Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 14

Brenton–Byzantine English Bible > Mark :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 14	Глава 14

1	1
Now after two days was the feast of the passover and the unleavened bread: and the chief priests and the scribes sought how they might take him with subtlety, and kill him:	Через два дні мало бути свято Пасхи і опрісноків. І шукали первосвященики і книжники, як би взяти Його хитрощами і вбити.
2	2
but they said, Not during the feast, lest haply there shall be a tumult of the people.	Але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося заворушення в народі.
3	3
And while he was in Bethany in the house of Simon the leper, as he sat at meat, there came a woman having an alabaster cruse of ointment of pure nard very costly; and she brake the cruse, and poured it over his head.	І коли Він був у Вифанії, в домі Симона прокаженого, і возлежав, — прийшла жінка з алавастровою посудиною мира з нарда чистого, дорогоцінного, і, розбивши посудину, злила Йому на голову.
4	4
But there were some that had indignation among themselves, and saying, To what purpose hath this waste of the ointment been made?	Деякі обурились і між собою говорили: навіщо така трата мира?
5	5
For this might have been sold for above three hundred denarii, and given to the poor. And they murmured against her.	Бо можна було б його продати більш як за триста динаріїв і роздати вбогим. І дорікали їй.
6	6
But Jesus said, Let her alone; why trouble ye her? she hath wrought a good work on me.	Ісус же сказав: облиште її, навіщо її бентежите? Вона добре діло зробила для Мене.
7	7
For ye have the poor always with you, and whensoever ye will ye can do them good: but me ye have not always.	Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро робити; Мене ж не завжди маєте.
8	8
She hath done what she could; she hath anointed my body beforehand for the burying.	Вона зробила, що могла: заздалегідь помазала Моє тіло на погребіння.
9	9
Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached throughout the whole world, that also which this woman hath done shall be spoken of for a memorial of her.	Істинно кажу вам: по всьому світу, де тільки буде проповідане це Євангеліє, буде сказано на спомин про неї і про те, що вона зробила.
10	10
And Judas Iscariot, one of the twelve, went away unto the chief priests, that he might deliver him unto them.	І пішов Іуда Іскаріотський, один з дванадцяти, до первосвящеників, щоб видати Його їм.
11	11
And they, when they heard it, were glad, and promised to give him money. And he sought how he might conveniently deliver him unto them.	Вони ж, почувши, зраділи і пообіцяли дати йому срібників. І він шукав, як би в слушний час видати Його.
12	12
And on the first day of unleavened bread, when they sacrificed the passover, his disciples say unto him, Where wilt thou that we go and make ready that thou mayest eat the passover?	У перший день опрісноків, коли готували пасхальне ягня, ученики сказали Йому: де хочеш їсти паску? Ми підемо і приготуємо.
13	13
And he sendeth two of his disciples, and saith unto them, Go into the city, and there shall meet you a man bearing a pitcher of water: follow him;	І посилає двох з учеників Своїх, і каже їм: підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік, який нестиме глек води; підіть за ним,
14	14
and wheresoever he shall enter in, say to the master of the house, The Teacher saith, Where is the guestchamber, where I shall eat the passover with my disciples?	і куди він увійде, скажіть господареві дому того, що Учитель каже — де світлиця, в якій Я споживатиму паску з Моїми учениками?
15	15
And he will himself show you a large upper room furnished and ready: there make ready for us.	І він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам.
16	16
And his disciples went forth, and came into the city, and found as he had said unto them: and they made ready the passover.	І пішли ученики Його, і прийшли до міста, і знайшли, як сказав їм; і приготували паску.
17	17
And when it was evening he cometh with the twelve.	Як настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
18	18
And as they sat and were eating, Jesus said, Verily I say unto you, One of you shall betray me, even he that eateth with me.	І коли вони возлежали і їли, Ісус сказав: істинно кажу вам, один з вас, що їсть зі Мною, зрадить Мене.
19	19
And they began to be sorrowful, and to say unto him one by one, Is it I? and another, Is it I?	Вони засмутились і почали говорити Йому один за одним: чи не я? І інший: чи не я?
20	20
And he answered and said unto them, It is one of the twelve, he that dippeth with me in the dish.	Він же сказав їм у відповідь: один з дванадцяти, який умочає зі Мною в блюдо.
21	21
The Son of man indeed goeth, even as it is written of him: but woe unto that man through whom the Son of man is betrayed! good were it for that man if he had not been born.	Та Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій.
22	22
And as they were eating, Jesus took bread, and when he had blessed, he brake it, and gave to them, and said, Take, eat: this is my body.	І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, переламав, дав їм і сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє.
23	23
And he took the cup, and when he had given thanks, he gave to them: and they all drank of it.	І, взявши чашу та хвалу воздавши, подав їм; і пили з неї всі.
24	24
And he said unto them, This is my blood of the new covenant, which is poured out for many.	І сказав їм: це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається.
25	25
Verily I say unto you, I shall no more drink of the fruit of the vine, until that day when I drink it new in the kingdom of God.	Істинно кажу вам: Я вже не питиму від плоду виноградного до того дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому.
26	26
And when they had sung a hymn, they went out unto the mount of Olives.	І, проспівавши, пішли на гору Елеонську.
27	27
And Jesus saith unto them, All ye shall be offended: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep shall be scattered abroad.	І сказав їм Ісус: цієї ночі всі ви спокуситеся через Мене, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці.
28	28
Howbeit, after I am raised up, I will go before you into Galilee.	По воскресінні ж Моїм буду раніше за вас у Галилеї.
29	29
But Peter said unto him, Although all shall be offended, yet will not I.	Петро сказав Йому: хоч і всі спокусяться, але не я.
30	30
And Jesus saith unto him, Verily I say unto thee, that thou today, even in this night, before the cock crow twice, shalt deny me thrice.	І говорить йому Ісус: істинно кажу тобі, що сьогодні, цієї ночі, раніше, ніж двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
31	31
But he spake exceeding vehemently, If I must die with thee, I will not deny thee. And in like manner also said they all.	Він же ще більше запевняв: хоч би мені належало і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Так само і всі говорили.
32	32
And they come unto a place which was named Gethsemane: and he saith unto his disciples, Sit ye here, while I pray.	Прийшли до місця, що зветься Гефсиманія; і Він сказав ученикам Своїм: посидьте тут, поки Я помолюся.
33	33
And he taketh with him Peter and James and John, and began to be greatly amazed, and sore troubled.	І взяв з Собою Петра, Якова та Іоана; і почав тужити й сумувати.
34	34
And he saith unto them, My soul is exceeding sorrowful even unto death: abide ye here, and watch.	І сказав їм: сумна душа Моя смертельно; побудьте тут і пильнуйте.
35	35
And he went forward a little, and fell on the ground, and prayed that, if it were possible, the hour might pass away from him.	І, трохи відійшовши, впав на землю і молився, щоб, коли можливо, минула Його година ця.
36	36
And he said, Abba, Father, all things are possible unto thee; remove this cup from me: howbeit not what I will, but what thou wilt.	І говорив: Авва, Отче! Все можливе для Тебе, пронеси мимо Мене чашу цю; та не чого Я хочу, а чого Ти.
37	37
And he cometh, and findeth them sleeping, and saith unto Peter, Simon, sleepest thou? couldest thou not watch one hour?	Повертається і знаходить їх сплячими, і каже Петрові: Симоне, чи ти спиш? Не міг ти пильнувати й однієї години?
38	38
Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.	Пильнуйте і моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.
39	39
And again he went away, and prayed, saying the same words.	І знову відійшов і молився, промовивши те саме слово.
40	40
And when he returned, he found them sleeping again, for their eyes were heavy; and they knew not what to answer him.	І, повернувшись, знову знайшов їх сплячими; бо очі їхні обважніли, і вони не знали, що Йому відповідати.
41	41
And he cometh the third time, and saith unto them, Sleep on now, and take your rest: it is enough; the hour is come; behold, the Son of man is betrayed into the hands of sinners.	І прийшов утретє і каже їм: ви все ще спите і спочиваєте? Годі, прийшов час: Син Людський видається в руки грішників.
42	42
Arise, let us be going: behold, he that betrayeth me is at hand.	Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто видає Мене.
43	43
And straightaway, while he yet spake, cometh Judas, being one of the twelve, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and the scribes and the elders.	І зараз же, як Він ще говорив, прийшов Іуда, один з дванадцяти, і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвящеників і книжників і старійшин.
44	44
Now he that betrayed him had given them a token, saying, Whomsoever I shall kiss, that is he; take him, and lead him away safely.	Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є; беріть Його і ведіть обережно.
45	45
And when he was come, straightaway he came to him, and saith unto him, Rabbi, Rabbi; and kissed him.	І, прийшовши, відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! Учителю! І поцілував Його.
46	46
And they laid their hands on him, and took him.	А вони наклали руки свої на Нього і взяли Його.
47	47
But a certain one of them that stood by drew his sword, and smote the servant of the high priest, and struck off his ear.	Один же з тих, що стояли тут, вихопив меча та вдарив раба первосвященика і відсік йому вухо.
48	48
And Jesus answered and said unto them, Are ye come out, as against a robber, with swords and staves to seize me?	Тоді Ісус сказав їм: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб Мене взяти.
49	49
I was daily with you in the temple teaching, and ye took me not: but this is done that the scriptures might be fulfilled.	Повсякдень Я бував з вами в храмі і навчав, і ви не брали Мене. Але нехай збудуться Писання.
50	50
And they all left him, and fled.	Тоді, залишивши Його, всі повтікали.
51	51
And a certain young man followed him, having a linen cloth cast about him, over his naked body: and the young men lay hold on him;	Один юнак, загорнувшись покривалом на голе тіло, йшов слідом за Ним; і воїни схопили його.
52	52
but he left the linen cloth, and fled from them naked.	Але він, покинувши покривало, голим утік від них.
53	53
And they led Jesus away to the high priest: and there come together with him all the chief priests and the elders and the scribes.	І привели Ісуса до первосвященика; і зібрались до нього всі первосвященики, і книжники, і старійшини.
54	54
And Peter had followed him afar off, even within, into the court of the high priest; and he was sitting with the officers, and warming himself in the light of the fire.	Петро віддалік ішов слідом за Ним аж до середини двору первосвященика; і сидів зі слугами і грівся біля вогню.
55	55
Now the chief priests and the whole council sought witness against Jesus to put him to death; and found it not.	Первосвященики ж і весь синедріон шукали свідчення на Ісуса, щоб віддати Його на смерть; і не знаходили.
56	56
For many bare false witness against him, and their witness agreed not together.	Бо багато лжесвідчили на Нього, але ці свідчення не сходились.
57	57
And there stood up certain, and bare false witness against him, saying,	І деякі, вставши, лжесвідчили проти Нього і говорили:
58	58
We heard him say, I will destroy this temple that is made with hands, and in three days I will build another made without hands.	ми чули, як Він казав: Я зруйную храм цей рукотворний і через три дні зведу інший, нерукотворний.
59	59
And not even so did their witness agree together.	Але й таке свідчення їхнє не сходилось.
60	60
And the high priest stood up in the midst, and asked Jesus, saying, Answerest thou nothing? what is it which these witness against thee?	Тоді первосвященик став посередині і спитав Ісуса: чого ж Ти нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?
61	61
But he held his peace, and answered nothing. Again the high priest asked him, and saith unto him, Art thou the Christ, the Son of the Blessed?	Він же мовчав і нічого не відповідав. Знову первосвященик спитав Його і сказав Йому: чи Ти Христос, Син Благословенного?
62	62
And Jesus said, I am: and ye shall see the Son of man sitting at the right hand of Power, and coming with the clouds of heaven.	Ісус сказав: Я! І ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч сили Божої і йде з хмарами небесними.
63	63
And the high priest rent his clothes, and saith, What further need have we of witnesses?	Тоді первосвященик, розірвавши одяг свій, сказав: для чого ще нам свідки?
64	64
Ye have heard the blasphemy: what think ye? And they all condemned him to be worthy of death.	Ви чули богохульство? Як вам здається? Вони ж усі засудили Його до смерти.
65	65
And some began to spit on him, and to cover his face, and to buffet him, and to say unto him, Prophesy: and the officers did strike him with the palms of their hands.	І деякі почали плювати на Нього і, закриваючи Йому лице, бити Його і говорити Йому: проречи. І слуги били Його по щоках.
66	66
And as Peter was in the court beneath, there cometh one of the maids of the high priest;	Коли Петро був на подвір’ї внизу, прийшла одна із служниць первосвященика
67	67
and seeing Peter warming himself, she looked upon him, and saith, Thou also wast with the Nazarene, even Jesus.	і, побачивши Петра, який грівся, та придивившись до нього, сказала: і ти був з Ісусом Назарянином.
68	68
But he denied, saying, I know not, neither understand I what thou sayest: and he went out into the porch; and the cock crowed.	Але він відрікся, сказавши: не знаю і не розумію, що ти говориш. І вийшов геть на передній двір; і заспівав півень.
69	69
And the maid saw him again, and began to say to them that stood by, This is one of them.	Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що цей з них.
70	70
But he again denied it. And after a little while again they that stood by said to Peter, Of a truth thou art one of them; for thou art a Galilean, and thy speech is alike.	Він знову відрікся. Трохи згодом присутні знову стали говорити Петрові: та й справді ти з них, бо ти галилеянин, і мова твоя схожа.
71	71
But he began to curse, and to swear, I know not this man of whom ye speak.	Він же почав божитися і клястися: не знаю Чоловіка Цього, про Якого говорите.
72	72
And the second time the cock crowed. And Peter called to mind the word that Jesus said unto him, Before the cock crow twice, thou shalt deny me thrice. And when he thought thereon, he wept.	Тоді вдруге заспівав півень. І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж двічі проспіває півень, ти тричі відречешся від Мене, і почав плакати.