Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Κεφάλαιο 49
Глава́ м҃ѳ
1
1
(Μασ. ΜΒ´) ΚΑΙ προσῆλθον πάντες οἱ ἡγεμόνες τῆς δυνάμεως καὶ ᾿Ιωανὰν καὶ ᾿Αζαρίας υἱὸς Μαασαίου καὶ πᾶς ὁ λαὸς ἀπὸ μικροῦ ἕως μεγάλου Къ сынѡ́мъ а҆ммѡ̑нимъ та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: є҆да̀ не сꙋ́ть сы́нове і҆и҃лєвы, и҆лѝ наслѣ́дника нѣ́сть и҆̀мъ; почто̀ оу҆̀бо прїѧ̀ наслѣ́дїе мелхо́мъ [ца́рь и҆́хъ] га́да, и҆ лю́дїе є҆гѡ̀ во градѣ́хъ є҆гѡ̀ живѧ́хꙋ;
2
2
πρὸς ῾Ιερεμίαν τὸν προφήτην καὶ εἶπαν αὐτῷ· πεσέτω δὴ τὸ ἔλεος ἡμῶν κατὰ πρόσωπόν σου καὶ πρόσευξαι πρὸς Κύριον τὸν Θεόν σου περὶ τῶν καταλοίπων τούτων, ὅτι κατελείφθημεν ὀλίγοι ἀπὸ πολλῶν, καθὼς οἱ ὀφθαλμοί σου βλέπουσι· Сегѡ̀ ра́ди, сѐ, дні́е грѧдꙋ́тъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, и҆ ѡ҆глашꙋ̀ на равва́ѳъ сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ ра́тный звꙋ́къ, и҆ бꙋ́детъ въ непрохѡ́днаѧ и҆ въ па́гꙋбꙋ, и҆ трє́бища є҆гѡ̀ ѻ҆гне́мъ сожжє́на бꙋ́дꙋтъ, и҆ воспрїи́метъ і҆и҃ль вла́сть свою̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
3
3
καὶ ἀναγγειλάτω ἡμῖν Κύριος ὁ Θεός σου τὴν ὁδόν, ᾗ πορευσόμεθα ἐν αὐτῇ, καὶ λόγον ὃν ποιήσομεν. Возопі́й, є҆севѡ́не, ꙗ҆́кѡ поги́бе га́й: возопі́йте, дщє́ри равва̑ѳски, препоѧ́шитесѧ вре́тищами, рыда́йте и҆ бѣ́гайте по забра́лѡмъ, ꙗ҆́кѡ мелхо́мъ во плѣ́нъ ѿведе́тсѧ, свѧще́нницы и҆ кнѧ̑зи є҆гѡ̀ вкꙋ́пѣ.
4
4
καὶ εἶπεν αὐτοῖς ῾Ιερεμίας· ἤκουσα, ἰδοὺ ἐγὼ προσεύξομαι ὑπὲρ ὑμῶν πρὸς Κύριον τὸν Θεὸν ἡμῶν κατὰ τοὺς λόγους ὑμῶν· καὶ ἔσται, ὁ λόγος, ὃν ἂν ἀποκριθήσεται Κύριος ὁ Θεός, ἀναγγελῶ ὑμῖν, οὐ μὴ κρύψω ἀφ’ ὑμῶν ρῆμα. Что̀ хва́лишисѧ во оу҆до́лїихъ; стечѐ оу҆до́лїе твоѐ, дщѝ безстꙋ́днаѧ, оу҆пова́ющаѧ на бога̑тства своѧ̑, глаго́лющи: кто̀ прїи́детъ на мѧ̀;
5
5
καὶ αὐτοὶ εἶπαν τῷ ῾Ιερεμίᾳ· ἔστω Κύριος ἐν ἡμῖν εἰς μάρτυρα δίκαιον καὶ πιστόν, εἰ μὴ κατὰ πάντα τὸν λόγον, ὃν ἐὰν ἀποστείλῃ Κύριος πρὸς ἡμᾶς, οὕτως ποιήσωμεν· Сѐ, а҆́зъ наведꙋ̀ на тѧ̀ стра́хъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель, ѿ всѣ́хъ сꙋ́щихъ ѡ҆́крестъ тебє̀: и҆ разсѣ́етесѧ всѝ ѿ лица̀ є҆гѡ̀, и҆ не бꙋ́детъ собира́ющагѡ бѣжа́щихъ.
6
6
καὶ ἐὰν ἀγαθὸν καὶ ἐὰν κακόν, τὴν φωνὴν Κυρίου τοῦ Θεοῦ ἡμῶν, οὗ ἡμεῖς ἀποστέλλομέν σε πρὸς αὐτόν, ἀκουσόμεθα, ἵνα βέλτιον ἡμῖν γένηται, ὅτι ἀκουσόμεθα τῆς φωνῆς Κυρίου τοῦ Θεοῦ ἡμῶν. — И҆ посе́мъ возвращꙋ̀ плѣ́нники сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
7
7
Καὶ ἐγενήθη μεθ’ ἡμέρας δέκα ἐγενήθη λόγος Κυρίου πρὸς ῾Ιερεμίαν. Ко і҆дꙋме́и сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: є҆да̀ є҆́сть ктомꙋ̀ мꙋ́дрость во ѳема́нѣ; поги́бе совѣ́тъ ѿ разꙋ́мныхъ, непотре́бна бы́сть мꙋ́дрость и҆́хъ,
8
8
καὶ ἐκάλεσε τὸν ᾿Ιωανὰν καὶ τοὺς ἡγεμόνας τῆς δυνάμεως καὶ πάντα τὸν λαὸν ἀπὸ μικροῦ ἕως μεγάλου попра́но бы́сть мѣ́сто и҆́хъ: сни́дите въ про́пасть къ сѣдѣ́нїю, живꙋ́щїи во деда́нѣ: ꙗ҆́кѡ же́стѡкаѧ сотворѝ: (поги́бель и҆са́ѵлю) наведо́хъ на́нь во вре́мѧ, въ не́же посѣти́хъ є҆го̀.
9
9
καὶ εἶπεν αὐτοῖς· οὕτως εἶπε Κύριος· Ꙗ҆́кѡ ѡ҆б̾има́телїе вїна̀ прїидо́ша на тѧ̀, не ѡ҆ста́вѧтъ тебѣ̀ ѡ҆ста́нкѡвъ: а҆́ки та́тїе въ нощѝ возложа́тъ рꙋ́ки своѧ̑.
10
10
ἐὰν καθίσαντες καθίσητε ἐν τῇ γῇ ταύτῃ, οἰκοδομήσω ὑμᾶς καὶ οὐ μὴ καθελῶ καὶ φυτεύσω ὑμᾶς καὶ οὐ μὴ ἐκτίλω, ὅτι ἀναπέπαυμαι ἐπὶ τοῖς κακοῖς, οἷς ἐποίησα ὑμῖν. Ꙗ҆́кѡ (а҆́зъ) ѡ҆бнажи́хъ и҆са́ѵа, ѿкры́хъ та̑йнаѧ є҆гѡ̀, не возмо́жетъ оу҆таи́тисѧ, поги́бе рꙋко́ю бра́та своегѡ̀ и҆ сосѣ́да своегѡ̀,
11
11
μὴ φοβηθῆτε ἀπὸ προσώπου βασιλέως Βαβυλῶνος, οὗ ὑμεῖς φοβεῖσθε ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ, μὴ φοβηθῆτε, φησὶ Κύριος, ὅτι μεθ’ ὑμῶν ἐγώ εἰμι τοῦ ἐξαιρεῖσθαι ὑμᾶς καὶ σῴζειν ὑμᾶς ἐκ χειρὸς αὐτοῦ· и҆ нѣ́сть ѡ҆ста́тисѧ сиротѣ̀ твое́й, да живе́тъ: а҆́зъ же сотворю̀ жи́ти, и҆ вдови̑цы на мѧ̀ оу҆пова́ша.
12
12
καὶ δώσω ὑμῖν ἔλεος καὶ ἐλεήσω ὑμᾶς καὶ ἐπιστρέψω ὑμᾶς εἰς τὴν γῆν ὑμῶν. Та́кѡ бо гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, и҆̀мже не бѣ̀ зако́на пи́ти ча́шꙋ, пїю́ще и҆спїю́тъ: и҆ ты́ ли а҆́ки непови́нный ѡ҆ста́нешисѧ; не бꙋ́деши непови́ненъ, но пїѧ̀ и҆спїе́ши.
13
13
καὶ εἰ λέγετε ὑμεῖς· οὐ μὴ καθίσωμεν ἐν τῇ γῇ ταύτῃ πρὸς τὸ μὴ ἀκοῦσαι φωνῆς Κυρίου, Собо́ю бо клѧ́хсѧ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ въ пꙋсты́ню и҆ въ порꙋга́нїе и҆ въ посмѣ́хъ и҆ въ проклѧ́тїе бꙋ́деши посредѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ всѝ гра́ди є҆гѡ̀ бꙋ́дꙋтъ въ пꙋсты́ню вѣ́чнꙋю.
14
14
ὅτι εἰς γῆν Αἰγύπτου εἰσελευσόμεθα καὶ οὐ μὴ ἴδωμεν πόλεμον καὶ φωνὴν σάλπιγγος οὐ μὴ ἀκούσωμεν καὶ ἐν ἄρτοις οὐ μὴ πεινάσωμεν καὶ ἐκεῖ οἰκήσομεν, Слꙋ́хъ слы́шахъ ѿ гдⷭ҇а, и҆ послѡ́въ во ꙗ҆зы́ки посла̀: собери́тесѧ и҆ и҆ди́те проти́вꙋ є҆мꙋ̀ и҆ воста́ните на ѡ҆полче́нїе.
15
15
διὰ τοῦτο ἀκούσατε λόγον Κυρίου· οὕτως εἶπε Κύριος· ἐὰν ὑμεῖς δῶτε τὸ πρόσωπον ὑμῶν εἰς Αἴγυπτον καὶ εἰσέλθητε ἐκεῖ κατοικεῖν, Сѐ, ма́ла да́хъ тѧ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ и҆ порꙋга́ема въ лю́дехъ.
16
16
καὶ ἔσται, ἡ ρομφαία, ἣν ὑμεῖς φοβεῖσθε ἀπὸ προσώπου αὐτῆς, εὑρήσει ὑμᾶς ἐν γῇ Αἰγύπτου, καὶ ὁ λιμός, οὗ ὑμεῖς λόγον ἔχετε ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ, καταλήψεται ὑμᾶς ὀπίσω ὑμῶν ἐν Αἰγύπτῳ, καὶ ἐκεῖ ἀποθανεῖσθε. И҆гра́нїе твоѐ прельсти́ тѧ, безстꙋ́дїе се́рдца твоегѡ̀ ѡ҆бита́ше въ разсѣ́линахъ ка́менныхъ, похи́ти крѣ́пость хо́лма высо́кагѡ: є҆гда̀ вознесе́ши ꙗ҆́кѡ ѻ҆ре́лъ гнѣздо̀ своѐ, ѿто́лѣ све́ргꙋ тѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
17
17
καὶ ἔσονται πάντες οἱ ἄνθρωποι καὶ πάντες οἱ ἀλλογενεῖς, οἱ θέντες τὸ πρόσωπον αὐτῶν εἰς γῆν Αἰγύπτου ἐνοικεῖν ἐκεῖ, ἐκλείψουσιν ἐν τῇ ρομφαίᾳ καὶ ἐν τῷ λιμῷ, καὶ οὐκ ἔσται αὐτῶν οὐθεὶς σῳζόμενος ἀπὸ τῶν κακῶν, ὧν ἐγὼ ἐπάγω ἐπ’ αὐτούς. И҆ бꙋ́детъ і҆дꙋме́а въ запꙋстѣ́нїе, всѧ́къ ходѧ́й чрез̾ ню̀ подиви́тсѧ и҆ позви́ждетъ над̾ всѧ́кою ꙗ҆́звою є҆ѧ̀.
18
18
ὅτι οὕτως εἶπε Κύριος· καθὼς ἔσταξεν ὁ θυμός μου ἐπὶ τοὺς κατοικοῦντας ῾Ιερουσαλήμ, οὕτως στάξει ὁ θυμός μου ἐφ’ ὑμᾶς εἰσελθόντων ὑμῶν εἰς Αἴγυπτον, καὶ ἔσεσθε εἰς ἄβατον καὶ ὑποχείριοι καὶ εἰς ἀρὰν καὶ εἰς ὀνειδισμὸν καὶ οὐ μὴ ἴδητε οὐκέτι τὸν τόπον τοῦτον, Ꙗ҆́коже превраще́на є҆́сть содо́ма и҆ гомо́рра и҆ сосѣ́ди є҆ѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь, не поживе́тъ та́мѡ мꙋ́жъ, нижѐ пребꙋ́детъ та́мѡ сы́нъ человѣ́чь.
19
19
ἃ ἐλάλησε Κύριος ἐφ’ ὑμᾶς τοὺς καταλοίπους ᾿Ιούδα· μὴ εἰσέλθητε εἰς Αἴγυπτον. καὶ νῦν γνόντες γνώσεσθε Сѐ, ꙗ҆́коже ле́въ и҆зы́детъ ѿ среды̀ і҆ѻрда́на на мѣ́сто си́льнагѡ, ꙗ҆́кѡ ско́рѡ сотворю̀ и҆̀мъ бѣжа́ти ѿ негѡ̀, и҆ кто̀ бꙋ́детъ и҆збра́нъ, є҆го́же поста́влю над̾ ни́мъ; кто́ бо подо́бенъ мнѣ̀; и҆ кто̀ противоста́нетъ мѝ; и҆ кто̀ є҆́сть се́й па́стырь, и҆́же сопроти́витсѧ лицꙋ̀ моемꙋ̀;
20
20
ὅτι ἐπονηρεύσασθε ἐν ψυχαῖς ὑμῶν ἀποστείλαντές με λέγοντες· πρόσευξαι περὶ ἡμῶν πρὸς Κύριον, καὶ κατὰ πάντα, ἃ ἐὰν λαλήσῃ σοι Κύριος, ποιήσομεν. Сегѡ̀ ра́ди слы́шите совѣ́тъ гдⷭ҇ень, є҆го́же совѣща̀ на є҆дѡ́ма, и҆ оу҆мышле́нїе є҆гѡ̀, є҆́же оу҆мы́сли на живꙋ́щихъ во ѳема́нѣ, не све́ргꙋтъ ли и҆̀хъ ма̑лаѧ ѿ ста́дъ, и҆ не разме́тано ли бꙋ́детъ на ни́хъ жили́ще и҆́хъ;
21
21
καὶ οὐκ ἠκούσατε τῆς φωνῆς Κυρίου, ἧς ἀπέστειλέ με πρὸς ὑμᾶς. Ѿ гла́са бо паде́нїѧ и҆́хъ потрѧсе́сѧ землѧ̀, и҆ во́пль на мо́ри чермнѣ́мъ слы́шасѧ гла́са и҆́хъ.
22
22
καὶ νῦν ἐν ρομφαίᾳ καὶ ἐν λιμῷ ἐκλείψετε ἐν τῷ τόπῳ, ᾧ ὑμεῖς βούλεσθε εἰσελθεῖν κατοικεῖν ἐκεῖ. Сѐ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆ре́лъ взы́детъ и҆ возлети́тъ и҆ простре́тъ крилѣ̑ своѝ над̾ тверды́ньми є҆гѡ̀: и҆ бꙋ́детъ се́рдце си́льныхъ і҆дꙋме́йскихъ въ то́й де́нь, ꙗ҆́кѡ се́рдце жены̀ родѧ́щїѧ.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.