|
Chapter 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| In the hundred and one and fiftieth year Demetrius the son of Seleucus departed from Rome, and came up with a few men unto a city of the sea coast, and reigned there. | У сто п’ятдесят першому році вийшов з Рима Димитрій, син Селевка, і з небагатьма людьми ввійшов в одне приморське місто і там став царем. |
|
2
|
2
|
| And as he entered into the palace of his ancestors, so it was, that his forces had taken Antiochus and Lysias, to bring them unto him. | Коли ж він входив у царський дім батьків своїх, військо схопило Антиоха і Лісія, щоб привести їх до нього. |
|
3
|
3
|
| Wherefore, when he knew it, he said, Let me not see their faces. | Це стало відомо йому, і він сказав: не показуйте мені облич їхніх. |
|
4
|
4
|
| So his host slew them. Now when Demetrius was set upon the throne of his kingdom, | Тоді воїни вбили їх, і сів Димитрій на престолі царства свого. |
|
5
|
5
|
| there came unto him all the wicked and ungodly men of Israel, having Alcimus, who was desirous to be high priest, for their captain: | І прийшли до нього всі мужі беззаконні і нечестиві з ізраїльтян, і Алким був на чолі їх, домагаючись священства; |
|
6
|
6
|
| and they accused the people to the king, saying, Judas and his brethren have slain all thy friends, and driven us out of our own land. | і звинувачували вони перед царем народ, говорячи: погубив Іуда і брати його друзів твоїх, і нас вигнали з землі нашої. |
|
7
|
7
|
| Now therefore send some man whom thou trustest, and let him go and see what havock he hath made among us, and in the king's land, and let him punish them with all them that aid them. | Отже, пошли тепер мужа, якому ти довіряєш; нехай він піде і побачить усе руйнування, яке вони заподіяли нам і країні царя, і нехай покарає їх і всіх, хто допомагає їм. |
|
8
|
8
|
| Then the king chose Bacchides, a friend of the king, who ruled beyond the river, and was a great man in the kingdom, and faithful to the king. | Цар обрав Вакхида з друзів царських, який керував по той бік ріки, був великий у царстві і вірний цареві, |
|
9
|
9
|
| And him he sent with that wicked Alcimus, whom he made high priest, and commanded that he should take vengeance of the children of Israel. | і послав його і нечестивого Алкима, надавши йому священство, і повелів йому вчинити помсту синам Ізраїля. |
|
10
|
10
|
| So they departed, and came with a great power into the land of Juda, where they sent messengers to Judas and his brethren with peaceable words deceitfully. | Вони вирушили і прийшли у землю Юдейську з великим військом; і він послав до Іуди і братів його послів з мирною, але підступною пропозицією. |
|
11
|
11
|
| But they gave no heed to their words; for they saw that they were come with great power. | Але вони не повірили словам їхнім, тому що бачили, що вони прийшли з великим військом. |
|
12
|
12
|
| Then did there assemble unto Alcimus and Bacchides a company of scribes, to require justice. | До Алкима ж і Вакхида зійшлося зібрання книжників шукати справедливости. |
|
13
|
13
|
| Now the Assideans were the first among the children of Israel that sought peace of them: | Перші з синів Ізраїлевих були асидеї; вони шукали у них миру, |
|
14
|
14
|
| for said they, One that is a priest of the seed of Aaron is come with this army, and he will do us no wrong. | бо говорили: священик від племені Аарона прийшов разом з військом і не скривдить нас. |
|
15
|
15
|
| So he spake unto them peaceably, and sware unto them, saying, We will procure the harm neither of you nor your friends. | І він говорив з ними мирно і клявся їм, і сказав: ми не зробимо зла вам і друзям вашим. |
|
16
|
16
|
| Whereupon they believed him: howbeit he took of them threescore men, and slew them in one day, according to the words which he wrote, | І вони повірили йому, а він, захопивши з них шістдесят чоловіків, умертвив їх в один день, як сказано у Писанні: |
|
17
|
17
|
| The flesh of thy saints have they cast out, and their blood have they shed round about Jerusalem, and there was none to bury them. | «тіла святих Твоїх і кров їх пролили навколо Єрусалима, і нíкому було поховати їх». |
|
18
|
18
|
| Wherefore the fear and dread of them fell upon all the people, who said, There is neither truth nor righteousness in them; for they have broken the covenant and oath that they made. | І напав від них страх і жах на весь народ, і говорили: немає у них істини і правди, бо вони порушили постанову і клятву, якою клялися. |
|
19
|
19
|
| After this removed Bacchides from Jerusalem, and pitched his tents in Bezeth, where he sent and took many of the men that had forsaken him, and certain of the people also, and when he had slain them, he cast them into the great pit. | Тоді Вакхид відступив від Єрусалима і розташувався станом при Визефі, і, пославши, упіймав багатьох мужів, які втікали від нього, і декого з народу, заколов і кинув їх у глибокий колодязь. |
|
20
|
20
|
| Then committed he the country to Alcimus, and left with him a power to aid him: so Bacchides went to the king. | Потім, доручивши країну Алкиму і залишивши з ним військо на допомогу йому, Вакхид вирушив до царя. |
|
21
|
21
|
| But Alcimus contended for the high priesthood. | Алким же домагався первосвященства. |
|
22
|
22
|
| And unto him resorted all such as troubled the people, who, after they had gotten the land of Juda into their power, did much hurt in Israel. | І зібралися до нього всі, хто підбурював народ свій, і оволоділи землею Юдейською і зробили велику поразку в Ізраїлі. |
|
23
|
23
|
| Now when Judas saw all the mischief that Alcimus and his company had done among the Israelites, even above the heathen, | І побачив Іуда все зло, яке заподіяв Алким зі своїми спільниками синам Ізраїлевим, — більше, ніж язичники; |
|
24
|
24
|
| he went out into all the coasts of Judea round about, and took vengeance of them that had revolted from him, so that they durst no more go forth into the country. | і, обійшовши всі межі Юдеї, вчинив помсту відступникам, — і вони перестали входити у цю країну. |
|
25
|
25
|
| On the other side, when Alcimus saw that Judas and his company had gotten the upper hand, and knew that he was not able to abide their force, he went again to the king, and said evil things against them. | Коли ж Алким побачив, що Іуда і ті, що знаходилися з ним, підсилилися, і зрозумів, що не може протистояти їм, повернувся до царя і жорстоко звинувачував їх. |
|
26
|
26
|
| Then the king sent Nicanor, one of his honourable princes, a man that bare deadly hate unto Israel, with commandment to destroy the people. | Тоді цар послав Никанора, одного зі славних вождів своїх, ненависника і ворога Ізраїля, і наказав йому знищити цей народ. |
|
27
|
27
|
| So Nicanor came to Jerusalem with a great force: and sent unto Judas and his brethren deceitfully with friendly words, saying, | Никанор, прийшовши в Єрусалим з великим військом, послав до Іуди і братів його підступно зі словами мирними: |
|
28
|
28
|
| Let there be no battle between me and you; I will come with a few men, that I may see you in peace. | нехай не буде війни між мною і вами; я ввійду з небагатьма людьми, щоб бачити лиця ваші у мирі. |
|
29
|
29
|
| He came therefore to Judas, and they saluted one another peaceably. Howbeit the enemies were prepared to take away Judas by violence. | І прийшов він до Іуди, і вітали вони один одного мирно; а тим часом воїни були готові схопити Іуду. |
|
30
|
30
|
| Which thing after it was known to Judas, to wit, that he came unto him with deceit, he was sore afraid of him, and would see his face no more. | Іуді стало відомо, що він прийшов до нього з підступом, тому він убоявся його і не хотів більше бачити лиця його. |
|
31
|
31
|
| Nicanor also, when he saw that his counsel was discovered, went out to fight against Judas beside Capharsalama: | Коли Никанор довідався, що намір його відкрився, виступив проти Іуди на битву біля Хафарсалами. |
|
32
|
32
|
| and there were slain of Nicanor's side about five thousand men, and the rest fled into the city of David. | І впало з тих, що були з Никанором, близько п’яти тисяч мужів, а інші втекли у місто Давидове. |
|
33
|
33
|
| After this went Nicanor up to mount Sion, and there came out of the sanctuary certain of the priests and certain of the elders of the people, to salute him peaceably, and to shew him the burnt sacrifice that was offered for the king. | Після того Никанор зійшов на гору Сион; і вийшли зі святилища деякі зі священиків і старійшин народу, щоб мирно вітати його і показати йому всепалення, що приноситься за царя. |
|
34
|
34
|
| But he mocked them, and laughed at them, and abused them shamefully, and spake proudly, | Але він осміяв їх, наглумився з них й осквернив їх, і говорив зарозуміло, |
|
35
|
35
|
| and sware in his wrath, saying, Unless Judas and his host be now delivered into my hands, if ever I come again in safety, I will burn up this house: and with that he went out in a great rage. | і, поклявшися, з гнівом сказав: якщо не відданий буде нині Іуда і військо його в мої руки, то, коли повернуся благополучно, спалю дім цей. І пішов з великим гнівом. |
|
36
|
36
|
| Then the priests entered in, and stood before the altar and the temple, weeping, and saying, | А священики ввійшли і стали перед лицем жертовника і храму, заплакали і сказали: |
|
37
|
37
|
| Thou, O Lord, didst choose this house to be called by thy name, and to be a house of prayer and petition for thy people: | Ти, Господи, обрав дім цей, щоб на ньому нарікалось ім’я Твоє, і щоб він був домом молитви і моління для народу Твого. |
|
38
|
38
|
| be avenged of this man and his host, and let them fall by the sword: remember their blasphemies, and suffer them not to continue any longer. | Зроби помсту чоловікові цьому і війську його, і нехай упадуть вони від меча; згадай злохуління їхні і не дай їм залишатися надалі. |
|
39
|
39
|
| So Nicanor went out of Jerusalem, and pitched his tents in Bethhoron, where a host out of Syria met him. | І вийшов Никанор з Єрусалима і розташувався станом біля Вефорона, і пристало до нього тут військо сирійське. |
|
40
|
40
|
| But Judas pitched in Adasa with three thousand men, and there he prayed, saying, | А Іуда з трьома тисячами мужів розташувався станом біля Адаси; і помолився Іуда, і сказав: |
|
41
|
41
|
| O Lord, when they that were sent from the king of the Assyrians blasphemed, thine angel went out and smote an hundred fourscore and five thousand of them. | Господи! коли послані царя Ассирійського вимовляли злохуління, то прийшов ангел Твій і уразив з них сто вісімдесят п’ять тисяч. |
|
42
|
42
|
| Even so destroy thou this host before us this day, that the rest may know that he hath spoken blasphemously against thy sanctuary, and judge thou him according to his wickedness. | Так знищи нині перед нами це полчище, нехай пізнають інші, що вони промовляли хулу на святині Твої, і суди їх за злобою їхньою. |
|
43
|
43
|
| So the thirteenth day of the month Adar the hosts joined battle: but Nicanor's host was discomfited, and he himself was first slain in the battle. | І вступили війська у битву в тринадцятий день місяця Адара, і розбите було військо Никанора, і він першим упав у битві. |
|
44
|
44
|
| Now when Nicanor's host saw that he was slain, they cast away their weapons, and fled. | Коли ж воїни його побачили, що Никанор упав, то, покидавши зброю свою, кинулися навтіки. |
|
45
|
45
|
| Then they pursued after them a day's journey, from Adasa unto Gazera, sounding an alarm after them with their trumpets. | І переслідували їх ізраїльтяни цілий день, від Адаса до самої Газири, і сурмили вслід їм вістовими трубами. |
|
46
|
46
|
| Whereupon they came forth out of all the towns of Judea round about, and closed them in; so that they, turning back upon them that pursued them, were all slain with the sword, and not one of them was left. | І виходили з усіх навколишніх селищ юдейських і оточували їх, — і вони, обертаючись до тих, що переслідували їх, усі упали від меча, і жодного не залишилося з них. |
|
47
|
47
|
| Afterwards they took the spoils, and the prey, and smote off Nicanor's head, and his right hand, which he stretched out so proudly, and brought them away, and hanged them up toward Jerusalem. | І взяли юдеї здобич їхню і награбоване ними, і відрубали голову Никанора і праву руку його, яку він простягав гордовито, і принесли і повісили перед Єрусалимом. |
|
48
|
48
|
| For this cause the people rejoiced greatly, and kept that day as a day of great gladness. | Народ дуже радів і провів той день, як день великих веселощів; |
|
49
|
49
|
| Moreover they ordained to keep yearly this day, being the thirteenth of Adar. | і встановили щорічно святкувати цей день тринадцятого числа Адара. |
|
50
|
50
|
| Thus the land of Juda was in rest a little while. | І заспокоїлася земля Юдейська на якийсь час. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Old Testament
• Gen. • Exod. • Lev. • Num. • Deut.
• Josh. • Judg. • Ruth • 1 Sam. • 2 Sam. • 1 Kgs. • 2 Kgs. • 1 Chr. • 2 Chr. • Ezra • 2 Ezra • 3 Ezra • Neh. • Tob. • Jud. • Esth. • 1 Mac. • 2 Mac. • 3 Mac.
• Job • Ps. • Prov. • Eccl. • Song • Wisd. • Sir.
• Isa. • Jer. • Lam. • Let. Jer. • Bar. • Ezek. • Dan.
• Hos. • Joel • Amos • Obad. • Jonah • Mic. • Nah. • Hab. • Zeph. • Hag. • Zech. • Mal.
