|
Глава 36
|
Глава 36
|
|
1
|
1
|
|
И ты́, сы́не человѣ́чь, прорцы́ на го́ры Ізра́илевы и рцы́:
|
І ти, сину людський, виречи пророцтво на гори Ізраїлеві і скажи: гори Ізраїлеві! слухайте слово Господнє.
|
|
2
|
2
|
|
го́ры Ізра́илевы, слы́шите сло́во Госпо́дне, сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: поне́же рече́ вра́гъ на вы́: бла́гоже, пусты́ня вѣ́чная во одержа́ніє на́мъ бы́сть:
|
Так говорить Господь Бог: оскільки ворог говорить про вас: «а! а! і вічні висоти дісталися нам у наділ»,
|
|
3
|
3
|
|
того́ ра́ди прорцы́ и рцы́: та́ко глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: зане́ бы́ти ва́мъ погубле́нымъ и безче́стнымъ и возненави́дѣнымъ от язы́къ окре́стныхъ ва́мъ, є́же бы́ти ва́мъ во одержа́ніє про́чымъ язы́комъ, и взыдо́сте и бы́сте въ поноше́ніє усте́нъ и во укори́зну страна́мъ:
|
то проречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог: за те, саме за те, що спустошують вас і поглинають вас з усіх боків, щоб ви стали надбанням інших народів і піддалися лихослів’ю і пересудам людей, —
|
|
4
|
4
|
|
сего́ ра́ди, го́ры Ізра́илевы, слы́шите сло́во Госпо́дне, сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь гора́мъ и холмо́мъ, и пото́комъ и де́бремъ, и поля́намъ и опустоше́нымъ, и разоре́нымъ и градо́мъ оста́вленымъ, и́же бы́ша въ плѣне́ніє и въ попра́ніє оста́вшымъ язы́комъ окре́стнымъ.
|
за це, гори Ізраїлеві, вислухайте слово Господа Бога: так говорить Господь Бог горам і пагорбам, лощинам і долинам, і спустілим руїнам, і залишеним містам, які зробилися здобиччю і посміянням іншим навколишнім народам;
|
|
5
|
5
|
|
Того́ ра́ди сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: а́ще не во огни́ рве́нія моєго́ глаго́лахъ на про́чыя язы́ки и на Ідуме́ю всю́, я́ко да́ша зе́млю мою́ себѣ́ во одержа́ніє со весе́ліємъ [от всего́ се́рдца], обезче́стивше ду́шы, є́же потреби́ти повоєва́ніємъ:
|
за це так говорить Господь Бог: у вогні ревности Моєї Я вирік слово на інші народи і на всю Ідумею, які призначили землю Мою у володіння собі, з сердечною радістю і з презирством у душі прирікаючи її на здобич собі.
|
|
6
|
6
|
|
того́ ра́ди прорцы́ на зе́млю Ізра́илеву и рцы́ гора́мъ и холмо́мъ, и поля́намъ и де́бремъ: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ во рве́ніи моє́мъ и въ я́рости моє́й глаго́лахъ, за укори́зну, ю́же прія́сте от язы́къ.
|
Тому проречи пророцтво про землю Ізраїлеву і скажи горам і пагорбам, лощинам і долинам: так говорить Господь Бог: ось, Я прорік це у ревності Моїй і у люті Моїй, тому що ви несете на собі посміяння від народів.
|
|
7
|
7
|
|
Того́ ра́ди сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ воздви́гну ру́ку мою́ на язы́ки, и́же о́крестъ ва́съ, ті́и безче́стіє своє́ пріи́мутъ.
|
Тому так говорить Господь Бог: Я підняв руку Мою з клятвою, що народи, які навколо вас, самі понесуть сором свій.
|
|
8
|
8
|
|
Ва́ше же гро́здіє и пло́дъ ва́шъ, го́ры Ізра́илевы, поядя́тъ лю́діє мои́, я́ко надѣ́ются пріити́.
|
А ви, гори Ізраїлеві, розпустіть гілля ваше і будете приносити плоди ваші народу Моєму Ізраїлю; бо вони скоро прийдуть.
|
|
9
|
9
|
|
Я́ко се́, а́зъ къ ва́мъ, и призрю́ на вы́, и воздѣ́лаєте и насѣ́єте:
|
Бо ось, Я до вас повернуся, і ви будете оброблені і засіяні.
|
|
10
|
10
|
|
и умно́жу въ ва́съ человѣ́ки, ве́сь до́мъ Ізра́илевъ до конца́, и населя́тся гра́ди, и пусты́ни оградя́тся:
|
І оселю на вас безліч людей, весь дім Ізраїлів, весь, і заселені будуть міста і забудовані руїни.
|
|
11
|
11
|
|
и умно́жу ва́съ людьми́ и ското́мъ, и умно́жатся и возрасту́тъ, и вселю́ ва́съ я́коже пре́жде, и бла́го сотворю́ ва́мъ я́коже бы́вшымъ пре́жде ва́съ, и уразумѣ́єте, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь:
|
І примножу на вас людей і худобу, і вони будуть плодитися і розмножуватися, і заселю вас, як було у минулі часи ваші, і буду благодіяти вам більше, ніж за старих часів ваших, і пізнаєте, що Я Господь.
|
|
12
|
12
|
|
и нарожду́ въ ва́съ человѣ́ки лю́ди моя́ Ізра́иля, и наслѣ́дятъ ва́съ, и бу́дете и́мъ во одержа́ніє, и не приложите́ ктому́ безча́дни бы́ти от ни́хъ.
|
І приведу на вас людей, народ Мій, Ізраїля, і вони будуть володіти тобою, земле! і ти будеш спадщиною їх і не будеш більше робити їх бездітними.
|
|
13
|
13
|
|
Сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: поне́же глаго́лаша тебѣ́: земля́ пояда́ющая человѣ́ки ты́ єси́, и безча́дная от язы́ка, твоєго́ была́ єси́:
|
Так говорить Господь Бог: за те, що говорять про вас: «ти — земля, що поїдає людей і робить народ твій бездітним»:
|
|
14
|
14
|
|
того́ ра́ди человѣ́ковъ ктому́ не поя́си и язы́ка твоєго́ не обезча́диши ктому́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
за те вже не будеш поїдати людей і народу твого не будеш надалі робити бездітним, — говорить Господь Бог.
|
|
15
|
15
|
|
И не услы́шится въ ва́съ ктому́ безче́стіє язы́ковъ, и укори́зны люді́й не пріи́мете ктому́, и язы́къ тво́й не бу́детъ безъ ча́дъ ктому́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
І не будеш більше чути посміяння від народів, і наруги від племен не понесеш уже на собі, і народу твого надалі не будеш робити бездітним, — говорить Господь Бог.
|
|
16
|
16
|
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
І було до мене слово Господнє:
|
|
17
|
17
|
|
сы́не человѣ́чь, до́мъ Ізра́илевъ всели́ся на земли́ своє́й, и оскверни́ша ю́ путе́мъ свои́мъ и кумі́рми свои́ми и нечистота́ми свои́ми, и по нечистотѣ́ мѣ́сячная иму́щія бы́сть пу́ть и́хъ предъ лице́мъ мои́мъ:
|
сину людський! коли дім Ізраїлів жив на землі своїй, він осквернював її поведінкою своєю і ділами своїми; путь їх перед лицем Моїм був як нечистота жінки під час очищення її.
|
|
18
|
18
|
|
и излія́хъ я́рость мою́ на ня́, кро́ви ра́ди, ю́же пролія́ша на зе́млю, и кумі́рми свои́ми оскверни́ша ю́,
|
І Я вилив на них гнів Мій за кров, яку вони проливали на цій землі, і за те, що вони осквернювали її ідолами своїми.
|
|
19
|
19
|
|
и разсы́пахъ я́ во язы́ки и развѣ́яхъ я́ во страны́: по пути́ и́хъ по начина́нію и́хъ суди́хъ и́мъ.
|
І Я розсіяв їх серед народів, і вони розвіяні по землях; Я судив їх за путями їх і за ділами їх.
|
|
20
|
20
|
|
И внидо́ша во язы́ки, въ ня́же внидо́ша та́мо, и оскверни́ша и́мя моє́ свято́є, внегда́ глаго́латися и́мъ: лю́діє Госпо́дни сі́и и от земли́ своєя́ изыдо́ша.
|
І прийшли вони до народів, куди пішли, і знеславили святе ім’я Моє, тому що про них говорять: «вони — народ Господа, і вийшли з землі Його».
|
|
21
|
21
|
|
И пощади́хъ я́ и́мене ра́ди моєго́ свята́го є́же оскверни́ша до́мъ Ізра́илевъ во язы́цѣхъ, а́може внидо́ша.
|
І пожалів Я святе ім’я Моє, яке знеславив дім Ізраїлів серед народів, куди прийшов.
|
|
22
|
22
|
|
Того́ ра́ди рцы́ до́му Ізра́илеву: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: не ва́мъ а́зъ творю́, до́ме Ізра́илевъ, но и́мене моєго́ ра́ди свята́го, є́же оскверни́сте во язы́цѣхъ, та́мо а́може внидо́сте.
|
Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: не для вас Я зроблю це, доме Ізраїлів, а заради святого імені Мого, яке ви знеславили серед народів, куди прийшли.
|
|
23
|
23
|
|
И освящу́ и́мя моє́ вели́коє, оскверне́нноє во язы́цѣхъ, є́же оскверни́сте средѣ́ и́хъ, и уразумѣ́ютъ язы́цы, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, внегда́ освящу́ся въ ва́съ предъ очи́ма и́хъ.
|
І освячу велике ім’я Моє, знеславлене серед народів, серед яких ви знеславили його, і пізнають народи, що Я Господь, — говорить Господь Бог, — коли явлю на вас святість Мою перед очима їх.
|
|
24
|
24
|
|
И возму́ вы́ от язы́къ и соберу́ вы́ от всѣ́хъ земе́ль, и введу́ вы́ въ зе́млю ва́шу,
|
І візьму вас з народів, і зберу вас з усіх країн, і приведу вас у землю вашу.
|
|
25
|
25
|
|
и воскроплю́ на вы́ во́ду чи́сту, и очи́ститеся от всѣ́хъ нечисто́тъ ва́шихъ и от всѣ́хъ кумі́ровъ ва́шихъ, и очи́щу ва́съ.
|
І окроплю вас чистою водою, і ви очиститеся від усіх скверн ваших, і від усіх ідолів ваших очищу вас.
|
|
26
|
26
|
|
И да́мъ ва́мъ се́рдце но́во и ду́хъ но́въ да́мъ ва́мъ, и отиму́ се́рдце ка́менноє от пло́ти ва́шея и да́мъ ва́мъ се́рдце пло́тяно, и Ду́хъ мо́й да́мъ въ ва́съ:
|
І дам вам серце нове, і дух новий дам вам; і візьму з плоті вашої серце кам’яне, і дам вам серце плотське.
|
|
27
|
27
|
|
и сотворю́, да въ за́повѣдехъ мои́хъ хо́дите, и суды́ моя́ сохраните́ и сотворите́ я́.
|
Вкладу всередину вас дух Мій і зроблю те, що ви будете ходити у заповідях Моїх і устави Мої будете дотримувати і виконувати.
|
|
28
|
28
|
|
И вселите́ся на земли́, ю́же да́хъ отце́мъ ва́шымъ, и бу́дете ми́ въ лю́ди, а́зъ же бу́ду ва́мъ въ Бо́га.
|
І будете жити на землі, яку Я дав батькам вашим, і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом.
|
|
29
|
29
|
|
И спасу́ вы́ от всѣ́хъ нечисто́тъ ва́шихъ [и очи́щу вы́ от грѣ́хъ ва́шихъ всѣ́хъ], и призову́ пшени́цу и умно́жу ю́, и не да́мъ на вы́ гла́да:
|
І звільню вас від усіх нечистот ваших, і призву хліб, і примножу його, і не дам вам терпіти голоду.
|
|
30
|
30
|
|
и распложу́ пло́дъ древе́сный и плоды́ се́лныя, я́ко да не пріи́мете ктому́ гла́дныя укори́зны во язы́цѣхъ.
|
І примножу плоди на деревах і плоди полів, щоб надалі не терпіти вам ганьби від народів через голод.
|
|
31
|
31
|
|
И помяне́те пути́ своя́ злы́я и начина́нія ва́ша не блага́я, и вознегоду́єте предъ лице́мъ и́хъ о беззако́ніихъ ва́шихъ и о ме́рзостехъ ва́шихъ.
|
Тоді згадаєте про злі путі ваші і недобрі діла ваші і відчуєте відразу до самих себе за беззаконня ваші і за мерзоти ваші.
|
|
32
|
32
|
|
Не ва́съ ра́ди а́зъ творю́, до́ме Ізра́илевъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, вѣ́стно да бу́детъ ва́мъ, [до́ме Ізра́илевъ:] постыди́теся и усрами́теся от путі́й ва́шихъ, до́ме Ізра́илевъ.
|
Не заради вас Я зроблю це, — говорить Господь Бог, — нехай буде вам відомо. Червонійте і соромтеся шляхів ваших, доме Ізраїлів.
|
|
33
|
33
|
|
Сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: во о́ньже де́нь очи́щу вы́ от всѣ́хъ беззако́ній ва́шихъ и населю́ гра́ды, и соградя́тся пусты́ни,
|
Так говорить Господь Бог: у той день, коли очищу вас від усіх беззаконь ваших і населю міста, і забудовані будуть руїни,
|
|
34
|
34
|
|
и земля́ поги́бшая воздѣ́лаєтся вмѣ́сто того́, я́ко погубле́на бы́сть предъ очи́ма вся́каго мимоходя́щаго:
|
і спустошена земля буде оброблена, бувши пустелею в очах усякого, хто проходить мимо,
|
|
35
|
35
|
|
и реку́тъ: земля́ о́ная поги́бшая бы́сть я́ко вертогра́дъ сла́дости, и гра́ди опустѣ́вшіи и разоре́нніи и раско́панніи, забра́лы утвержде́нни ста́ша:
|
тоді скажуть: «ця опустіла земля зробилася, як сад Едемський; і ці розвалені й опустілі і розорені міста укріплені і населені».
|
|
36
|
36
|
|
и уразумѣ́ютъ язы́цы, єли́цы оста́нутся о́крестъ ва́съ, я́ко а́зъ Госпо́дь возгради́хъ разоре́нныя и насади́хъ погубле́нныя: а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ и сотворю́.
|
І пізнають народи, які залишаться навколо вас, що Я, Господь, знову створюю зруйноване, засаджую спустіле. Я, Господь, сказав — і зробив.
|
|
37
|
37
|
|
Сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, єще́ обря́щуся до́му Ізра́илеву, є́же сотвори́ти и́мъ: умно́жу и́хъ я́ко о́вцы, человѣ́ки я́ко о́вцы святы́я,
|
Так говорить Господь Бог: ось, ще й у тім явлю милість Мою дому Ізраїлевому, примножу їх людьми як стадо.
|
|
38
|
38
|
|
я́ко о́вцы Ієрусали́мли во пра́здникахъ єго́, та́ко бу́дутъ гра́ди опустѣ́вшіи по́лни ста́дъ человѣ́ческихъ: и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
|
Як багато буває жертовних овець у Єрусалимі під час свят його, так повні будуть людьми опустілі міста, і пізнають, що Я Господь.
|
