|
Глава 32
|
Глава 32
|
|
1
|
1
|
|
И бы́сть во второєна́десять лѣ́то, во вторыйна́десять ме́сяцъ, во єди́нъ де́нь ме́сяца,
|
У дванадцятому році, у дванадцятому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:
|
|
2
|
2
|
|
бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля: сы́не человѣ́чь, возми́ пла́чь на фарао́на царя́ Єги́петска и рече́ши єму́: льву́ язы́ковъ уподо́бился єси́ ты́, и я́ко змі́й вели́кій, и́же въ мо́ри, и би́лъ єси́ рога́ми въ рѣка́хъ твои́хъ, и возмуща́лъ єси́ во́ду нога́ма твои́ма, и попира́лъ єси́ рѣ́ки твоя́.
|
сину людський! здійми плач за фараоном, царем Єгипетським, і скажи йому: ти як молодий лев між народами і як чудовисько у морях, кидаєшся у ріках твоїх, і каламутиш ногами твоїми води, і зневажаєш потоки їх.
|
|
3
|
3
|
|
Сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: и возложу́ на тя́ сѣ́ти моя́ въ собра́ніи люді́й мно́гихъ,
|
Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сітку Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моєю сіттю.
|
|
4
|
4
|
|
и изведу́ тя у́дою моє́ю, и простру́ тя на земли́: поля́ напо́лнятся тебе́, и посажду́ на тебѣ́ вся́ пти́цы небе́сныя, и насы́щу тобо́ю вся́ звѣ́ри всея́ земли́:
|
І викину тебе на землю, на відкритому полі кину тебе, і будуть сідати на тебе всякі небесні птахи, і будуть насичуватися тобою звірі всієї землі.
|
|
5
|
5
|
|
и пове́ргу пло́ти твоя́ на гора́хъ, и напо́лню кро́вію твоє́ю всю́ зе́млю,
|
І розкидаю м’ясо твоє по горах, і долини наповню твоїми трупами.
|
|
6
|
6
|
|
и напіє́тся земля́ от гно́я твоєго́, от мно́жества твоєго́ на гора́хъ: и де́бри напо́лню от тебе́,
|
І землю плавання твого напою кров’ю твоєю до самих гір; і рівчаки будуть наповнені тобою.
|
|
7
|
7
|
|
и покры́ю не́бо, єгда́ уга́снеши, и помрачу́ звѣ́зды єго́, со́лнце во о́блацѣ сокры́ю, и луна́ не яви́тъ свѣ́та своєго́:
|
І коли ти згаснеш, закрию небеса і зірки їх потьмарю, сонце закрию хмарою, і місяць не буде світити світлом своїм.
|
|
8
|
8
|
|
вся́ свѣти́ла небе́сная помрачу́ на тя́ и да́мъ тму́ на зе́млю твою́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
Усі світила, що світяться на небі, затьмарю над тобою і на землю твою наведу пітьму, — говорить Господь Бог.
|
|
9
|
9
|
|
И разгнѣ́ваю сердца́ люді́й мно́гихъ, єгда́ изведу́ плѣ́нники твоя́ во язы́ки, въ зе́млю, єя́же не зна́лъ єси́.
|
Приведу у збентеження серце багатьох народів, коли розголошу про падіння твоє між народами, по землях, яких ти не знав.
|
|
10
|
10
|
|
И уны́ютъ о тебѣ́ язы́цы мно́зи, и ца́ріє и́хъ у́жасомъ ужа́снутся о тебѣ́, єгда́ налети́тъ ме́чь мо́й на ли́ца и́хъ, ча́юще паде́нія своєго́ от дне́ паде́нія твоєго́.
|
І наведу тобою жах на багато народів, і царі їх здригнуться за тебе у страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їх, і щохвилинно будуть тремтіти кожен за душу свою у день падіння твого.
|
|
11
|
11
|
|
Я́ко сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: ме́чь царя́ Вавило́нска пріи́детъ тебѣ́, мечьми́ исполи́новъ, и поражу́ крѣ́пость твою́:
|
Бо так говорить Господь Бог: меч царя Вавилонського прийде на тебе.
|
|
12
|
12
|
|
губи́теліє от язы́къ вси́, и погубя́тъ укори́зну Єги́петску, и сокруши́тся вся́ крѣ́пость єго́.
|
Від мечів сильних упаде народ твій; усі вони — найлютіші з народів, і знищать гордість Єгипту, і загине вся безліч його.
|
|
13
|
13
|
|
И погублю́ вся́ скоты́ єго́ от воды́ мно́ги, и не возмути́тъ єя́ нога́ человѣ́ческа ктому́, и стопа́ ско́тія не сту́питъ на ню́.
|
І знищу всю худобу його біля великих вод, і надалі не буде каламутити їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх.
|
|
14
|
14
|
|
Та́ко тогда́ умо́лкнутъ во́ды и́хъ, и рѣ́ки и́хъ я́ко єле́й потеку́тъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь,
|
Тоді дам спокій водам їх, і зроблю, що ріки їх потечуть, як олія, — говорить Господь Бог.
|
|
15
|
15
|
|
єгда́ да́мъ Єги́пта въ па́губу, и опустѣ́єтъ земля́ съ полното́ю своє́ю, єгда́ разсѣ́ю вся́ живу́щыя на не́й, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь.
|
Коли зроблю землю Єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля усього, що наповнює її; коли уражу всіх, хто живе на ній, тоді пізнають, що Я Господь.
|
|
16
|
16
|
|
Пла́чь є́сть, и воспла́чешися о не́мъ, и дще́ри язы́ческія воспла́чутся о не́мъ, надъ Єги́птомъ и надъ все́ю си́лою єго́ воспла́чутся, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
Ось жалібна пісня, яку будуть співати; дочки народів будуть співати її; про Єгипет і про всю безліч його будуть співати її, — говорить Господь Бог.
|
|
17
|
17
|
|
И бы́сть во второєна́десять лѣ́то, пе́рваго ме́сяца въ пятыйна́десять де́нь, бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
У дванадцятому році, у п’ятнадцятий день того самого місяця, було до мене слово Господнє:
|
|
18
|
18
|
|
сы́не человѣ́чь, воспла́чися о крѣ́пости Єги́петстѣй [прекланя́я преведи́ єго́]: и сведу́тъ дще́рей єго́ ме́ртвыхъ язы́цы во глубину́ земну́ю ко низходя́щымъ въ про́пасть.
|
сину людський! оплач народ єгипетський, і скинь його, його і дочок знаменитих народів у пекло, з тими, хто відходить у могилу.
|
|
19
|
19
|
|
От во́дъ благолѣ́пно сни́ди и поспи́ съ необрѣ́заными.
|
Кого ти перевершуєш? зійди, і лежи з необрізаними.
|
|
20
|
20
|
|
Средѣ́ я́звеныхъ мече́мъ паду́тъ съ ни́мъ, и у́спнетъ вся́ крѣ́пость єго́.
|
Ті впадуть серед убитих мечем, і він відданий мечу; тягніть його і всю безліч його.
|
|
21
|
21
|
|
И реку́тъ ти́ исполи́ни: во глубинѣ́ про́пасти бу́ди, кого́ лу́чши єси́ ты́? сни́ди и ля́зи съ необрѣ́заными средѣ́ я́звеныхъ мече́мъ.
|
Серед пекла будуть говорити про нього і про союзників його перші з героїв; вони впали і лежать там між необрізаними, убиті мечем.
|
|
22
|
22
|
|
Та́мо Ассу́ръ и ве́сь со́нмъ єго́, и вси́ я́звеніи та́мо да́шася, и гро́бъ и́хъ во глубинѣ́ про́пасти, и бы́сть со́нмъ єго́ о́крестъ гро́ба єго́, вси́ я́звеніи па́дшіи мече́мъ,
|
Там Ассур і все полчище його, навколо нього гроби їхні, всі уражені, полеглі від меча.
|
|
23
|
23
|
|
и́же да́ша гро́бы єго́ во сте́гнѣхъ рва́, и бы́сть со́нмъ єго́ о́крестъ гро́ба єго́, вси́ ті́и я́звеніи па́дающіи мече́мъ, и́же да́ша стра́хъ сво́й на земли́ живы́хъ.
|
Гроби його поставлені у самій глибині пекла, і полчище його навколо гробниці його, всі уражені, полеглі від меча, ті, які поширювали жах на землі живих.
|
|
24
|
24
|
|
Та́мо Єла́мъ и вся́ си́ла єго́ о́крестъ гро́ба єго́, вси́ я́звеніи па́дшіи мече́мъ и низходя́щіи необрѣ́зани во глубину́ земну́ю, да́вшіи стра́хъ сво́й на земли́ живы́хъ:
|
Там Елам із усією безліччю своєю навколо гробниці його, усі вони уражені, полеглі від меча, які необрізаними зійшли у пекло, які поширювали собою жах на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу.
|
|
25
|
25
|
|
и прія́ша муче́ніє своє́ съ низходя́щими въ про́пасть, средѣ́ я́звеныхъ.
|
Серед уражених дали ложе йому з усією безліччю його; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем; і оскільки вони поширювали жах на землі живих, то і несуть на собі ганьбу нарівні з тими, що відійшли у могилу і покладені серед уражених.
|
|
26
|
26
|
|
Та́мо да́шася Мосо́хъ, и Ѳове́ль, и вся́ си́ла єго́, о́крестъ гро́ба єго́, вси́ необрѣ́занніи я́звеніи от меча́, да́вшіи стра́хъ сво́й на земли́ жи́зни.
|
Там Мешех і Фувал з усією безліччю своєю; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих.
|
|
27
|
27
|
|
И успо́ша со исполи́ны па́дшими от вѣ́ка, и́же снидо́ша во а́дъ во ору́жіи во́инстѣмъ и положи́ша мечы́ своя́ подъ главы́ своя́, и бы́ша беззако́нія и́хъ на косте́хъ и́хъ, я́ко устраши́ша всѣ́хъ во житіи́ своє́мъ, и стра́хъ си́льнымъ бы́ша на земли́ живу́щымъ.
|
Чи не повинні і вони лежати з полеглими героями необрізаними, які з військовою зброєю своєю зійшли у пекло і мечі свої поклали собі під голови, і залишилося беззаконня їхнє на кістках їхніх, тому що вони, як сильні, були жахом на землі живих.
|
|
28
|
28
|
|
И ты́ посредѣ́ необрѣ́занныхъ сокруши́шися и поспи́ши со я́звеными мече́мъ.
|
І ти будеш скрушений серед необрізаних і лежатимеш з ураженими мечем.
|
|
29
|
29
|
|
Та́мо Єдо́мъ и ца́ріє єго́ и вси́ кня́зи Ассу́ровы, да́вшіи крѣ́пость свою́ на я́зву ме́чную: сі́и со я́звеными успо́ша, съ низходя́щими въ ро́въ.
|
Там Едом і царі його і всі князі його, які при всій своїй хоробрості покладені серед уражених мечем; вони лежать з необрізаними і тими, що зійшли у могилу.
|
|
30
|
30
|
|
Та́мо кня́зи сѣ́верстіи вси́, та́мо вси́ воєво́ды Ассу́ровы, и́же сведе́ни бы́ша со я́звеными со стра́хомъ свои́мъ и со крѣ́постію своє́ю стыдя́щеся, успо́ша необрѣ́занніи со я́звеными мече́мъ, и прія́ша муче́ніє своє́ съ низходя́щими въ про́пасть.
|
Там володарі півночі, всі вони і всі сидоняни, які зійшли туди з ураженими, бувши посоромленими у могутності своїй, що наводила жах, і лежать вони з необрізаними, ураженими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу.
|
|
31
|
31
|
|
Тѣ́хъ у́зритъ ца́рь фарао́нъ и утѣ́шится о все́й крѣ́пости и́хъ: фарао́нъ и я́звеніи мече́мъ и вся́ си́ла єго́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
Побачить їх фараон і утішиться за всю безліч свою, вражену мечем, фараон і все військо його, — говорить Господь Бог.
|
|
32
|
32
|
|
Я́ко да́хъ стра́хъ мо́й на земли́ жи́зни, и у́спнетъ средѣ́ необрѣ́занныхъ со я́звеными мече́мъ фарао́нъ, и все́ мно́жество єго́ съ ни́мъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
Бо Я поширю страх Мій на землі живих, і покладений буде фараон і вся безліч його серед необрізаних з ураженими мечем, — говорить Господь Бог.
|
