|
Chapter 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| Moreover Antiochus son of Demetrius the king sent letters from the isles of the sea unto Simon the priest and prince of the Jews, and to all the people; | І надіслав Антиох, син царя Димитрія, листи з островів морських до Симона, великого священика і правителя народу юдейського, і до всього народу. |
|
2
|
2
|
| the contents whereof were these: King Antiochus to Simon the high priest and prince of his nation, and to the people of the Jews, greeting: | Вони були такого змісту: «Цар Антиох Симону, первосвященику і правителю народу, і народу юдейському — радуватися. |
|
3
|
3
|
| Forasmuch as certain pestilent men have usurped the kingdom of our fathers, and my purpose is to challenge it again, that I may restore it to the old estate, and to that end have gathered a multitude of foreign soldiers together, and prepared ships of war; | Оскільки люди зловредні оволоділи царством батьків наших, то я хочу повернути царство, щоб відновити його, як воно було раніше. Я набрав численне військо і приготував військові кораблі; |
|
4
|
4
|
| my meaning also being to go through the country, that I may be avenged of them that have destroyed it, and made many cities in the kingdom desolate: | і хочу пройти по області, щоб покарати тих, які спустошили область нашу і розорили багато міст у царстві. |
|
5
|
5
|
| now therefore I confirm unto thee all the oblations which the kings before me granted thee, and whatsoever gifts besides they granted. | Залишаю тепер за тобою всі данини, які уступали тобі царі, що були раніше за мене, й інші дари, які вони уступали тобі; |
|
6
|
6
|
| I give thee leave also to coin money for thy country with thine own stamp. | дозволяю тобі карбувати свою монету у країні твоїй. |
|
7
|
7
|
| And as concerning Jerusalem and the sanctuary, let them be free; and all the armour that thou hast made, and fortresses that thou hast built, and keepest in thine hands, let them remain unto thee. | Єрусалим і святилище нехай будуть вільні; і всю зброю, яку ти заготував, і фортеці, побудовані тобою, якими ти володієш, нехай залишаються у тебе. |
|
8
|
8
|
| And if any thing be, or shall be, owing to the king, let it be forgiven thee from this time forth for evermore. | І всякий борг царський і майбутні царські борги відтепер і назавжди нехай будуть відпущені тобі. |
|
9
|
9
|
| Furthermore, when we have obtained our kingdom, we will honour thee, and thy nation, and thy temple, with great honour, so that your honour shall be known throughout the world. | Коли ж ми оволодіємо царством нашим, тоді вшануємо тебе і народ твій і храм великою честю, щоб слава ваша стала відома по всій землі». |
|
10
|
10
|
| In the hundred threescore and fourteenth year went Antiochus into the land of his fathers: at which time all the forces came together unto him, so that few were left with Tryphon. | У сто сімдесят четвертому році вступив Антиох у землю батьків своїх, і зібралися до нього всі війська, так що тих, які залишилися з Трифоном, було небагато. |
|
11
|
11
|
| Wherefore being pursued by king Antiochus, he fled unto Dora, which lieth by the sea side: | І переслідував його цар Антиох, і він утік у Дору, яка біля моря; |
|
12
|
12
|
| for he saw that troubles came upon him all at once, and that his forces had forsaken him. | бо він побачив, що звалилися на нього біди і залишили його війська. |
|
13
|
13
|
| Then camped Antiochus against Dora, having with him an hundred and twenty thousand men of war, and eight thousand horsemen. | І прийшов Антиох до Дори і з ним сто двадцять тисяч воїнів і вісім тисяч кінноти |
|
14
|
14
|
| And when he had compassed the city round about, and joined ships close to the town on the sea side, he vexed the city by land and by sea, neither suffered he any to go out or in. | й оточив місто, а кораблі підійшли з моря, і тіснив він місто із суші і моря, і не давав нікому ні вийти, ні ввійти. |
|
15
|
15
|
| In the mean season came Numenius and his company from Rome, having letters to the kings and countries; wherein were written these things: | Тоді прийшов з Рима Нуминій і ті, що супроводжували його, з листами до царів і країн, в яких було написане таке: |
|
16
|
16
|
| Lucius, consul of the Romans unto king Ptolemee, greeting: | «Левкій, консул Римський, царю Птоломею — радуватися. |
|
17
|
17
|
| The Jews' ambassadors, our friends and confederates, came unto us to renew the old friendship and league, being sent from Simon the high priest, and from the people of the Jews: | Прийшли до нас юдейські посли, друзі наші і союзники, послані від первосвященика Симона і народу юдейського, відновити давню дружбу і союз, |
|
18
|
18
|
| and they brought a shield of gold of a thousand pound. | і принесли золотий щит у тисячу мин. |
|
19
|
19
|
| We thought it good therefore to write unto the kings and countries, that they should do them no harm, nor fight against them, their cities, or countries, nor yet aid their enemies against them. | Отже, ми захотіли написати царям і країнам, щоб вони не чинили їм зла, і не воювали проти них і міст їхніх і країни їхньої, і не допомагали тим, хто воює проти них. |
|
20
|
20
|
| It seemed also good to us to receive the shield of them. | Ми розсудили прийняти від них щит. |
|
21
|
21
|
| If therefore there be any pestilent fellows, that have fled from their country unto you, deliver them unto Simon the high priest, that he may punish them according to their own law. | Отже, якщо які зловредні люди втекли до вас із країни їхньої, видайте їх первосвященику Симону, щоб він покарав їх за законом їхнім». |
|
22
|
22
|
| The same things wrote he likewise unto Demetrius the king, and Attalus, to Ariarathes, and Arsaces, | Те саме написав він царю Димитрію й Атталу, Аріарафі й Арсаку, |
|
23
|
23
|
| and to all the countries, and to Sampsames, and the Lacedemonians, and to Delus, and Myndus, and Sicyon, and Caria, and Samos, and Pamphylia, and Lycia, and Halicarnassus, and Rhodus, and Phaselis, and Cos, and Side, and Aradus, and Gortyna, and Cnidus, and Cyprus, and Cyrene. | і в усі області, і Сампсамі і спартанцям, і в Делос, і в Минд, і в Сикіон, і в Карію, і в Самос, і в Памфілію, і в Ликію, і в Галикарнасс, і в Родос, і у Фасиліду, і в Кос, і в Сиду, і в Арад, і в Гортину, і в Книду, і в Кіпр, і в Киринію. |
|
24
|
24
|
| And the copy hereof they wrote to Simon the high priest. | Список з цих листів написали Симону первосвященику. |
|
25
|
25
|
| So Antiochus the king camped against Dora the second day, assaulting it continually, and making engines, by which means he shut up Tryphon, that he could neither go out nor in. | Цар же Антиох обложив Дору вдруге, нападаючи на неї з усіх боків і будуючи машини, і закрив Трифона так, що неможливо було йому ні ввійти, ні вийти. |
|
26
|
26
|
| At that time Simon sent him two thousand chosen men to aid him; silver also, and gold, and much armour. | І послав до нього Симон дві тисячі обраних мужів на допомогу йому, і срібло і золото, і достатньо запасів; |
|
27
|
27
|
| Nevertheless he would not receive them, but brake all the covenants which he had made with him afore, and became strange unto him. | але він не захотів прийняти це і відкинув усе, в чому раніше домовився з ним, і відчужився від нього. |
|
28
|
28
|
| Furthermore he sent unto him Athenobius, one of his friends, to commune with him, and say, Ye withhold Joppe and Gazara, with the tower that is in Jerusalem, which are cities of my realm. | І послав до нього Афиновія, одного з друзів своїх, щоб переговорити з ним і сказати: «Ви володієте Іоппією і Газарою і фортецею Єрусалимською — містами царства мого; |
|
29
|
29
|
| The borders thereof ye have wasted, and done great hurt in the land, and got the dominion of many places within my kingdom. | ви спустошили межі їх і зробили велике ураження на землі, й оволоділи багатьма місцями у царстві моєму. |
|
30
|
30
|
| Now therefore deliver the cities which ye have taken, and the tributes of the places, whereof ye have gotten dominion without the borders of Judea: | Отже, віддайте тепер міста, які ви взяли, і данину з тих місць, якими ви володієте поза межами юдейськими. |
|
31
|
31
|
| or else give me for them five hundred talents of silver; and for the harm that ye have done, and the tributes of the cities, other five hundred talents: if not, we will come and fight against you. | Якщо ж не так, то дайте за них п’ятсот талантів срібла, і за спустошення, яке вчинили, і за данину з міст інші п’ятсот талантів; а якщо не дасте, то ми прийдемо і будемо воювати з вами». |
|
32
|
32
|
| So Athenobius the king's friend came to Jerusalem: and when he saw the glory of Simon, and the cupboard of gold and silver plate, and his great attendance, he was astonished, and told him the king's message. | І прийшов Афиновій, друг царя, у Єрусалим, і коли побачив славу Симона і скарбницю з золотим і срібним начинням і навколишню красу, то здивувався й оголосив йому слова царя. |
|
33
|
33
|
| Then answered Simon, and said unto him, We have neither taken other men's land, nor holden that which appertaineth to others, but the inheritance of our fathers, which our enemies had wrongfully in possession a certain time. | Симон сказав йому у відповідь: ми ні чужої землі не брали, ні володарювали над чужим, але володіємо спадщиною батьків наших, яку вороги наші одного разу неправедно привласнили собі. |
|
34
|
34
|
| Wherefore we, having opportunity, hold the inheritance of our fathers. | Ми ж, вибравши час, знову повернули собі спадщину батьків наших. |
|
35
|
35
|
| And whereas thou demandest Joppe and Gazara, albeit they did great harm unto the people in our country, yet will we give an hundred talents for them. Hereunto Athenobius answered him not a word; | Що стосується Іоппії та Газари, яких ти вимагаєш, то вони самі заподіяли багато зла народу у країні нашій; за них ми дамо сто талантів. На це Афиновій нічого не відповів; |
|
36
|
36
|
| but returned in a rage to the king, and made report unto him of these speeches, and of the glory of Simon, and of all that he had seen: whereupon the king was exceeding wroth. | але, з досадою повернувшись до царя, розповів йому ці слова і про славу Симона, і про все, що бачив, і цар сильно розгнівався. |
|
37
|
37
|
| In the mean time fled Tryphon by ship unto Orthosias. | Трифон же, сівши на корабель, утік в Орфосіаду. |
|
38
|
38
|
| Then the king made Cendebeus captain of the sea coast, and gave him an host of footmen and horsemen, | Тоді цар, зробивши воєначальником приморської країни Кендевея, доручив йому піші і кінні війська |
|
39
|
39
|
| and commanded him to remove his host toward Judea: also he commanded him to build up Cedron, and to fortify the gates, and to war against the people; but as for the king himself, he pursued Tryphon. | і наказав йому йти війною проти Юдеї, наказав йому також побудувати Кедрон і укріпити ворота, і як воювати з народом; сам же цар погнався за Трифоном. |
|
40
|
40
|
| So Cendebeus came to Jamnia, and began to provoke the people, and to invade Judea, and to take the people prisoners, and slay them. | І прийшов Кендевей в Іамнію, і почав викликати на битву народ і вдиратися в Юдею і брати народ у полон і вбивати; |
|
41
|
41
|
| And when he had built up Cedron, he set horsemen there, and an host of footmen, to the end that issuing out they might make outroads upon the ways of Judea, as the king had commanded him. | і побудував Кедрон, і розташував там кінноту і військо, щоб вони, виходячи звідти, обходили дороги Юдеї, як наказав йому цар. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Old Testament
• Gen. • Exod. • Lev. • Num. • Deut.
• Josh. • Judg. • Ruth • 1 Sam. • 2 Sam. • 1 Kgs. • 2 Kgs. • 1 Chr. • 2 Chr. • Ezra • 2 Ezra • 3 Ezra • Neh. • Tob. • Jud. • Esth. • 1 Mac. • 2 Mac. • 3 Mac.
• Job • Ps. • Prov. • Eccl. • Song • Wisd. • Sir.
• Isa. • Jer. • Lam. • Let. Jer. • Bar. • Ezek. • Dan.
• Hos. • Joel • Amos • Obad. • Jonah • Mic. • Nah. • Hab. • Zeph. • Hag. • Zech. • Mal.
