1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ к҃є
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
| Приложи́въ же а҆враа́мъ, поѧ̀ женꙋ̀, є҆́йже и҆́мѧ хеттꙋ́ра: | І взяв Авраам ще дружину, на ім’я Хеттура. |
|
2
|
2
|
| роди́ же є҆мꙋ̀ зомвра́на и҆ і҆еза́на, и҆ мада́ла и҆ мадїа́ма, и҆ і҆есво́ка и҆ сѡїе́на. | Вона народила йому Зимрана, Іокшана, Медана, Мадіана, Ішбака і Шуаха. |
|
3
|
3
|
| І҆еза́нъ же родѝ сава́на и҆ ѳама́на и҆ деда́на. Сы́нове же деда̑ни бы́ша: рагꙋи́лъ и҆ навдеи́лъ, и҆ а҆сꙋрїи́мъ и҆ латꙋсїи́мъ и҆ лаѡмі́мъ. | Іокшан породив Шеву, [Фемана] і Дедана. Сини Дедана були: [Рагуїл, Навдеїл,] Ашурим, Летушим і Леюмим. |
|
4
|
4
|
| Сы́нове же мадїа̑мли: є҆фа́ръ и҆ а҆фи́ръ, и҆ є҆нѡ́хъ и҆ а҆вїда̀ и҆ є҆лдага̀. Всѝ сі́и бы́ша сы́нове хеттꙋ̑рины. | Сини Мадіана: Ефа, Ефер, Ханох, Авида й Елдага. Усі ці — сини Хеттури. |
|
5
|
5
|
| Даде́ же а҆враа́мъ всѧ̑ своѧ̑ и҆мѣ̑нїѧ і҆саа́кꙋ сы́нꙋ своемꙋ̀: | І віддав Авраам усе, що було в нього, Ісааку [синові своєму], |
|
6
|
6
|
| сынѡ́мъ же нало́жницъ свои́хъ дадѐ а҆враа́мъ да́ры и҆ ѿпꙋстѝ ѧ҆̀ ѿ і҆саа́ка сы́на своегѡ̀, є҆щѐ жи́въ сы́й, къ восто́кꙋ на зе́млю восто́чнꙋю. | а синам наложниць, які були у Авраама, дав Авраам подарунки і відіслав їх від Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, у землю східну. |
|
7
|
7
|
| Сїѧ̑ же лѣ̑та дні́й житїѧ̀ а҆враа́млѧ, є҆ли̑ка поживѐ, лѣ́тъ сто̀ се́дмьдесѧтъ пѧ́ть: | Днів життя Авраамового, які він прожив, було сто сімдесят п’ять років; |
|
8
|
8
|
| и҆ ѡ҆слабѣ́въ оу҆́мре а҆враа́мъ въ ста́рости до́брѣй, ста́рецъ и҆спо́лненъ дні́й, и҆ приложи́сѧ къ лю́демъ свои̑мъ. | і упокоївся Авраам, і помер у старості добрій, старий і насичений [життям], і приєднався до народу свого. |
|
9
|
9
|
| И҆ погребо́ша є҆го̀ і҆саа́къ и҆ і҆сма́илъ два̀ сы́нове є҆гѡ̀ въ пеще́рѣ сꙋгꙋ́бѣй, на селѣ̀ є҆фрѡ́новѣ сы́на саа́рова хетте́анина, є҆́же є҆́сть прѧ́мѡ мамврі́и, | І поховали його Ісаак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпеле, на полі Ефрона, сина Цохара, хеттеянина, що напроти Мамре, |
|
10
|
10
|
| на селѣ̀ и҆ въ пеще́рѣ, ю҆́же притѧжа̀ а҆враа́мъ ѿ сынѡ́въ хетте́овыхъ: та́мѡ погребо́ша а҆враа́ма и҆ са́ррꙋ женꙋ̀ є҆гѡ̀. | на полі [і в печері], які Авраам придбав від синів Хетових. Там поховані Авраам і Сарра, дружина його. |
|
11
|
11
|
| Бы́сть же по оу҆ме́ртвїи а҆враа́мли, блгⷭ҇вѝ бг҃ъ і҆саа́ка сы́на є҆гѡ̀: и҆ всели́сѧ і҆саа́къ оу҆ кла́дѧзѧ видѣ́нїѧ. | Після смерти Авраама Бог благословив Ісаака, сина його. Ісаак жив при Беер-лахай-рої. |
|
12
|
12
|
| Сїѧ̑ же бытїѧ̑ і҆сма́ила сы́на а҆враа́млѧ, є҆го́же родѝ а҆́гарь є҆гѵ́птѧнынѧ, раба̀ са́ррина, а҆враа́мꙋ: | Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, якого народила Аврааму Агар єгиптянка, служниця Саррина; |
|
13
|
13
|
| и҆ сїѧ̑ и҆мена̀ сынѡ́въ і҆сма́илихъ, по и҆менѡ́мъ родѡ́въ є҆гѡ̀: пе́рвенецъ і҆сма́иловъ наваїѡ́ѳъ, и҆ кида́ръ и҆ навдеи́лъ, и҆ масса́мъ | і ось імена синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їх: первісток Ізмаїлів Наваїоф, за ним Кедар, Адбеєл, Мивсам, |
|
14
|
14
|
| и҆ масма̀, и҆ дꙋма̀ и҆ массѝ, | Мишма, Дума, Масса, |
|
15
|
15
|
| и҆ ходда́нъ и҆ ѳема́нъ, и҆ і҆етꙋ́ръ и҆ нафе́съ и҆ кедма̀. | Хадад, Фема, Ієтур, Нафиш і Кедма. |
|
16
|
16
|
| Сі́и сꙋ́ть сы́нове і҆сма̑или: и҆ сїѧ̑ и҆мена̀ и҆́хъ въ ски́нїѧхъ и҆́хъ и҆ въ се́лѣхъ и҆́хъ: двана́десѧть кнѧ̑зи въ ꙗ҆зы́цѣхъ и҆́хъ. | Ці є сини Ізмаїлові, і це імена їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх. Це дванадцять князів племен їхніх. |
|
17
|
17
|
| И҆ сїѧ̑ лѣ̑та житїѧ̀ і҆сма́илова, сто̀ три́десѧть се́дмь лѣ́тъ: и҆ ѡ҆слабѣ́въ оу҆́мре, и҆ приложи́сѧ къ ро́дꙋ своемꙋ̀. | Років же життя Ізмаїлового було сто тридцять сім років; і упокоївся він, і помер, і приєднався до народу свого. |
|
18
|
18
|
| Всели́сѧ же ѿ є҆ѵїла́та да́же до сꙋ́ра, и҆́же є҆́сть въ лицѐ є҆гѵ́птꙋ, да́же доитѝ ко а҆ссѷрі́ѡмъ: пред̾ лице́мъ всѣ́хъ бра́тїй свои́хъ всели́сѧ. | Вони жили від Хавили до Сура, що перед Єгиптом, як ідеш до Ассирії. Вони оселилися перед лицем усіх братів своїх. |
|
19
|
19
|
| И҆ сїѧ̑ бытїѧ̑ і҆саа́ка сы́на а҆враа́млѧ: а҆враа́мъ родѝ і҆саа́ка. | Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака. |
|
20
|
20
|
| Бѧ́ше же і҆саа́къ лѣ́тъ четы́редесѧти, є҆гда̀ поѧ̀ реве́ккꙋ дще́рь ваѳꙋи́ла сѵ́рїна ѿ месопота́мїи сѵ́рскїѧ, сестрꙋ̀ лава́на сѵ́рїна, себѣ̀ въ женꙋ̀. | Ісаак був сорока років, коли він узяв собі за дружину Ревекку, дочку Вафуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина. |
|
21
|
21
|
| Молѧ́шесѧ же і҆саа́къ гдⷭ҇еви ѡ҆ реве́кцѣ женѣ̀ свое́й, ꙗ҆́кѡ непло́ды бѧ́ше: послꙋ́ша же є҆го̀ бг҃ъ, и҆ зача́тъ во оу҆тро́бѣ реве́кка жена̀ є҆гѡ̀. | І молився Ісаак Господу за [Ревекку] дружину свою, тому що вона була неплідна; і Господь почув його, і зачала Ревекка, дружина його. |
|
22
|
22
|
| И҆гра́ста же младє́нца въ не́й, и҆ речѐ: а҆́ще та́кѡ мѝ хо́щетъ бы́ти, почто́ ми сїѐ; И҆ и҆́де вопроша́ти гдⷭ҇а. | Сини в утробі її почали битися, і вона сказала: якщо так буде, то для чого мені це? І пішла запитати Господа. |
|
23
|
23
|
| И҆ речѐ є҆́й гдⷭ҇ь: два̀ ꙗ҆зы̑ка во оу҆тро́бѣ твое́й сꙋ́ть, и҆ дво́и лю́дїе ѿ оу҆тро́бы твоеѧ̀ разлꙋча́тсѧ: и҆ лю́дїе люді́й превзы́дꙋтъ, и҆ бо́лшїй порабо́таетъ ме́ншемꙋ. | Господь сказав їй: два племені в утробі твоїй, і два різних народи вийдуть з утроби твоєї; один народ стане сильнішим за інший, і більший буде служити меншому. |
|
24
|
24
|
| И҆ и҆спо́лнишасѧ дні́е роди́ти є҆́й, и҆ бѧ́хꙋ се́й близнѧ́та во оу҆тро́бѣ є҆ѧ̀: | І настав час народити їй: і ось близнюки в утробі її. |
|
25
|
25
|
| и҆зы́де же сы́нъ пе́рвенецъ че́рменъ, ве́сь, ꙗ҆́кѡ ко́жа, косма́тъ: и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ и҆са́ѵъ: | Першим вийшов червоний, весь, як шкіра, кошлатий; і нарекли йому ім’я Ісав. |
|
26
|
26
|
| и҆ посе́мъ и҆зы́де бра́тъ є҆гѡ̀, рꙋка́ же є҆гѡ̀ придержа́сѧ пѧтѣ̀ и҆са́ѵовѣ: и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ і҆а́кѡвъ. І҆саа́кꙋ же бѣ̀ шестьдесѧ́тъ лѣ́тъ, є҆гда̀ родѝ и҆̀хъ реве́кка. | Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п’яту Ісава; і наречено йому ім’я Яків. Ісаак же був шістдесяти років, коли вони народилися [від Ревекки]. |
|
27
|
27
|
| Возрасто́ша же ю҆́нѡши: и҆ бы́сть и҆са́ѵъ человѣ́къ вѣ́дый лови́ти, се́лный: і҆а́кѡвъ же бы́сть человѣ́къ нелꙋка́въ, живы́й въ домꙋ̀. | Діти виросли, і став Ісав людиною вправною у звіроловстві, людиною полів; а Яків людиною лагідною, що живе у наметах. |
|
28
|
28
|
| И҆ возлюбѝ і҆саа́къ и҆са́ѵа, ꙗ҆́кѡ лови́тва є҆гѡ̀ бѧ́ше бра́шно є҆мꙋ̀: реве́кка же люблѧ́ше і҆а́кѡва. | Ісаак любив Ісава, тому що здобич його була за смаком його, а Ревекка любила Якова. |
|
29
|
29
|
| Свари́ же і҆а́кѡвъ варе́нїе: и҆ прїи́де и҆са́ѵъ съ по́лѧ и҆знемо́гъ, | І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля втомленим. |
|
30
|
30
|
| и҆ речѐ и҆са́ѵъ і҆а́кѡвꙋ: напита́й мѧ̀ варе́нїемъ со́чива сегѡ̀, ꙗ҆́кѡ и҆знемога́ю. Сегѡ̀ ра́ди прозва́сѧ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ є҆дѡ́мъ. | І сказав Ісав Якову: дай мені поїсти червоного, червоного цього, тому що я втомився. Від цього дано йому прізвисько: Єдом. |
|
31
|
31
|
| И҆ речѐ і҆а́кѡвъ и҆са́ѵꙋ: ѿда́ждь мѝ дне́сь пе́рвенство своѐ. | Але Яків сказав [Ісаву]: продай мені зараз же своє первородство. |
|
32
|
32
|
| Рече́ же и҆са́ѵъ: сѐ, а҆́зъ и҆дꙋ̀ оу҆мре́ти, и҆ вскꙋ́ю мѝ пе́рвенство сїѐ; | Ісав сказав: ось, я вмираю, що мені з цього первородства? |
|
33
|
33
|
| И҆ речѐ і҆а́кѡвъ є҆мꙋ̀: клени́сѧ мѝ дне́сь. И҆ клѧ́сѧ є҆мꙋ̀, и҆ ѿдадѐ и҆са́ѵъ і҆а́кѡвꙋ пе́рвенство своѐ. | Яків сказав [йому]: поклянися мені зараз же. Він поклявся йому, і продав [Ісав] первородство своє Якову. |
|
34
|
34
|
| І҆а́кѡвъ же дадѐ и҆са́ѵꙋ хлѣ́бъ и҆ варе́нїе со́чевно: ꙗ҆де́ же и҆ пѝ, и҆ воста́въ ѿи́де: и҆ нивочто́же вмѣнѝ себѣ̀ и҆са́ѵъ пе́рвенство. | І дав Яків Ісаву хліби і страви із сочевиці; і він їв і пив, і встав і пішов; і зневажив Ісав первородство. |
