Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 14

Brenton–Byzantine English Bible > 1 Maccabees :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 14	Глава 14

1	1
Now in the hundred threescore and twelfth year king Demetrius gathered his forces together, and went into Media, to get him help to fight against Tryphon.	У сто сімдесят другому році цар Димитрій зібрав війська свої і вирушив у Мідію, щоб одержати допомогу собі для війни проти Трифона.
2	2
But when Arsaces, the king of Persia and Media, heard that Demetrius was entered within his borders, he sent one of his princes to take him alive:	Але Арсак, цар Перський і Мідійський, почувши, що Димитрій прийшов у межі його, послав одного з воєначальників своїх взяти його живого.
3	3
who went and smote the host of Demetrius, and took him, and brought him to Arsaces, by whom he was put in ward.	Той вирушив і розбив військо Димитрія, узяв його, і привів до Арсака, який замкнув його у в’язниці.
4	4
As for the land of Judea, that was quiet all the days of Simon; for he sought the good of his nation in such wise, as that evermore his authority and honour pleased them well.	І спочивала земля Юдейська в усі дні Симона; він дбав про благо народу свого, і подобалася їм влада і слава його в усі дні.
5	5
And as he was honourable in all his acts, so in this, that he took Joppe for an haven, and made an entrance to the isles of the sea,	І до всієї своєї слави, він узяв ще Іоппію для пристані і відкрив вхід островам морським,
6	6
and enlarged the bounds of his nation, and recovered the country,	і поширив межі народу свого, й оволодів тією країною.
7	7
and gathered together a great number of captives, and had the dominion of Gazara, and Bethsura, and the tower, out of the which he took all uncleanness, neither was there any that resisted him.	Він набрав безліч полонених і володарював над Газарою і Вефсурою і над фортецею, очистив її від осквернення, і не було тих, хто противився йому.
8	8
Then did they till their ground in peace, and the earth gave her increase, and the trees of the field their fruit.	Юдеї спокійно обробляли землю свою, і земля давала плоди свої і дерева у полях — плід свій.
9	9
The ancient men sat all in the streets, communing together of good things, and the young men put on glorious and warlike apparel.	Старці, сидячи на вулицях, усе радилися про користі суспільні, і юнаки одягалися у пишний і військовий одяг.
10	10
He provided victuals for the cities, and set in them all manner of munition, so that his honourable name was renowned unto the end of the world.	Містам постачав він продовольчі припаси і робив їх місцями укріпленими, так що славне ім’я його вимовлялося до країв землі.
11	11
He made peace in the land, and Israel rejoiced with great joy:	Він відновив мир у країні, і радувався Ізраїль великою радістю.
12	12
for every man sat under his vine and his fig tree, and there was none to fray them:	І сидів кожен під виноградом своїм і під смоковницею своєю, і ніхто не страшив їх.
13	13
neither was there any left in the land to fight against them: yea, the kings themselves were overthrown in those days.	І не залишилося нікого на землі, хто воював би проти них, і царі смирилися у ті дні.
14	14
Moreover he strengthened all those of his people that were brought low: the law he searched out; and every contemner of the law and wicked person he took away.	Він підкріплював усіх бідних у народі своєму, вимагав виконання закону і знищував усякого беззаконника і злодія,
15	15
He beautified the sanctuary, and multiplied the vessels of the temple.	прикрасив святилище і примножив священне начиння.
16	16
Now when it was heard at Rome, and as far as Sparta, that Jonathan was dead, they were very sorry.	Коли дійшла чутка до Рима і до Спарти, що Іонафан помер, вони дуже засмутилися.
17	17
But as soon as they heard that his brother Simon was made high priest in his stead, and ruled the country, and the cities therein:	Коли ж почули, що Симон, брат його, став замість нього первосвящеником і володарює над країною і містами, які знаходяться у ній,
18	18
they wrote unto him in tables of brass, to renew the friendship and league which they had made with Judas and Jonathan his brethren:	то написали до нього на мідних дошках, щоб відновити з ним дружбу і союз, укладений ними з братами його Іудою та Іонафаном.
19	19
which writings were read before the congregation at Jerusalem.	Вони були прочитані в Єрусалимі перед зібранням.
20	20
And this is the copy of the letters that the Lacedemonians sent; The rulers of the Lacedemonians, with the city, unto Simon the high priest, and the elders, and priests, and residue of the people of the Jews, our brethren, send greeting:	Ось список з листів, присланих спартанцями: «Спартанські начальники і місто — Симону первосвященикові, старійшинам і священикам і всьому народу юдейському, братам нашим — радуватися.
21	21
The ambassadors that were sent unto our people certified us of your glory and honour: wherefore we were glad of their coming,	Посли, прислані до народу нашого, розповіли нам про вашу славу і честь, і ми зраділи прибуттю їх
22	22
and did register the things that they spake in the council of the people in this manner; Numenius son of Antiochus, and Antipater son of Jason, the Jews' ambassadors, came unto us, to renew the friendship they had with us.	і записали сказане ними у народній раді так: Нуминій, син Антиоха, й Антипатр, син Іасона, посли юдейські, прийшли до нас відновити з нами дружбу.
23	23
And it pleased the people to entertain the men honourably, and to put the copy of their ambassage in public records, to the end the people of the Lacedemonians might have a memorial thereof: furthermore we have written a copy thereof unto Simon the high priest.	Й угодно було народу прийняти цих мужів з пошаною і внести запис слів їхніх у відкриті народні книги, на пам’ять народу спартанському. А список з цього ми написали для первосвященика Симона».
24	24
After this Simon sent Numenius to Rome with a great shield of gold of a thousand pound weight, to confirm the league with them.	Після того Симон послав Нуминія у Рим з великим золотим щитом, вагою у тисячу мин, щоб укласти з ними союз.
25	25
Whereof when the people heard, they said, What thanks shall we give to Simon and his sons?	Коли почув про це народ, то сказав: яку подяку віддамо ми Симону і синам його?
26	26
For he and his brethren and the house of his father have established Israel, and chased away in fight their enemies from them, and confirmed their liberty.	Бо він твердо стояв і брати його і дім батька його, і відбили ворогів Ізраїля, і здобули йому свободу.
27	27
So then they wrote it in tables of brass, which they set upon pillars in mount Sion: and this is the copy of the writing; The eighteenth day of the month Elul, in the hundred threescore and twelfth year, being the third year of Simon the high priest,	І написали про те на мідних дошках і виставили їх на стовпах на горі Сион. Ось список написаного: «У вісімнадцятий день Елула сто сімдесят другого року, — це був третій рік за первосвященика Симона, —
28	28
at Saramel in the great congregation of the priests, and people, and rulers of the nation, and elders of the country, were these things notified unto us.	у Сарамелі, у великому зібранні священиків і народу і князів народних і старійшин країни, оголошено нам:
29	29
Forasmuch as oftentimes there have been wars in the country, wherein for the maintenance of their sanctuary, and the law, Simon the son of Mattathias, of the posterity of Jarib, together with his brethren, put themselves in jeopardy, and resisting the enemies of their nation did their nation great honour:	оскільки багато разів бували війни у цій країні, то Симон, син Маттафії, син синів Іарива, і брати його, піддаючи себе небезпеці, протистали ворогам народу свого, щоб зберегти святилище його і закон, і великою славою прославили народ свій.
30	30
(For after that Jonathan, having gathered his nation together, and been their high priest, was added to his people,	Іонафан зібрав народ свій і зробився первосвящеником його, але він преставився до народу свого.
31	31
their enemies purposed to invade their country, that they might destroy it, and lay hands on the sanctuary:	Коли ж вороги їхні вирішили ввійти у країну їхню, щоб розорити країну їхню і простягти руки на святилище їхнє,
32	32
at which time Simon rose up, and fought for his nation, and spent much of his own substance, and armed the valiant men of his nation, and gave them wages,	тоді повстав Симон і воював за народ свій і витратив багато власних грошей, постачаючи хоробрим мужам народу свого зброю і даючи їм платню.
33	33
and fortified the cities of Judea, together with Bethsura, that lieth upon the borders of Judea, where the armour of the enemies had been before; but he set a garrison of Jews there:	Він укріпив міста Юдеї і Вефсуру на кордонах Юдеї, де колись знаходилася зброя ворогів, і поставив там сторо́жу з юдеїв.
34	34
moreover he fortified Joppe, which lieth upon the sea, and Gazara, that bordereth upon Azotus, where the enemies had dwelt before: but he placed Jews there, and furnished them with all things convenient for the reparation thereof.)	Також укріпив Іоппію біля моря і Газару на межах Азота, в якій раніше жили вороги, й оселив там юдеїв, забезпечивши ці місця всім, що потрібно було для відновлення їх.
35	35
The people therefore, seeing the acts of Simon, and unto what glory he thought to bring his nation, made him their governor and chief priest, because he had done all these things, and for the justice and faith which he kept to his nation, and for that he sought by all means to exalt his people.	І бачив народ діяння Симона і славу, яку намагався він здобути народу своєму, і поставив його своїм начальником і первосвящеником за те, що все це зробив він, і за справедливість і вірність, яку він зберігав до племені свого, всіляко намагаючись піднести народ свій.
36	36
For in his time things prospered in his hands, so that the heathen were taken out of their country, and they also that were in the city of David in Jerusalem, who had made themselves a tower, out of which they issued, and polluted all about the sanctuary, and did much hurt in the holy place:	У дні його руками його успішно були вигнані з країни язичники і ті, що займали місто Давидове у Єрусалимі, які, збудувавши собі фортецю, виходили з неї й оскверняли все навколо святилища і багато шкодили святині.
37	37
but he placed Jews therein, and fortified it for the safety of the country and the city, and raised up the walls of Jerusalem.	Він оселив у ній юдеїв і укріпив її для безпеки країни і міста і підвищив стіни Єрусалима.
38	38
King Demetrius also confirmed him in the high priesthood according to those things,	Тому і цар Димитрій затвердив за ним первосвященство,
39	39
and made him one of his friends, and honoured him with great honour.	і залічив його до друзів своїх, і вшанував його великою славою.
40	40
For he had heard say, that the Romans had called the Jews their friends and confederates and brethren; and that they had entertained the ambassadors of Simon honourably:	Бо він почув, що римляни назвали юдеїв друзями і союзниками і братами і з честю прийняли послів Симона,
41	41
also that the Jews and priests were well pleased that Simon should be their governor and high priest for ever, until there should arise a faithful prophet;	що юдеї і священики погодилися, щоб Симон був у них начальником і первосвящеником навік, доки постане Пророк вірний,
42	42
moreover that he should be their captain, and should take charge of the sanctuary, to set them over their works, and over the country, and over the armour, and over the fortresses, that, I say, he should take charge of the sanctuary;	щоб він був у них воєначальником і мав піклування про святих і поставляв їх над роботами їхніми і над областю, і над зброєю, і над фортецями,
43	43
beside this, that he should be obeyed of every man, and that all the writings in the country should be made in his name, and that he should be clothed in purple, and wear gold:	щоб мав піклування про святилище, і всі слухалися його, щоб усі договори у країні писалися на його ім’я, і щоб він одягався у порфиру і носив золоті прикраси.
44	44
Also that it should be lawful for none of the people or priests to break any of these things, or to gainsay his words, or to gather an assembly in the country without him, or to be clothed in purple, or wear a buckle of gold:	І нікому з народу і священиків нехай не буде дозволено відмінити що-небудь з цього або суперечити словам його, або без нього скликати зібрання у країні й одягатися у порфиру і носити золоту пряжку.
45	45
and whosoever should do otherwise, or break any of these things, he should be punished.	А хто зробить що-небудь проти цього, або відмінить щось із цього, буде винен».
46	46
Thus it liked all the people to deal with Simon, and to do as hath been said.	І погодився весь народ підкоритися Симону і чинити за словами цими.
47	47
Then Simon accepted hereof, and was well pleased to be high priest, and captain and governor of the Jews and priests, and to defend them all.	Симон прийняв і погодився бути первосвящеником і воєначальником і правителем юдеїв та священиків і бути начальником над усіма.
48	48
So they commanded that this writing should be put in tables of brass, and that they should be set up within the compass of the sanctuary in a conspicuous place;	І вирішили викарбувати запис цей на мідних дошках і поставити їх в огорожі храму на видному місці,
49	49
also that the copies thereof should be laid up in the treasury, to the end that Simon and his sons might have them.	а списки з них покласти у скарбниці, щоб мав їх Симон і сини його.