Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 15

Brenton–Byzantine English Bible > Mark :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 15	Глава 15

1	1
And straightaway in the morning the chief priests with the elders and scribes, and the whole council, held a consultation, and bound Jesus, and carried him away, and delivered him up to Pilate.	Рано-вранці первосвященики зі старійшинами та книжниками і весь синедріон негайно зібрали раду і, зв’язавши Ісуса, відвели і видали Пилатові.
2	2
And Pilate asked him, Art thou the King of the Jews? And he answered and said unto him, Thou sayest.	Пилат спитав Його: Ти Цар Юдейський? Він же сказав йому у відповідь: ти говориш.
3	3
And the chief priests accused him of many things.	І первосвященики звинувачували Його багато в чому.
4	4
And Pilate again asked him, saying, Answerest thou nothing? behold how many things they witness against thee.	Пилат же знову спитав Його: Ти нічого не відповідаєш, бачиш, як багато звинувачень проти Тебе?
5	5
But Jesus no more answered anything; insomuch that Pilate marveled.	Але Ісус і на це нічого не відповів, так що Пилат дивувався.
6	6
Now at the feast he used to release unto them one prisoner, whomsoever they asked of him.	На всяке ж свято він відпускав їм одного в’язня, за якого вони просили.
7	7
And there was one called Barabbas, lying bound with them that had made insurrection with him, men who in the insurrection had committed murder.	Тоді був у темниці один на ім’я Варавва, із своїми спільниками, які під час бунту вчинили вбивство.
8	8
And the multitude cried out and began to ask him to do unto them as he had always done.	І народ почав кричати і просити Пилата про те, що він завжди робив для них.
9	9
And Pilate answered them, saying, Will ye that I release unto you the King of the Jews?	Він сказав їм у відповідь: чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
10	10
For he perceived that for envy the chief priests had delivered him up.	Бо знав, що це через заздрість видали Його первосвященики.
11	11
But the chief priests stirred up the multitude, that he should rather release Barabbas unto them.	Та первосвященики підмовили народ просити, щоб краще відпустив їм Варавву.
12	12
And Pilate answered and said again unto them, What will ye then that I shall do unto him whom ye call King of the Jews?	Пилат же знову сказав їм у відповідь: що ж хочете, щоб я зробив з Тим, Кого ви називаєте Царем Юдейським?
13	13
And they cried out again, Crucify him.	Вони знову закричали: розіпни Його.
14	14
And Pilate said unto them, Why, what evil hath he done? But they cried out the more exceedingly, Crucify him.	Пилат сказав їм: яке ж зло зробив Він? Вони ж ще дужче закричали: розіпни Його!
15	15
And Pilate, wishing to content the multitude, released unto them Barabbas, and delivered Jesus, when he had scourged him, to be crucified.	Тоді Пилат, бажаючи догодити народові, відпустив їм Варавву, а Ісуса, бивши, віддав на розп’яття.
16	16
And the soldiers led him away within the court, which is the Praetorium; and they call together the whole band.	Воїни відвели Його всередину двору, тобто в преторію, і зібрали весь полк,
17	17
And they clothe him with purple, and plaiting a crown of thorns, they put it on him;	і одягли Його в багряницю та, сплівши терновий вінець, поклали на Нього;
18	18
and they began to salute him, Hail, King of the Jews!	і почали вітати Його: радуйся, Царю Юдейський!
19	19
And they smote his head with a reed, and spat upon him, and bowing their knees worshiped him.	І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього та, ставши на коліна, кланялися Йому.
20	20
And when they had mocked him, they took off from him the purple, and put on him his own garments. And they lead him out to crucify him.	Коли ж наглумилися з Нього, зняли з Нього багряницю, одягли Його у власний одяг і повели Його, щоб розіп’яти.
21	21
And they compel one passing by, Simon of Cyrene, coming from the country, the father of Alexander and Rufus, to go with them, that he might bear his cross.	І примусили одного перехожого, який ішов з поля, якогось киринеянина Симона, батька Олександра і Руфа, нести хрест Його.
22	22
And they bring him unto the place Golgotha, which is, being interpreted, The place of a skull.	І привели Його на місце Голгофу, що означає Лобне місце.
23	23
And they gave him wine to drink mingled with myrrh: but he received it not.	І давали Йому пити вино зі смирною; але Він не прийняв.
24	24
And when they had crucified him, they part his garments among them, casting lots upon them, what each should take.	Ті, що розпинали Його, поділили одяг Його, кидаючи жереб, кому що взяти.
25	25
And it was the third hour, and they crucified him.	Була третя година, і розіп’яли Його.
26	26
And the superscription of his accusation was written above, THE KING OF THE JEWS.	І був напис провини Його: Цар Юдейський.
27	27
And with him they crucify two robbers; one on his right hand, and one on his left.	З Ним розіп’яли двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч Нього.
28	28
And the scripture was fulfilled, which saith, And he was reckoned with transgressors	І збулося Писання, яке говорить: і до злочинців приєднаний.
29	29
And they that passed by railed on him, wagging their heads, and saying, Ha! thou that destroyest the temple, and buildest it in three days,	Ті, що проходили, лихословили на Нього, киваючи головами своїми і кажучи: гей! Ти, Який руйнуєш храм і за три дні створюєш!
30	30
save thyself, and come down from the cross.	Спаси Себе Самого і зійди з хреста.
31	31
In like manner also the chief priests mocking him among themselves with the scribes said, He saved others; himself he cannot save.	Так само і первосвященики з книжниками, глузуючи, говорили один одному: інших спасав, а Себе не може спасти!
32	32
Let the Christ, the King of Israel, now come down from the cross, that we may see and believe. And they that were crucified with him reproached him.	Христос, Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, щоб ми бачили, і увіруємо. І розп’яті з Ним ганьбили Його.
33	33
And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.	О шостій же годині настала темрява по всій землі і тривала до дев’ятої години.
34	34
And at the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eloi, Eloi, lima sabachthani? which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?	О дев’ятій годині Ісус викрикнув гучним голосом: Елоі! Елоі! Лама савахфані? — що значить: Боже Мій! Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?
35	35
And some of them that stood by, when they heard it, said, Behold, he calleth Elijah.	Деякі з тих, що там стояли, почувши те, говорили: Він Іллю кличе.
36	36
And one ran, and filled a sponge full of vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink, saying, Let be; let us see whether Elijah cometh to take him down.	А один побіг, намочив губку оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити, кажучи: стривайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти Його.
37	37
And Jesus uttered a loud voice, and gave up the ghost.	Ісус же, скрикнувши гучним голосом, спустив дух.
38	38
And the veil of the temple was rent in two from the top to the bottom.	І завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху донизу.
39	39
And when the centurion, who stood by over against him, saw that he so cried out, and gave up the ghost, he said, Truly this man was the Son of God.	Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, як Він, так скрикнувши, віддав дух, сказав: воістину Чоловік Цей був Син Божий.
40	40
And there were also women beholding from afar: among whom were both Mary Magdalene, and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;	Були тут і жінки, які дивилися здалеку; між ними були і Марія Магдалина, і Марія, мати Якова молодшого та Іосії, і Саломія,
41	41
who also, when he was in Galilee, followed him, and ministered unto him; and many other women that came up with him unto Jerusalem.	які і тоді, коли Він був у Галилеї, ходили за Ним і служили Йому, і багато інших, які разом з Ним прийшли до Єрусалима.
42	42
And when even was now come, because it was the Preparation, that is, the day before the sabbath,	І настав уже вечір [бо була п’ятниця, тобто день перед суботою].
43	43
there came Joseph of Arimathea, a councilor of honorable estate, who also himself was looking for the kingdom of God; and he boldly went in unto Pilate, and asked for the body of Jesus.	Прийшов Йосиф із Аримафеї, поважний радник, який і сам чекав Царства Божого, і насмілився прийти до Пилата просити тіло Ісусове.
44	44
And Pilate wondered if he were already dead: and calling unto him the centurion, he asked him whether he had been any while dead.	Пилат здивувався, що Він уже помер, і, покликавши сотника, спитав його, чи давно помер.
45	45
And when he learned it of the centurion, he granted the body to Joseph.	І, довідавшись від сотника, віддав тіло Йосифові.
46	46
And he bought a linen cloth, and taking him down, wound him in the linen cloth, and laid him in a tomb which had been hewn out of a rock; and he rolled a stone against the door of the tomb.	Він, купивши плащаницю і знявши Його, оповив плащаницею і поклав Його у гробі, витесаному в скелі, і привалив камінь до дверей гробу.
47	47
And Mary Magdalene and Mary the mother of Joses beheld where he was laid.	Марія ж Магдалина і Марія Іосієва дивились, де Його поклали.