|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
І було до мене слово Господнє:
|
|
2
|
2
|
|
сы́не человѣ́чь, засвидѣ́телствуй Ієрусали́му беззако́нія єго́
|
сину людський! вислови Єрусалиму мерзоти його
|
|
3
|
3
|
|
и рече́ши: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь дще́ри Ієрусали́мстѣй: ко́рень тво́й и бытіє́ твоє́ от земли́ Ханане́йски: оте́цъ тво́й Аморре́анинъ и ма́ти твоя́ Хетте́аныня:
|
і скажи: так говорить Господь Бог дочці Єрусалима: твій корінь і твоя батьківщина у землі Ханаанській; батько твій аморрей, і мати твоя хеттеянка;
|
|
4
|
4
|
|
и рожде́ніє твоє́, въ о́ньже де́нь роди́лася єси́, не обяза́ша сосе́цъ твои́хъ {Євр.: не отрѣ́заша ти́ пу́па.}, и водо́ю не омы́ша тя́ на спасе́ніє, ни со́лію осоли́ша, ниже́ пелена́ми пови́ша:
|
при народженні твоєму, у день, коли ти народилася, пуповину твою не відрізали, і водою ти не була обмита для очищення, і сіллю не була осолена, і пеленами не повита.
|
|
5
|
5
|
|
и не пощадѣ́ тебе́ о́ко моє́, є́же сотвори́ти тебѣ́ єди́но от всѣ́хъ си́хъ, пострада́ти что́ о тебѣ́, и отве́ржена была́ єси́ на лице́ по́ля стро́потствомъ души́ твоєя́, въ де́нь въ о́ньже роди́лася єси́.
|
Нічиє око не зглянеться на тебе, щоб з милости до тебе зробити тобі що-небудь з цього; але ти викинута була на поле, з презирства до життя твого, у день народження твого.
|
|
6
|
6
|
|
И проидо́хъ сквозѣ́ тя и ви́дѣхъ тя́ смѣ́шену во кро́ви твоє́й и реко́хъ ти́: от кро́ве твоєя́ жива́ бу́ди: и реко́хъ тебѣ́: во кро́ви твоє́й живо́тъ тво́й:
|
І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, покинуту на потоптання в кровя́х твоїх, і сказав тобі: «у кровя́х твоїх живи!» Так, Я сказав тобі: «у кровя́х твоїх живи!»
|
|
7
|
7
|
|
умножа́йся, я́коже прозябе́ніє се́лноє да́хъ тя́, и умно́жилася єси́ и возвели́чилася и вошла́ єси́ во гра́ды градо́въ: сосцы́ твои́ возрасто́ша, и вла́си твои́ просвѣтлѣ́ша, ты́ же была́ єси́ нага́ и безъ красы́.
|
Примножив тебе, як польові рослини; ти виросла і стала великою, і досягла чудової краси: піднялися груди, і волосся у тебе виросло; але ти була нага і непокрита.
|
|
8
|
8
|
|
И проидо́хъ сквозѣ́ тя и ви́дѣхъ тя́: и се́, вре́мя твоє́, я́ко вре́мя вита́ющихъ: и простро́хъ крилѣ́ мои́ на тя́ и прикры́хъ сту́дъ тво́й, и кля́хся тебѣ́ и внидо́хъ въ завѣ́тъ съ тобо́ю, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, и была́ єси́ мнѣ́:
|
І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, і ось, це був час твій, час любови; і простер Я крила риз Моїх на тебе, і покрив наготу твою; і поклявся тобі і вступив у союз з тобою, — говорить Господь Бог, — і ти стала Моєю.
|
|
9
|
9
|
|
и омы́хъ тя́ водо́ю и ополоска́хъ кро́вь твою́ от тебе́ и пома́захъ тя́ єле́ємъ,
|
Обмив Я тебе водою і змив з тебе кров твою і помазав тебе єлеєм.
|
|
10
|
10
|
|
и облеко́хъ тя́ въ пестроты́ и обу́хъ тя́ въ червле́ны, и препоя́сахъ тя́ виссо́номъ и возложи́хъ на тя́ тріха́птонъ,
|
І надів на тебе візерунчасте плаття, і взув тебе в сап’янові сандалії, й оперезав тебе висоном, і покрив тебе шовковим покривалом.
|
|
11
|
11
|
|
и украси́хъ тя́ у́тварію и возложи́хъ запя́стіє на ру́цѣ твои́ и гри́вну на вы́ю твою́,
|
І убрав тебе в убрання, і поклав на руки твої зап’ястя і на шию твою намисто.
|
|
12
|
12
|
|
и да́хъ усеря́зи на но́здри твоя́ и ко́лца во у́шы твои́ и вѣне́цъ хвалы́ на главу́ твою́:
|
І дав тобі кільце на твій ніс і серги на вуха твої і на голову твою прекрасний вінець.
|
|
13
|
13
|
|
и украше́нна была́ єси́ зла́томъ и сребро́мъ, и оде́жды твоя́ виссо́нны и тріха́пты и испещре́нія, семіда́лъ и ме́дъ и ма́сло я́ла єси́, и была́ єси́ добра́ зѣло́ зѣло́, и упра́вилася єси́ на ца́рство:
|
Так прикрашалася ти золотом і сріблом, і одяг твій був висон і шовк і візерунчасті тканини; годувалася ти хлібом із кращого пшеничного борошна, медом і єлеєм, і була надзвичайно красива, і досягла царственої величі.
|
|
14
|
14
|
|
и изы́де и́мя твоє́ во язы́ки въ добро́тѣ твоє́й, зане́ соверше́нно бѣ́ лѣ́потою въ красотѣ́, ю́же учини́хъ на тебѣ́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
І пронеслася між народами слава твоя заради краси твоєї, тому що вона була цілком досконала при тому чудовому убранні, яке Я поклав на тебе, — говорить Господь Бог.
|
|
15
|
15
|
|
Ты́ же упова́ла єси́ на добро́ту твою́ и соблуди́ла єси́ во и́мени твоє́мъ и излія́ла єси́ блуже́ніє твоє́ на вся́каго мимоходя́щаго, тому́ была́ єси́, єму́же не подоба́ше:
|
Але ти понадіялася на красу твою, і, користуючись славою твоєю, стала блудити і поширювала блудодійство твоє на кожного, хто проходив мимо, віддаючись йому.
|
|
16
|
16
|
|
и взяла́ єси́ от ри́зъ твои́хъ и сотвори́ла себѣ́ кумі́ры сошве́ныя и соблуди́ла єси́ съ ни́ми, и не вни́деши, и не бу́детъ.
|
І взяла з одягу твого, і зробила собі різнобарвні висоти, і блудодіяла на них, як ніколи не трапиться і не буде.
|
|
17
|
17
|
|
И взяла́ єси́ сосу́ды хвалы́ твоєя́ от сребра́ моєго́ и зла́та моєго́, от ни́хже да́хъ тебѣ́, и сотвори́ла себѣ́ о́бразы му́жески, и соблуди́ла єси́ въ ни́хъ.
|
І взяла ошатні твої речі з Мого золота і з Мого срібла, яке Я дав тобі, і зробила собі чоловічі зображення, і блудодіяла з ними.
|
|
18
|
18
|
|
И взяла́ єси́ ри́зы своя́ испещре́нныя и одѣ́ялася єси́ въ ня́, и ма́сло моє́ и ѳиміа́мъ мо́й положи́ла єси́ предъ лице́мъ и́хъ,
|
І взяла візерунчасті плаття твої, і одягла їх ними, і ставила перед ними єлей Мій і фіміам Мій,
|
|
19
|
19
|
|
и хлѣ́бы моя́, я́же да́хъ тебѣ́, семіда́ломъ и ма́сломъ и ме́домъ напита́хъ тя́, и положи́ла єси́ та́ предъ лице́мъ и́хъ въ воню́ благоуха́нія. И бы́сть по си́хъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь,
|
і хліб Мій, який Я давав тобі, пшеничне борошно, і єлей, і мед, якими Я годував тебе, ти ставила перед ними як приємні пахощі; і це було, — говорить Господь Бог.
|
|
20
|
20
|
|
и взяла́ єси́ сы́ны твоя́ и дще́ри твоя́, я́же родила́ єси́, и закла́ла єси́ и́мъ въ потребле́ніє. Єда́ ма́ло соблуди́ла єси́?
|
І взяла синів твоїх і дочок твоїх, яких ти народила Мені, і приносила у жертву на споживання їм. Чи мало було для тебе блудодіяти?
|
|
21
|
21
|
|
И закла́ла єси́ ча́да твоя́ и дала́ єси́ я́, внегда́ принесла́ єси́ и́хъ на же́ртву и́мъ.
|
Але ти і синів Моїх заколювала і віддавала їм, проводячи їх через вогонь.
|
|
22
|
22
|
|
Сіє́ па́че вся́каго блуда́ твоєго́ и гну́сностей твои́хъ: и не помяну́ла єси́ дні́й младе́нства твоєго́, єгда́ была́ єси́ нага́ и безобра́зна, и смѣ́шена во кро́ви твоє́й жила́ єси́.
|
І при усіх твоїх мерзотах і блудодіяннях твоїх ти не згадала про дні юности твоєї, коли ти була нага і непокрита і покинута у крові твоїй на потоптання.
|
|
23
|
23
|
|
И бы́сть по всѣ́хъ зло́бахъ твои́хъ, го́ре го́ре тебѣ́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь,
|
І після всіх злодіянь твоїх, — горе, горе тобі! — говорить Господь Бог, —
|
|
24
|
24
|
|
и создала́ єси́ себѣ́ хра́мъ блудни́ческій и сотвори́ла себѣ́ полага́нія на всѣ́хъ сто́гнахъ:
|
ти побудувала собі блудилища і наробила собі підвищень на всякій площі;
|
|
25
|
25
|
|
и въ нача́лѣ вся́каго пути́ создала́ єси́ блуди́лища своя́ и растли́ла добро́ту твою́, и разложи́ла го́лени твоя́ вся́кому мимоходя́щему и умно́жила єси́ блу́дъ тво́й:
|
біля початку всякої дороги влаштувала собі узвишшя, ганьбила красу твою і розкидала ноги твої для всякого перехожого, і примножила блудодіяння твої.
|
|
26
|
26
|
|
и соблуди́ла съ сынми́ Єги́петскими сосѣ́ды твои́ми дебелопло́тными, и мно́гажды блуди́ла єси́, є́же разгнѣ́вати мя́.
|
Блудила із синами Єгипту, сусідами твоїми, людьми великорослими, і примножувала блудодіяння твої, прогнівляючи Мене.
|
|
27
|
27
|
|
И се́, простру́ ру́ку мою́ на тя́ и отве́ргу зако́ны твоя́ и преда́мъ тя́ душа́мъ ненави́дящымъ тебе́, дще́ремъ иноплеме́нниковъ, совраща́ющымъ тя́ съ пути́ твоєго́, и́мже нече́ствовала єси́.
|
І ось, Я простяг на тебе руку Мою, і зменшив призначене тобі, і віддав тебе на сваволю дочкам филистимським, які ненавидять тебе, які посоромилися соромітної поведінки твоєї.
|
|
28
|
28
|
|
И соблуди́ла єси́ съ сынми́ Асси́ровыми и ниже́ та́ко насы́тилася єси́: и соблуди́ла и не насы́тилася,
|
І блудила ти із синами Ассура і не наситилася; блудила з ними, але тим не задовольнилася;
|
|
29
|
29
|
|
и умно́жила завѣ́ты твоя́ ко земли́ Ханане́йстѣй, Халде́йстѣй, и ниже́ въ си́хъ насы́тилася єси́.
|
і примножила блудодіяння твої у землі Ханаанській до Халдеї, але і тим не задовольнилась.
|
|
30
|
30
|
|
Что́ сотворю́ се́рдцу твоєму́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, внегда́ твори́ши вся́ сія́ дѣла́ жены́ блудни́цы проде́рзыя? И соблуди́ла єси́ трегу́бо во дще́рехъ твои́хъ.
|
Яким стомленим повинно бути серце твоє, — говорить Господь Бог, — коли ти все це робила, як неприборкана блудниця!
|
|
31
|
31
|
|
Єгда́ согради́ла єси́ блуди́лище твоє́ въ нача́лѣ вся́каго пути́ и высо́кая твоя́ сотвори́ла єси́ на всѣ́хъ сто́гнахъ, и не была́ я́ко блудни́ца собира́ющая нає́мъ.
|
Коли ти будувала собі блудилища біля початку всякої дороги і робила собі узвишшя на всякій площі, ти була не як блудниця, тому що відкидала подарунки,
|
|
32
|
32
|
|
Жена́ любодѣ́йница подо́бна тебѣ́, от му́жа своєго́ взе́млющи нає́мъ,
|
але як перелюбна дружина, яка приймає замість свого чоловіка чужих.
|
|
33
|
33
|
|
всѣ́мъ блуди́вшымъ съ не́ю дая́ше нає́мъ: и ты́ дала́ єси́ нає́мъ всѣ́мъ рачи́телемъ твои́мъ и обременя́ла и́хъ, є́же приходи́ти и́мъ къ тебѣ́ отвсю́ду во блуже́нія твоя́.
|
Усім блудницям дають подарунки, а ти сама давала подарунки всім коханцям твоїм і підкуповувала їх, щоб вони з усіх боків приходили до тебе блудити з тобою.
|
|
34
|
34
|
|
И бы́сть въ тебѣ́ сопроти́вно обы́чаю же́нску во блуже́ніи твоє́мъ, и съ тобо́ю соблуди́вшымъ, вмѣ́сто є́же бы да́ти тебѣ́ нає́мъ, и нає́мъ не даде́ся тебѣ́, и бы́сть въ тебѣ́ сопроти́вно.
|
У тебе у блудодіяннях твоїх було супротивне тому, що буває у жінок: не за тобою ганялися, але ти давала подарунки, а тобі не давали подарунків; і тому ти чинила на противагу іншим.
|
|
35
|
35
|
|
Сего́ ра́ди слы́ши, блудни́це, сло́во Госпо́дне.
|
Тому вислухай, блуднице, слово Господнє!
|
|
36
|
36
|
|
Сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: зане́ излія́ла єси́ мѣ́дь твою́, и откры́єтся сра́мъ тво́й во блуже́ніи твоє́мъ ко рачи́телемъ твои́мъ, и во вся́ помышле́нія беззако́ній твои́хъ, и во кро́ви ча́дъ твои́хъ, я́же дала́ єси́ и́мъ:
|
Так говорить Господь Бог: за те, що ти так розсипала гроші твої, і у блудодіяннях твоїх розкрита була нагота твоя перед коханцями твоїми і перед усіма мерзенними ідолами твоїми, і за кров синів твоїх, яких ти віддавала їм, —
|
|
37
|
37
|
|
сего́ ра́ди, се́, а́зъ на тя́ соберу́ вся́ похотники́ твоя́, съ ни́миже смѣси́лася єси́, и всѣ́хъ, и́хже люби́ла єси́, со всѣ́ми, и́хже ненави́дѣла єси́: и соберу́ я́ на тя́ отвсю́ду и откры́ю зло́бы твоя́ къ ни́мъ, и у́зрятъ ве́сь сра́мъ тво́й.
|
за те ось, Я зберу всіх коханців твоїх, якими ти насолоджувалась і яких ти кохала, з усіма тими, яких ненавиділа, і зберу їх звідусіль проти тебе, і розкрию перед ними наготу твою, і побачать увесь сором твій.
|
|
38
|
38
|
|
И отмщу́ ти отмще́ніємъ любодѣ́йцы и пролива́ющія кро́вь, и положу́ тя во кро́ви я́рости и рве́нія,
|
Я буду судити тебе судом перелюбниць і тих, хто проливає кров, — і віддам тебе кривавій люті і ревнощам;
|
|
39
|
39
|
|
и преда́мъ тя́ въ ру́цѣ и́хъ, и раскопа́ютъ блуди́лище твоє́ и разоря́тъ высо́кая твоя́, и совлеку́тъ съ тебе́ ри́зы твоя́ и во́змутъ сосу́ды хвалы́ твоєя́, и оста́вятъ тя́ на́гу и безсту́дну:
|
віддам тебе у руки їх і вони зруйнують блудилища твої, і розкидають узвишшя твої, і зірвуть з тебе одяг твій, і візьмуть убрання твоє, і залишать тебе нагою і непокритою.
|
|
40
|
40
|
|
и приведу́тъ на тя́ наро́ды, и побію́тъ тебе́ ка́меніємъ и изсѣку́тъ тя́ мечьми́ свои́ми,
|
І скличуть на тебе зібрання, і поб’ють тебе камінням, і розрубають тебе мечами своїми.
|
|
41
|
41
|
|
и запаля́тъ до́мы твоя́ огне́мъ и сотворя́тъ въ тебѣ́ отмще́ніє предъ жена́ми мно́гими: и обращу́ тя от блуже́нія, и найма́ ктому́ не да́си.
|
Спалять доми твої вогнем і вчинять над тобою суд перед очима багатьох дружин; і покладу кінець блуду твоєму, і не будеш уже давати подарунків.
|
|
42
|
42
|
|
И послю́ я́рость мою́ на тя́, и отъи́мется рве́ніє моє́ от тебе́: и почі́ю и ктому́ не попеку́ся.
|
І вгамую на тобі гнів Мій, і відступить від тебе обурення Моє, і заспокоюся, і вже не буду гніватися.
|
|
43
|
43
|
|
Поне́же не помяну́ла єси́ дні́й младе́нства твоєго́ и опеча́лила мя́ во всѣ́хъ си́хъ: и се́, а́зъ пути́ твоя́ на главу́ твою́ да́хъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: и та́ко сотвори́ла єси́ нече́стіє по всѣ́мъ беззако́ніємъ твои́мъ.
|
За те, що ти не згадала про дні юности твоєї і всім цим гнівала Мене, ось, і Я поведінку твою оберну на твою голову, — говорить Господь Бог, — щоб ти не віддавалася більш розпусті після всіх твоїх мерзот.
|
|
44
|
44
|
|
Сія́ су́ть вся́, єли́ка реко́ша на тя́ въ при́тчи, глаго́люще: я́коже ма́ти, та́ко и дще́рь.
|
Ось, усякий, хто говорить притчами, може сказати про тебе: «яка мати, така і дочка».
|
|
45
|
45
|
|
Дще́рь ма́тере твоєя́ ты́ єси́, отри́нувшая му́жа своєго́ и ча́да своя́: и сестры́ се́стръ твои́хъ, отри́нувшыя муже́й свои́хъ и ча́дъ свои́хъ: ма́ти ва́ша Хетте́аныня, а оте́цъ ва́шъ Аморре́й:
|
Ти дочка у матір твою, яка покинула чоловіка свого і дітей своїх, — і ти сестра у сестер твоїх, які покинули чоловіків своїх і дітей своїх. Мати ваша хеттеянка, і батько ваш аморрей.
|
|
46
|
46
|
|
сестра́ ва́ша старѣ́йшая самарі́а, та́ и дще́ри єя́ живу́щыя ошу́юю тебе́: и сестра́ твоя́ ме́ншая, живу́щая одесну́ю тебе́, Содо́ма и дще́ри єя́.
|
Більша ж сестра твоя — Самарія, що з дочками своїми живе наліво від тебе; а менша сестра твоя, що живе від тебе направо, є Содома з дочками її.
|
|
47
|
47
|
|
Но ниже́ по путе́мъ и́хъ ходи́ла єси́, ниже́ сотвори́ла по беззако́ніємъ и́хъ поне́ ма́ло, и превозшла́ єси́ и́хъ во всѣ́хъ путе́хъ твои́хъ.
|
Але ти і не їхніми путями ходила і не за їхніми мерзотами чинила; цього було мало: ти чинила розпусніше за них на всіх путях твоїх.
|
|
48
|
48
|
|
Живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, не сотвори́ла Содо́ма сія́ сестра́ твоя́ и дще́ри єя́, я́коже ты́ сотвори́ла и дще́ри твоя́.
|
Живу Я, — говорить Господь Бог; Содома, сестра твоя, не робила того сама і її дочки, що робила ти і дочки твої.
|
|
49
|
49
|
|
Оба́че сіє́ беззако́ніє Содо́мы сестры́ твоєя́, го́рдость въ сы́тости хлѣ́ба и во изоби́ліи віна́, и сластолю́бствоваша та́ и дще́ри єя́: сіє́ бя́ше є́й и дще́ремъ єя́: и руки́ убо́гому и ни́щему не подая́ху,
|
Ось у чому було беззаконня Содоми, сестри твоєї, і дочок її: у гордості, пересиченні й ліності, і вона руки бідного й убогого не підтримувала.
|
|
50
|
50
|
|
и велича́хуся, и сотвори́ша беззако́нія предо мно́ю: и отверго́хъ я́ я́коже ви́дѣхъ.
|
І загордилися вони, і робили мерзоти перед лицем Моїм, і, побачивши це, Я відкинув їх.
|
|
51
|
51
|
|
Самарі́а же по́лъ грѣхо́въ твои́хъ не согрѣши́: и умно́жила єси́ беззако́нія твоя́ па́че о́нѣхъ, и оправда́ла єси́ сестры́ твоя́ во всѣ́хъ беззако́ніихъ твои́хъ, я́же сотвори́ла єси́.
|
І Самарія половини гріхів твоїх не нагрішила; ти перевершила їх мерзотами твоїми, і через твої мерзоти, які робила ти, сестри твої виявилися правішими за тебе.
|
|
52
|
52
|
|
И ты́ пріими́ муче́ніє твоє́, въ не́мже растли́ла єси́ сестры́ твоя́ во грѣсѣ́хъ твои́хъ, и́миже беззако́нновала па́че тѣ́хъ, и оправда́ла и́хъ па́че тебе́: и ты́ посрами́ся и пріими́ безче́стіє твоє́, внегда́ оправда́ти тебѣ́ сестры́ твоя́.
|
Неси ж посоромлення твоє і ти, яка осуджувала сестер твоїх; за гріхами твоїми, якими ти зганьбила себе більше за них, вони правіші за тебе. Червоній же від сорому і ти, і неси посоромлення твоє, так виправдавши сестер твоїх.
|
|
53
|
53
|
|
И обращу́ обраще́нія и́хъ, обраще́ніє Содо́мы и дще́рей єя́, и обраще́ніє самарі́и и дщере́й єя́, и обращу́ обраще́ніє твоє́ средѣ́ и́хъ,
|
Але Я поверну полон їх, полон Содоми і дочок її, полон Самарії і дочок її, і між ними полон полонених твоїх,
|
|
54
|
54
|
|
я́ко да пріи́меши муче́ніє твоє́ и безче́стна бу́деши от всѣ́хъ, я́же сотвори́ла єси́ во разгнѣ́ваніи моє́мъ.
|
щоб ти несла посоромлення твоє і соромилась усього того, що робила, слугуючи для них утішенням.
|
|
55
|
55
|
|
И сестра́ твоя́ Содо́ма и дще́ри єя́ возста́вятся, я́коже бѣ́ша испе́рва: и самарі́а и дще́ри єя́ возста́вятся, я́коже бѣ́ша испе́рва: и ты́ и дще́ри твоя́ возста́витеся, я́коже бѣ́сте пре́жде.
|
І сестри твої, Содома і дочки її, повернуться у попередній стан свій; і Самарія і дочки її повернуться у попередній стан свій, і ти і дочки твої повернетеся у попередній стан ваш.
|
|
56
|
56
|
|
И не была́ Содо́ма сестра́ твоя́ во слы́шаніє во устѣ́хъ твои́хъ во дне́хъ горды́ни твоєя́,
|
Про сестру твою Содому і спомину не було у вустах твоїх у дні гордині твоєї,
|
|
57
|
57
|
|
пре́жде открове́нія зло́бъ твои́хъ, я́коже ны́нѣ укори́зна єси́ дще́рей Си́рскихъ и всѣ́хъ су́щихъ о́крестъ єя́ дще́рей иноплеме́нничихъ одержа́щихъ тя́ о́крестъ:
|
доки ще не відкрито було нечестя твоє, як у час посоромлення від дочок Сирії і всіх, хто оточував її, від дочок Филистими, які дивилися на тебе з презирством з усіх боків.
|
|
58
|
58
|
|
нече́стія твоя́ и беззако́нія твоя́ ты́ понесла́ єси́ я́, глаго́летъ Госпо́дь.
|
За розпусту твою і за мерзоти твої терпиш ти, — говорить Господь.
|
|
59
|
59
|
|
Сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: и сотворю́ въ тебѣ́, я́коже сотвори́ла єси́, я́коже презрѣ́ла єси́ є́же преступи́ти завѣ́тъ мо́й:
|
Бо так говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як учинила ти, знехтувавши клятву порушенням союзу.
|
|
60
|
60
|
|
и воспомяну́ а́зъ завѣ́тъ мо́й, и́же съ тобо́ю во дне́хъ младе́нства твоєго́, и возста́влю тебѣ́ завѣ́тъ вѣ́чный:
|
Але Я згадаю союз Мій з тобою у дні юности твоєї, і відновлю з тобою вічний союз.
|
|
61
|
61
|
|
и помяне́ши пути́ твоя́ и безче́стна бу́деши, внегда́ по́ймеши сестры́ твоя́ старѣ́йшыя со юнѣ́йшими твои́ми, и да́мъ я́ тебѣ́ на созида́ніє, но не от завѣ́та твоєго́:
|
І ти згадаєш про путі твої, і буде соромно тобі, коли станеш приймати до себе сестер твоїх, більших за тебе, як і менших за тебе, і коли Я буду давати тобі їх за дочок, але не від твого союзу.
|
|
62
|
62
|
|
и возста́влю а́зъ завѣ́тъ мо́й съ тобо́ю, и увѣ́си, я́ко а́зъ Госпо́дь:
|
Я відновлю союз Мій з тобою, і пізнаєш, що Я Господь,
|
|
63
|
63
|
|
я́ко да помяне́ши и усрами́шися, и не бу́детъ тебѣ́ ктому́ отве́рсти у́стъ твои́хъ от лица́ безче́стія твоєго́, єгда́ ми́лостивъ бу́ду тебѣ́ по всѣ́мъ, єли́ка сотвори́ла єси́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
для того, щоб ти пам’ятала і соромилася, і щоб надалі не можна було тобі і рота відкрити від сорому, коли Я прощу тобі все, що ти робила, — говорить Господь Бог.
|
