Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 4

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 4	Глава 4

1	1
And again he began to teach by the seaside. And there was gathered unto him a great multitude, so that he entered into the boat, and sat in the sea; and all the multitude was by the sea on the land.	І знову почав навчати біля моря; і зібралося до Нього багато народу, так що Він увійшов у човен і сидів на морі; а весь народ був біля моря на землі.
2	2
And he taught them many things in parables, and said unto them in his teaching,	І багато вчив їх притчами, і в навчанні Своєму говорив їм:
3	3
Hearken: Behold, the sower went forth to sow:	слухайте, ось вийшов сівач сіяти;
4	4
and it came to pass, as he sowed, some seed fell by the wayside, and the birds came and devoured it.	і, коли сіяв, трапилося, що одне зерно впало при дорозі, і налетіли птахи і видзьобали його.
5	5
And other fell on the rocky ground, where it had not much earth; and straightaway it sprang up, because it had no deepness of earth:	Інше ж упало на кам’янисте місце, де небагато було землі; і скоро зійшло, бо земля була неглибока.
6	6
but when the sun was risen, it was scorched; and because it had no root, it withered away.	Коли ж зійшло сонце, зів’яло і, не маючи коріння, засохло.
7	7
And other fell among the thorns, and the thorns grew up, and choked it, and it yielded no fruit.	Ще інше впало в терня; і виросло терня, і заглушило зерно, і воно не дало плоду.
8	8
And other fell into the good ground, and yielded fruit, growing up and increasing; and brought forth, thirtyfold, and sixtyfold, and a hundredfold.	А інше впало на добру землю і дало плід, який зійшов і виріс; і вродило в тридцять, в шістдесят і в стократ.
9	9
And he said, He that hath ears to hear, let him hear.	І сказав їм: хто має вуха слухати, нехай слухає!
10	10
And when he was alone, they that were about him with the twelve asked of him the parable.	Коли ж залишився на самоті, то ті, що були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про притчу.
11	11
And he said unto them, Unto you is given to know the mystery of the kingdom of God: but unto them that are without, all things are done in parables:	І сказав їм: вам дано знати тайни Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе буває в притчах,
12	12
that seeing they may see, and not perceive; and hearing they may hear, and not understand; lest haply they should turn again, and their sins should be forgiven them.	так що вони своїми очима дивляться, і не бачать; своїми вухами чують, і не розуміють, та й не навернуться, щоб відпустились їм гріхи.
13	13
And he saith unto them, Know ye not this parable? and how shall ye know all the parables?	І говорить їм: не розумієте цієї притчі? Як же вам зрозуміти всі притчі?
14	14
The sower soweth the word.	Сівач слово сіє.
15	15
And these are they by the wayside, where the word is sown; and when they have heard, straightaway cometh Satan, and taketh away the word which hath been sown in their hearts.	Посіяне при дорозі означає тих, у яких сіється слово, але, як тільки почують слово, зараз же приходить сатана і забирає слово, посіяне в серцях їхніх.
16	16
And these in like manner are they that are sown upon the rocky places, who, when they have heard the word, straightaway receive it with joy;	Так само і посіяне на камені означає тих, які, коли почують слово, зразу з радістю сприймають його,
17	17
and they have no root in themselves, but endure for a while; then, when tribulation or persecution ariseth because of the word, straightaway they stumble.	але не мають у собі кореня і непостійні; а потім, коли настане скорбота або гоніння за слово, відразу спокушаються.
18	18
And these are they that are sown among the thorns; such as hear the word,	Посіяне між терням означає тих, що слухають слово,
19	19
and the cares of this world, and the deceitfulness of riches, and the lusts of other things entering in, choke the word, and it becometh unfruitful.	але в яких турботи віку цього, спокуси багатством та інші пожадання, увійшовши в них, заглушують слово, і воно безплідним буває.
20	20
And these are they that were sown upon the good ground; such as hear the word, and accept it, and bear fruit, thirtyfold, and sixtyfold, and a hundredfold.	А посіяне на добрій землі означає тих, що слухають слово і приймають, і приносять плід один у тридцять, другий в шістдесят, інший в стократ.
21	21
And he said unto them, Is the lamp brought to be put under the bushel, or under the bed, and not to be put on the stand?	І сказав їм: чи для того приносять світильник, щоб поставити під посудину або під ліжко? Чи не для того, щоб поставити на свічнику?
22	22
For there is not anything hidden, which shall not be manifested; neither was anything made secret, but that it should come to light.	Нема нічого таємного, що не стало б явним, і нічого не буває захованого, що не виявилося б.
23	23
If any man hath ears to hear, let him hear.	Коли хто має вуха слухати, нехай слухає!
24	24
And he said unto them, Take heed what ye hear: with what measure ye mete it shall be measured unto you; and more shall be given unto you that hear.	І сказав їм: дотримуйтесь того, що чуєте: якою мірою міряєте, такою відмірено буде вам, тим, що слухають.
25	25
For whoso hath, to him shall be given: and he that hath not, from him shall be taken away even that which he hath.	Бо хто має, тому дасться; а хто не має, у того відніметься і те, що має.
26	26
And he said, So is the kingdom of God, as if a man should cast seed upon the earth;	І сказав: Царство Боже подібне до того, як коли чоловік кине насіння в землю;
27	27
and should sleep and rise night and day, and the seed should spring up and grow, he knoweth not how.	і чи спить, чи встає вночі та вдень, а насіння сходить і росте, а як — не знає він.
28	28
For the earth beareth fruit of herself; first the blade, then the ear, then the full grain in the ear.	Земля бо сама з себе родить спочатку стебло, потім колос, далі повне зерно в колосі.
29	29
But when the fruit is ripe, straightaway he putteth forth the sickle, because the harvest is come.	Коли ж достигне плід, негайно посилає серп, бо настали жнива.
30	30
And he said, Whereunto shall we liken the kingdom of God? or with what comparison shall we compare it?	І сказав: до чого уподібнимо Царство Боже? Або якою притчею зобразимо його?
31	31
It is like a grain of mustard seed, which, when it is sown upon the earth, is less than all the seeds that are upon the earth,	Воно — мов зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, дрібніше за всяке насіння на землі.
32	32
yet when it is sown, groweth up, and becometh greater than all the herbs, and putteth out great branches; so that the birds of the heaven can lodge under the shadow thereof.	А коли посіяне, сходить і стає більше від усякого зілля та дає таке велике гілля, що під тінню його можуть укриватися птахи небесні.
33	33
And with many such parables spake he the word unto them, as they were able to hear it;	І такими багатьма притчами проповідував їм слово, скільки вони могли слухати.
34	34
and without a parable spake he not unto them: but privately to his disciples he expounded all things.	Без притчі ж не говорив їм; а ученикам на самоті пояснював усе.
35	35
And on that day, when even was come, he saith unto them, Let us go over unto the other side.	І сказав їм увечері того ж дня: переправимось на той бік.
36	36
And leaving the multitude, they take him with them, even as he was, in the boat. And other little boats also were with him.	І, відпустивши народ, узяли Його, як Він був у човні; і з Ним були інші човни.
37	37
And there ariseth a great storm of wind, and the waves beat into the boat, insomuch that it was now filling.	І знялась велика буря; хвилі били в човен так, що він уже наповнювався водою.
38	38
And he himself was in the stern, asleep on the cushion: and they awake him, and say unto him, Teacher, carest thou not that we perish?	А Він спав на кормі на підголівнику. Його розбудили і говорять Йому: Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
39	39
And he awoke, and rebuked the wind, and said unto the sea, Peace, be still. And the wind ceased, and there was a great calm.	І, вставши, Він заборонив вітрові і сказав морю: умовкни, перестань. І стих вітер, і настала велика тиша.
40	40
And he said unto them, Why are ye so fearful? how is it that ye have no faith?	І сказав їм: чого ви такі боязкі? Чому не маєте віри?
41	41
And they feared exceedingly, and said one to another, Who then is this, that even the wind and the sea obey him?	І страх великий напав на них, і говорили між собою: Хто ж Цей, що і вітер, і море слухають Його?

← Chapter 3

Chapter 5 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Old Testament

New Testament

Old Testament

New Testament