|
Глава 28
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
І було до мене слово Господнє:
|
|
2
|
2
|
|
и ты́, сы́не человѣ́чь, рцы́ кня́зю ти́рску: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: поне́же вознесе́ся се́рдце твоє́, и ре́клъ єси́: а́зъ є́смь Бо́гъ, въ селе́ніє Бо́жіє всели́хся въ се́рдцы морстѣ́мъ: ты́ же человѣ́къ єси́, а не Бо́гъ, и положи́лъ єси́ се́рдце твоє́ я́ко се́рдце Бо́жіє.
|
сину людський! скажи начальнику у Тирі: так говорить Господь Бог: за те, що піднеслося серце твоє і ти говориш: «я бог, сиджу на сідалищі Божому, у серці морів», і будучи людиною, а не Богом, ставиш розум твій нарівні з розумом Божим, —
|
|
3
|
3
|
|
Єда́ прему́дрѣє ты́ єси́ даніи́ла? прему́дріи не наказа́ша тебе́ хи́тростію своє́ю.
|
ось, ти премудріший за Даниїла, немає таємниці, прихованої від тебе;
|
|
4
|
4
|
|
Єда́ хи́тростію твоє́ю или́ смы́сломъ твои́мъ сотвори́лъ єси́ себѣ́ си́лу и притяжа́лъ єси́ сребро́ и зла́то въ сокро́вищихъ твои́хъ?
|
твоєю мудрістю і твоїм розумом ти придбав собі багатство й у скарбниці твої зібрав золото і срібло;
|
|
5
|
5
|
|
или́ во мно́зѣй хи́трости твоє́й и въ ку́пли твоє́й умно́жилъ єси́ си́лу твою́? вознесе́ся се́рдце твоє́ въ си́лѣ твоє́й.
|
великою мудрістю твоєю, за допомогою торгівлі твоєї, ти примножив багатство твоє, і розум твій загордився багатством твоїм, —
|
|
6
|
6
|
|
Того́ ра́ди сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: поне́же да́лъ єси́ се́рдце своє́ я́ко се́рдце Бо́жіє,
|
за те так говорить Господь Бог: оскільки ти розум твій ставиш нарівні з розумом Божим,
|
|
7
|
7
|
|
вмѣ́сто сего́, се́, а́зъ наведу́ на тя́ чужды́я губи́тели от язы́къ, и извлеку́тъ мечы́ своя́ на тя́ и на добро́ту хи́трости твоєя́, и посте́лютъ добро́ту твою́ въ погубле́ніє,
|
ось, Я наведу на тебе іноземців, найлютіших з народів, і вони оголять мечі свої проти краси твоєї мудрости і затьмарять блиск твій;
|
|
8
|
8
|
|
и сведу́тъ тя́, и у́мреши сме́ртію я́звеныхъ въ се́рдцы морстѣ́мъ.
|
зведуть тебе у могилу, і помреш у серці морів смертю вбитих.
|
|
9
|
9
|
|
Єда́ рече́ши глаго́ля предъ убива́ющими тя́: Бо́гъ є́смь а́зъ? ты́ же человѣ́къ єси́, а не Бо́гъ, въ руцѣ́ убива́ющихъ тя́.
|
Чи скажеш тоді перед твоїм убивцею: «я бог», тоді як у руці того, хто уражає тебе, ти будеш людина, а не бог?
|
|
10
|
10
|
|
Смертьми́ необрѣ́заныхъ у́мреши въ рука́хъ чужди́хъ: я́ко а́зъ реко́хъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
|
Ти помреш від руки іноземців смертю необрізаних; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог.
|
|
11
|
11
|
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
І було до мене слово Господнє:
|
|
12
|
12
|
|
сы́не человѣ́чь, возми́ пла́чь на кня́зя ти́рска и рцы́ єму́: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: ты́ єси́ печа́ть уподобле́нія, испо́лненъ прему́дрости и вѣне́цъ добро́ты,
|
сину людський! плач за царем Тирським і скажи йому: так говорить Господь Бог: ти печатка досконалости, повнота мудрости і вінець краси.
|
|
13
|
13
|
|
въ сла́дости рая́ Бо́жія бы́лъ єси́, вся́кимъ ка́меніємъ драги́мъ украси́лся єси́, Са́рдіємъ и топа́зіємъ, и смара́гдомъ и иакі́нѳомъ, и Анѳра́ксомъ и сапфі́ромъ, и Іа́спісомъ и сребро́мъ и зла́томъ, и Ліги́ріємъ и Аха́томъ, и амеѳи́стомъ и хрисолі́ѳомъ, и вири́лліємъ и о́нихомъ и злато́мъ напо́лнилъ єси́ сокро́вища твоя́ и жи́тницы твоя́, от него́же дне́ со́зданъ єси́.
|
Ти знаходився в Едемі, у саду Божому; твій одяг був прикрашений усяким коштовним камінням; рубін, топаз і алмаз, хризоліт, онікс, яспис, сапфір, карбункул і смарагд і золото, все, майстерно посаджене у тебе у гніздах і нанизане на тебе, приготоване було в день створення твого.
|
|
14
|
14
|
|
Ты́, съ херуві́момъ вчини́хъ тя́ въ горѣ́ святѣ́й Бо́жіи, бы́лъ єси́ средѣ́ ка́меней о́гненныхъ.
|
Ти був помазаним херувимом, щоб осіняти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистих каменів.
|
|
15
|
15
|
|
Бы́лъ єси́ ты́ непоро́ченъ во дне́хъ твои́хъ, от него́же дне́ со́зданъ єси́, до́ндеже обрѣто́шася непра́вды въ тебѣ́.
|
Ти довершеним був на путях твоїх від дня створення твого, доки не знайшлося в тобі беззаконня.
|
|
16
|
16
|
|
От мно́жества ку́пли твоєя́ напо́лнилъ єси́ сокро́вища твоя́ беззако́нія, и согрѣши́лъ єси́, и уя́звленъ єси́ от горы́ Бо́жія: и сведе́ тя херуві́мъ осѣняя́й от среды́ камы́ковъ о́гненныхъ.
|
Від великого обсягу торгівлі твоєї внутрішнє твоє наповнилося неправдою, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, вигнав тебе херувим, який осіняє, із середовища вогнистих каменів.
|
|
17
|
17
|
|
Вознесе́ся се́рдце твоє́ въ добро́тѣ твоє́й, истлѣ́ хи́трость твоя́ съ добро́тою твоє́ю: мно́жества ра́ди грѣхо́въ твои́хъ на зе́млю поверго́хъ тя́, предъ цари́ да́хъ тя́ во обличе́ніє.
|
Від краси твоєї загордилося серце твоє, через марнославство твоє ти погубив мудрість твою; за те Я повалю тебе на землю, перед царями віддам тебе на ганьбу.
|
|
18
|
18
|
|
Мно́жества ра́ди грѣхо́въ твои́хъ и непра́вдъ ку́пли твоєя́, оскверни́лъ єси́ свята́я твоя́, и изведу́ о́гнь от среды́ твоєя́, се́й снѣ́сть тя́: и да́мъ тя́ во пра́хъ на земли́ предъ всѣ́ми ви́дящими тя́.
|
Безліччю беззаконь твоїх у неправедній торгівлі твоїй ти осквернив святилища твої; і Я виведу із середовища твого вогонь, який і пожере тебе: і Я перетворю тебе на попіл на землі перед очима всіх, що бачать тебе.
|
|
19
|
19
|
|
И вси́ вѣ́дящіи тебе́ во язы́цѣхъ возстену́тъ по тебѣ́: па́губа учине́нъ єси́, и не бу́деши ктому́ во вѣ́къ.
|
Усі, що знали тебе серед народів, здивуються щодо тебе; ти зробишся жахом, і не буде тебе повіки.
|
|
20
|
20
|
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
І було до мене слово Господнє:
|
|
21
|
21
|
|
сы́не человѣ́чь, утверди́ лице́ твоє́ на Сідо́на и прорцы́ о не́мъ и рцы́:
|
сину людський! поверни лице твоє до Сидона і виречи на нього пророцтво,
|
|
22
|
22
|
|
сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ на тя́, Сідо́не, и просла́влюся въ тебѣ́, и уразумѣ́єши, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь, єгда́ сотворю́ въ тебѣ́ су́дъ и освящу́ся въ тебѣ́:
|
і скажи: ось, Я — на тебе, Сидоне, і прославлюся серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли вчиню суд над ним і явлю у ньому святість Мою;
|
|
23
|
23
|
|
и послю́ на тя́ сме́рть, и кро́вь въ сто́гнахъ твои́хъ бу́детъ, и паду́тъ я́звеніи средѣ́ тебе́ мече́мъ, въ тебѣ́ и о́крестъ тебе́, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Госпо́дь:
|
і пошлю на нього моровицю і кровопролиття на вулиці його, і впадуть посеред нього убиті мечем, який пожирає його звідусюди; і пізнають, що Я Господь.
|
|
24
|
24
|
|
и не бу́детъ ктому́ до́му Ізра́илеву осте́нъ го́рести и те́рнъ болѣ́зни от всѣ́хъ окре́стныхъ єго́ обезче́стившихъ и́хъ, и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ є́смь Адонаі́ Госпо́дь.
|
І не буде він надалі для дому Ізраїлевого колючим терням і бур’яном, який завдає болю, який більше за всіх сусідів бажає йому зла, і пізнають, що Я Господь Бог.
|
|
25
|
25
|
|
Та́ко глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: и соберу́ до́мъ Ізра́илевъ от язы́къ, идѣ́же разсы́пашася та́мо, и освящу́ся въ ни́хъ предъ людьми́ и язы́ки: и вселя́тся на земли́ своє́й, ю́же да́хъ рабу́ моєму́ Іа́кову,
|
Так говорить Господь Бог: коли Я зберу дім Ізраїлів з народів, між якими вони розсіяні, і явлю на них святість Мою перед очима племен, і вони будуть жити на землі своїй, яку Я дав рабу Моєму Якову:
|
|
26
|
26
|
|
и населя́тся на не́й съ наде́ждею, и сози́ждутъ до́мы, и насадя́тъ віногра́ды, и вселя́тся на не́й съ наде́ждею, єгда́ сотворю́ су́дъ во всѣ́хъ, и́же укори́ша я́ во окре́стныхъ и́хъ: и уразумѣ́ютъ, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ и́хъ и Бо́гъ отце́въ и́хъ.
|
тоді вони будуть жити на ній безпечно, і побудують доми, і насадять виноградники, і будуть жити у безпеці, тому що Я вчиню суд над усіма, злозичливцями навколо них, і пізнають, що Я Господь Бог їх.
|
