
20
|
| и҆ поста́ви та́мѡ же́ртвенникъ, и҆ призва̀ бг҃а і҆и҃лева. | І поставив там жертовник, і призвав ім’я Господа Бога Ізраїлевого. |
