Завантаження...
Друкувати
Наступна

І відпуст:

Воскре́си́й із ме́ртвих, Христо́с і́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, і всіх святи́х, ду́шу от нас преста́вльшагося раба́ Своєго́ [або: преста́вльшияся раби́ Своєя́], во́їна [ім'я], за богохрани́мую страну́ на́шу Украї́ну і за дру́ги своя́ жизнь положи́вшаго[-шую] в селе́ніїх пра́ведних учини́ть, в ні́дріх Авраа́ма упоко́їть, і с пра́ведними сопричте́ть, і нас поми́луєть, я́ко Благ і Человіколю́бець.

Хор: Амі́нь.

Архієрей або старший священник сам промовляє тричі:

Ві́чная Твоя́ па́м'ять, достоблаже́нне і приснопа́м'ятне бра́те наш. [Тричі]

І співці співають тричі: Ві́чная па́м'ять.

Одразу після цього архієрей або старший священник читає вголос цю прощальну молитву:

Госпо́дь Ісу́с Христо́с Бог наш, І́же Бо́же́ственная за́повіді святи́м Свої́м ученико́м і апо́столом да́вий, во є́же в'яза́ти і ріши́ти па́дших гріхи́, і от о́них па́ки ми приє́мше вини́ тойже твори́ти, да прости́ть тебе́, ча́до духо́вноє, а́ще что соді́лал єси́ в ни́нішнім ві́ці во́льноє іли́ нево́льноє, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

І взявши труну зі спочилим, вирушаємо на кладовище у супроводі всіх людей та священників, що співають:

Святи́й Бо́же: Пресвята́я Тро́йце: О́тче наш: Та ін.

І опускають труну до могили: архієрей же або священник, взявши лопату землі й висипаючи її на труну навхрест, виголошує:

Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́ вселе́нная, і всі живу́щії на ней.

І виливає зверху єлей, або ж попіл з кадила, і засипають могилу, як звичайно, співці ж співають тропарі, глас 4:

Со ду́хи пра́ведних сконча́вшихся, / ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] Спа́се упоко́й, / сохраня́я ю во блаже́нной жи́зні, / я́же у Тебе́, Человіколю́бче.

В поко́їщі Твоє́м, Го́споди, / іді́же всі святі́ї Твої́ упокоєва́ються, / упоко́й і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], я́ко єди́н єси́ Человіколю́бець.

Сла́ва: Ти єси́ Бог соше́дий во ад, і у́зи окова́нних разріши́вий, / Сам і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] упоко́й.

І ни́ні: Єди́на Чи́стая і Непоро́чная Ді́во, Бо́га без сі́мене ро́ждшая, / моли́ спасти́ся душі́ єго́ [або: єя́].

І відпуст.

Наступна
Друкувати