|
Глава 26
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
|
И бы́сть во єдинонадеся́тоє лѣ́то, въ пе́рвый де́нь ме́сяца, бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
В одинадцятому році, у перший день першого місяця, було до мене слово Господнє:
|
|
2
|
2
|
|
сы́не человѣ́чь, поне́же рече́ со́ръ на Ієрусали́ма: бла́гоже, сокруши́ся, погибо́ша язы́цы, обрати́ся ко мнѣ́, и́же бѣ́ испо́лненый, опустѣ́:
|
сину людський! за те, що Тир говорить про Єрусалим: «а! а! він розбитий — врата народів; він звертається до мене; наповнюся; він спустошений», —
|
|
3
|
3
|
|
того́ ра́ди сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ на тя́, со́ръ, и приведу́ на тя́ язы́ки мно́ги, я́коже восхо́дитъ мо́ре волна́ми свои́ми.
|
за те, так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, Тире, і підніму на тебе багато народів, як море піднімає хвилі свої.
|
|
4
|
4
|
|
И обваля́тъ стѣ́ны со́ра и разоря́тъ столпы́ твоя́, и развѣ́ю пра́хъ єго́ изъ него́ и да́мъ єго́ во гла́докъ ка́мень.
|
І розіб’ють стіни Тира і зруйнують вежі його; і вимету з нього порох його і зроблю його голою скелею.
|
|
5
|
5
|
|
Суше́ніє мре́жей бу́детъ средѣ́ мо́ря, я́ко а́зъ глаго́лахъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: и бу́детъ на плѣне́ніє язы́комъ,
|
Місцем для розстеляння тенет буде він серед моря; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог: і буде він на розкрадання народам.
|
|
6
|
6
|
|
и дще́ри єго́, я́же на по́ли, мече́мъ убіє́ны бу́дутъ, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
|
А дочки його, які на землі, будуть убиті мечем, і пізнають, що Я Господь.
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ наведу́ на тя́, со́ръ, Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска от сѣ́вера, ца́рь царе́мъ є́сть, съ ко́ньми и колесни́цами и съ ко́нниками и собра́ніємъ мно́гихъ язы́ковъ зѣло́:
|
Бо так говорить Господь Бог: ось, Я приведу проти Тира від півночі Навуходоносора, царя Вавилонського, царя царів, з кіньми і з колісницями, і з вершниками, і з військом, і з численним народом.
|
|
8
|
8
|
|
се́й дще́ри твоя́ на по́ли мече́мъ избіє́тъ, и приста́витъ на тя́ стражбу́ и огради́тъ тя́, и окопа́єтъ тя́ ро́вомъ и сотвори́тъ о́крестъ тебе́ остро́гъ, и обста́витъ ору́жіємъ и ко́пія своя́ пря́мо тебѣ́ поста́витъ,
|
Дочок твоїх на землі він поб’є мечем і збудує проти тебе облогові вежі, і насипле проти тебе вал, і поставить проти тебе щити;
|
|
9
|
9
|
|
стѣ́ны твоя́ и пи́рги твоя́ разори́тъ ору́жіємъ свои́мъ:
|
і до стін твоїх присуне стінопробивні машини і вежі твої зруйнує сокирами своїми.
|
|
10
|
10
|
|
от мно́жества ко́ней єго́ покры́єтъ тя́ пра́хъ и́хъ, и от ржа́нія ко́ней єго́ и от коле́съ колесни́цъ єго́ потрясу́тся стѣ́ны твоя́, входя́щу єму́ во врата́ твоя́, а́ки входя́щу во гра́дъ съ по́ля:
|
Від безлічі коней його покриє тебе пил, від шуму вершників і коліс і колісниць потрясуться стіни твої, коли він буде входити у ворота твої, як входять у розбите місто.
|
|
11
|
11
|
|
копы́тами ко́ней свои́хъ поперу́тъ вся́ сто́гны твоя́: лю́ди твоя́ мече́мъ изсѣче́тъ, и соста́въ крѣ́пости твоєя́ на земли́ пове́ржетъ,
|
Копитами коней своїх він витопче усі вулиці твої, народ твій поб’є мечем і пам’ятники могутности твоєї повалить на землю.
|
|
12
|
12
|
|
и плѣни́тъ си́лу твою́, и во́зметъ имѣ́нія твоя́, и разсы́плетъ стѣ́ны твоя́, и до́мы твоя́ вожделѣ́нныя разори́тъ, и древа́ твоя́ и ка́меніє твоє́ и пе́рсть твою́ средѣ́ мо́ря вве́ржетъ,
|
І розграбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують стіни твої, і розіб’ють красиві доми твої, і камені твої і дерева твої, і землю твою кинуть у воду.
|
|
13
|
13
|
|
и упраздни́тъ мно́жество мусікі́й твои́хъ, и гла́съ пѣвни́цъ твои́хъ не услы́шится въ тебѣ́ ктому́.
|
І припиню шум пісень твоїх, і звук цитр твоїх уже не буде чутний.
|
|
14
|
14
|
|
И да́мъ тя́ во ка́мень гла́докъ, суше́ніє мре́жноє бу́деши, не согради́шися ктому́, я́ко а́зъ глаго́лахъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
І зроблю тебе голою скелею, будеш місцем для розстеляння тенет; не будеш знову побудований: бо Я, Господь, сказав це, — говорить Господь Бог.
|
|
15
|
15
|
|
Я́ко сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь со́ру: не от гла́са ли паде́нія твоєго́, єгда́ возстену́тъ я́звеніи твои́, єгда́ извлече́тся ме́чь посредѣ́ тебе́, потрясу́тся о́строви?
|
Так говорить Господь Бог Тиру: від шуму падіння твого, від стогону поранених, коли відбудеться серед тебе побиття, чи не здригнуться острови?
|
|
16
|
16
|
|
И сни́дутъ со престо́лъ свои́хъ вси́ кня́зи язы́къ морски́хъ, и све́ргутъ вѣнцы́ со гла́въ свои́хъ, и ри́зы своя́ испещре́нныя совлеку́тъ съ себе́, у́жасомъ ужа́снутся: на земли́ ся́дутъ, и убоя́тся поги́бели своєя́, и возстену́тъ о тебѣ́,
|
І зійдуть усі князі моря з престолів своїх, і складуть із себе мантії свої, і знімуть із себе візерунчастий одяг свій, одягнуться у трепет, сядуть на землю, і щохвилини будуть здригатись і дивуватися щодо тебе.
|
|
17
|
17
|
|
и пріи́мутъ о тебѣ́ пла́чь, глаго́люще: ка́ко поги́блъ и разсы́пался єси́ от мо́ря, гра́де хвали́мый, и́же бы́лъ єси́ крѣ́покъ на мо́ри, ты́ и живу́щіи въ тебѣ́, и́же дая́лъ єси́ стра́хъ тво́й всѣ́мъ живу́щымъ въ тебѣ́?
|
І здіймуть плач по тобі і скажуть тобі: як загинуло ти, населене мореплавцями, місто знамените, яке було сильним на морі, саме́ і жителі його, які наводили страх на всіх мешканців його!
|
|
18
|
18
|
|
И убоя́тся [вси́] о́строви от дне́ паде́нія твоєго́, и смяту́тся о́строви въ мо́ри от исхо́да твоєго́.
|
Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі приведені у сум’яття загибеллю твоєю.
|
|
19
|
19
|
|
Я́ко сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: єгда́ да́мъ тя́ гра́дъ опустѣ́вшь, я́коже гра́ды ненаселе́ны никогда́же, внегда́ возведу́ на тя́ бе́здну, и покры́єтъ тя́ вода́ мно́га:
|
Бо так говорить Господь Бог: коли Я зроблю тебе містом спустілим, подібним до міст ненаселених, коли підніму на тебе безодню, і покриють тебе великі води;
|
|
20
|
20
|
|
и сведу́ тя къ низходя́щымъ въ про́пасть къ лю́демъ вѣ́ка, и вселю́ тя во глубина́хъ земны́хъ, я́ко пусты́ню вѣ́чную съ низходя́щими въ про́пасть, я́ко да не насели́шися, ниже́ воста́неши на земли́ живота́:
|
тоді зведу тебе з тими, що відходять у могилу до народу, який жив давно, і розміщу тебе у пеклі землі, у пустелях вічних, з тими, що зійшли у могилу, щоб ти не було більше населене; і явлю Я славу на землі живих.
|
|
21
|
21
|
|
на па́губу тя́ отда́мъ, и не бу́деши ктому́, и взы́щешися и не обря́щешися во вѣ́къ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
Жахом зроблю тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть тебе повіки, — говорить Господь Бог.
|
