1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ в҃і
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь а҆вра́мꙋ: и҆зы́ди ѿ землѝ твоеѧ̀, и҆ ѿ ро́да твоегѡ̀, и҆ ѿ до́мꙋ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, и҆ и҆дѝ въ зе́млю, ю҆́же тѝ покажꙋ̀: | І сказав Господь Авраму: піди з землі твоєї, від роду твого і з дому батька твого [і йди] у землю, яку Я покажу тобі; |
|
2
|
2
|
| и҆ сотворю́ тѧ въ ꙗ҆зы́къ ве́лїй, и҆ блгⷭ҇влю́ тѧ, и҆ возвели́чꙋ и҆́мѧ твоѐ, и҆ бꙋ́деши блгⷭ҇ве́нъ: | і Я спороджу від тебе великий народ, і благословлю тебе, і звеличу ім’я твоє, і будеш ти благословенням; |
|
3
|
3
|
| и҆ блгⷭ҇влю̀ благословѧ́щыѧ тѧ̀, и҆ кленꙋ́щыѧ тѧ̀ прокленꙋ̀: и҆ блгⷭ҇вѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀ всѧ̑ племена̀ зємна́ѧ. | Я благословлю тих, що благословляють тебе, і тих, що лихословлять тебе, прокляну; і благословляться у тобі всі племена земні. |
|
4
|
4
|
| И҆ и҆́де а҆вра́мъ, ꙗ҆́коже гл҃а є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь, и҆ и҆дѧ́ше съ ни́мъ лѡ́тъ: а҆вра́мъ же бѣ̀ лѣ́тъ седми́десѧти пѧтѝ, є҆гда̀ и҆зы́де ѿ (землѝ) харра́нъ. | І пішов Аврам, як сказав йому Господь; і з ним пішов Лот. Аврам був сімдесяти п’яти років, коли вийшов з Харрана. |
|
5
|
5
|
| И҆ поѧ́тъ а҆вра́мъ са́рꙋ женꙋ̀ свою̀, и҆ лѡ́та сы́на бра́та своегѡ̀, и҆ всѧ̑ и҆мѣ̑нїѧ своѧ̑, є҆ли̑ка стѧжа́ша, и҆ всѧ́кꙋю дꙋ́шꙋ, ю҆́же стѧжа́ша въ харра́нѣ: и҆ и҆зыдо́ша поитѝ въ зе́млю ханаа́ню. | І взяв Аврам з собою Сару, дружину свою, Лота, сина брата свого, і все майно, яке вони придбали, і всіх людей, яких вони мали в Харрані; і вийшли, щоб іти в землю Ханаанську; і прийшли в землю Ханаанську. |
|
6
|
6
|
| И҆ про́йде а҆вра́мъ зе́млю въ долготꙋ̀ є҆ѧ̀ да́же до мѣ́ста сѷхе́мъ, до дꙋ́ба высо́кагѡ: ханане́є же тогда̀ живѧ́хꙋ на землѝ (то́й). | І пройшов Аврам по землі цій [у довжину її] до місця Сихема, до діброви Море́. У цій землі тоді [жили] хананеї. |
|
7
|
7
|
| И҆ ꙗ҆ви́сѧ гдⷭ҇ь а҆вра́мꙋ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: сѣ́мени твоемꙋ̀ да́мъ зе́млю сїю̀. И҆ созда̀ та́мѡ а҆вра́мъ же́ртвенникъ гдⷭ҇ꙋ ꙗ҆́вльшемꙋсѧ є҆мꙋ̀. | І явився Господь Авраму і сказав [йому]: нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І зробив там [Аврам] жертовник Господу, Який явився йому. |
|
8
|
8
|
| И҆ ѿстꙋпѝ ѿтꙋ́дꙋ въ го́рꙋ на восто́къ (лице́мъ) прѧ́мѡ веѳи́лю, и҆ поста́ви та́мѡ кꙋ́щꙋ свою̀ въ веѳи́ли при мо́ри, и҆ а҆ггѐ къ восто́кѡмъ: и҆ созда̀ та́мѡ же́ртвенникъ гдⷭ҇ꙋ, и҆ призва̀ во и҆́мѧ гдⷭ҇а (ꙗ҆́вльшасѧ є҆мꙋ̀). | Звідти рушив він до гори, на схід від Вефиля; і поставив намет свій так, що від нього Вефиль був на захід, а Гай на схід; і зробив там жертовник Господу і закликав ім’я Господа [Який явився йому]. |
|
9
|
9
|
| И҆ воздви́жесѧ а҆вра́мъ, и҆ ше́дъ ѡ҆полчи́сѧ въ пꙋсты́ни. | І піднявся Аврам і продовжував йти на південь. |
|
10
|
10
|
| И҆ бы́сть гла́дъ на землѝ: и҆ сни́де а҆вра́мъ во є҆гѵ́петъ всели́тисѧ та́мѡ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆долѣ̀ гла́дъ на землѝ. | І був голод у тій землі. І прийшов Аврам у Єгипет, щоб пожити там, тому що посилився голод у землі тій. |
|
11
|
11
|
| Бы́сть же є҆гда̀ прибли́жисѧ а҆вра́мъ вни́ти во є҆гѵ́петъ, речѐ а҆вра́мъ са́рѣ женѣ̀ свое́й: вѣ́мъ а҆́зъ, ꙗ҆́кѡ жена̀ доброли́чна є҆сѝ: | Коли ж він наближався до Єгипту, то сказав Сарі, дружині своїй: ось, я знаю, що ти жінка, прекрасна на вигляд; |
|
12
|
12
|
| бꙋ́детъ оу҆̀бо є҆гда̀ оу҆ви́дѧтъ тѧ̀ є҆гѵ́птѧне, рекꙋ́тъ, ꙗ҆́кѡ жена̀ є҆гѡ̀ є҆́сть сїѧ̀: и҆ оу҆бїю́тъ мѧ̀, тебе́ же снабдѧ́тъ: | і коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: це дружина його; і вб’ють мене, а тебе залишать живою; |
|
13
|
13
|
| рцы̀ оу҆̀бо, ꙗ҆́кѡ сестра̀ є҆мꙋ̀ є҆́смь, да добро̀ мнѣ̀ бꙋ́детъ тебє̀ ра́ди, и҆ бꙋ́детъ жива̀ дꙋша̀ моѧ̀ тебє̀ ра́ди. | скажи ж, що ти моя сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе. |
|
14
|
14
|
| Бы́сть же є҆гда̀ вни́де а҆вра́мъ во є҆гѵ́петъ, ви́дѣвше є҆гѵ́птѧне женꙋ̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ добра̀ бѧ́ше ѕѣлѡ̀, | І було, коли прийшов Аврам у Єгипет, єгиптяни побачили, що вона жінка дуже красива; |
|
15
|
15
|
| и҆ ви́дѣша ю҆̀ кнѧ̑зи фараѡ̑ни и҆ похвали́ша ю҆̀ пред̾ фараѡ́номъ, и҆ введо́ша ю҆̀ въ до́мъ фараѡ́новъ. | побачили її і вельможі фараонові і похвалили її перед фараоном; і взята вона була до дому фараонового. |
|
16
|
16
|
| И҆ а҆вра́мꙋ до́брѣ бѧ́ше є҆ѧ̀ ра́ди: и҆ бы́ша є҆мꙋ̀ ѻ҆́вцы и҆ телцы̀ и҆ ѻ҆слы̀, и҆ рабы̑ и҆ рабы̑ни, и҆ мскѝ и҆ велблю́ды. | І Авраму добре було заради неї; і була у нього дрібна і велика худоба й осли, і раби і рабині, і мули і верблюди. |
|
17
|
17
|
| И҆ мꙋ́чи гдⷭ҇ь ка́зньми вели́кими и҆ лю́тыми фараѡ́на и҆ до́мъ є҆гѡ̀ са́ры ра́ди жены̀ а҆вра́мли. | Але Господь уразив тяжкими ударами фараона і дім його за Сару, дружину Аврамову. |
|
18
|
18
|
| Призва́въ же фараѡ́нъ а҆вра́ма, речѐ є҆мꙋ̀: что̀ сїѐ сотвори́лъ є҆сѝ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ не повѣ́далъ мѝ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ жена̀ твоѧ̀ є҆́сть; | І покликав фараон Аврама і сказав: що це ти зробив зі мною? чому не сказав мені, що вона дружина твоя? |
|
19
|
19
|
| Вскꙋ́ю ре́клъ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ сестра́ ми є҆́сть; И҆ поѧ́хъ ю҆̀ себѣ̀ въ женꙋ̀. И҆ нн҃ѣ сѐ, жена̀ твоѧ̀ пред̾ тобо́ю: пое́мь ю҆̀ ѿидѝ. | чому ти сказав: вона сестра моя? і я взяв було її собі за дружину. І тепер ось дружина твоя; візьми [її] і йди. |
|
20
|
20
|
| И҆ заповѣ́да фараѡ́нъ мꙋжє́мъ ѡ҆ а҆вра́мѣ, проводи́ти є҆го̀ и҆ женꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка бы́ша є҆гѡ̀, и҆ лѡ́та съ ни́мъ. | І дав фараон повеління про нього людям, і провели його, і дружину його, й усе, що в нього було, [і Лота з ним]. |
