|
Chapter 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| And the king of Egypt gathered together a great host, like the sand that lieth upon the sea shore, and many ships, and went about through deceit to get Alexander's kingdom, and join it to his own. | Тим часом цар Єгипетський, зібравши численне військо, як пісок на березі морському, і безліч кораблів, намагався оволодіти царством Олександра хитрістю і приєднати його до свого царства. |
|
2
|
2
|
| Whereupon he took his journey into Syria in peaceable manner, so as they of the cities opened unto him, and met him: for king Alexander had commanded them so to do, because he was his father in law. | Він прийшов у Сирію з мирними словами, і жителі відчиняли йому міста і виходили назустріч, бо дано було від царя Олександра повеління зустрічати його, тому що він був тестем його. |
|
3
|
3
|
| Now as Ptolemee entered into the cities, he set in every one of them a garrison of soldiers to keep it. | Коли ж Птоломей входив у міста, то залишав військо для сторо́жі у кожному місті. |
|
4
|
4
|
| And when he came near to Azotus, they shewed him the temple of Dagon that was burnt, and Azotus and the suburbs thereof that were destroyed, and the bodies that were cast abroad, and them that he had burnt in the battle: for they had made heaps of them by the way where he should pass. | Коли наблизився він до Азота, то показали йому спалене капище Дагона, й Азот і навколишні міста зруйновані, і тіла уражені і спалені під час битви, бо склали їх у купи на шляху його, |
|
5
|
5
|
| Also they told the king whatsoever Jonathan had done, to the intent he might blame him: but the king held his peace. | і розповіли цареві про все, що зробив Іонафан, скаржачись на нього; але цар промовчав. |
|
6
|
6
|
| Then Jonathan met the king with great pomp at Joppe, where they saluted one another, and lodged. | Тоді вийшов Іонафан назустріч царю в Іоппію з пошаною, і вітали один одного і ночували там. |
|
7
|
7
|
| Afterward Jonathan, when he had gone with the king to the river called Eleutherus, returned again to Jerusalem. | І йшов Іонафан з царем до ріки, яка називалася Елевфера, і потім повернувся в Єрусалим. |
|
8
|
8
|
| King Ptolemee therefore, having gotten the dominion of the cities by the sea unto Seleucia upon the sea coast, imagined wicked counsels against Alexander. | Цар же Птоломей оволодів містами на морському березі до Селевкії приморської і складав злі задуми проти Олександра. |
|
9
|
9
|
| Whereupon he sent ambassadors unto king Demetrius, saying, Come, let us make a league betwixt us, and I will give thee my daughter whom Alexander hath, and thou shalt reign in thy father's kingdom: | І послав послів до царя Димитрія, говорячи: прийди сюди, укладемо між собою союз, і я дам тобі дочку мою, яку має Олександр, і ти будеш царювати у царстві батька твого. |
|
10
|
10
|
| for I repent that I gave my daughter unto him, for he sought to slay me. | Я каюся, що віддав йому дочку мою, бо він намагався убити мене. |
|
11
|
11
|
| Thus did he slander him, because he was desirous of his kingdom. | Так обмовляв він його, тому що сам домагався царства його. |
|
12
|
12
|
| Wherefore he took his daughter from him, and gave her to Demetrius, and forsook Alexander, so that their hatred was openly known. | І, віднявши у нього дочку свою, віддав її Димитрію, і став чужим для Олександра, і виявилася ворожнеча між ними. |
|
13
|
13
|
| Then Ptolemee entered into Antioch, where he set two crowns upon his head, the crown of Asia, and of Egypt. | І ввійшов Птоломей в Антиохію і поклав на свою голову два вінці — Азії та Єгипту. |
|
14
|
14
|
| In the mean season was king Alexander in Cilicia, because those that dwelt in those parts had revolted from him. | Цар Олександр знаходився у той час у Киликії, тому що жителі тих місць відпали від нього. |
|
15
|
15
|
| But when Alexander heard of this, he came to war against him: whereupon king Ptolemee brought forth his host, and met him with a mighty power, and put him to flight. | Почувши про це, Олександр пішов проти нього воювати; тоді Птоломей вивів військо і зустрів його з великою силою, і змусив його втікати. |
|
16
|
16
|
| So Alexander fled into Arabia, there to be defended; but king Ptolemee was exalted: | І втік Олександр в Аравію, щоб сховатися там; цар же Птоломей піднісся. |
|
17
|
17
|
| for Zabdiel the Arabian took off Alexander's head, and sent it unto Ptolemee. | Завдиїл, аравитянин, зняв голову з Олександра і послав її Птоломею. |
|
18
|
18
|
| King Ptolemee also died the third day after, and they that were in the strong holds were slain one of another. | Цар же Птоломей на третій день помер, а ті, що залишилися у фортецях, знищені були жителями фортець. |
|
19
|
19
|
| By this means Demetrius reigned in the hundred threescore and seventh year. | І став царювати Димитрій у сто шістдесят сьомому році. |
|
20
|
20
|
| At the same time Jonathan gathered together them that were in Judea, to take the tower that was in Jerusalem: and he made many engines of war against it. | У ті дні зібрав Іонафан юдеїв, щоб завоювати фортецю Єрусалимську, і спорудив перед нею безліч машин. |
|
21
|
21
|
| Then certain ungodly persons, who hated their own people, went unto the king, and told him that Jonathan besieged the tower. | Але деякі ненависники народу свого, відступники від закону, пішли до царя і донесли, що Іонафан облягає фортецю. |
|
22
|
22
|
| Whereof when he heard, he was angry, and immediately removing, he came to Ptolemais, and wrote unto Jonathan, that he should not lay siege to the tower, but come and speak with him at Ptolemais in great haste. | Коли він почув про це, розгнівався і, поспішно зібравшись, вирушив у Птолемаїду, і написав Іонафану, щоб він не облягав фортеці, а якомога швидше йшов йому назустріч у Птолемаїду, щоб переговорити з ним. |
|
23
|
23
|
| Nevertheless Jonathan, when he heard this, commanded to besiege it still: and he chose certain of the elders of Israel and the priests, and put himself in peril; | Але Іонафан, вислухавши це, наказав продовжувати облогу й, обравши зі старійшин ізраїльських і священиків, зважився піддатися небезпеці. |
|
24
|
24
|
| and took silver and gold, and raiment, and divers presents besides, and went to Ptolemais unto the king, where he found favour in his sight. | Узявши срібла і золота, одягу і багато інших дарів, він пішов до царя у Птолемаїду, і придбав благовоління його. |
|
25
|
25
|
| And though certain ungodly men of the people had made complaints against him, | І хоча деякі відступники з того ж народу обмовляли його, |
|
26
|
26
|
| yet the king entreated him as his predecessors had done before, and promoted him in the sight of all his friends, | але цар учинив з ним так само, як чинили з ним попередники його, і підніс його перед усіма друзями своїми, |
|
27
|
27
|
| and confirmed him in the high priesthood, and in all the honours that he had before, and gave him pre-eminence among his chief friends. | й утвердив за ним первосвященство й інші почесні відзнаки, які він мав колись, і зробив його одним з перших друзів своїх. |
|
28
|
28
|
| Then Jonathan desired the king, that he would make Judea free from tribute, as also the three governments, with the country of Samaria; and he promised him three hundred talents. | І просив Іонафан царя звільнити від податей Юдею і три області й Самарію й обіцяв йому триста талантів. |
|
29
|
29
|
| So the king consented, and wrote letters unto Jonathan of all these things after this manner: | Цар погодився і написав Іонафану про все це лист такого змісту: |
|
30
|
30
|
| King Demetrius unto his brother Jonathan, and unto the nation of the Jews, sendeth greeting: | «Цар Димитрій братові Іонафану і народу юдейському — радуватися. |
|
31
|
31
|
| We send you here a copy of the letter which we did write unto our cousin Lasthenes concerning you, that ye might see it. | Список листа, який ми писали про вас Ласфену, родичеві нашому, посилаємо і до вас, щоб ви знали. |
|
32
|
32
|
| King Demetrius unto his father Lasthenes sendeth greeting: | Цар Димитрій Ласфену батькові — радуватися. |
|
33
|
33
|
| We are determined to do good to the people of the Jews, who are our friends, and keep covenants with us, because of their good will toward us. | Народу юдейському, друзям нашим, що вірно виконують свої обов’язки перед нами, ми розсудили зробити благодіяння за їхню добру прихильність до нас. |
|
34
|
34
|
| Wherefore we have ratified unto them the borders of Judea, with the three governments of Apherema and Lydda and Ramathem, that are added unto Judea from the country of Samaria, and all things appertaining unto them, for all such as do sacrifice in Jerusalem, instead of the payments which the king received of them yearly aforetime out of the fruits of the earth and of trees. | Отже, ми затверджуємо за ними як межі Юдеї, так і три області: Аферему, Лідду і Рамафем, які приєднані до Юдеї від Самарії, і все, що належить усім жерцям їх у Єрусалимі, за ті царські оброки, які раніше щорічно одержував від них цар з плодів землі і з плодів дерев, |
|
35
|
35
|
| And as for other things that belong unto us, of the tithes and customs pertaining unto us, as also the saltpits, and the crown taxes, which are due unto us, we discharge them of them all for their relief. | і все інше, що належить нам віднині з десятин і данини, що припадає нам, солоні озера і вінцевий збір, що нам належить, усе цілком уступаємо їм. |
|
36
|
36
|
| And nothing hereof shall be revoked from this time forth for ever. | І нічого не буде відмінено з цього віднині і назавжди. |
|
37
|
37
|
| Now therefore see that thou make a copy of these things, and let it be delivered unto Jonathan, and set upon the holy mount in a conspicuous place. | Отже, потурбуйтеся зробити список з цього, і нехай буде відданий він Іонафану і покладений на святій горі у призначеному місці». |
|
38
|
38
|
| After this, when king Demetrius saw that the land was quiet before him, and that no resistance was made against him, he sent away all his forces, every one to his own place, except certain bands of strangers, whom he had gathered from the isles of the heathen: wherefore all the forces of his fathers hated him. | І побачив цар Димитрій, що схилилася земля перед ним і ніщо не противилося йому, і відпустив усі війська свої, кожного у своє місце, крім військ чужоземних, які він найняв з островів чужих народів, за що всі війська батьків його ненавиділи його. |
|
39
|
39
|
| Moreover there was one Tryphon, that had been of Alexander's part afore, who, seeing that all the host murmured against Demetrius, went to Simalcue the Arabian, that brought up Antiochus the young son of Alexander, | Трифон, один з колишніх прихильників Олександра, бачачи, що всі війська нарікають на Димитрія, вирушив до Емалкуя аравитянина, який виховував Антиоха, малолітнього сина Олександра; |
|
40
|
40
|
| and lay sore upon him to deliver him this young Antiochus, that he might reign in his father's stead: he told him therefore all that Demetrius had done, and how his men of war were at enmity with him, and there he remained a long season. | і наполягав, щоб він видав його йому, щоб зробити його царем замість нього; і розповів йому про все, що зробив Димитрій, і про неприязнь, яку мають до нього війська його, і пробув там багато днів. |
|
41
|
41
|
| In the mean time Jonathan sent unto king Demetrius, that he would cast those of the tower out of Jerusalem, and those also in the fortresses: for they fought against Israel. | І послав Іонафан до царя Димитрія, щоб він вивів залишених ним у Єрусалимській фортеці і укріпленнях, бо вони нападали на Ізраїля. |
|
42
|
42
|
| So Demetrius sent unto Jonathan, saying, I will not only do this for thee and thy people, but I will greatly honour thee and thy nation, if opportunity serve. | Димитрій послав сказати Іонафану: не тільки це зроблю для тебе і для народу твого, але і вшаную тебе і народ твій великою шаною, як тільки буду мати слушний час. |
|
43
|
43
|
| Now therefore thou shalt do well, if thou send me men to help me; for all my forces are gone from me. | Тепер же ти справедливо вчиниш, якщо надішлеш мені людей на допомогу у війні, бо відійшли від мене усі війська мої. |
|
44
|
44
|
| Upon this Jonathan sent him three thousand strong men unto Antioch: and when they came to the king, the king was very glad of their coming. | І послав до нього Іонафан у Антиохію три тисячі хоробрих мужів, і прийшли вони до царя, і зрадів цар прибуттю їх. |
|
45
|
45
|
| Howbeit they that were of the city gathered themselves together into the midst of the city, to the number of an hundred and twenty thousand men, and would have slain the king. | Громадяни ж, зібравшись на середину міста до ста двадцяти тисяч чоловік, хотіли убити царя. |
|
46
|
46
|
| Wherefore the king fled into the court, but they of the city kept the passages of the city, and began to fight. | Але цар утік у палац, а громадяни зайняли усі вулиці міста і почали облягати його. |
|
47
|
47
|
| Then the king called to the Jews for help, who came unto him all at once, and dispersing themselves through the city slew that day in the city to the number of an hundred thousand. | Тоді цар викликав на допомогу юдеїв, і усі вони негайно зібралися біля нього, і раптово розсипалися по місту, й умертвили у той день у місті до ста тисяч, |
|
48
|
48
|
| Also they set fire on the city, and gat many spoils that day, and delivered the king. | і запалили місто, і взяли у той день багато здобичі, і врятували царя. |
|
49
|
49
|
| So when they of the city saw that the Jews had got the city as they would, their courage was abated: wherefore they made supplication to the king, and cried, saying, | І побачили громадяни, що юдеї оволоділи містом, як хотіли, і впали духом, і почали волати до царя, благаючи і говорячи: |
|
50
|
50
|
| Grant us peace, and let the Jews cease from assaulting us and the city. | прости нас, і нехай юдеї перестануть нападати на нас і на місто. |
|
51
|
51
|
| With that they cast away their weapons, and made peace; and the Jews were honoured in the sight of the king, and in the sight of all that were in his realm; and they returned to Jerusalem, having great spoils. | І склали зброю й уклали мир. І прославились юдеї перед царем і перед усіма у царстві його і повернулися в Єрусалим з великою здобиччю. |
|
52
|
52
|
| So king Demetrius sat on the throne of his kingdom, and the land was quiet before him. | І сів цар Димитрій на престолі царства свого, і заспокоїлася земля перед ним. |
|
53
|
53
|
| Nevertheless he dissembled in all that ever he spake, and estranged himself from Jonathan, neither rewarded he him according to the benefits which he had received of him, but troubled him very sore. | Але він сказав неправду в усьому, що обіцяв, і зрадив Іонафана і не віддячив за зроблене йому добро і дуже образив його. |
|
54
|
54
|
| After this returned Tryphon, and with him the young child Antiochus, who reigned, and was crowned. | Після того повернувся Трифон і з ним Антиох, ще дуже юний; він воцарився і поклав на себе вінець. |
|
55
|
55
|
| Then there gathered unto him all the men of war, whom Demetrius had put away, and they fought against Demetrius, who turned his back and fled. | І зібралися до нього усі війська, які розпустив Димитрій, і почали воювати з ним, і він кинувся навтіки, і був уражений. |
|
56
|
56
|
| Moreover Tryphon took the elephants, and won Antioch. | І взяв Трифон слонів і оволодів Антиохією. |
|
57
|
57
|
| At that time young Antiochus wrote unto Jonathan, saying, I confirm thee in the high priesthood, and appoint thee ruler over the four governments, and to be one of the king's friends. | І писав юний Антиох Іонафану, говорячи: надаю тобі первосвященство і поставляю тебе над чотирма областями, і ти будеш у числі друзів царських. |
|
58
|
58
|
| Upon this he sent him golden vessels to be served in, and gave him leave to drink in gold, and to be clothed in purple, and to wear a golden buckle. | І послав йому золоті сосуди і домашнє начиння і надав йому право пити з золотих сосудів і носити порфиру і золоту пряжку, |
|
59
|
59
|
| His brother Simon also he made captain from the place called The ladder of Tyrus unto the borders of Egypt. | а Симона, брата його, поставив воєначальником від области Тирської до меж Єгипту. |
|
60
|
60
|
| Then Jonathan went forth, and passed through the cities beyond the water, and all the forces of Syria gathered themselves unto him for to help him: and when he came to Ascalon, they of the city met him honourably. | І виступив Іонафан у похід, і проходив по той бік ріки [Йордану] і по містах, і зібралися до нього на допомогу всі сирійські війська; і прийшов він до Аскалона, і зустріли його жителі міста з честю. |
|
61
|
61
|
| From whence he went to Gaza, but they of Gaza shut him out; wherefore he laid siege unto it, and burned the suburbs thereof with fire, and spoiled them. | Звідти пішов він у Газу; але жителі Гази замкнулися; і обложив він місто, і спалив вогнем передмістя його, і спустошив їх. |
|
62
|
62
|
| Afterward, when they of Gaza made supplication unto Jonathan, he made peace with them, and took the sons of their chief men for hostages, and sent them to Jerusalem, and passed through the country unto Damascus. | І упрохали жителі Гази Іонафана, і він примирився з ними, тільки взяв у заручники синів начальників їхніх і відіслав їх у Єрусалим, і пройшов країну до Дамаска. |
|
63
|
63
|
| Now when Jonathan heard that Demetrius' princes were come to Cades, which is in Galilee, with a great power, purposing to remove him out of the country, | І почув Іонафан, що прийшли у Кадис, у Галилеї, воєначальники Димитрія з численним військом, щоб вигнати його із країни. |
|
64
|
64
|
| he went to meet them, and left Simon his brother in the country. | Але він пішов назустріч їм, брата ж свого, Симона, залишив у країні. |
|
65
|
65
|
| Then Simon encamped against Bethsura, and fought against it a long season, and shut it up: | І розташував Симон стан свій при Вефсурі, й облягав його багато днів, і замкнув його. |
|
66
|
66
|
| but they desired to have peace with him, which he granted them, and then put them out from thence, and took the city, and set a garrison in it. | І просили його про мир, і він погодився, але вигнав їх звідти, й оволодів містом, і поставив у ньому сторо́жу. |
|
67
|
67
|
| As for Jonathan and his host, they pitched at the water of Gennesar, from whence betimes in the morning they gat them to the plain of Nasor. | А Іонафан і військо його розташувалися станом біля вод Геннісаретських і ранком стали на рівнині Насор. |
|
68
|
68
|
| And, behold, the host of strangers met them in the plain, who, having laid men in ambush for him in the mountains, came themselves over against him. | І ось, військо іноплемінників зустрілося з ним на рівнині, залишивши проти нього засідку в горах, саме ж ішло назустріч йому з протилежного боку. |
|
69
|
69
|
| So when they that lay in ambush rose out of their places, and joined battle, all that were of Jonathan's side fled; | І вийшли ті, що були у засідці, зі своїх місць, і почали битися: тоді всі, що були з Іонафаном, кинулися навтіки, |
|
70
|
70
|
| insomuch as there was not one of them left, except Mattathias the son of Absalom, and Judas the son of Calphi, the captains of the host. | і жодного з них не залишилося, крім Маттафії, сина Авессаломового, й Іуди, сина Халфієвого, начальників військових загонів. |
|
71
|
71
|
| Then Jonathan rent his clothes, and cast earth upon his head, and prayed. | І роздер Іонафан одяг свій, і посипав землю на голову свою, і молився. |
|
72
|
72
|
| Afterwards turning again to battle, he put them to flight, and so they ran away. | Потім повернувся, щоб воювати з ними й уразив їх, і вони побігли. |
|
73
|
73
|
| Now when his own men that were fled saw this, they turned again unto him, and with him pursued them to Cades, even unto their own tents, and there they camped. | Побачивши це, ті що утекли від нього, повернулися до нього, і з ним переслідували їх до Кадиса, до самого стану їхнього, і там зупинилися. |
|
74
|
74
|
| So there were slain of the heathen that day about three thousand men: but Jonathan returned to Jerusalem. | У той день упало від іноплемінників до трьох тисяч мужів; і повернувся Іонафан у Єрусалим. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Old Testament
• Gen. • Exod. • Lev. • Num. • Deut.
• Josh. • Judg. • Ruth • 1 Sam. • 2 Sam. • 1 Kgs. • 2 Kgs. • 1 Chr. • 2 Chr. • Ezra • 2 Ezra • 3 Ezra • Neh. • Tob. • Jud. • Esth. • 1 Mac. • 2 Mac. • 3 Mac.
• Job • Ps. • Prov. • Eccl. • Song • Wisd. • Sir.
• Isa. • Jer. • Lam. • Let. Jer. • Bar. • Ezek. • Dan.
• Hos. • Joel • Amos • Obad. • Jonah • Mic. • Nah. • Hab. • Zeph. • Hag. • Zech. • Mal.
