|
Κεφάλαιο 21
|
Глава́ к҃а
|
|
1
|
1
|
| Ο λόγος ὁ γενόμενος παρὰ Κυρίου πρὸς ῾Ιερεμίαν, ὅτε ἀπέστειλε πρὸς αὐτὸν ὁ βασιλεὺς Σεδεκίας τὸν Πασχὼρ υἱὸν Μελχίου καὶ Σοφονίαν υἱὸν Μαασαίου τὸν ἱερέα λέγων· | Сло́во, є҆́же бы́сть ѿ гдⷭ҇а ко і҆еремі́и, є҆гда̀ посла̀ къ немꙋ̀ ца́рь седекі́а пасхѡ́ра сы́на мелхі́ина и҆ софо́нїю сы́на васаі́ева, свѧще́нника, глаго́лѧ: |
|
2
|
2
|
| ἐπερώτησον περὶ ἡμῶν τὸν Κύριον, ὅτι βασιλεὺς Βαβυλῶνος ἐφέστηκεν ἐφ’ ἡμᾶς, εἰ ποιήσει Κύριος κατὰ πάντα τὰ θαυμάσια αὐτοῦ, καὶ ἀπελεύσεται ἀφ’ ἡμῶν. | вопросѝ ѡ҆ на́съ гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй воста̀ на на́съ: сотвори́тъ ли гдⷭ҇ь съ на́ми по всѣ̑мъ чꙋдесє́мъ свои̑мъ, и҆ ѿи́детъ ѿ на́съ; |
|
3
|
3
|
| καὶ εἶπε πρὸς αὐτοὺς ῾Ιερεμίας· οὕτως ἐρεῖτε πρὸς Σεδεκίαν βασιλέα ᾿Ιούδα· | И҆ речѐ і҆еремі́а къ ни̑мъ: та́кѡ рцы́те седекі́и: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: |
|
4
|
4
|
| τάδε λέγει Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ μεταστρέψω τὰ ὅπλα τὰ πολεμικά, ἐν οἷς ὑμεῖς πολεμεῖτε ἐν αὐτοῖς πρὸς τοὺς Χαλδαίους τοὺς συγκεκλεικότας ὑμᾶς ἔξωθεν τοῦ τείχους, καὶ συνάξω αὐτοὺς εἰς τὸ μέσον τῆς πόλεως ταύτης | сѐ, а҆́зъ ѡ҆браща́ю ѻ҆рꙋ̑жїѧ бра̑ннаѧ, ꙗ҆̀же сꙋ́ть въ рꙋка́хъ ва́шихъ, и҆́миже вы̀ ѡ҆полча́етесѧ на царѧ̀ вавѷлѡ́нска и҆ халде́йска, и҆̀же ѡ҆бстоѧ́тъ ва́съ ѡ҆́крестъ внѣ̀ стѣ́нъ: и҆ соберꙋ̀ та̀ посредѣ̀ гра́да сегѡ̀, |
|
5
|
5
|
| καὶ πολεμήσω ἐγὼ ὑμᾶς ἐν χειρὶ ἐκτεταμένῃ καὶ ἐν βραχίονι κραταιῷ μετὰ θυμοῦ καὶ ὀργῆς μεγάλης | и҆ поборю̀ а҆́зъ по ва́съ рꙋко́ю просте́ртою и҆ мы́шцею крѣ́пкою съ ꙗ҆́ростїю и҆ гнѣ́вомъ вели́кимъ, |
|
6
|
6
|
| καὶ πατάξω πάντας τοὺς κατοικοῦντας ἐν τῇ πόλει ταύτῃ, τοὺς ἀνθρώπους καί τὰ κτήνη, ἐν θανάτῳ μεγάλῳ, καὶ ἀποθανοῦνται. | и҆ побїю̀ всѣ́хъ ѡ҆бита́ющихъ во гра́дѣ се́мъ, человѣ́ки и҆ скоты̀, гꙋби́телствомъ вели́кимъ, и҆ и҆́змрꙋтъ. |
|
7
|
7
|
| καὶ μετὰ ταῦτα —οὕτως λέγει Κύριος— δώσω τὸν Σεδεκίαν βασιλέα ᾿Ιούδα καὶ τοὺς παῖδας αὐτοῦ καὶ τὸν λαὸν τὸν καταλειφθέντα ἐν τῇ πόλει ταύτῃ ἀπὸ τοῦ θανάτου καὶ ἀπὸ τοῦ λιμοῦ καὶ ἀπὸ τῆς μαχαίρας εἰς χεῖρας ἐχθρῶν αὐτῶν τῶν ζητούντων τὰς ψυχὰς αὐτῶν, καὶ κατακόψουσιν αὐτοὺς ἐν στόματι μαχαίρας· οὐ φείσομαι ἐπ’ αὐτοῖς καὶ οὐ μὴ οἰκτειρήσω αὐτούς. | И҆ по си́хъ, та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь, да́мъ седекі́ю царѧ̀ і҆ꙋ́дина и҆ рабы̑ є҆гѡ̀, и҆ лю́ди є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ста́вльшыѧсѧ во гра́дѣ се́мъ ѿ гꙋби́телства и҆ гла́да и҆ меча̀, въ рꙋкꙋ̀ навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нска и҆ въ рꙋкꙋ̀ врагѡ́въ и҆́хъ и҆ въ рꙋкꙋ̀ и҆́щꙋщихъ дꙋ́шъ и҆́хъ, и҆ побїе́тъ и҆̀хъ ѻ҆́стрїемъ меча̀: и҆ не пощажꙋ̀ и҆́хъ, нижѐ млⷭ҇тивъ бꙋ́дꙋ и҆̀мъ. |
|
8
|
8
|
| καὶ πρὸς τὸν λαὸν τοῦτον ἐρεῖς· τάδε λέγει Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ δέδωκα πρὸ προσώπου ὑμῶν τὴν ὁδὸν τῆς ζωῆς καὶ τὴν ὁδὸν τοῦ θανάτου· | И҆ къ лю́демъ си̑мъ рече́ши: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ даю̀ пред̾ ва́ми пꙋ́ть живота̀ и҆ пꙋ́ть сме́рти: |
|
9
|
9
|
| ὁ καθήμενος ἐν τῇ πόλει ταύτῃ ἀποθανεῖται ἐν μαχαίρᾳ καὶ ἐν λιμῷ, καὶ ὁ ἐκπορευόμενος προσχωρῆσαι πρὸς τοὺς Χαλδαίους τοὺς συγκεκλεικότας ὑμᾶς ζήσεται, καὶ ἔσται ἡ ψυχὴ αὐτοῦ εἰς σκῦλα, καὶ ζήσεται. | и҆́же ѡ҆бита́етъ во гра́дѣ се́мъ, оу҆́мретъ мече́мъ и҆ гла́домъ и҆ гꙋби́телствомъ, а҆ и҆сходѧ́й, и҆́же прибѣжи́тъ ко халде́ѡмъ ѡ҆бстоѧ́щымъ ва́съ, жи́въ бꙋ́детъ, и҆ бꙋ́детъ дꙋша̀ є҆гѡ̀ въ плѣ́нъ, и҆ жи́въ бꙋ́детъ. |
|
10
|
10
|
| διότι ἐστήρικα τὸ πρόσωπόν μου ἐπὶ τὴν πόλιν ταύτην εἰς κακὰ καὶ οὐκ εἰς ἀγαθά· εἰς χεῖρας βασιλέως Βαβυλῶνος παραδοθήσεται, καὶ κατακαύσει αὐτήν ἐν πυρί. | Оу҆тверди́хъ бо лицѐ моѐ на гра́дъ се́й во ѕла̑ѧ, а҆ не во блага̑ѧ, речѐ гдⷭ҇ь: въ рꙋ́ки царѧ̀ вавѷлѡ́нска преда́стсѧ, и҆ сожже́тъ є҆го̀ ѻ҆гне́мъ. |
|
11
|
11
|
| ὁ οἶκος βασιλέως ᾿Ιούδα, ἀκούσατε λόγον Κυρίου· | До́ме царѧ̀ і҆ꙋ́дина, слы́шите сло́во гдⷭ҇не: |
|
12
|
12
|
| οἶκος Δαυίδ, τάδε λέγει Κύριος· κρίνατε πρωΐ κρίμα καὶ κατευθύνατε καὶ ἐξέλεσθε διηρπασμένον ἐκ χειρὸς ἀδικοῦντος αὐτόν, ὅπως μὴ ἀναφθῇ ὡς πῦρ ἡ ὀργή μου καὶ καυθήσεται, καὶ οὐκ ἔσται ὁ σβέσων. | до́ме даві́довъ, сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сꙋди́те заꙋ́тра сꙋ́дъ и҆ и҆спра́вите, и҆ и҆зба́вите си́лою оу҆гнете́наго ѿ рꙋкѝ ѡ҆би́дѧщагѡ и҆̀, да не зажже́тсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь ꙗ҆́рость моѧ̀ и҆ возгори́тсѧ, и҆ не бꙋ́детъ оу҆гаша́ющагѡ, ра́ди лꙋка́выхъ оу҆мышле́нїй ва́шихъ. |
|
13
|
13
|
| ἰδοὺ ἐγὼ πρός σε τὸν κατοικοῦντα τὴν κοιλάδα Σόρ, τὴν πεδεινήν, τοὺς λέγοντας· τίς πτοήσει ἡμᾶς; ἢ τίς εἰσελεύσεται πρὸς τὸ κατοικητήριον ἡμῶν; | Сѐ, а҆́зъ къ тебѣ̀ ѡ҆бита́ющемꙋ во крѣ́пцѣ и҆ по́льнѣ оу҆до́лїи, речѐ гдⷭ҇ь, и҆̀же глаго́лете: кто̀ побїе́тъ на́съ; и҆лѝ кто̀ вни́детъ въ до́мы на́шѧ; |
|
14
|
14
|
| καὶ ἀνάψω πῦρ ἐν τῷ δρυμῷ αὐτῆς, καὶ ἔδεται πάντα τὰ κύκλῳ αὐτῆς. | И҆ посѣщꙋ̀ на ва́съ по лꙋка̑вымъ начина́нїємъ ва́шымъ, речѐ гдⷭ҇ь, и҆ возжгꙋ̀ ѻ҆́гнь въ лѣ́сѣ є҆гѡ̀, и҆ поѧ́стъ всѧ̑, ꙗ҆̀же ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.